Постанова

від 24.05.2011 по справі 17/90-15/126

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/90-15/126

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

24.05.11                                                                                           Справа  № 17/90-15/126

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді                                Р. Марко

суддів                                           Т. Бонк

                                                С. Бойко

При секретарі                               Сидорак Г.

за участю представників сторін:

Від позивача_  -      з»явився

Від відповідача -       з»явився

розглянувши апеляційну скаргу  ТзОВ»Болехівський завод будівельних матеріалів»

на рішення   господарського суду  Івано- Франківської   області від 18.02.11   

у справі    № 17/90-15/126

за позовом – СП»Бориславська нафтова компанія»

до відповідача –ТзОВ»Болехівський завод будівельних матеріалів»

про : розірвання угоди та стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

  Рішенням   господарського суду  Івано- Франківської

області від 18.02.11   у справі    № 17/90-15/126, позов

Спільного підприємства "Бориславська нафтова компанія" в

формі товариства з обмеженою відповідальністю, задоволено. 

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. Січових Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківської області, 77202, (ідентифікаційний код 05467145) на користь Спільного підприємства "Бориславська нафтова компанія" в формі товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Шкільна, 28 А, м. Борислав, Львівської області, 82300, (ідентифікаційний код 22402928), 906 404 (дев"ятсот шість тисяч чотириста чотири) грн. 50 коп. заборгованості за отриманий в липні, серпні, вересні 2010 року газ, згідно умов договору на постачання газу № 98/10-Д від 26.05.2010 року, 69 176 (шістдесят дев"ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 93 коп. пені, 13 939 (тринадцять тисяч дев"ятсот тридцять дев"ять) грн. 55 коп. 3 % річних, за період з 05.08.2010 року по 10.02.2011 року, 51 075 (п"ятдесят одну тисячу сімдесят п"ять) грн. 07 коп. інфляційних втрат, за серпень 2010 року - січень 2011 року, 10 405 (десять тисяч чотириста п"ять) грн.   96 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким скасувати рішення суду в частині стягнення нарахування пені, 3% річних та інфляційних. Апелянт вважає, що позивач не мав правових підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних, так як порушення відповідачем зобов»язання сталося з вини позивача. Щодо основної суми боргу представник відповідача підтвердив факт визнання відповідачем наявності боргу щодо основної суми боргу.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зокрема зазначив, що  згідно з умовами укладеного між сторонами договору на постачання газу № 98/10-Д від 26.05.2010 року позивачем поставлено відповідачу газ, а відповідачем в порушення умов договору, не оплачено в повному обсязі кошти за отриманий газ.   

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін,  дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

   Як встановлено судом, 26.05.10 між Спільним підприємством "Бориславська нафтова компанія" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" (покупець) укладено договір на постачання газу № 98/10-Д (далі Договір), предметом якого є попутній нафтовий газ.

   Відповідно до п. 3.3. Договору в останній день кожного місяця представники Покупця і Продавця складають двосторонній акт про фактичні об"єми кількості проданого газу.

  Згідно п. 4.1. Договору встановлено ціну за 1000 м3 газу з ПДВ.

   Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розрахунки за послуги та поставку газу поточного місяця проводяться до 5 (п"ятого) числа наступного за звітним місяцем.   Відповідно до п. 5.2. Договору початком прострочки оплати, за яку наступає відповідальність Замовника, вважається 5 (п"яте) число місяця, в якому проводиться поставка газу і за який не здійснена попередня оплата.

   31.07.2010 року, 31.08.2010 року та 28.09.2010 року представниками    СП "Бориславська нафтова компанія" та ТзОВ "Болехівський завод будівельних матеріалів" підписано акти прийому-передачі газу до Договору, яким зафіксовано, що Позивач надав Відповідачу газ за Договором на загальну суму 2 116 906 грн. 94 коп.

   Судом встановлено, що за період з 22.07.2010 року по 14.10.2010 року Відповідачем частково оплачено кошти за газ по Договору в сумі 1 210 502 грн. 44 коп.

   Заборгованість відповідача  перед позивачем становить в сумі 906 404 грн. 50 коп..

    Згідно п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату отриманого газу Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 69 176 грн. 93 коп. Крім того, враховуючи норми ст. 625 ЦК України, позивачем  нараховано відповідачу  13 939 грн. 55 коп.- 3 % річних за період з 05.08.2010 року по 10.02.2011 року, та 51 075 грн. 07 коп. - інфляційних втрат за серпень 2010 року - січень 2011 року.

   Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених     ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.  

  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання   господарських договорів  застосовуються   відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України,  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання.

   Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки   Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

         З огляду на досліджені обставини справи та беручи до уваги факт визнання відповідачем основної суми боргу, судом першої інстанції надано правильну правову оцінку  щодо нарахування пені, 3%- річних та інфляційних та правомірно задоволено позов.

      Керуючись ст.ст.  101, 103, 105 ГПК України,  Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення  господарського суду Івано- Франківської   області від 18.02.11 у справі № 17/90-15/126 залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано- франківської області.

Головуючий-суддя                         Р. Марко

Суддя                                    Т. Бонк

Суддя                                    С. Бойко