Рішення

від 25.03.2008 по справі 7/5-08-346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25"

березня 2008 р.

                               Справа  № 7/5-08-346

За

позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 м.Котовськ

до

відповідача:

Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”, м.Київ

про

стягнення 27 591, 84

грн.

   Суддя              Лепеха  Г.А.

Представники сторін:

Від позивача -ОСОБА_1,

ОСОБА_2, за довіреністю.

Від відповідача -не

з'явився.

У судовому засіданні

приймали участь: ОСОБА_3

Сторонами

подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання

судом прийнято та задоволено.

Суть

спору: Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернулась до

господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з

Котовського Центру поштового зв'язку №7 Одеської дирекції  27 591, 84 грн., з яких -7 099,63 грн. -

основний борг, 15 462,77 грн. - пеня згідно договору, 2 029,44 грн. - індекс

інфляції, 3 000 грн. - моральна шкода, 275,92 грн. - держмито та 118,00 грн. -

ІТЗ судового процесу.

Ухвалою

від 14.02.2008р. судом здійснено заміну неналежного відповідача у справі на

Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта” .

Під

час розгляду справи позивач надав клопотання про збільшення позовних вимог на

суму додатково нарахованої пені та інфляційних збитків - 2 648,37 грн.

Відповідач

заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у листі 27-13 від

04.03.08 р., в судове засідання 25.03.08 р. не з'явився, але представник

інтересів ОД УДППЗ „Укрпошта” Ніколенко Г.В. надав до канцелярії суду клопотання

про перенесення засідання, посилаючись на сімейні обставини.

Клопотання

судом не може бути задоволено з огляду на наявність можливості вирішити спір за

наявними у справі документами та неповажність причини неявки представників

відповідача.

Розглянувши

матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

10.01.2006р.

між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №50 (далі

-Договір), відповідно до якого Позивач у 2006 році передав, а Відповідач

прийняв товар на загальну суму 11 749, 67 грн.

Відповідно

до п.п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки протягом

7-и після отримання товару.

Незважаючи

на зазначене, станом на дату подачі позовної заяви, Відповідач сплатив лише

суму у розмірі 4 651, 43 грн. та залишився борг у сумі 7 098, 25 грн. по

накладним від 23.03.2006р., 13.04.2006р., 17.04.2006р., що підтверджується

гарантійним листом та актом звірки від 26.04.2006р.

Згідно

п.9.2 Договору за прострочення терміну проведення платежів Продавець має право нарахувати

та стягнути з Покупця пеню в розмірі 0,5% на суму простроченого платежу за

кожний день прострочки від суми неоплаченого товару.

Отже,

загальна сума позовних вимог, яка підтверджується матеріалами справи, з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та

нарахованої пені складає 27 240,21 грн.

Що

стосується стягнення з Відповідача суми моральної шкоди у розмірі 3 000, 00

грн., то вона є необгрунтованою та не підтверджується документально, а тому не

може бути визнана судом.

Згідно

ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в

якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися

на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно

до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник

зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто,

якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті

зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо

інше не встановлено договором або законом.

В

пункті 1 ст. 655 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором

купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

майно (товар) у  власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно

приписів п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити

товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Пунктом

2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що Боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи

відповідача, викладені у запереченнях на позовну заяву, не заслуговують на

увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, встановлених судом, не

впливають на вирішення спору по суті.

Згідно

вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому докази

подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Таким чином,

обов'язок доказування відсутності боргу законом покладено на відповідача.

Що

стосується витребуваного ухвалою від 04.03.2008р., але не наданого

відповідачем, акту звірки взаєморозрахунків станом на дату подачі позовної

заяви, то суд зазначає наступне: позаяк відповідач звернувся з клопотанням

(лист 27-24 від 04.03.2008р.) про зобов'язання сторін провести звірку

взаєморозрахунків та скласти відповідний акт, суд його задовольнив.

Втім,

слід зазначити, що суд поділяє припущення стосовно того, що акт звірки

розрахунків не є наріжним каменем наявності боргу відповідача перед позивачем.

Адже,

як йдеться в постанові ВГСУ №21/308 від 22.07.2003р., використання актів звірки

у судовій практиці „акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому

бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи

відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними

документами-договором, накладними, рахунками тощо”.

Отже,

суд наголошує, що як наявність боргу так і його відсутність повинні бути

підтверджені належними документами зацікавленою стороною.

Враховуючи

викладене, суд вважає, що немає потреби затягувати розгляд справи очікуванням

цього акту.

Досліджуючи

матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, аналізуючи норми чинного законодавства,

суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Витрати

по сплаті держмита та витрати по сплаті послуг з інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру

задоволених позовних вимог згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись

ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.

 Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” (01001, м.Київ, Хрещатик, 22. Код

ЄДРПОУ 21560045) на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної

особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1. Ід. код НОМЕР_1) 27 240  /двадцять сім тисяч двісті сорок/ грн. 21

коп. боргу, 272 /двісті сімдесят дві/ грн. 24 коп. державного мита, 118

/сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення

судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення

10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      

Лепеха Г.А.