Постанова

від 19.05.2011 по справі 2а/2370/2068/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19 травня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/2068/2011

12 год. 15 хв.                                                                                м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі Шоколенко Т.В.,

за участю:

представника позивача –ОСОБА_1 за довіреністю,

представника позивача –ОСОБА_2 за довіреністю,

представника відповідача –ОСОБА_3 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс»до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2011 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс»до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602301/0 від 28 вересня 2010 року про нарахування СТОВ «Черкасиплемсервіс»податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 80220 грн., в т.ч. за основним платежем 53480 грн., штрафні санкції 26740 грн.

Ухвалою суду від 30.03.2011 р. позовну заяву залишено без руху для надання позивачеві строку для усунення недоліків. У зв’язку з тим, що позивачем усунено недоліки позовної заяви, ухвалою від 10.05.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області  № 0000602301/0 від 28.09.2010 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог ст. 3, ст. 4 , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Податок на додану вартість віднесений до податкового кредиту підтверджений документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому представник позивача просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що позивачем порушено вимоги ст. 3, ст. 4 , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість», зважаючи на що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення             № 0000602301/0 від 28.09.2010 р., де визначено позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 53480 грн. 00 коп. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26740 грн. 00 коп., загальна сума 80220 грн. 00 коп.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог представник відповідача зазначив, що порушення, виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки, є реальними та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Дані порушення пов’язані з тим, що підприємством було безпідставно сформовано податковий кредит у періоді, що перевірявся, за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ПП «Інтерагро-Форум»при поставці робіт, оскільки оформлена податкова накладна по нікчемному правочину не є підставою для віднесення зазначених у цій накладній сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

На підставі вищезазначеного представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 541343, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс», ідентифікаційний код 22810656, зареєстровано 29.03.1996 р.

Державною податковою інспекцією у Черкаському районі Черкаської області 20.09.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка  сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс», код за ЄДРПОУ 22810656, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Інтерагро-Форум», код за ЄДРПОУ 35579534 за грудень 2009 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 20.09.2010 р. № 260/23-010/22810656.

Актом зафіксовано, що СТОВ «Черкасиплемсервіс»зареєстроване 29.03.1996 року в Черкаській районній державній адміністрації, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.04.1996 року за № 383 та перебуває на обліку в ДПІ у Черкаському районі.

СТОВ «Черкасиплемсервіс»зареєстровано як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва платника ПДВ від 26.02.2001 р. №32454153, індивідуальний податковий номер –228106523255.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема ст. 3, ст. 4 , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого знижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на загальну суму 53480 грн. 00 коп..

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 28.09.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 53480 грн. 00 коп. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26740 грн. 00 коп., загальна сума 80220 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та рішенням Державної податкової адміністрації України, СТОВ «Черкасиплемсервіс»звернулось до суду про його скасування, в зв’язку з тим, що воно суперечить нормам податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, державною податковою інспекцією у Черкаському районі Черкаської області було проведено перевірку СТОВ «Черкасиплембудсервіс»у зв’язку з тим, що за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2009 року, станом на 15.09.2010 року виявлено розбіжності по СТОВ  «Черкасиплембудсервіс»з даними податкового обліку      ПП «Інтерагро-Форум»на загальну суму 56533 грн. 33 грн. Вказані розбіжності підтверджено також актом невиїзної документальної перевірки ПП «Інтерагро-Форум»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість від 30.06.2010 р. № 1477/23-2/35579534, надісланого ДПІ у місті Черкаси.

З пункту 3 акту перевірки вбачається, що СТОВ «Черкасиплембудсервіс»включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 56533 грн. 33 коп. за грудень 2009 року по податковій накладній, виданій ПП «Інтерагро-Форум».

Судом встановлено, що 30.09.2009 року між СТОВ «Черкасиплембудсервіс»та              ПП «Інтерагро-Форум» був укладений договір підряду №1 від 30.09.2009 р.

Відповідно до умов договору ПП «Інтерагро-Форум»зобов’язалось виконати реконструкцію навісу для тварин під карантинний блок з використанням  своїх матеріалів та устаткування. Згідно договору, підрядник своїми силами і засобами зобов’язаний виконати роботу, поставити на місце виконання роботи необхідні матеріали, конструкції, устаткування, комплектуючі вироби і здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання в період виконання роботи. Приймання роботи повинно оформлятися актом здавання –приймання виконаної роботи. Оплата повинна проводитися у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів згідно наданого рахунку –фактури.

На підтвердження факту виконання господарських зобов’язань за вищезазначеним договором представником позивача надано копії первинних документів: податкову накладну № 29/12  від 29 грудня 2009 року на суму 339200 грн. 00 коп. (у т.ч. ПДВ 56533 грн. 33 коп.) та акт приймання виконаних підрядних робіт від 29.12.2009 р.

Договір підряду, акт приймання виконаних підрядних робіт, податкова накладна підписані директором ОСОБА_4 від імені ПП «Інтерагро-Форум».

У судовому засіданні було досліджено пояснення ОСОБА_5, надані 20 грудня 2010 року по кримінальній справі, порушеній відносно нього по факту придбання ПП «Інтерагро-Форум»з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду інтересам держави, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В даних поясненнях ОСОБА_4 зазначає, що будь-яких первинних бухгалтерських документів, договорів, угод з контрагентами ПП «Інтерагро-Форум», звітних документів підприємства чи будь-яких інших документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Інтерагро-Форум», він ніколи не бачив, не оформляв та не підписував, в т.ч. документів щодо отримання дозволів, ліцензій, оренди транспортних засобів, іншого майна. До державної архітектурно-будівельної інспекції ніколи не звертався, та не подавав ніяких документів на отримання ліцензії на виконання будівельних робіт, та їх не підписував. Доручення на здійснення діяльності ПП «Інтерагро-Форум»нікому не надавав. Будь-яке майно, основні засоби, які б могли використовуватися в діяльності підприємства на            ПП «Інтерагро-Форум», а також наймані працівники відсутні (ніяких документів та угод щодо найму працівників він не бачив та не підписував). Тому надавати будь-які послуги, виконувати роботи, (в т.ч. будівельні або ремонтні), здійснювати поставку ТМЦ у ПП «Інтерагро-Форум»не було ніяких можливостей.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:   придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;  придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).         

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

                    Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв’язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Вказана позиція також відображена у постанові Верховного Суду України від 15 червня 2010 року по справі №10/96 де зазначається, що право платника ПДВ на податковий кредит виникає як наслідок фактичного здійснення господарської операції, яка є об’єктом оподаткування за наявності податкових накладних, виписаних його контрагентом.

          Тому предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують або спростовують фактичне здійснення господарської операції позивача і його контрагента, а також наявності податкових накладних, виписаних його контрагентом відповідно до вимог чинного законодавства.

          При дослідженні письмових доказів судом встановлено, що податкова накладна             № 29/12 від 29 грудня 2009 року не відповідає вимогам чинного на той час законодавства. Дана позиція суду ґрунтується на нижченаведених обставинах.

Відповідно до п.7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.6 Наказу Державної податкової адміністрації «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 р. № 165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037, податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 7.3 «Дата виникнення податкових зобов'язань»статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та статті 10 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні»від 7 серпня 1998 року № 857/98. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою «Х»).

Пункт 18 Наказу Державної податкової адміністрації «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»встановлює, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (робіт, послуг) і не скріплюється його печаткою.

Податкова накладна № 29/12 від 29 грудня 2009 року не містить ніяких відміток, які б відносили її чи то до оригіналу, який повинен бути у покупця, чи то до копії, яка залишається у продавця товару.

Закон України «Про податок на додану вартість»встановлює, що у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Докази, що підтверджували б звернення СТОВ «Черкасиплемсервіс»до органу державної податкової служби із вищезазначеною заявою в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оскільки податкова накладна № 29/12 від 29 грудня 2009 року не відповідала нормам чинного законодавства, що діяло на той час, тому, на думку суду, вона не може засвідчувати факт виконання будівельно-ремонтних робіт по реконструкції навісу для тварин згідно акту від 29.12.09 р., а це в свою чергу також не призводить до виникнення права                                СТОВ «Черкасиплемсервіс»на податковий кредит.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» вказано, що за положеннями частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, вважає, що доданий до справи або наданий суду для ознайомлення документ є фальшивим, вона, як під час дослідження цього доказу, так і під час судових дебатів, має право просити суд виключити цей доказ із числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів. Висновок про фальшивість документа особа може зробити, якщо ознаки фальшування (підробки) видно неозброєним оком або така фальшивість переконливо підтверджена іншими доказами у справі.

У судовому засіданні при дослідженні пояснення, наданого ОСОБА_4, встановлено явну розбіжність підписів ОСОБА_4 на даному поясненні та на первинних документах (податковій накладній № 29/12  від 29 грудня 2009 року та акту приймання виконаних підрядних робіт від 29.12.2009 р.).

З аналізу документів, що містяться в матеріалах справи, суд робить висновок, що підпис ОСОБА_4 явно не відповідає підпису, зробленому на договорі підряду № 1 від 30.09.2009 р. та на вищезазначених первинних документах.

Також на думку суду існують певні розбіжності між договором підряду № 1 від 30.09.2009 р.  та актом приймання виконаних підрядних робіт від 29 грудня 2009 р. щодо визначення робіт підрядника. Зокрема, у договорі підряду вказано, що підрядник зобов’язується виконати реконструкцію навісу для тварин під карантинний блок, а з акту приймання виконаних робіт випливає, що підрядником фактично проводилася не реконструкція, а нове будівництво навісу для тварин, так як згідно акту приймання виконаних підрядних робіт від 29 грудня 2009 року ПП «Інтерагро-Форум»проводилися наступні роботи: розробка ґрунту в ямах і траншеях під фундамент; бетонування стрічкових фундаментів з приготуванням бетонної суміші; цегляна кладка стін; закладка цеглою фронтів; виготовлення каркасу покрівлі з установкою дерев’яних опор; укладка шиферу з виготовленням обрешітки із дощок.

Крім того, представник позивача до початку розгляду справи по суті долучила до матеріалів справи копію ліцензію серії АВ № 458296, видану державною архітектурною будівельною інспекцією 30.01.2009 р. ПП «Інтерагро-Форум»на зайняття господарською діяльністю, пов’язаною із створенням об’єктів архітектури. Однак, суд відноситься критично до даного письмового доказу, оскільки, як зазначено в акті перевірки так і встановлено з пояснень представників позивача та відповідача, дана ліцензія під час податкової перевірки  позивачем не надавалася.

Суд також зазначає, що сам факт долучення позивачем до матеріалів справи копії ліцензії серії АВ № 458296 протирічить його правовій позиції, викладеній у адміністративному позові, де зазначено, що «навіс»не є об’єктом містобудування, а тому здійснення його реконструкції не може регулюватися Законом України «Про планування і забудову територій»і не потребує дозволу та ліцензії.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності суд вважає достатніми для висновку про те, що  господарські операції з реконструкції навісу для тварин під карантинний блок не мали товарного (реального) характеру, придбання таких товарів та послуг оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені податковими накладними, оскільки, позивачем, на думку суду, не доведено фактичне придбання послуг щодо надання ремонтних робіт ПП «Інтерагро-Форум»по реконструкції навісу для тварин під карантинний блок та їх фактичне виконання.

Щодо розміру суми податкового зобов’язання за основним платежем, визначеного у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 53480 грн., то судом встановлено з акту перевірки, що  сума ПДВ у розмірі 56533 грн., задекларована як податковий кредит, зменшена до суми 53480 грн. за рахунок суми від’ємного значення у розмірі 3053 грн., яка зазначена у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій                                СТОВ «Черкасиплемсервіс»20.01.2010 р. за № 38033.

Тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення                               № 0000602301/0 від 28.09.2010 р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем –53480 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями –26740 грн. 00 коп., на загальну суму 80220 грн. 00 коп. за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5  п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень,  довів правомірність прийнятого ним рішення. Натомість представник позивача обґрунтованих пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимогах повністю.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          Р.В. Холод

          Повний текст постанови виготовлений 24 травня 2011 року.