Вирок

від 02.06.2009 по справі 1-41

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД КИЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

№ -1-41

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2009 року місто Чернігів

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С. М., при секретарі ПАНЧЕНКО А.І., за участю військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції КУРИЛА П.М. і заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції. АНАНКА І.І., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Чернігівського гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1815 солдата військової служби за контрактом

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не судимого, призваного на військову службу за контрактом у червні 2006 року Ленінським РВК міста Миколаєва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст, 121 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

З жовтня 2008 року близько 2 години 30 хвилин ночі, ОСОБА_5, знаходячись біля кафе „Світанок", що розташований в смт. Гончарівське, Чернігівської області та, реагуючи на безпідставні претензії громадянина ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного спяніння і у такий спосіб провокував конфлікт, наніс останньому два удари ножем, а саме, в область грудної клітини та в область лівої лопатки, чим заподіяв потерпілому проникаюче колото - різане поранення передньої поверхні грудної клітини зліва, ускладненого лівобічним гемо - пневмотораксом та непроникаюче колото-різане поранення ділянки лівої лопатки, тобто, тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у предявленому йому обвинувачені визнав повністю і дав покази, які за змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що у вечері 2 жовтня 2008 року він разом з громадянкою ОСОБА_6 відпочивав у кафе „Світанок" за адресою: смт. Гончарівське, Чернігівської області. В даному кафе також відпочивали: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інші, до яких близько 24 години тієї ж доби приєднався ОСОБА_4, з якими продовжив вживати спиртні напої. У подальшому ОСОБА_4 звернувся до нього, ОСОБА_5, з принизливим проханням у присутності ОСОБА_6 купити йому та його компанії пива, а отримавши відмову, став вимагати покинути приміщення кафе. З метою уникнути конфлікт, він, ОСОБА_5, вийшов з кафе. Як далі пояснив підсудний, біля 2 години 30 хвилин ночі 3 жовтня 2008 року, повертаючись разом зі ОСОБА_6 з вулиці в приміщення кафе, біля входу, до нього знову звернувся ОСОБА_4 з претензією покинути кафе. При цьому ОСОБА_4 почав штовхатися та повалив його на землю. Вставши з землі, він, ОСОБА_5, витягнув з кишені куртки ніж та наніс ОСОБА_4 удар в область грудної клітини та удар в область лівої лопатки і втік з місця події.

Крім особистих показань вина підсудного ОСОБА_5 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння підтверджується всією сукупністю досліджених в судовому засіданні інших доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в суді показав, що дійсно 2 жовтня 2008 року він разом з ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими, відпочивав у кафе „Світанок" за адресою: смт. Гончарівське, Чернігівської області та вживав спиртні напої. Побачивши, що у кафе також відпочиває його колишня однокласниця - ОСОБА_6 разом з наглядно йому знайомим ОСОБА_5, він, ОСОБА_4, бажаючи показати себе перед ОСОБА_6 став чіплятися до ОСОБА_5 з претензією купити пива йому та його компанії, а також покинути приміщення. У подальшому, зустрівши ОСОБА_5 біля входу в кафе він знову предявив йому аналогічні претензії та почав штовхатися, внаслідок чого вони в двох впали на землю. Вставши з землі, ОСОБА_5 відразу наніс йому, ОСОБА_4, удар ножем в область грудної клітини та удар в область лівої лопатки. Внаслідок отриманих поранень його доставили до Чернігівської

міської лікарні № 2, де надали медичну допомогу, а в подальшому він лікувався в районній лікарні міста Чернігова.

З показів свідків-очевидців ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 вбачається, що вони бачили як ОСОБА_4 у приміщенні кафе предявляв ОСОБА_5 безпідставні претензії, а також бачили як ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 удар ножем в область грудної клітини та удар в область лівої лопатки.

Аналогічні за змістом показам вказаних свідків про надуманість та принизливість претензій ОСОБА_4 до ОСОБА_5 дали покази і свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_11.

Протоколами відтворення обстановки і обставин події, проведеними за участю потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_7, в ході яких вони дали свідчення аналогічні своїм показам та у викладеному в описовій частині вироку, також підтверджується вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненому.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 84 від 15 січня 2009 року ОСОБА_4 було заподіяно: проникаюче колото - різане поранення передньої поверхні грудної клітини зліва, ускладненого лівобічним гемо - пневмотораксом, тобто тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпеки для життя, а також непроникаюче колото-різане поранення ділянки лівої лопатки - легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя. Дані поранення виникли від дії колюче-різаного предмету, типу ножа, і могли утворитися З жовтня 2008 року.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2 від 16 січня 2009 року при дослідженні змивів з руківя складного ножа виявлено кров, яка походить від особи з А (II) групою крові, а згідно з даними висновку судово-медичної експертизи № 1 від 19 січня 2009 року, виявлена на кофті ОСОБА_4 кров також походить від особи з А (II) групою. Як вбачається з протоколу огляду медичної карти, кров громадянина ОСОБА_4 відноситься до А (II) групи, а кров громадянина ОСОБА_5 - до О (І) групи.

Згідно висновку судово - трасологічної експертизи № 140 від 5 січня 2009 року вилучений з місця події ніж, яким підсудний наніс поранення ОСОБА_4 є складним ножем, що відноситься до туристичного спорядження і використовується в похідних умовах. Даний ніж є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної клинкової зброї не відноситься та призначений для виконання різних господарсько-побутових операцій у похідних умовах, який виготовлений промисловим способом.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 З жовтня 2008 року умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тому ці дії підсудного кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

Потерпілий ОСОБА_4 заявив цивільний позов до підсудного ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином у розмірі 823 грн. 94 коп., повязаних з витратами на лікування, у звязку з тілесними пошкодженнями.

Підсудний позовні вимоги потерпілого визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, який просив позов задовольнити, пояснення підсудного і його захисника, розглянувши матеріали справи, заявлений позов та, дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає, що його підстави, крім їх визнання підсудним, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Що стосується розміру даного позову, то оскільки витрати, понесені потерпілим на придбання ліків підтверджені наданими ним суду квитанціями, тому суд на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України вважає за необхідне даний позов задовольнити у повному обсязі.

Призначаючи підсудному ОСОБА_5 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які помякшують покарання, його щире каяття у вчиненому, самі обставини злочину, а саме поведінку потерпілого, який спровокував конфлікт.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, як до служби в армії, так і під час її проходження характеризується виключно позитивно, неодноразово заохочувався командуванням частини за зразкове виконання обовязків по службі, попросив вибачення у потерпілого, який прийняв його вибачення, претензій, крім відшкодування матеріальних збитків, до підсудного не мав та просив суд суворо його не карати, а також те, що підсудний має батьків, які не працюють та виховують іншу дитину, відтак потребують його матеріальної допомоги, суд в даному конкретному випадку вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 ст. 69 КК України і призначити йому основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Крім того, враховуючи тяжкість злочину, всі обставини справи та особу підсудного, суд знаходить можливим застосувати до підсудного правила ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування даного виду покарання з випробуванням, оскільки саме даний вид покарання на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 325, 328, 330, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за якою із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Призначене ОСОБА_5 основне покарання не виконувати, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 - нагляд командування військової частини А-1815 -скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до підсудного ОСОБА_5 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 - 823 (вісімсот двадцять три) грн. 94 коп. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі - ніж, який зберігається при матеріалах кримінальної справи - знищити; кофту, яка належить ОСОБА_4 - повернути громадянину ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим - протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.