Постанова

від 03.09.2015 по справі 2а/2370/2068/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року справа № 2а/2370/2068/2011

17 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602301/0 від 28 вересня 2010 року про нарахування СТОВ «Черкасиплемсервіс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80220 грн., в тому числі за основним платежем 53480 грн. та за штрафними санкціями 26740 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту, оскільки з контрагентом ПП «Інтерагро-Форум» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи. Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

За вказаних обставин позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що позивачем завищено податковий кредит всього на суму 53480 грн. за грудень 2009 року по правовідносинах з ПП «Інтерагро-Форум», у зв'язку з відсутністю фактичного здійснення господарських операцій. З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення є законним та не підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Крім того, представник відповідача звернула увагу суду, що вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 05.07.2012р., який набрав законної сили, директора ПП «Інтерагро-Форум» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358 КК України (підроблення документів, які видаються і посвідчуються підприємством). Вказаним вироком встановлено, що ПП «Інтерагро-Форум» перереєстровано з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді проведення безтоварних операцій з підприємствами-контрагентами шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту; у процесі роботи вся офіційна діяльність даного підприємства зводилась до фіктивного підприємництва.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс», ідентифікаційний код 22810656, зареєстровано 29.03.1996р., станом на час виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 228106523255.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, державною податковою інспекцією у Черкаському районі Черкаської області 20.09.2010р. проведена невиїзна документальна перевірка сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс», ідентифікаційний код за 22810656, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Інтерагро-Форум», код за ЄДРПОУ 35579534 за грудень 2009 року. За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт № 260/23-010/22810656 від 20.09.2010 р.

Актом зафіксовано порушення позивачем ст. 3, ст. 4 , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого знижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на загальну суму 53480 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 28.09.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80220 грн., в тому числі 53480 грн. за основним платежем, та за штрафними санкціями в розмірі 26740 грн. 00 коп.

За результатами процедури адміністративного оскарження наведене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує, що у відповідності до пунктів 1.6, 1.7, статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачали обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна повинна зберігатись протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону 168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з наведеними нормами Закону 168/97-ВР.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій, суд встановив, що 30.09.2009р. між СТОВ «Черкасиплембудсервіс» та ПП «Інтерагро-Форум» укладений договір підряду №1 від 30.09.2009р.

Відповідно до умов договору ПП «Інтерагро-Форум» зобов'язалось виконати реконструкцію навісу для тварин під карантинний блок з використанням своїх матеріалів та устаткування. Згідно договору, підрядник своїми силами і засобами зобов'язаний виконати роботу, поставити на місце виконання роботи необхідні матеріали, конструкції, устаткування, комплектуючі вироби і здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання в період виконання роботи. Приймання роботи повинно оформлятися актом здавання -приймання виконаної роботи. Оплата повинна проводитися у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів згідно наданого рахунку-фактури.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за вищезазначеним договором ПП «Інтерагро-Форум» виписало позивачу податкову накладну № 29/12 від 29 грудня 2009 року на суму 339200 грн. у тому числі ПДВ 56533 грн. 33 коп. Між сторонами підписано акт приймання виконаних підрядних робіт від 29.12.2009 р.

В судовому засіданні встановлено, що станом на час проведення перевірки позивачем повністю оплачено вартість виконаних робіт за вказаним договором в сумі 339 200 грн.

Отже, первинними бухгалтерськими документами підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Суд зазначає, що на момент здійснення господарських операцій позивача з ПП «Інтерагро-Форум», останнє не визнано банкрутом, знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та було зареєстровано платником податку на додану вартість. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

На думку суду, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак, відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів та не зазначено будь-яких обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення господарських операцій позивача та доказів, які виключають право позивача на формування витрат для цілей визначення податкового кредиту.

Посилання відповідача в запереченнях проти позову на відсутність у названого постачальника об'єктивної можливості для виконання робіт в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Посилання податкового органу на відібрані слідчим Головного слідчого управління податкової міліції ДПІ у м.Черкаси письмові пояснення директора ПП «Інтерагро-Форум» ОСОБА_3 про те, що він не здійснював фактично господарської діяльності, - не є належним доказом у справі, з огляду на таке.

Вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 05.07.2012р., не встановлено укладення договорів між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум» з метою, яка порушує публічний порядок, не встановлено вчинення угод з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само не встановлено і ухилення від сплати податків за наслідками виконання згаданого договору з боку позивача.

Податковим органом не надано жодних доказів протиправної діяльності позивача, спрямованої на отримання податкової вигоди або наявності змови з громадянином ОСОБА_3 з метою зменшення податкових зобов'язань.

Суд переконаний, що винесення вироку стосовно ОСОБА_3, який набрав законної сили, не доводить наявності порушень податкового законодавства з боку позивача, оскільки епізод наявності змови позивача з громадянином ОСОБА_3 з метою зменшення податкових зобов'язань в ході слідства не досліджувався, судом не перевірявся і рішення з цього приводу судом прийнято не було.

Викладені вище обставини в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи, що придбавалися позивачем у спірний період, отримані з метою використання та використані у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам, не зобов'язаний нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), або за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, що підтверджено практикою Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу положень частини 2 статті 71 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про законність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2009 року у зв'язку з включенням до його складу суми податку на додану вартість в розмірі 53480 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 28.09.2010р. підлягає скасуванню.

В силу положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на ту обставину, що судове рішення ухвалено на користь позивача, понесені ним судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602301/0 від 28 вересня 2010 року про нарахування СТОВ «Черкасиплемсервіс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80220 грн., в тому числі за основним платежем 53480 грн. та за штрафними санкціями 26740 грн.

Стягнути на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиплемсервіс», судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 07.09.2015р.