Ухвала

від 24.05.2011 по справі 2а-4092/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4092/10/2670 Головуючий у 1-й ін станції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду в складі:

Головуючого судді Собків Я.М.,

Суддів Сорочка Є.О., Усенка В.Г.,

При секретарі Сесемка А.О.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу представника відп овідача Державної податково ї інспекції у Шевченківськом у районі м. Києва - ОСОБА_2 на Постанову Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 27 липня 2010 року у справі за ад міністративним позовом Доч ірнього підприємства «Десте ні»до Державної податкової і нспекції у Шевченківському р айоні м. Києва про скасування податкових повідомлень - ріш ень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року Дочірн є підприємство «Дестені»зве рнулись до Окружного адмініс тративного суду м. Києва з адм іністративним позовом до Дер жавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. К иєва, в якому просили суд скас увати податкові повідомленя - рішення №0004972309/0 та №0004982309/0 від 31.08. 2009 року.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 27.07.2010 року зазначений адміні стративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, представник відп овідача подав апеляційну ска ргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасу вати та постановити по справ і нове рішення, яким в задовол енні адміністративного позо ву відмовити повністю. Свої в имоги апелянт аргументує тим , що судом першої інстанції бу ло не правильно застосовано норми матеріального права, щ о призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши доводи а пеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суд дів приходить до наступного .

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджується матеріалами справи, що праці вниками ДПІ у Шевченківськом у районі м. Києва було проведе но планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Де стені»з питань дотримання ви мог податкового законодавст ва за період 01.01.07р. по 31.03.09р., за рез ультатами якої було складено акт від 17.08.2009р. № 1492/2 09/32667072.

Актом перевірки встановле но порушення вимог пп. 1.20.1 ст. 1, п п. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334/94 - BP і 28.12.94р. «Пр о оподаткування прибутку під приємств»в результаті чого з анижено податок на прибуток у сумі 1 357 640 грн. та п. 1.18 ст. 1, п. 4.2 ст. 4 , пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України 03.04.19 97р. №168/97-ВР «Про податок на додан у вартість»(із змінами і допо вненнями) в результаті чого з анижено податок на додану ва ртість у сумі 1 473 530 грн.

У зв' язку з виявленням заз начених порушень, відповідач ем прийнято спірні податкові повідомлення - рішення №0004972309/0 в ід 31.08.2009 року, яким позивачу виз начено податкове зобов' яза ння по податку на додану варт ість за основним платежем в с умі 1473530 грн. та за штрафними (фін ансовими) санкціями в сумі 736765 грн. та №0004982309/0 від 31.08.2009 року, яким п озивачу визначено податкове зобов' язання по податку на прибуток підприємств за осн овним платежем в сумі 1357640 грн. т а за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1003997 грн.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним адм іністративним позовом.

Задовольняючи адміністрат ивний позов ДП «Дестені», суд першої інстанції обґрунтова но виходив з того, що відповід ач, як суб' єкт владних повно важень, відповідно до положе нь ст. 72 КАС України, не довів пр авомірність своїх висновків про порушення з боку позивач а п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть»та п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств».

З такими висновками суду пе ршої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між п озивачем та ПП «Укун»було ук ладено договір суборенди №1/03- 01/07/0 від 03.01.2007 року.

За умовами цього договору Д П «Дестені»(орендар) передає , а ПП «Укун»(Суборендар) приймає в суборенду нежитло ві приміщення в адміністрати вній будівлі, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Мала Жи томирська, 3-А в розмірі 1500 кв.м.

Також між позивачем та ПП «Л ітокс»було укладено договор и комісії від 30.05.2008 року №05/30-1 та в ід 19.08.2008 року №08/19-1.

За умовами цих договорів по зивач - комітент і експортер доручає, а ПП «Літокс»- комісі онер зобов' язується від сво го імені та за рахунок коміте нта здійснити реалізацію на експорт товару (шкіряних нап івфабрикатів «WET-BLUE»зі шкір ВРХ )

В своїх поясненнях сторони не заперечують, що ПП «Укун»т а ПП «Літокс»є пов'язаними ос обами з ДП «Дестені».

Державна податкова інспек ція у Шевченківському районі м. Києва посилається на те, що підприємством застосовувал ись продажні ціни, що не відпо відають рівню звичайних цін, що призвело до заниження вал ового прибутку і відповідно податкового зобов'язання з п одатку на додану вартість.

Між тим, колегія суддів з до водами апелянта не погоджуєт ься, виходячи з наступних під став.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств»- доход, отриманий платником п одатку від продажу товарів (р обіт, послуг) пов'язаним особа м, визначається виходячи із д оговірних цін, але не менших з а звичайні ціни на такі товар и (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно до п. 1.20 даного Закону - якщо цим пунктом не встановл ено інше, звичайною вважаєть ся ціна товарів (робіт, послуг ), визначена сторонами догово ру. Якщо не доведене зворотне , вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справ едливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - ц е ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продаве ць бажає передати такі товар и (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутн ості будь-якого примусу, обид ві сторони є взаємно незалеж ними юридично та фактично, во лодіють достатньою інформац ією про такі товари (роботи, по слуги), а також ціни, які склал ися на ринку ідентичних (а за ї х відсутності - однорідних) то варів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг ) - сфера обігу товарів (робіт, п ослуг), яка визначається вихо дячи з можливості покупця (пр одавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послуг у) на найближчій стосовно буд ь-якої із сторін договору тер иторії.

Ідентичні товари (роботи, по слуги) - товари (роботи, послуг и), що мають однакові характер ні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зо крема, їх фізичні характерис тики, які не впливають на їх як існі характеристики і не маю ть суттєвого значення для ви значення ознак товару, якіст ь і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незн ачні відмінності в їх зовніш ньому вигляді можуть не врах овуватися.

Однорідні товари (роботи, по слуги) - товари (роботи, послуг и), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і ск ладаються зі схожих компонен тів, що дозволяє їм виконуват и однакові функції та (або) бут и взаємозамінними. Під час ви значення однорідності товар ів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наяв ність товарного знака, репут ація на ринку, країна походже ння та виробник.

Відповідно до п. п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 в казаного Закону - обов'язок до ведення того, що ціна договор у не відповідає рівню звичай ної ціни у випадках, визначен их цим Законом, покладається на податковий орган у порядк у, встановленому законом.

Порядок визначення звичай ної ціни товару (робіт, послуг ) регламентований підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону, в м ежах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визна ченні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передба чено, що для визначення звича йної ціни товару (робіт, послу г) використовується інформац ія про укладені на момент про дажу такого товару (роботи, по слуги) договори з ідентичним и (однорідними) товарами (робо тами, послугами) у співставни х умовах. Зокрема, враховують ся такі умови договорів, як кі лькість (обсяг) товарів (напри клад, обсяг товарної партії), с троки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних дл я такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вп линути на ціну. При цьому умов и договорів на ринку ідентич них (у разі їх відсутності - од норідних) товарів (робіт, посл уг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає н а ціну, або може бути економіч но обґрунтована. При цьому вр аховуються звичайні при укла данні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки д о ціни. Зокрема, але не виключн о, враховуються знижки, пов'яз ані з сезонними та іншими кол иваннями споживчого попиту н а товари (роботи, послуги), втр атою товарами якості або інш их властивостей; закінченням (наближенням дати закінченн я) строку зберігання (придатн ості, реалізації); збутом нелі квідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою полі тикою, у тому числі при просув анні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних мо делей і зразків товарів з мет ою ознайомлення з ними спожи вачів.

Судом першої інстанції пра вомірно встановлено, що відп овідачем не доведено, що ціна за договорами оренди офісни х приміщень, які розташовані у центральних районах м. Києв а та надавались в оренду нере зидентам України у 2007 році є зв ичайною ціною для приміщення , що надавалось позивачем в су боренду, розташованого за ад ресою: м. Київ, вул. Мала Житоми рська, 3-А. Відповідно, відпові дачем не доведено невідповід ність ціни, визначеною за дог овором суборенди позивача рі вню звичайних цін для вказан ого виду договорів.

Крім того, колегія суддів та кож звертає увагу, що відпові дно Довідки ДП «Держзовнішін форм»від 13.08.2009 року №912/09-09, в ній за значено загальний рівень цін для договорів оренди, в той ча с як позивачем укладено дого вір суборенди, а також зазнач ено рівень цін з оренди офісн их приміщень нерезидентами У країни, тоді як позивач та йог о контрагент є резидентами У країни.

Що стосується порушення по зивачем п. п. 4.2. ст. 4 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-В Р з приводу заниження ним под аткових зобов'язань по ПДВ в с умі 1473530,00 грн., колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до п. п. 4.2 ст. 4 Закону Ук раїни від 03.04.1997 за № 168/97-ВР «Про по даток на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР - у разі п оставки товарів (робіт, послу г) без оплати або з частковою о платою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмі нних) операцій, здійснення оп ерацій з безоплатної передач і товарів (робіт, послуг), нату ральних виплат у рахунок опл ати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відн осинах з платником податку, п ередачі товарів (робіт, послу г) у межах балансу платника по датку для невиробничого вико ристання, витрати на яке не ві дносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підля гають амортизації, а також по в'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької ді яльності, який не зареєстров аний як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни оп ерації, але не нижчої за звича йні ціни.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додана вартість», податкови й кредит звітного періоду ви значається виходячи із догов ірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище р івня звичайних цін, у разі якщ о договірна ціна на такі това ри (послуги) відрізняється бі льше ніж на 20 відсотків від зв ичайної ціни на такі товари (п ослуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплач ених) платником податку за ст авкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього За кону, протягом такого звітно го періоду у зв'язку з: придбан ням або виготовленням товарі в (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшо го використання в оподаткову ваних операціях у межах госп одарської діяльності платни ка податку; придбанням (будів ництвом, спорудженням) основ них фондів (основних засобів , у тому числі інших необоротн их матеріальних активів та н езавершених капітальних інв естицій в необоротні капітал ьні активи), у тому числі при ї х імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (посл уг) для оподатковуваних опер ацій у межах господарської д іяльності платника податку.

Пунктом 1.18 ст. 1 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»передбачено, що звичайн і ціни розуміються та застос овуються за правилами, визна ченими пунктом 1.20 статті 1 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановл ено інше, звичайною вважаєть ся ціна товарів (робіт, послуг ), визначена сторонами догово ру. Якщо не доведене зворотне , вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справ едливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - ц е ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продаве ць бажає передати такі товар и (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутн ості будь-якого примусу, обид ві сторони є взаємно незалеж ними юридично та фактично, во лодіють достатньою інформац ією про такі товари (роботи, по слуги), а також ціни, які склал ися на ринку ідентичних (а за ї х відсутності -однорідних) то варів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ц іна договору не відповідає р івню звичайної ціни у випадк ах, визначених цим Законом, по кладається на податковий орг ан у порядку, встановленому з аконом. При проведенні перев ірки платника податку податк овий орган має право надати з апит, а платник податку зобов 'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підп ункту 1.20.1 цього пункту.

Як свідчать обставини спра ви та акт перевірки, для з'ясув ання звичайної ціни на шкіря ний напівфабрикат хромового дублення «вет-блу»та звичай ної ціни на послуги оренди по датковим органом було викори стано інформацію Державного підприємства «Державний інф ормаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товар них ринків».

Так, Держзовнішінформ лист ом від 12.08.09р. №906/08-09 інформував, що середня ціна при експорті хр омового напівфабрикату «вет -блу»шкір ВРХ з України в вере сні 2008 року становила 2,2 -3,4 дол. СШ А за 1 кг в залежності від ґату нку. Крім того, в даному листі керівником департаменту Дер жзовнішінформу зазначено, що ціни на напівфабрикат «вет-б лу»із сировини шкір ВРХ зале жить від якісних характерист ик та сортності, умов поставк и та інших умов контракту.

Однак, при визначені рівня з вичайних цін на шкіряний нап івфабрикат хромового дублен ня «вет-блу», відповідачем не було враховано, що продаж вка заного товару позивачем пров одилось, шляхом укладення до говору комісії.

Крім того, колегія суддів зв ертає увагу на те, що відповід но до договорів купівлі - пр одажу вказаного товару, за як им позивач придбав шкіряний напівфабрикат хромового дуб лення «вет-блу», його ціна ста новила 69,85 грн. за 1 кг без ПДВ, що значно вище ціни за один кіло грам, визначеної в Листі ДП «Д ержзовнішінформ»від 12.08.2009 рок у. Таким чином, виходячи із виз начення господарської діяль ності, яке міститься в Господ арському кодексі України, як діяльності суб'єктів господ арювання у сфері суспільного виробництва, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт ч и надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ви значеність та положень Стату ту ДП «Дестені», яким визначе но мету діяльності підприємс тва, як отримання прибутку, ре алізація шкіряного напівфаб рикату хромового дублення «в ет-блу»за цінами, що є нижче за ціни виробника вказаного то вару, протирічило б самому зм істу підприємницької діяльн ості.

Враховуючи наведене, судов а колегія приходить до винос ку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено адм іністративний позов ДП «Дест ені», а доводи, викладені в апе ляційній скарзі відповідача , не знайшли свого підтвердже ння.

Відповідно до ст. 200 КАС Украї ни, суд апеляційної інстанці ї залишає скаргу без задовол ення, а постанову суду - без з мін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встанов ив обставини справи та ухвал ив судове рішення з додержан ням норм матеріального і про цесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 25 4 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Де ржавної податкової інспекці ї у Шевченківському районі м . Києва - ОСОБА_2 на постан ову Окружного адміністрати вного суду м. Києва від 27 липня 2010 року - залишити без задо волення.

Постанову Окружного а дміністративного суду м. Киє ва від 27 липня 2010 року - зали шити без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту її проголошенн я та може бути оскаржена безп осередньо до Вищого адмініст ративного суду України протя гом двадцяти днів з моменту в иготовлення повного тексту У хвали.

Головуючий суддя Я.М. С обків

Судді Є.О. Сорочко

В.Г. Усенко

(Повний текс У хвали складено 29.05.2011 року.)