Рішення

від 25.05.2011 по справі 15/5007/39/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" травня 2011 р.                                                     Справа № 15/5007/39/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю №8 від 18.04.2011р.,      

від відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 19.05.2011р.,     

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумський Промпроект" (м.Суми)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" (м.Житомир)

про стягнення 30046,37 грн.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви з 11.05.2011р. до 20.05.2011р. та з 20.05.2011р. до 25.05.2011р.

Приватне акціонерне товариство "Сумський Промпроект" (м.Суми) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою (а.с.2-4, т.1) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" (м.Житомир) 30046,37 грн. боргу за договором на створення проектної продукції. Згідно договору на створення проектної продукції №419 від 03.11.2009р., укладеного між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник), замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання передпроектної документації по об’єкту "Реконструкція цеху і складу по виробництву біопалива з деревини на території заводу "АрмоПром" в м.Кролевець Сумської області". Передпроектна документація в складі: - топогеодезична зйомка М1:500 (1,9 га) М:5000 (15га); - територіальний висновок; - містобудівне обґрунтування; попередній ОВНС, в строки, встановлені графіком, додатком №1, який є невід’ємною частиною договору. Загальна вартість робіт стосовно п.2.1. договору склала 45000,00грн. Після укладення договору №419 від 03.11.2009р., для складання технічного завдання для розробки розділу ОВНС (Оцінка впливів на навколишнє середовище) була укладена додаткова угода №1 від 09.12.2009р. до договору №419 від 03.11.2009р. Загальна вартість робіт згідно п.2 додаткової угоди склала 18000,00грн. Позивач зазначає, що ним виконано у повному обсязі передпроектні роботи за договором та додатковою угодою, проте, відповідач не повністю здійснив розрахунок, несплаченими за виконані роботи відповідачем залишились 15750,00 грн. Претензію позивача щодо погашення вказаного боргу відповідач залишив без задоволення. Відповідно до умов договору між сторонами  та ст.625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 12060,37грн., 524,49грн. 3% річних та 1711,51грн. інфляційних.

Позивачем також подано пояснення на заперечення відповідача, долучені до матеріалів справи (вих.№01/866 від 10.05.2011р.; вих.№01/586 від 23.05.2011р.).

В засіданні суду представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" у поясненнях на позовну заяву (а.с.71-74, т.1) проти позову заперечило. Зазначає, що відповідно до договору від 03.11.2009р. №419 ТОВ "Екобіотех" замовило у ВАТ "Сумський Промпроект" передпроектну документацію у складі: - топографічна зйомка; -  територіальний висновок; - містобудівне обґрунтування; - попередній ОВНС. 22.12.2010р., без відповідних супровідних документів, через третіх осіб - потягом, підприємством відповідача було отримано набір документів від ВАТ "Сумський Промпроект", який за твердженням ВАТ "Сумський Промпроект" і був замовленою передпроектною документацією, проте, отриманий набір документів не відповідав вимогам передпроектної документації відповідно до законодавства України, тому був повернутий ВАТ "Сумський Промпроект" на доробку. 30.07.2010р. виробничий підрозділ ТОВ "Екобіотех" у м. Кролевці, знову без супроводжувальних документів, знову через третіх осіб - маршруткою, отримав новий набір документів - передпроектну документацію, до якого у відповідача також є зауваження. Зокрема, відповідач вказує, що в додатку №1 "Графік надання проектно-кошторисної документації" до договору від 03.11.2009р. №419, який є невід'ємною частиною договору, не вказано строки початку та закінчення робіт, хоча у примітці вказано про проведення робіт за 30 днів після отримання авансу, тобто до 06.12.2009р., в той же час, кінцевий варіант документів підрозділ відповідача отримав лише 30.07.2010p., що свідчить про велике затягування виконання робіт по договору, що призвело до значних збитків підприємства. Відповідач вважає, що документація по проекту надавалась ТОВ "Екобіотех" низької якості, що призвело до необхідності додаткових витрат праці інженерів підприємства та значних витрат на відрядження до Державної установи "Інституту гігієни та медичної екології  ім.О.М. Марзеєва Академії медичних наук України", який знаходиться у м. Києві. Вказує, що у розділі "Містобудівне обґрунтування" - відсутнє частково завдання на розробку містобудівного обґрунтування, при цьому в постанові КМУ від 20.05.2009р. №489 "Порядок надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування" вказано "строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування, що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки визначається договором і не може перевищувати трьох місяців". У "Містобудівному обґрунтуванні" в схемі, на листі 2, на генеральному плані - відсутня специфікація обладнання та його прив'язка до схеми проекту. Відповідач стверджує, що у зв'язку з неналежним виконанням робіт виконавцем відповідачем не було підписано жодного акту виконаних робіт, копії документів, які є на руках у позивача - помилково підписана факс копія, підписаних директором нашого підприємства, оригіналів документів не існує.

Щодо додаткової угоди №1 від 09.12.2009р. до договору №419 відповідач зазначає, що згідно п.4 даної угоди, кінцева оплата по додатковій угоді здійснюється на протязі 15-ти днів з моменту підписання акту здачі-приймання проектної продукції, жоден акт підписаний не був. Ніякої проектної документації  по додатковій  угоді №1 до договору №419 щодо "Складання технічних умов для розробки розділу ОВНС" підприємство відповідача не отримувало. Крім того, вказує, що для доробки проектної документації відповідач змушений був укладати додаткову угоду з Державною установою "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва", при цьому ТОВ "Екобіотех" додатково сплатило 5700 грн. Державній установі "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва". Вказує, що відповідно до додаткової угоди №1 до договору №419 договору від 03.11.2009 р. ТОВ "Екобіотех" замовило у ВАТ "Сумський Промпроект" роботи по "Складанню технічного завдання для розробки розділу ОВНС". Відповідач вважає, що для розробки розділу ОВНС необхідно скласти технічне завдання, яке: погоджується з органами місцевого самоврядування та затверджується ТОВ "Екобіотех", проте, виконавцем, ВАТ "Сумський Промпроект", це не зроблено; вказується ціль та призначення розробки - оцінка технічних рішень запланованого заводу з точки зору можливого впливу запланованої господарської діяльності на навколишнє середовище, забезпечення замовника необхідною документацією по екологічному обґрунтуванню можливого будівництва об'єкту, що виконавцем не зроблено; визначаються головні завдання при проведенні оцінки впливу на навколишнє середовище (визначення характеристик запланованої діяльності, розробка та обґрунтування заходів, які зменшують або запобігають шкідливий вплив, оцінка їх ефективності, оцінка впливу на всі складові навколишнього середовища та соціально-економічні умови, розробка пропозицій по програмі екологічного моніторингу та контролю на всіх етапах будівництва та експлуатації побудованого заводу; інформування населення про господарську діяльність яка планується та проведення громадських слухань; отримання висновків та погоджень державних органів контролю та надзору, що виконавцем, ВАТ "Сумський Промпроект", не зроблено; складання рекомендацій на розробку проектної документації за результатами громадських слухань, що виконавцем, ВАТ "Сумський Промпроект", не зроблено.

Вказуючи вищезазначене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, зазначає, що позивач незаконно нарахував штрафні санкції та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заперечення на позов із зазначених вище підстав наведені відповідачем також у додаткових поясненнях по справі, поданих до суду 19.05.2011р. (а.с.55-61, т.3).

Представник позивача заявила клопотання від 19.05.2011р. та від 23.05.2011р. про покладення на відповідача  витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме, судових витрат, що пов’язані з прибуттям представників позивача до господарського суду Житомирської області  на суму 1074,03грн. та на суму  242,08грн.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 11.05.2011р. до 20.05.2011р. та з 20.05.2011р. до 25.05.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" (замовник) та ВАТ "Сумський Промпроект" (виконавець) укладено договір на створення проектної продукції №419 (договір з додатками - а.с.51, т.1),  згідно п.1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання предпроектної документації  по  об'єкту: "Реконструкція  цеху  і  складу  по  виробництву біопалива з деревини на території заводу "АрмоПром" в м.Кролевці Сумської області. Передпроектна документацій в складі:

-  топогеодезична зйомка Ml :500 (1.9 га) М: 5000 (15 га);

-  територіальний висновок;

-  містобудівне обґрунтування;

- попередній ОВНС  в   строки,   встановлені   графіком,   додаток   №  1,   який   є невід'ємною частиною договору.

Загальна вартість робіт відповідно п.2.1. договору становить 45000,00грн.

Відповідно до п.2.2. договору, замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% (22500,00грн.) протягом 10 днів після підписання договору сторонами.

05.11.2009р. замовник перерахував за предпроектну документацію аванс в розмірі 22 500,00грн. (а.с.35, т.1).

19.05.2010р. замовником була перерахована сума в розмірі 11250,00грн. за передпроектну документацію згідно договору №419 від 03.11.2009 р. (а.с.36, т.1).

Після укладення договору №419 від 03.11.2009р. для складання технічного завдання для розробки розділу ОВНС (Оцінка впливів на навколишнє середовище) була укладена додаткова угода №1 від 09.12.2009р. до договору № 419 від 03.11.2009р. (з додатками - а.с.54-56, т.1).  

Загальна вартість робіт згідно п.2. даної угоди склала 18000,00грн. Відповідно до п.3 додаткової угоди замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% (9000,00грн.) протягом 10 днів з моменту підписання угоди сторонами.

17.12.2009р. замовник перерахував за предпроектну документацію аванс в розмірі 9000,00грн.

19.05.2010р. замовником була перерахована сума в розмірі 4500,00грн., за передпроектну документацію згідно угоди (а.с.19, т.1).

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі змісту ст.538 Цивільного кодексу України вбачається, що при зустрічному  виконанні  зобов'язання  сторони  повинні виконувати  свої  обов'язки  одночасно,  якщо  інше не встановлено договором,  актами цивільного законодавства,  не випливає із  суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір №419 від 03.11.2009р. на створення проектної продукції за своєю юридичною природою є різновидом договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Технологічним відділом ВАТ "Сумський Промпроект" було складено завдання по розробці ОВНС суміжним відділом по показниках шуму, викидів в атмосферне повітря і т. д. Фірма СП "ГРАНТЕХ" надала дані про технологічне обладнання для грануляції (зі "Звіту про результати робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи" №19/3569 від 22.07.2010р.).

Як стверджує позивач, розроблена ним проектна документація (в 4-ьох примірниках у паперовому варіанті та 1 примірник в електронному вигляді) відповідно до п.3.1. договору №419 від 03.11.2009р. та додаткової угоди разом з двома примірниками накладної №1 від 20.01.2010р. та двома примірниками акту здачі-приймання проектної продукції №19 від 01.02.2010р. по договору №419 від 03.11.2009р., актом здачі-приймання проектної продукції №20 від 01.02.2010р. по додатковій угоді в кількості два примірника, були передані за домовленістю сторін в м.Кролевець представнику замовника - інженеру з технагляду Коноваленко. Вказані обставини не спростовані відповідачем, натомість, підтверджуються його поясненнями щодо дій уповноваженого представника Коноваленко В.В. від імені  відповідача (а.с.55-56, т.3; а.с.65-66, 67, 68, т.3). У зв'язку з тим, що печатка замовника знаходилась на той час в м.Житомирі, отримувач документації гарантував, що накладна та вищезазначені акти по одному примірнику будуть передані виконавцю з підписом керівника ТОВ "Екобіотех" та проставленою печаткою підприємства на документах.

Як вбачається з матеріалів справи, по 22.07.2010р. по передпроектній документації, переданій позивачем замовнику, проводились погодження з наступними інстанціями: з відділом архітектури та містобудівництва, з відділом Держкомзему; інспекцією культури і туризму, інспекцією ОНПС, санстанцією Кролевецького району. Головний санітарний лікар Кролевця відмовився підписувати містобудівне обґрунтування без погодження з головним  санітарним лікарем області, який, в свою чергу, направив передпроектну документацію для проведення експертизи в Державну установу "Інститут  гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва академії медичних наук України" (далі - Інститут). 22.07.2010р., після усунення зауважень експертизи Інституту, передпроектна документація отримала позитивний експертний висновок, про що свідчить підготовлений Інститутом "Звіт про результати робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи" №19/3569 від 22.07.2010р. (а.с.22-26, т.1). Зміст вищезазначеного звіту, зокрема, пункти 1,2,3,4,7 підтверджують наявність виконаної виконавцем передпроектної роботи в повному обсязі згідно договору №419 від 03.11.2009р. і додаткової угоди №1 від 09.12.2009р. до договору №419 від 03.11.2009р. Відкоригована після зауважень Інституту передпроектна документація 27.07.2010р. по накладній №2 була передана виконавцем представнику замовника - інженеру з технагляду Коноваленко В.В. (про що свідчить його підпис поставлений в накладній № 2 від 27.07.2010 р.). Оскільки печатки  представник замовника при собі не мав, йому було передано 2 примірники вищезазначеної накладної, в свою чергу, останній гарантував повернути виконавцю підписану з печаткою підприємства примірник накладної, проте, згідно пояснень позивача, такий примірник накладної замовником так і не було передано. Поясненнями Коноваленка В.В. (а.с.68, т.3) підтверджується передача передпроектної документації за накладною від 27.07.2010р. та підписання останньої повноважним представником відповідача.

За змістом висновку "Звіту про результати робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи" №19/3569 від 22.07.2010р. виданого Державною установою "Інститутом гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва академії медичних наук України" - проект "Підприємство по виробництву деревинних гранул з деревини по вул.І.Франка,19 в м. Кролевець Сумської області" із зменшенням СЗЗ і встановленням її розміром 80 м. в північному напрямку та західному напрямку в межах існуючої відстані від основних джерел викидів до житлової забудови за умов виконання вимог цього висновку терміном на 1 рік відповідає вимогам санітарного законодавства і може бути рекомендований органам державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Інститут ім.О.М.Марзєєва направив вищезазначений Звіт генеральному директору ТОВ "Екобіотех" та головному державному санітарному лікарю Сумської області. 13.08.2010 р. за №02-1/2723 головним державним санітарним лікарем Сумської області, була надана письмова відповідь на №21/07 від 26.07.2010р. директору Кролевецького заводу ТОВ "Екобіотех" Череднику Б.О., про зменшення санітарно-захисної зони (СЗЗ). Зі змісту даного листа вбачається, що на підставі матеріалів передінвестиційних досліджень на підприємство по виробництву деревинних гранул по вул.І Франка, 19 в м.Кролевець Сумської області (оцінка впливів на навколишнє середовище), звіту про результати робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи №19/3569 від 22.07.2010р. по питанню зменшення СЗЗ підприємству необхідно звернутися до Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України з відповідними документами.

Тобто, саме підприємству необхідно провести громадські обговорення щодо розташування та експлуатації підприємства з подальшим оформленням протоколу, в якому відображається громадська думка, і який долучається до проектно-кошторисної документації при подачі її на погодження та затвердження в установленому законодавством порядку (відповідно ст.5 ЗУ "Про основи містобудування", розділу 4. п.4.1. 4.2. Регіональних правил забудови населених пунктів Сумської області, погоджених Держбудом України (лист від 10.09.02 №1/17-487), затверджених рішенням Сумської обласної ради четвертого скликання від 25.09.2002 р.).

Стосовно посилань відповідача на те, що саме позивач як виконавець повинен був здійснювати громадські обговорення щодо розташування та експлуатації підприємства, слід зазначити, що вони спростовуються як змістом вищевказаного висновку, так і нормами загального права, а саме, положеннями статті 889 Цивільного кодексу України “Обов'язки замовника”, якою передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування (ч.4 ст.889 ЦК України). Водночас, згідно статті 890 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (ч.1,2,3 ст.890 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем як виконавцем за договором №419 та додатковою угодою №1 до нього, виконано та передано замовнику в повному обсязі передбачену договором та угодою передпроектну документацію, а саме: топографічну зйомку; територіальний висновок;  містобудівне обґрунтування; оцінку впливів на навколишнє середовище; а також, здійснювалось погодження вказаної документації у порядку, передбаченому чинним законодавством.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що участь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотех" як замовника за договором про здійснення проектних робіт у погодженні проектної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, не суперечить умовам договору №419 та додаткової угоди до нього (іншого сторонами в них не обумовлено), а також, прямо передбачено Цивільним кодексом України (ч.4 ст.889 ЦК України), а тому доводи відповідача з даного приводу є безпідставними та не приймаються господарським судом до уваги.

Доводи відповідача щодо залучення до роботи над проектною документацією третіх осіб, зокрема, дослідження проектної документації Державною установою "Інститутом гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва академії медичних наук України"; укладення договору з товариством "Кристал" (яким було складено "Звіт про виконання базового інжирінгу на організацію виробництва гранульованого біопалива з відходів деревини на ТОВ "Екобіотех" не спростовують виконання позивачем зобов’язань перед ТОВ "Екобіотех ".  

Частиною 2 статті 887 Цивільного кодексу України визначено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Враховуючи вищезазначену норму та встановлені обставини справи, доводи відповідача стосовно недоліків у виконаній позивачем роботі не можуть бути прийняті до уваги господарським судом. Крім того, доводи відповідача з даного приводу спростовуються наявною в матеріалах справи проектною документацією (погодженою у встановленому порядку з уповноваженими органами державної влади) та змістом висновку "Звіту про результати робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи" №19/3569 від 22.07.2010 р. виданого Державною установою "Інститутом гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва академії медичних наук України ".

За змістом статті 890 Цивільного кодексу України, склавши проектну документацію, підрядник обов'язково повинен погодити її з замовником. Готова проектно-кошторисна документація підлягає передачі замовнику в спосіб, передбачений підписаним договором (на певному носії, особисто або через підприємства зв'язку). Результати виконаних робіт передаються із підписанням сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1 договору замовник зобов'язаний розглянути документацію протягом 15 днів та оплатити її, після чого направити підписаний акт здачі-приймання продукції і накладну виконавцю.

У відповідності до п.4 додаткової угоди №1 остаточний розрахунок за даною угодою здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15-ти днів з моменту підписання акту здачі-приймання проектної продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник підписав вищезазначені документи, доказом чого є відправлення на адресу виконавця факсимільним зв'язком 06.10.2010р. в 9 год.39 хв.- акту здачі-приймання проектної продукції №19 від 01.02.2010р. по договору №419 від 03.11.2009 р. (а.с.10, т.1) та 05.10.2010 р. в 16 год.16 хв.- акту здачі-приймання проектної продукції №20 від 01.02.2010 р. по додатковій угоді №1 від 09.12.2009 р. (а.с.14, т.1).

Проте, на час розгляду справи, незважаючи на неодноразові вимоги господарського суду, викладені в обов‘язкових до виконання судових актах (ухвали суду від 30.03.2011р., 19.04.2011р.), відповідачем не надано оригіналів вищевказаних документів, зокрема, актів здачі-приймання проектної продукції.   

У відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стосовно актів здачі-приймання проектної продукції №19 від 01.02.2010р. по договору №419 від 03.11.2009 р. та №20 від 01.02.2010р. по додатковій угоді №1 від 09.12.2009р., якими обґрунтовуються позовні вимоги, господарський суд приймає до уваги, що згідно пояснень сторін, позивачу підписані оригінали даних документів не передавались, а тому, у будь-якому разі, позивач не має можливості надати оригінали даних  документів.

Водночас, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підписаних актів здачі-приймання проектної продукції, оскільки направленню будь-якого документа факсограмою обов’язково передує виготовлення такого документа в оригіналі. Крім того, господарськими судами взято до уваги, що надані позивачем акти, надіслані відповідачем факсимільним зв’язком, підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, містять відбитки факсимільного апарату про проведення операції на ньому відповідно 05.10.2010 р. та 06.10.2010 р., номер факсу  та назву підприємства відповідача  - ТОВ "Екобіотех".

У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський  суд  оцінює докази за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона  обґрунтовує  свої вимоги  або  заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, оцінивши в сукупності пояснення представників сторін, матеріали справи та встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що незважаючи на  порядок виготовлення документів - актів здачі-приймання проектної продукції, їх існування та підписання відповідачем суд не ставить під сумнів. При цьому, слід зазначити, що посилаючись на вказані акти як підставу здійснення розрахунків, позивач зазначив строк остаточного розрахунку - 16.02.2010 р. (після спливу 15-ти днів від 01.02.2010 р. - дати актів №19 та №20). Проте, господарський суд враховує, що за змістом договору №419 та додаткової угоди №1, до уваги слід брати дату підписання акту здачі-приймання проектної продукції, а не дату акту. У даному випадку, підписані відповідачем акти здачі-приймання проектної продукції №19 та №20, датовані 01.02.2010р., передані позивачу лише 06.10.2010р. та 05.10.2010р. відповідно, а тому, на думку господарського суду, саме ці дати об’єктивно слід вважати датами підписання актів. Відповідно, враховуючи умови п.3.1. договору №419 та п.3 додаткової угоди №1, за виготовлення проектної продукції за договором №419 відповідач остаточно повинен був розрахуватись до 22.10.2010р., за виконані роботи по додатковій угоді №1 - до 21.10.2010р.  

Разом з тим, на час розгляду справи несплаченими відповідачем за договором №419 від 03.11.2009р. залишились кошти в сумі 11250,00 грн., а за додатковою угодою №1 від 09.12.2009 р. до договору №419 - 4500,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем в загальній сумі 15750,00 грн. є підтвердженою та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором №419 та додатковою угодою №1 до нього.  

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми позивачем було нараховано до стягнення з відповідача інфляційні в сумі 1711,51 грн. та 3% річних в сумі 524,49 грн. Також за несвоєчасне проведення розрахунків позивач просить стягнути з відповідача 12060,37грн. пені.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір пені, передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.1. договору №419 сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по цьому договору винна сторона несе відповідальність у вигляді пені, яка розраховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно позовної заяви позивачем нараховано інфляційні та 3% річних за період з 16.02.2010 р. по 21.03.2011р. та пеню:  по договору  №419 від 03.11.2009 р. за період з 16.02.2010р. по 21.03.2011р., по додатковій угоді №1 від 09.12.2009 р. до договору №419 за період з 16.02.2010р. по 02.03.2011р.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позовних вимог з урахуванням вищенаведеного, та в межах зазначених позивачем періодів, господарський суд встановив, що правомірними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача

968,86грн. пені, нарахованої:

-  по договору  №419 від 03.11.2009 р. в сумі 716,61грн., за період з 23.10.2010р. по 21.03.2011р. на суму заборгованості 11250,00грн.,

- по додатковій угоді №1 від 09.12.2009 р. до договору №419  в сумі 252,25грн., за період з 22.10.2010р. по 02.03.2011р. на суму заборгованості 4500,00грн.;

477,61грн. інфляційних, нарахованих:

-  по договору  №419 від 03.11.2009 р. в сумі 341,15грн., за період з листопада 2010 року по  лютий 2011 року на суму заборгованості 11250,00грн.,

- по додатковій угоді №1 від 09.12.2009 р. до договору №419  в сумі 136,46грн., за період з листопада 2010 року по  лютий 2011 року на суму заборгованості 4500,00грн.;

194,55грн. 3% річних, нарахованих:

-  по договору  №419 від 03.11.2009 р. в сумі 138,70грн., за період з 23.10.2010р. по 21.03.2011р. на суму заборгованості 11250,00грн.,

- по додатковій угоді №1 від 09.12.2009 р. до договору №419  в сумі 55,85грн., за період з 22.10.2010р. по 21.03.2011р. на суму заборгованості 4500,00грн.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних та річних слід відмовити.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про покладення на відповідача  витрат, пов’язаних з розглядом справи, а саме, витрат на відрядження представника позивача до господарського суду Житомирської області від 19.05.2011 р. на суму 1074,03грн. та 242,08грн., суд приймає до уваги наступне. В пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм  Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році", щодо можливості  віднесення  до  "інших  витрат,  пов'язаних  з розглядом  справи" (в розумінні статті 44 ГПК України) витрати сторін у справі,  яких  вони  зазнали  у  зв'язку  з  відрядженням представників (своїх працівників) для участі в судових засіданнях (проїзд,  проживання,  харчування та ін.), роз’яснено, що в абзаці  другому  пункту  1  Роз'яснення   Президії   Вищого арбітражного  суду  України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального  кодексу  України" зазначено,  що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України  відносяться,  зокрема,  суми, які  підлягають  сплаті особам,  викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань,  що виникають під час розгляду  справи (стаття 30 ГПК).

У даному випадку, представник позивача не є особою, викликаною   судом для дачі пояснень в порядку статті 30 ГПК України, а здійснює представництво інтересів сторони позивача, тому, витрати  понесені позивачем у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в  господарському  суді, господарський суд не відносить до судових витрат. Таким чином, клопотання позивача є таким, що не підлягає задоволенню (постанова ВГСУ №15/535 від 31.07.2007 року).

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між сторонами пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам у відповідності до ст.49 ГПК України.

На підставі ст. 11, 509, 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 610, ст. 625, ч. 1 ст. 853, ст.ст. 887, 889, 890 ЦК України, ст. 193,  п. 6 ст. 231 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 43, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд, 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОБІОТЕХ” (10030, м.Житомир, вул. Котовського, 60, ідентифікаційний код 34788735)

на користь Приватного акціонерного товариства “Сумський Промпроект” (40011, м.Суми, пл. Привокзальна, 9, ідентифікаційний код 00219649)

- 15750,00грн. заборгованості;

- 968,86грн. пені;

- 194,55грн. - 3% річних;

- 477,61грн. інфляційних;

- 173,91грн. витрат по сплаті державного мита;

- 136,60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

                                                              Повне рішення складено: "30" травня 2011 року.

Віддрукувати:3 прим.

1 - до справи,

2,3 - сторонам