Постанова

від 18.05.2011 по справі 29/234

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/234

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.05.2011 р.           справа №29/234

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі                          Клименко К.О.

від позивача:не з»явився

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Слав Консалтинг", м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від29.11.2010 р.

у справі№ 29/234 (суддя Мальцев М.Ю.)

за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк

до відповідачаПриватного підприємства "Слав Консалтинг", м. Донецьк

про

стягнення заборгованості в сумі 42767 грн. 97 коп., у тому числі 38280 грн. 06 коп. –основного боргу; 316 грн. 37 коп. –3% річних; 1640 грн. 57 коп. –інфляційної складової;                2530 грн. 97 коп. –пені

ВСТАНОВИВ:

У 2009 році Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Слав Консалтинг", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 42767 грн. 97 коп., у тому числі 38280 грн. 06 коп. –основного боргу;                         316 грн. 37 коп. –3% річних; 1640 грн. 57 коп. –інфляційної складової; 2530 грн. 97 коп. –пені.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.08.09 р. провадження по справі було зупинено до вирішення господарським судом Донецької області справи № 2/279пд. Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по справі, господарський суд Донецької області ухвалою від 27.09.10 р. поновив провадження по справі.

18.10.10 р. позивач надав до суду заяву про збільшення суми позову та просив суд першої інстанції стягнути з відповідача  суму основного боргу у розмірі 78189 грн. 47 коп.,  пеню у розмірі 5325 грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 421 грн. 27 коп. та інфляційних у розмірі 2071 грн. 55 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.11.10 р. позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа",             м. Донецьк були задоволені повністю.

Відповідач, Приватне підприємство "Слав Консалтинг", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 29.11.10 р. скасувати повністю та припинити провадження по справі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.11 р. провадження по справі було зупинено до розгляду господарським судом Донецької області справи № 15/45пд та ухвалою від 12.05.11 р. провадження по справі було поновлено в зв»язку з набранням законної сили рішення господарського суду Донецької області по справі № 15/45пд.

Представники сторін до  судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін ухвалою суду від 12.05.11р. не була визнана обов'язковою, неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк, надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін.

Судова   колегія   Донецького   апеляційного    господарського   суду    вважає   за   необхідне    розглянути   апеляційну   скаргу,  оскільки  для з'ясування  фактичних обставин  справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 29/234.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.05 року між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії № 596, згідно умов якого “Постачальник” (позивач) зобов'язується поставити “Споживачу” (відповідачу) теплову енергію у наступній кількості: а) на опалення    79735 ккал/година; в) на гаряче водопостачання 53000.

Згідно п. 1.2. Договору, “Споживач” зобов'язується оплатити у повному обсязі отриману теплову енергію за встановленими тарифами та у строки, визначені цим договором.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється міськвиконкомом.

У відповідності до п. 5.1. Договору, облік споживання теплової енергії здійснюється при наявності приладів обліку –за цими приладами; у відсутності приладів обліку –за кількістю опалюваної площі або розрахунковим методом (для будівель висотою більше 3 метрів або із підвищеними тепловтратами) на підставі проектних теплових навантажень.

Згідно п. 6.1 Договору, розрахунки за спожиту “Споживачем” теплову енергію здійснюються на умовах 100% передплати виключно у грошовій формі.

Пунктом 6.2. Договору сторони  передбачили, що розрахунки за раніше спожиту та неоплачену теплову енергію здійснюються в грошовій формі, а також можливі розрахунки векселями та в іншій, не забороненій законом формі.

Відповідно до п. 6.3. Договору, оплата за теплову енергію здійснюється відповідно до діючих тарифів, які встановлюються Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими органами.

Пунктом 6.9 Договору встановлено, що кінцева оплата за теплову енергію здійснюється відповідно до платіжної вимоги-доручення, пред'явленої “Постачальником” в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 3.2.5. Договору, “Споживач” зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в об'ємах та в строки, вказані у цьому договорі.

Факт надання позивачем відповідачу послуг та об'єм наданих послуг підтверджено наявними в матеріалах справи копіями актів.

Оскільки відповідач належними чином не виконував свої договірні зобов»язання з оплати наданих послуг, то за ним виник борг у розмірі 78189 грн. 47 коп. за період з 20.10.08 р. до 15.04.09 р.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 78189 грн. 47 коп.,  пені у розмірі 5325 грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 421 грн. 27 коп. та інфляційних у розмірі 2071 грн. 55 коп. (з урахуванням заяви про збільшення суми  позову).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу за поставлену теплову енергію за Договором на поставку теплової енергії № 596 від 01.07.05р., то місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 78189 грн. 47 коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні у розмірі  2071 грн. 55 коп. за період з грудня 2008 р. по червень 2010 р., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних у розмірі 421 грн. 27 коп. за період з 11.12.08 р. по 27.07.10 р., як сплату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його  грошового договірного зобов»язання.

На підставі п. 7.3. Договору, позивач нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі 2530 грн. 97 коп. за період з 11.12.08 р. по 01.06.09 р. та у розмірі 2794 грн. 26 коп. за період з 11.01.10 р. по 08.06.10 р.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково задоволено в цій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в повному обсязі у розмірі 5325 грн. 23 коп., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду надані два розрахунки пені, з яких до задоволення та стягнення підлягає нарахована позивачем пеня у розмірі 2530 грн. 97 коп. за період з 11.12.08 р. по 01.06.09 р., як обґрунтована та доведена матеріалами справи. Стосовно розрахунку пені (арк. справи 72), судова колегія вважає, що цей розрахунок не відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства України, зокрема ст. 232 Господарського кодексу України. Так, збільшення суми основного боргу відбулося на підставі несплачених відповідачем рахунків за період з травня 2009 р. по червень 2010 р., тоді як розрахунок пені позивачем здійснено, починаючи з 11.01.10 р., що є порушенням вимог законодавства в частині порядку нарахування цієї штрафної санкції, яка застосовується до відповідача, починаючи з наступного дня після початку прострочки виконання ним його грошового зобов»язання і не може бути довільно визначатися позивачем. Тому позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2794 грн. 26 коп. задоволенню не підлягають в зв»язку з невірним розрахунком. Крім того, шестимісячний строк нарахування пені за прострочення виконання грошового договірного зобов»язання є присікальним, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи та судом частково порушені і неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права України, тому рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010 р. у справі № 29/234 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню, а позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Приватного підприємства "Слав Консалтинг", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010 р. у справі № 29/234 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010 р. у справі № 29/234 –частково скасувати.

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Приватного підприємства "Слав Консалтинг",            м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 78189 грн. 47 коп.,  пені у розмірі             5325 грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 421 грн. 27 коп. та інфляційних у розмірі 2071 грн. 55 коп. –задовольнити частково.

Відмовити у задоволені позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Приватного підприємства "Слав Консалтинг", м. Донецьк про стягнення пені у розмірі 2794 грн. 26 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Слав Консалтинг", 83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, 140, ЗКПО 32183074 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, ЗКПО 33257089 суму основного боргу у розмірі 78189 грн. 47 коп.,  пеню у розмірі 2530 грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 421 грн. 27 коп. та інфляційні у розмірі 2071 грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 832 грн. 13 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228 грн. 33 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 416 грн. 07 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010 р. у справі              № 29/234- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                    Г.І. Діброва                    

Судді                                                                                           К.І. Бойченко

                                                                                                  Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.