Постанова

від 07.07.2009 по справі 2а-248/2009

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2а-248/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Свистунової О.В.

при секретарі Жабко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи:

інспектора ДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2

про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 26 лютого 2009 року ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором ДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину.

У підтвердження порушення Правил дорожнього руху додано комп’ютерну роздруківку фотознімку, який здійснено за допомогою технічного приладу - вимірювач швидкості "Візир" № 0711195.

Зазначену постанову позивач вважає такою, що винесена незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, позивачем було зазначено, що він дійсно є власником автомобіля НОМЕР_1.

Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріали, зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Однак, як вбачається з ОСОБА_3 по справі про адміністративне порушення, вона була винесена 26.02.2009р. за фактом правопорушення, яке зафіксоване 14.02.2009р., згідно запису у постанові, дата відправлення - 26.02.2009 року. Однак, отримано вищевказану постанову було позивачем лише 17.03.2009 року.

Тобто, в порушення ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3 від 26.02.2009р. була направлена із запізненням.

Також, в ОСОБА_3 від 26.02.2009р. по справі про адміністративне правопорушення вказано про порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України та, в якості доказу доданий фотознімок. Відповідно до п. 12.4 Правил... в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину.

Однак, як вбачається з фотознімку, не можливо зробити висновок, легковий автомобіль НОМЕР_2 рухався в межах населеного пункту чи на ділянці з

обмеженням швидкості, що свідчить про безпідставність винесеної Відповідачем ОСОБА_3 від 26.02.2009 року.

Як вбачається з матеріалів, що додаються до позовної заяви (копія постанови, копія фотознімку, копія конверту), ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення було направлено на адресу позивача з грубим порушенням строків її направлення. Кореспонденція не була належним чином вручена.

У зв’язку з чим, позивач вважає, що порушення строків направлення ОСОБА_3 свідчить про суб’єктивне ставлення Відповідача до оскарження. А матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.

Тому, позивач просить поновити строк для оскарження ОСОБА_3 від 26.02.2009р.

Визнати незаконною та скасувати ОСОБА_3 від 26.02.2009р. винесену інспектором ДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

У судове засідання сторони не з’явились, про деІнь та час розгляду справи сповіщені належним чином, що підтверджено письмовими матеріалами справи (а.с. 17, 19).

07 липня 2009 року, до початку розгляду справи до суду надійшло письмове клопотання від позивача, який просив розглянути позов за його відсутністю за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 20).

На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до вимог ст.. 18 ч. 1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_3 про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 ОСОБА_3 Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

З урахуванням вищевикладеного, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

8 ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою - співробітником відділу ДАІ з обслуговування м. Кривого Рогу, інспектором ДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесено 26.02.2009 року постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст.. 122 ч. 1 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. (а.с. 5). Відповідачем при винесені постанови було встановлено, що ОСОБА_1, 14 лютого 2009 року о 12.31, під час керування автомобілем НОМЕР_3 (а.с. 6) по вул. Волгоградській в м. Кривому Розі, було здійснено порушення п. 12.4 ПДР України - в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. В порушення зазначених вимог остання рухалась в населеному пункті (п.5.45 ПДР) зі швидкістю 88 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 28 км/годину.

Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов’язковим є врахування особи порушника.

ОСОБА_1, є власником зазначеного у постанові від 26.02.2009 року транспортного засобу, що підтверджено письмовими матеріалами справи (а.с. 21), тому, суд вважає саме позивача по справі належною особою, що притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, як вбачається із письмових доказів (постанови та фотографії) 26 лютого 2009 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДД, а саме - перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 28 км/годину, за що на позивача накладено штраф в розмірі 300 грн.

Зазначена постанова була отримана позивачем вже після її винесення лише 17.03.2009 року, що було встановлено в ході попереднього розгляду справи та огляду письмових матеріалів справи.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не з»явивпшсь у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.

Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачкою вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв’язку з перевищенням останньою швидкості руху у населеному пункті всупереч вимогам п.12.4 ПДР України.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог державних стандартів України відео- та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: «Візир».

Згідно до протоколу, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості «Візир» № 0711195. Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у протоколі правопорушення.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.

Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Даний фотознімок не відображає знаходження автомобіля НОМЕР_2 саме по вул. . Волгоградській в м. Кривому Розі. Тобто, з огляду на зазначений фотознімок не можливо зробити висновок, де саме був зафіксований вищевказаний автомобіль. Адже, п.

12.6. ПДР України передбачені випадки дозволу транспортним засобам рухатись зі швидкістю, що перевищує 90 км/годину.

У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

Таких документів до оспорюваної постанови відповідачем також не надано.

Ця обставина не спростована в судовому засіданні, а надана фотографія (а.с. 6) не дозволяє зробити іншого висновку. Із наданого фотознімку не вбачається, де саме рухається легковий автомобіль, та швидкість руху якого автомобіля є перевищеною, що свідчить про безпідставність винесеної Відповідачем ОСОБА_3 від 26.02.2009року.

Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.

З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 26.02.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення.

Однак, як вбачається з матеріалів, що додаються до позовної заяви (копія постанови), ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення було направлено на адресу позивача з грубим порушенням строків її направлення.

Оскільки, позивачем строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про

адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв’язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Поряд з цим відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за постановою серія АЕ № 063282 від 26.02.2009 р. минув, а тому притягнення ОСОБА_1 за межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, неможливо.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до посадової особи: ІДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження ОСОБА_3 від 26.02.2009року, винесеної посадовою особою - інспектором ДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Визнати незаконними дії посадової особи: ІДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2.

Скасувати ОСОБА_3 від 26.02.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою -інспектором ДПС БДПС Відділу ДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення -

закрити.

ОСОБА_3 може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

ОСОБА_3 набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після апеляційного розгляду справи.