Рішення

від 23.05.2011 по справі 44/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/156

23.05.11

За позовом Заступника військового  прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі

1.  Міністерства Оборони України

2. Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

до Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації

про стягнення 17 631,10 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

Від прокуратури  Лесько Г.Є. - представник

Від позивача 1

Від позивача 2

Тодерян В. М. –представник

не з’явилися

Від відповідача  

Слободюк О.І. - представник

У судовому засіданні 23.05.2011 за згодою присутніх представників сторін ( прокурора та позивачів) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Заступник військового  прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації заборгованості у розмірі 17 631,10 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2011р. порушено провадження у справі № 44/156 розгляд справи призначено 21.03.2011р.

          21.03.2011р. у справі № 44/156 було оголошено перерву до 05.04.2011р

25.03.2011 р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 30 105,49 грн. –основного боргу та 1 306,40 грн. –пені.

          05.04.2011р. у зв’язку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2011 р. розгляд справи призначено на 23.05.2011р.

Представник позивача 1 у судовому засіданні надав пояснення по суті справи та заявив клопотання про зменшення розміру позовних вимог. У зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 668,88 грн. –основного боргу та 1 306,40 грн. –пені.

Представник позивача 2 у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення по суті справи.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 1999 р. між Міністерством Оборони України (далі –позивач 1) в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України –орендодавець (далі –позивач 2) та дитячою бібліотекою ім. О. Матросова був укладений договір оренди нежитлових № 185/99/Головного КЕУ, відповідно до умов якого позивач здав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 413,00 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ,  пр-т. Артилерійський 1 а, яке перебуває на балансі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 5.2. договору відповідач зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати.

01 березня 2010 р. між сторонами був укладений додатковий договір № 26д/ККЕУ до договору.

Відповідно до 3.6. додаткового договору орендна плата у розмірі 100 % перераховується відповідачем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.14. договору відповідач зобов’язаний щомісячно компенсувати позивачу кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка, на яку відповідачу відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу в оренду нежитлове приміщення загальною площею 413,00 кв.м., що знаходитьться за адресою м. Київ,  пр-т. Артилерійський 1 а.

В порушення умов договору, відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав в повному обсязі, здійснив часткову оплату за орендовані приміщення у розмірі 18 436,61 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 297 від 07.04.2011р. та № 298 від 07.04.2011р.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача становить 11 668,88 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526, 762 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 668,88 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до  ст. 551 ЦК України предметом неустойки може  бути  грошова  сума,  рухоме  і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки  є  грошова  сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 3.7. договору орендна плата перераховано невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету Балансоутримувачу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач надав суду розрахунок пені, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 1 306,40 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 129,75 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 762 Цивільного кодексу України,  ст.  193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка 26/4, код ЄДРПОУ 26088038) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (03186, м. Київ, вул. Ав. Антонова 2/32, корп. 97, код ЗКПО 22991617) 11 668 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 88 коп. –основного боргу, 1 306 (одна тисяча триста шість) грн. 40 коп. –пені.

3.          Стягнути з Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка 26/4, код ЄДРПОУ 26088038) в доход державного бюджету  129 (сто двадцять дев’ять) грн. 75 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                   П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 30.05.2011р.