Постанова

від 05.10.2009 по справі 44/156

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/156

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.10.2009 р.                                                                         справа №44/156

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Барабаш Т.І., довіреність №673 від 02.10.2009року,

від відповідача:не з'явився, повідомлення №11946727,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інкор і К" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від19.08.2009 року

по справі№44/156

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Славмолоко" м.Слов'янськ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інкор і К" м.Донецьк

пропро стягнення суми заборгованості за поставлений товар з урахуванням трьох процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 11'334,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Славмолоко” м.Слов'янськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Інкор і Ко” м.Донецьк про стягнення 11334,11 грн., у тому числі сума боргу за поставлений товар 10792,76 грн., 3%  проценти річних - 55 грн. та пеня –486грн.35коп. /арк. справи 2-3/.

Рішенням від 19.08.2009року господарський суд Донецької області /суддя МєзєнцевЄ.І. / позовні вимоги задовольнив. /арк. справи 64/.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на неналежному виконанні та простроченні відповідачем  грошового зобов'язання, яке виникло з поставки позивачем молока за договором № 538/4 від 22.12.08 року; що за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки; розділів 1-5 договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця молочні продукти, причому передача продукції, її асортимент та вартість засвідчується накладною, яка має силу невід'ємної частини договору та специфікації, а Покупець зобов'язався прийняти зазначену продукцію та сплатити Продавцю за неї грошові кошти попередньою оплатою, не пізніше одного дня до моменту прийняття продукції за накладною; порядок поставки означеної продукції визначений згідно пунктів 3.1-3.3 договору шляхом постачання транспортом Продавця на коксохімічне виробництво Покупця –у відповідності до умов Delivered duty unpaid named place of destination (DDU) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року; надання Продавцем відповідачеві у період з 02.03.09 року до 14.04.09 року молока жирністю 2,5% у поліетиленових пакетах вартістю 21001,56 грн. підтверджується наданими позивачем видатковими, транспортними та податковими накладними, належність яких до предмету спору перевірена судом; 20.03.09 року відповідач сплатив частину боргу 10000 грн., а також поступово повертав отриману молочну продукцію вартістю 208,80 грн.; згідно пункту 4.3 договору має здійснюватися у вигляді попереднього перерахування коштів за день до моменту підписання накладних, таким чином, грошове зобов'язання Покупця на загальну неоплачену суму 10'792,76 грн. виникло 13.04.09 року; грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем на суму 10'792,76 грн. на момент прийняття рішення суду –не виконане, на порушення статей 525 та 526 ЦК України. Прострочення Покупцем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який перевірено судом, сума трьох процентів річних з простроченої суми за період з моменту виникнення права вимоги за кожною з накладних до 15.06.09 року становить 55грн. Прострочення Покупцем грошового зобов'язання за умовами пункту 5.1 договору та статті 549 ЦК України тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день до моменту повного виконання зобов'язань, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 486,35 грн., нарахованої у період не більше 76 днів з моменту виникнення права вимоги за кожною з накладних до 15.06.09 року, а оскільки подібний спосіб нарахування відповідає нормам частини 6 статті 232 ГК України, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Інкор і Ко” м.Донецьк у апеляційній скарзі просить   скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2009року у справі №44/156 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи./арк. справи 68-70/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно умов договору, укладеного між сторонами, умовою поставки продукції була її попередня оплата продукції; попередня оплата відповідачем не здійснювалась; позивачем поставлялась відповідачу неякісна продукція.

Представник Закритого акціонерного товариства “Славмолоко” м.Слов'янськ вважає рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2009року у справі №44/156 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем продукції; скарги відносно якості продукції з боку відповідача не надходили; продукція, тара якої була пошкоджена при транспортуванні, відповідачем позивачу повернута та при розрахунку суми боргу вартість даної продукції не враховувалась.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Інкор і Ко” м.Донецьк у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №11946727 /арк. справи 74/.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Інкор і Ко” м.Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням №504/2009  від 02.10.2009року про  відкладення розгляду справи  в зв'язку з щорічною відпусткою представника відповідача.

Представник позивача заперечує проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи, що відповідач навмисно затягує судовий процес.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що вказане клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, відповідачем до клопотання №504/2009  від 02.10.2009року про  відкладення розгляду справи   не додані докази знаходження представника відповідача у щорічній відпустці та відсутності у відповідача іншого представника, який мав би представляти його інтереси у судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк /строки/  товар у власність  покупця для використання його  у підприємницькій діяльності або  в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом першої інстанції, 22.12.2008року  між Закритим акціонерним товариством  “Славмолоко” м.Слов'янськ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Інкор і Ко” м.Донецьк укладено договір №538/4, за умовами п.1.1 якого Постачальник /позивач/ зобов'язується виготовити та відпустити, а Покупець /відповідач/ прийняти та оплатити молочні продукти у кількості та у строки, що передбачені специфікацією, що є невід'ємною частиною договору./арк. справи 7-8/.

Таким чином, договір   №538/4 від 22.12.2008року за своєю правовою природою є договором поставки.

22.12.2008року сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №538/4, в якій визначили, що договір слід доповнити пунктом 4.5 договору, зокрема, встановили, що вартість договору вказана у специфікації, є невід'ємною частиною вказаного договору./арк. справи 9/.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано специфікацію до вказаного договору, в якій визначено асортимент продукції, що поставляється, вартість одиниці, кількість та приблизна вартість договору./арк. справи 10/.

У відповідності з п. 4.1 договору молочна продукція відпускається за цінами, що діють на момент  придбання продукції.

У період дії договору Постачальник може збільшити ціну на продукцію у разі  підвищення тарифів на енергоносії, сировину, інші матеріали та через  інші причини підвищення собівартості продукції./п.4.2 договору/.

Листом №476-09д від 23.02.2009року відповідач підтвердив свою згоду  на поставку молока згідно договору №538/4 від 22.12.2008року  за ціною 2грн.40коп. з 22.02.2009року./арк. справи 11/.

Згідно п.3.3 договору транспортування здійснюється  силами та засобами Постачальника /позивача/ поставка здійснюється на умовах Delivered duty unpaid named place of destination (DDU) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, коксохімічне виробництво відповідача.

У період з 02.03.2009 року до 14.04.2009 року позивачем за накладними та товаро –транспортними накладними  поставлено відповідачу молоко у поліетиленових пакетах жирністю 2,5% на загальну суму 21 001,56 грн. /арк. справи 12-30/.

Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, тому є належними доказами у підтвердження факту поставки продукції.

Факт поставки продукції  відповідачем не заперечується, однак у апеляційній скарзі він посилається на неналежну якість вказаної продукції.

З приводу вказаних заперечень, викладених у апеляційній скарзі, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Статтею 688 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару у в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно п.2.1 договору сторонами визначено, що заперечення Покупця за якістю можуть бути розглянуті  Покупцем та Постачальником  сумісно у період строку реалізації поставленої продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, при отриманні продукції Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції в частині якості поставленої продукції, продукція, яка була поставлена у пошкоджені тарі на суму 208,80 грн., Покупцем Постачальнику повернута та не враховувалась при розрахунку заборгованості.

Оскільки суду першої інстанції не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю та асортиментом поставленого товару продукції, тому, на думку судової колегії, суд дійшов вірного висновку, що покупець прийняв продукцію за видатковими накладними без заперечень.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що фактичне здійснення позивачем поставки продукції та отримання відповідної продукції відповідачем підтверджено наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.3 договору форма оплати продукції –попередня через банк платіжним дорученням, не пізніше чим за день до одпуску продукції.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія №227 від 24.04.2009року, в якій позивач вимагає оплати суми боргу. Факт направлення претензії підтверджується  квитанцією  Укрпошта №591./арк. справи 31-32/.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання продукції, продукція  відповідачем прийнята, строк оплати вартості продукції настав.

Ствердження відповідача, що позивач не мав підстав здійснювати поставку продукції без здійснення попередньої оплати не є доцільним, оскільки норми діючого законодавства не забороняють позивачу виконувати зобов'язання щодо поставки продукції достроково;  матеріали справи місять докази отримання продукції відповідачем, продукція прийнята відповідачем без заперечень щодо безпідставності її поставки, доказів прийняття її на відповідальне зберігання з метою повернення матеріали справи не містять.

Свої  зобов'язання стосовно оплати отриманої продукції  відповідач виконав частково в сумі 10000грн., заборгованість складає 10792,76 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає стягнення з відповідача 3%  річних за період  з 14.04.2009року по 15.06.2009року в сумі 55грн.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється  від відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки встановлено, що позовні вимоги щодо основного боргу підлягають задоволенню, розрахунок суми 3% річних здійснено позивачем вірно, судом першої інстанції перевірено, відповідно вимоги щодо стягнення з відповідача 3%  річних в сумі 55грн. за період  з 14.04.2009року по 15.06.2009року також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.   

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230  Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.594 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею)  є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності з п. 5.2 договору  Покупець, що допустив несвоєчасну  оплату  продукції за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожний день прострочки.

Суд першої інстанції підставно визнав розрахунок суми пені таким, що є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Факт прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати матеріалами справи доведений, тому вимоги щодо стягнення пені в сумі 486грн.35коп.  є правомірними та обґрунтованими.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції на підставі ст. 89 ГПК України не позбавлений виправити помилки, які допущені ним у мотивувальній частині рішення суду стосовно найменування позивача та сум, які позивач вимагає стягнути./абз1/.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2009року у справі №44/156 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Інкор і Ко” м.Донецьк –без задоволення.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС