Рішення

від 26.06.2009 по справі 2-288/2009

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 -288/2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М.

при секретарі: Різник Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, уточнивши його, і, будучи допитаним в якості свідка, у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснив суду, що, не склавши за життя заповіту, 15.06.2003 року помер його батько ОСОБА_5 і після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з:

1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с Велика Вовнянка по вул. Штельмаха, 103 Таращанського району Київської області, вартістю 13148 грн;

земельної частки (пай) члена КСП ім. Калініна с ОСОБА_6, розміром 3, 30 умовних кадастрових гектарах, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 13.12.2002 року №371.

Він фактично прийняв спадщину, оскільки протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 користувався спадковим майном, що відповідає положенням ст. 549 ЦК України 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини, згідно якої спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Просить визнати за ним право власності на спадщину після смерті батька, яка складається з 1/4 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с Велика Вовнянка по вул. Штельмаха, 103 Таращанського району Київської області, вартістю 13148 грн та 1/2 частини земельної частки (пай) члена КСП ім. Калініна с ОСОБА_6, розміром 3, 30 умовних кадастрових гектарах, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 13.12.2002 року № 371.

Зустрічний позов визнав в повному обсязі та не заперечує проти того, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину і є спадкоємцем за законом.

Просить не фіксувати судовий процес технічними засобами.

Судові витрати бере на себе.

Позивачка ОСОБА_2 відмовилася від позову в повному обсязі і просить прийняти відмову від позову. Зустрічний позов визнала в повному обсязі та не заперечує проти того, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину і є спадкоємцем за законом.

Просить не фіксувати судовий процес технічними засобами.

Представник відповідачки ОСОБА_3 позов визнала в повному обсязі. Не заперечує проти визнання права власності на половину спадкового майна за позивачем, ОСОБА_1. Не заперечує проти відмови від позову ОСОБА_2.

Зустрічний позов підтримує в повному обсязі та, уточнивши його, і, будучи допитаною в якості свідка, у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснила суду, що, не склавши за життя заповіту, 15.06.2003 року помер батько відповідачки, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з:1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с Велика Вовнянка по вул. Штельмаха, 103 Таращанського району Київської області, вартістю 13148 грн;

земельної частки (пай) члена КСП ім. Калініна с ОСОБА_6, розміром 3, 30 умовних кадастрових гектарах, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 13.12.2002 року №371.

Позивачка фактично прийняла спадщину протягом шести місяців з дня смерті батька ОСОБА_5, оскільки користувалася спадковим майном, що відповідає положенням ст. 549 ЦК України 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини, згідно якої спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини та була неповнолітньою.

Просить визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину спадщини після смерті батька, яка складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с Велика Вовнянка по вул. Штельмаха, 103 Таращанського району Київської області, вартістю 13148 грн та земельної частки (пай) члена КСП ім. Калініна с ОСОБА_6, розміром 3, 30 умовних кадастрових гектарах, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 13.12.2002 року № 371.

Просить не фіксувати судовий процес технічними засобами.

Судові витрати законний представник позивачка бере на себе.

Відповідачка ОСОБА_4 позов визнала в повному обсязі, від зустрічного позову відмовилася, просить прийняти відмову. Не заперечує проти визнання права власності на спадщину за ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Проти відмови від позову ОСОБА_2 не заперечує.

Просить не фіксувати судовий процес технічними засобами.

Судом встановлено, що, не склавши за життя заповіту, 15.06.2003 року помер ОСОБА_5 і після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з:

1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с Велика Вовнянка по вул. Штельмаха, 103 Таращанського району Київської області, вартістю 13148 грн, який належав померлому на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого Таращанською державною нотаріальною конторою 17.05.2000 року та зареєстрованого в реєстрі за №2013;

земельної частки (пай) члена КСП ім. Калініна с ОСОБА_6, розміром 3, 30 умовних кадастрових гектарах, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 13.12.2002 року №371.

У відповідності до вимог ст. 529 ЦК УРСР, 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Отже, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 15.06.2003 року є його діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_3; мати ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_2.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на день смерті батька були неповнолітніми, фактично прийняли спадщину але юридично не оформили її, оскільки їх законні представники в їх інтересах вступили в управління спадковим майном, вживали заходи по охороні спадкового майна, користувалася земельною ділянкою, що відповідає положенням ст. 549 ЦК України 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини, згідно якої спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спадщину не прийняли, на спадкове майно не претендують і не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частинах. ОСОБА_2 відмовилася від позову і просить прийняти відмову та провадження в справі закрити.

ОСОБА_4 відмовилася від зустрічного позову і просить прийняти відмову від позову та провадження в справі закрити.

Наслідки закриття справи їм судом роз’яснені.

Відповідно до ст.. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд вважає, що підстав для відмови в прийнятті відмови від позову у суду немає. Отже, провадження у справі щодо позову ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_2 підлягає закриттю.

Таким чином, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 15.06.2003 року, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках, тобто по 1/4 частині на житловий будинок та по 1/2 частині на земельну частку пай кожний.

За таких обставин позов та зустрічний позов підлягають задоволенню.

Вказані обставини встановлено з пояснень сторін, допитаних в якості свідків, матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Судові витрати сторони беруть на себе.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 62, 174, 205, 206, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 529, 549 ЦК Української РСР 1963 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку спадщини за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 15.06.2003 року, яка складається з:

1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с Велика Вовнянка по вул. Штельмаха, 103 Таращанського району Київської області, вартістю 13148 грн;

земельної частки (пай) члена КСП ім. Калініна с ОСОБА_6, розміром 3, 30 умовних кадастрових гектарах, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 13.12.2002 року №371.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку спадщини за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 15.06.2003 року, яка складається з:

1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с Велика Вовнянка по вул. Штельмаха, 103 Таращанського району Київської області, вартістю 13148 грн;

земельної частки (пай) члена КСП ім. Калініна с ОСОБА_6, розміром 3, 30 умовних кадастрових гектарах, призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому на підставі розпорядження Таращанської районної державної адміністрації від 13.12.2002 року №371.

Прийняти відмову від позову ОСОБА_2 та відмову від зустрічного позову ОСОБА_4 і провадження щодо них закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.