Постанова

від 04.04.2011 по справі 2а-8937/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 р. № 2а-8937/10/1370

Львівський окружний адм іністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засіда ння Андрушакевич Т.В.,

представника позивача М онастирського О.О.,

представника відповідача Кохана А.В.,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні адміні стративну справу за позовом Товариства з обмеженою відпо відальністю «Єдина Мерченда йзергова Компанія»до Держав ної податкової інспекції у Ф ранківському районі м. Львов а про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдина Мер чендайзергова Компанія» (дал і - ТзОВ «ЄМК») звернулося до суду з вказаним вище позовом до Державної податкової інс пекції у Франківському район і м. Львова (далі - ДПІ у Франк івському районі м. Львова), в я кому просить скасувати подат кові повідомлення-рішення ві д 02.06.2010 року № 0001112320/0, № 0001122320/0 та № 0001142320/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Франківському ра йоні м. Львова на підставі акт а перевірки від 21.05.2010 року № 1712/23-2/33 665516 прийнято податкові повідо млення-рішення: № 0001112320/0 від 02.06.2010 р оку про нарахування податков их зобов' язань з податку на прибуток в розмірі 889821 грн. 00 ко п. в тому числі основний платі ж - 646379 грн. 00 коп., штрафні санкц ії - 243442 грн. 00 коп.; № 0001122320/0 від 02.06.2010 р оку про нарахування податков их зобов' язань з податку на додану вартість в розмірі 132744 грн. 00 коп., в тому числі основни й платіж - 88496 грн. 00 коп., штрафн і санкції - 44248 грн. 00 коп. та № 0001142 320/0 від 02.06.2010 року про зменшення с уми бюджетного відшкодуванн я з податку на додану вартіст ь в розмірі 98490 грн. 00 коп. При цьо му, вважає, що органом державн ої податкової служби взято д о уваги митну вартість, а не до говірну, а тому протиправно з роблено висновок про порушен ня позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість», у зв' язку з чим бе зпідставно донараховано сум у податкового зобов' язання з податку на додану вартість . Вважає, що відповідач не мав законних підстав для визначе ння бази оподаткування подат ком на прибуток за звичайним и цінами, оскільки митна варт ість товару не може вважатис я звичайною ціною товару, а ви значення митної вартості для сплати митних платежів при і мпорті не може бути підставо ю для визначення звичайної ц іни товару при подальшій йог о реалізації на території Ук раїни. Також позивач вважає, щ о органом державної податков ої служби безпідставно не вр аховано понесені позивачем в итрати на консультаційні пос луги, які підтверджуються пе рвинними бухгалтерськими до кументами.

Позивачем подано до суду за яву про внесення змін до позо вної заяви та уточнення позо вних вимог від 30.11.2010 року, в якій відкликав позовну вимогу пр о скасування податкового пов ідомлення-рішення № 0001142320/0 від 02. 06.2010 року про зменшення суми бю джетного відшкодування з под атку на додану вартість у роз мірі 98490 грн. 00 коп. В уточненнях до позовної заяви просить ск асувати податкові повідомле ння-рішення № 0001112320/0 та № 0001122320/0 від 02.06.2010 року.

Представник позивача в суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав з підстав, викла дених в позовній заяві. Додат ково пояснив, що п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на дода ну вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 н е пов' язує базу оподаткуван ня податком на додану вартіс ть за операціями з поставки т оварів на території України із поняттям «митна вартість» . При цьому, зазначив, що митна вартість товару визначаєтьс я відповідно до вимог глави 47 Митного кодексу України та є підставою для нарахування м итних податків та зборів при імпортуванні товару. Зазнач ив, що неправомірне нарахува ння недоїмки та штрафних сан кцій з податку на прибуток та податку на додану вартість с причинене неправильним заст осуванням положень податков ого законодавства стосовно п орядку визначення бази опода ткування за звичайними цінам и. Крім того, вказав на відсутн ість передбачених законодав ством підстав для застосуван ня звичайних цін, зокрема, для застосування положень п.п. 1.20.5 п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про о податкування прибутку підпр иємств», оскільки ціни на м' ясопродукти не підлягають де ржавному регулюванню. Також, не передбачено законодавств ом підстав для визначення зв ичайних цін на товар на основ і митної вартості товару, виз наченої в цілях митного офор млення імпорту.

Стосовно висновку відпові дача про завищення валових в итрат у зв' язку з віднесенн ям до них витрат на консульта ційні послуги ТзОВ «Інноваці йні системи менеджменту», то представник позивача вважає , що ці послуги безпосередньо пов' язані з господарською діяльністю позивача і підтве рджуються актом приймання-пе редачі виконаних робіт. Прос ить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача п роти позову заперечив та, обґ рунтовуючи правомірність пр ийнятих відповідачем рішень , посилався на обставини, наве дені в акті перевірки. В додат кових письмових поясненнях п редставник відповідача стве рджує про правомірність визн ачення бази оподаткування по датком на додану вартість по передньо імпортованого това ру за звичайними цінами на ос нові митної вартості. Зазнач ає, що у разі, коли ціни на това ри (роботи, послуги) підлягают ь державному регулюванню згі дно із законодавством, звича йною вважається ціна, встано влена із принципами такого р егулювання. При цьому, принци пи такого регулювання у випа дку імпорту товарів визначен о п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про п одаток на додану вартість», а саме: для товарів, які імпорту ються на митну територію Укр аїни платниками податку, баз ою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких т оварів, але не менша митної ва ртості, зазначеної у ввізній митній декларації. Стверджу є, що витрати на консультацій ні послуги ТзОВ «Інноваційні системи менеджменту»не можу ть бути віднесені до валових у зв' язку з тим, що вони не по в' язані з господарською дія льністю позивача.

Суд, заслухавши пояснення п редставників сторін, всебічн о і повно з' ясувавши всі фак тичні обставини справи, на як их ґрунтуються позовні вимог и та заперечення, об' єктивн о оцінивши докази, які мають ю ридичне значення для розгляд у справи, і вирішення спору по суті, приходить до висновку, щ о позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наст упних підстав.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач - ТзОВ «ЄМК», щ о знаходиться за адресою: 79015, м . Львів, вул. Тургенєва, буд. 73, за реєстроване державним реєст ратором виконавчого комітет у Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікац ійний код - 33665516, що підтверджу ється свідоцтвом про реєстра цію юридичної особи, та взяте на облік в ДПІ у Франківськом у м. Львова як платник податкі в.

На підставі направлень від 12.04.2010 року № 23-2/205 та від 19.04.2010 року № 23 -2/227, згідно з ч. 13 ст. 11-1 Закону Укра їни «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, на виконання постанов и прокуратури Личаківського району м. Львова від 16.03.2010 року « Про призначення позапланово ї документальної перевірки» , ДПІ у Франківському районі м . Львова проведена позаплано ва виїзна перевірка ТзОВ «ЄМ К»з питань дотримання вимог податкового законодавства з а період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законод авства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами яко ї складено акт перевірки № 1712/23 -2/33665516 від 21.05.2010 року.

Проведеною ДПІ у Франківсь кому районі м. Львова перевір кою встановлено порушення по зивачем п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 с т. 7, п.п. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті ч ого позивачем занижено подат ок на прибуток в періоді, що пе ревірявся, в сумі 646379 грн. 00 коп., у тому числі: за 4 квартал 2007 року на 10 грн. 00 коп.; за 4 квартал 2008 рок у на 96795 грн. 00 коп.; за 1 квартал 2009 р оку на 147946 грн. 00 коп.; за 2 квартал 2009 року на 81516 грн. 00 коп.; за 3 кварт ал 2009 року на 147529 грн. 00 коп.; за 4 ква ртал 2009 року на 172583 грн. 00 коп.

Крім того, відповідачем вст ановлено порушення позиваче м п. 1.18 ст. 1, п. 4.1, п. 4.3 ст. 4 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого позивачем занижено пода ток на додану вартість у пері оді, що перевірявся, на загаль ну суму 506487 грн. 00 коп., в тому числ і: за грудень 2008 року на 77436 грн. 00 к оп.; за лютий 2009 року на 76315 грн. 00 ко п.; за березень 2009 року на 31434 грн. 00 коп.; за квітень 2009 року на 12657 гр н. 00 коп.; за травень 2009 року на 22633 г рн. 00 коп.; за червень 2009 року на 299 23 грн. 00 коп.; за липень 2009 року на 10481 грн. 00 коп.; за серпень 2009 року н а 9282 грн. 00 коп.; за вересень 2009 рок у на 98260 грн. 00 коп.; за жовтень 2009 ро ку на 45505 грн. 00 коп.; за листопад 20 09 року на 68403 грн. 00 коп.; за груден ь 2009 року на 24158 грн. 00 коп., та внасл ідок чого позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті н а загальну суму 88496 грн. 00 коп., у т ому числі за січень 2008 року на 7 4745 грн. 00 коп., за грудень 2009 року н а 13751 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки від 21.05.2010 року № 1712/23-2/33665516 ДПІ у Фран ківському районі м. Львова ви несено податкові повідомлен ня-рішення: № 0001112320/0 від 02.06.2010 року про нарахуван ня податкових зобов' язань з податку на прибуток у розмір і 889821 грн. 00 коп., в тому числі осно вний платіж - 646379 грн. 00 коп., штр афні санкції - 243442 грн. 00 коп.; № 00 01122320/0 від 02.06.2010 року про нарахуван ня податкових зобов' язань з податку на додану вартість у розмірі 132744 грн. 00 коп., в тому чис лі основний платіж - 88496 грн. 00 к оп., штрафні санкції - 44248 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що спір м іж сторонами виник з приводу правомірності податкових по відомлень-рішень ДПІ у Франк івському районі м. Львова від 02.06.2010 року № 0001112320/0 та № 0001122320/0.

При вирішенні спору суд вих одив з наступного.

Під час розгляду справи суд ом встановлено, що позивач зд ійснював господарську діяль ність із ввезення м' ясопрод уктів на митну території Укр аїни в митному режимі імпорт у з подальшою реалізацією ім портованих м' ясопродуктів на території України. Позива ч придбавав м' ясопродукти в іноземних виробників, а саме в компаній Crugo Alimentaro deLorca S.L. згідно з к онтрактом б/н від 11.11.2008 року та Pro cavi S.L. згідно з контрактом № 150409/01 в ід 15.04.2009 року, та імпортував їх н а територію України для наст упного продажу.

Транспортування товару зд ійснювалось шляхом автопере везень, які виконувались на в иконання наступних договорі в: договір 02/09 від 01.04.2009 року з фірм ою Polad Sp z.o.o.»ul/J/Lea 114/330 Krakow 30-133 Poland, в особі Скорик І.І., Bank S.A. Ul. Zwierzyniecka 24, 31-105 Krakow пос луга - перевезення; договір № 1/29.01.09 від 29.01.09 Radostaw Matysz, ul. Juranda 1/88 20-629 Lublin Bank, по слуга - перевезення; договір 3 241108/01 від 24.11.2008 »05-825 m. Grodzisk Mar. Kludno Nowe 17 NIP 534-212-89-58, в особі Monika Bura-Zukowska, послуга - перев езення; договір 201108/01 від 20.11.2008 DEL RIO DE CARBONERAS, S.L.»(Іспанія), в особі директ ора Juan Hernandes Casado c/ San Cayetano, 5 CARBONERAS ALMERIA, Espania, послу га - перевезення.

Згідно з актом перевірки ві дповідач дійшов висновку, що позивачем занижено валові д оходи за період, що охоплював ся перевіркою на загальну су му 2532435 грн. 00 коп., в тому числі: за 4 квартал 2008 року на суму 387180 грн. 00 коп.; за 1 квартал 2009 року на сум у 538475 грн. 00 коп.; за 2 квартал 2009 рок у на суму 326065 грн. 00 коп.; за 3 кварт ал 2009 року на суму 590115 грн. 00 коп.; з а 4 квартал 2009 року на суму 690330 грн . 00 коп., у зв' язку із порушення м п.п. 1.20.5. п. 1.20. ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств».

Судом встановлено, що позив ач здійснював господарську д іяльність із ввезення м' ясо продуктів на митну території України в митному режимі імп орту з подальшою реалізацією імпортованих м' ясопродукт ів на території України. При м итному оформленні імпорту то вару для визначення розмірів ввізного мита та податку на д одану вартість митним органо м за основу бралась митна вар тість товару, яка визначалас ь ним згідно з Митним кодексо м України і, яка перевищувала договірну вартість. В подаль шому м' ясопродукти реалізо вувались на території Україн и за ціною, яка розраховувала сь, виходячи з ціни придбання плюс торгова націнка. Відпов ідно ціна продажу товару в Ук раїні була нижчою від митної вартості товару, але вищою ві д ціни придбання.

За період з 01.12.2008 року по 31.12.2009 ро ку позивач відповідно до ван тажно-митних декларацій, які надавались до перевірки, імп ортував м' ясо морожене та з аморожені м' ясні субпродук ти на загальну суму 9429510 грн. 00 ко п. Проведеною ДПІ у Франківсь кому районі м. Львова перевір кою встановлено, що ТзОВ «ЄМК »протягом періоду, що переві рявся, реалізовано імпортова ну продукцію на загальну сум у 6875370 грн. 00 коп., що нижче звичайн ої ціни - митної вартості пр одукції, яку визнано позивач ем при сплаті ПДВ при її імпор ті.

З матеріалів справи вбачає ться, що за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, основним видом прид баних позивачем ТМЦ, витрати на придбання яких віднесено до складу валових витрат, є м' ясо, та м' ясні субпродукти, в везені (імпортовані) на митну територію України. Розрахун ки з постачальниками вказани х товарів, а відповідно і форм ування валових витрат здійсн ювалось позивачем за фактурн ою вартістю.

Згідно з п.п. 1.20.5. п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли ціни на товари (роботи, п ослуги) підлягають державном у регулюванню згідно із зако нодавством, звичайною вважає ться ціна, встановлена згідн о з принципами такого регулю вання. Це правило не поширюєт ься на встановлення мінімаль ної продажної ціни - у цьому ви падку звичайною є справедлив а ринкова ціна.

Так, згідно з ст. 6 Закону Укра їни «Про ціни та ціноутворен ня»від 03.12.1990 року в народному го сподарстві застосовуються в ільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ці ни і тарифи. Згідно з ст. 7 вказа ного Закону вільні ціни і тар ифи встановлюються на всі ви ди продукції, товарів і послу г, за винятком тих, по яких зді йснюється державне регулюва ння цін і тарифів. Відповідно до ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону державне регулювання цін і т арифів здійснюється шляхом в становлення: державних фіксо ваних цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або гран ичних відхилень від державни х фіксованих цін і тарифів. Зг ідно з ст. 11 Закону при здійсне нні експортних та імпортних операцій безпосередньо або ч ерез зовнішньоторговельног о посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами за стосовуються контрактні (зов нішньоторговельні) ціни, що ф ормуються відповідно до цін і умов світового ринку. Регул ювання внутрішнього ціноутв орення на експортну та імпор тну продукцію (послуги) визна чається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що відсутні н ормативно-правові акти Кабін ету Міністрів України, які вс тановлюють фіксовані ціни на імпортовані м' ясопродукти , то митна вартість визначаєт ься виключно для сплати пода тку на додану вартість при ім порті на митниці і не може вва жатись регульованою, встанов леною державою ціною для вну трішнього обігу товару.

Таким чином, митна вартість товару не може вважатись зви чайною ціною товару, тому, що в изначення митної вартості дл я сплати митних платежів при імпорті не може бути підстав ою для визначення звичайної ціни товару при подальшій йо го реалізації на території У країни, оскільки ціни на м' я сопродукти не підлягають дер жавному регулюванню. Відпові дно податковий орган неправи льно застосував норму п.п. 1.20.5. п. 1.20. ст. 1 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств».

Крім того, згідно з ч. 2 п.п. 1.20.10 п . 1.20. ст. 1 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств»податковий орган має пр аво застосувати звичайні цін и для визначення бази оподат кування у випадках, передбач ених законом, незалежно від в иду господарської операції, що здійснюється платником ць ого податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. Це означає, що конкр етні підстави для застосуван ня звичайних цін мають бути п рямо передбачені спеціальни ми нормами. В акті перевірки в ід 21.05.2010 року вказується на пору шення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств». Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств»дох од, отриманий платником пода тку від продажу товарів (робі т, послуг) пов'язаним особам, в изначається виходячи із дого вірних цін, але не менших за зв ичайні ціни на такі товари (ро боти, послуги), що діяли на дат у такого продажу. Проте, відпо відачем не доведено, а судом н е встановлено, що операції по реалізації м' ясопродуктів на території України здійсн ювались з пов' язаними особа ми.

Відповідно до п.п. 1.20.2. п. 1.20. ст. 1 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств»: Якщо вказаним пунктом не вст ановлено інше, звичайною вва жається ціна товарів (робіт, п ослуг), визначена сторонами д оговору. Якщо не доведено зво ротнє, вважається, що така зви чайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п.п. 1.20.8. п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов' язок доведення того, що ціна д оговору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, ви значених цим законом, поклад ається на податковий орган у порядку, встановленому зако ном.

Правила визначення звичай них цін на товари, встановлен і п.п. 1.20.2-1.20.5 п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокре ма, в п.п. 1.20.2. п. 1.20. ст. 1 вказаного За кону зазначається, що для виз начення звичайної ціни товар у (робіт, послуг) використовує ться інформація про укладені на момент продажу такого тов ару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) т оварами (роботами, послугами ) у співставних умовах. Зокрем а, враховуються такі умови до говорів, як кількість (обсяг) т оварів (наприклад, обсяг това рної партії), строки виконанн я зобов' язань, умови платеж ів, звичайних для такої опера ції, а також інші об' єктивні умови, що можуть вплинути на ц іну. При цьому, умови договорі в на ринку ідентичних (у разі ї х відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаю ться співставними, якщо відм інність між такими умовами с уттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрун тована. Окрім того, враховуют ься звичайні ціни при уклада нні угод між непов' язаними особами надбавки чи знижки д о ціни. Зокрема, але не виключн о, враховуються знижки, пов' язані з сезонними та іншими к оливаннями споживчого попит у на товари (роботи, послуги), в тратою товарами якості або і нших властивостей; закінченн ям (наближенням дати закінче ння) строку зберігання (прида тності, реалізації); збутом не ліквідних або низьколіквідн их товарів; маркетинговою по літикою, у тому числі при прос уванні товарів (робіт, послуг ) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з м етою ознайомлення з ними спо живачів.

Проте, відповідач визначав звичайні ціни при реалізаці ї товарів позивачем на терит орії України з порушенням п.п . 1.20.2. п. 1.20. ст. 1 цього Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств», оскільки не використовував інформацію п ро укладені на момент продаж у такого товару (роботи, послу ги) договори з ідентичними (од норідними) товарами (роботам и, послугами) у співставних ум овах, із врахуванням звичайн их при укладанні угод між неп ов' язаними особами надбаво к чи знижок до ціни.

Таким чином, податкове пові домлення-рішення № 0001112320/0 від 02.06.2 010 року є протиправним в части ні донарахування податку на прибуток підприємства в розм ірі 869931 грн. 00 коп.

Щодо правомірності заниже ння позивачем податкового зо бов' язання з податку на дод ану вартість за період з 01.01.2007 р оку по 31.12.2009 року на загальну су му 506487 грн. 00 коп., в тому числі: за грудень 2008 року на 77436 грн. 00 коп.; з а лютий 2009 року на 76315 грн. 00 коп.; за березень 2009 року на 31434 грн. 00 коп .; за квітень 2009 року на 12657 грн. 00 ко п.; за травень 2009 року на 22633 грн. 00 к оп.; за червень 2009 року на 29923 грн. 00 коп.; за липень 2009 року на 10481 грн . 00 коп.; за серпень 2009 року на 9282 гр н. 00 коп.; за вересень 2009 року на 982 60 грн. 00 коп.; за жовтень 2009 року на 45505 грн. 00 коп.; за листопад 2009 року на 68403 грн. 00 коп.; за грудень 2009 рок у на 24158 грн. 00 коп., суд зазначає н аступне.

При митному оформленні імп орту товару для визначення р озмірів ввізного мита та под атку на додану вартість митн им органом за основу бралась митна вартість товару, яка ви значалась ним згідно з Митни м кодексом України і, яка пере вищувала договірну вартість . В подальшому м' ясопродукт и реалізовувались на територ ії України за ціною, яка розра ховувалась з ціни придбання плюс торгова націнка. Відпов ідно ціна продажу товару в Ук раїні була нижчою від митної вартості товару, але вищою ві д ціни придбання.

Відповідно до ст. 16 Закону Ук раїни «Про єдиний митний тар иф»від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ при виз наченні митної вартості до н еї включається ціна товару, з азначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати , якщо їх не включено до рахунк а-фактури: на транспортуванн я, навантаження, розвантажен ня, перевантаження та страху вання до пункту перетину мит ного кордону України; комісі йні та брокерські.

Відповідно до п.п. 1.20.1 п. 1.20. ст. 1 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств»в ід 28.12.1994 року № 334/94-ВР, звичайною ц іною вважається ціна товару (робіт, послуг), визначена стор онами договору. Якщо не довед ене зворотнє, вважається, що т ака ціна відповідає рівню сп раведливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи , послуги) передаються іншому власнику за умови, що продаве ць бажає передати такі товар и (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутн ості будь-якого припису, обид ві сторони є взаємонезалежни ми юридично та фактично, воло діють достатньою інформаціє ю про такі товари (роботи, посл уги), а також ціни, які склалис я на ринку ідентичних (а за від сутності - однорідних) товарі в (робіт, послуг).

Згідно ст. 11 Закону при здійс ненні експортних та імпортни х операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельно го посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами з астосовуються контрактні (зо внішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до ці н і умов світового ринку. Регу лювання внутрішнього ціноут ворення на експортну та імпо ртну продукцію (послуги) визн ачається Кабінетом Міністрі в України.

Згідно із Положенням про ва нтажну митну декларацію, зат вердженого постановою Кабін ету Міністрів України від 09.06.19 97 року № 547, вантажна митна декл арація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подає ться митному органу і містит ь відомості про товари та тра нспортні засоби, які переміщ уються через митний кордон У країни, митний режим, у який во ни заявляються, а також іншу і нформацію, необхідну для зді йснення митного контролю, ми тного оформлення, митної ста тистики, нарахування податкі в, зборів та інших платежів.

Платники податку на додану вартість, об' єкти, база та ст авки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільн ених від оподаткування опера цій, особливості оподаткуван ня експортних та імпортних о перацій, поняття податкової накладної, порядок обліку, зв ітування та внесення податку до бюджету визначаються Зак оном України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Пунктом 1.4 ст. 1 вказаного Зак ону, визначено, що поставкою т оварів визнаються будь-які о перації, що здійснюються згі дно з договорами купівлі-про дажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договора ми, які передбачають передач у прав власності на такі това ри за компенсацію незалежно від строків її надання, а тако ж операції з безоплатної пос тавки товарів (результатів р обіт) та операції з передачі м айна орендодавцем (лізингода вцем) на баланс орендаря (лізи нгоотримувача) згідно з дого ворами фінансової оренди (лі зингу) або поставки майна згі дно з будь-якими іншими догов орами, умови яких передбачаю ть відстрочення оплати та пе редачу права власності на та ке майно не пізніше дати оста ннього платежу. А, відповідно до п. 1.18 ст. 1 вказаного Закону, з вичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами , визначеними пунктом 1.20 статт і 1 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в».

Стаття 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює та розрізняє такі види об' єктів оподаткуванн я, як поставка товарів та пос луг, місце надання яких знахо диться на митній території У країни та ввезення товару (су путніх послуг) у митному режи мі імпорту та реімпорту. Окре мо, Закон виділяє і правове ре гулювання зазначених об' єк тів.

Так, у п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану варті сть»встановлено, що база опо даткування операції з постав ки товарів (послуг) визначаєт ься, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визна ченої за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з у рахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальн одержавних податків та зборі в (обов'язкових платежів), згід но із законами України з пита нь оподаткування (за винятко м податку на додану вартість , а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхуван ня на послуги стільникового рухомого зв' язку, що включа ється до ціни товарів (послуг ). До складу договірної (контра ктної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартіст ь матеріальних і нематеріаль них активів, що передаються п латнику податку безпосередн ьо покупцем або через будь-як у третю особу, в зв' язку з ком пенсацією вартості товарів ( послуг). У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перев ищує договірну ціну на такі т овари (послуги) більше, ніж на 20 відсотків, база оподаткуван ня операції з поставки таких товарів (послуг) визначаєтьс я за звичайними цінами.

В свою чергу, згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», для това рів, які імпортуються на митн у територію України платника ми податку, базою оподаткува ння є договірна (контрактна) в артість таких товарів, але не менша митної вартості, зазна ченої у ввізній митній декла рації з урахуванням витрат н а транспортування, навантаже ння, розвантаження, перевант аження та страхування до пун кту перетину митного кордону України, сплати брокерських , агентських, комісійних та ін ших видів винагород, пов'язан их з імпортом таких товарів, п лати за використання об'єкті в інтелектуальної власності , що належать до таких товарів , акцизних зборів, ввізного ми та, а також інших податків, збо рів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану в артість, що включаються у цін у товарів (робіт, послуг) згідн о з законами України з питань оподаткування.

У справі, що розглядається, об' єктом оподаткування спі рних податкових зобов' язан ь є операції з поставки товар ів на території України, тому база оподаткування таких оп ерацій повинна визначатись з а правилами п. 4.1 ст. 4 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість». Вказана правова но рма не прив' язує визначення бази оподаткування податку на додану вартість до митної вартості товарів. Митна варт ість товарів може бути засто сована виключно для визначен ня бази оподаткування при ім порті товарів, відповідно до п. 4.3 ст. 4 вказаного Закону, тобт о до операцій з поставки това рів на території України вон а не застосовується. З наведе ного вище вбачається, що митн а вартість є лише підставою д ля нарахування митних податк ів та зборів.

Імперативний характер заз начених вище норм Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість»не дає підстав викор истовувати особливості визн ачення бази оподаткування по ставок товарів на митній тер иторії України для визначенн я бази оподаткування операці й платників податків із ввез ення товарів у митному режим і імпорту. Однаково це стосує ться і спірної ситуації, коли відповідач протиправно заст осував особливості правовог о регулювання бази оподаткув ання при імпорті товарів для визначення бази оподаткуван ня операцій з поставки товар ів на митній території Украї ни.

Позиція відповідача у спра ві стосовно того, що митну вар тість слід вважати звичайною ціною, нижче якої товари не мо жуть бути реалізовані не ґру нтується на приписах законод авства, жодною нормою якого н е передбачено, що митна варті сть товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на м итну територію України, є зви чайною ціною для такого това ру, який реалізується на тери торії України. За таких обста вин, не може вважатися доведе ним відповідачем той факт, що ціна товарів, реалізованих п озивачем на митній території України є нижчою за звичайні ціни.

Таким чином, податкове пові домлення-рішення № 0001122320/0 від 02.06.2 010 року, винесене ДПІ у Франків ському районі м. Львова про на рахування суми податкового з обов' язання з податку на до дану вартість в розмірі 132744 грн . 00 коп., в тому числі за основни м платежем - 88496 грн. 00 коп., за шт рафними (фінансовими) санкці ями - 44248 грн. 00 коп., є протиправ ним, оскільки судом встановл ено відсутність порушення по зивачем вимог п. 4.1, п. 4.3 ст. 4 Закон у України «Про податок на дод ану вартість».

Щодо правомірності включе ння позивачем витрат на конс ультаційні послуги до складу валових, суд зазначає наступ не.

Під час проведення перевір ки позивача ДПІ у Франківськ ому районі м. Львова дійшла ви сновку щодо неправомірного в ключення позивачем до складу валових витрат на консульта ційні послуги у розмірі 53040 грн . 00 коп., надані ТзОВ «Інновацій ні системи менеджменту»з ана лізу та рекомендацій ведення бізнесу на ринку м' яса Укра їни в лютому 2009 року, оскільки ц і послуги не використовуютьс я у господарській діяльності позивача та не підтверджені первинними документами. Вит рати на отримання вказаних к онсультаційно-інформаційни х послуг, маркетингових посл уг відображені в декларації з податку на прибуток підпри ємства відповідного податко вого періоду у складі витрат на придбання товарів, робіт, п ослуг.

На підтвердження реальнос ті господарської операції по зивачем надано акт приймання -передачі виконаних робіт, по слуг б/н від 30.03.2009 року, маркетин говий звіт та письмові реком ендації, які підтверджують ф акт надання послуг. У вказано му вище акті вказано, що викон авець надав, а замовник - ТзОВ «ЄМК»отримав консультаційн о-інформаційні послуги «Ан аліз та рекомендації веден ня бізнесу».

Згідно із визначенням, наве деним в п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрат и виробництва та обігу - це сум а будь-яких витрат платника п одатку у грошовій, матеріаль ній або нематеріальній форма х, здійснюваних як компенсац ія вартості товарів (робіт, по слуг), які придбаваються (виго товляються) таким платником податку для їх подальшого ви користання у власній господа рській діяльності.

Господарська діяльність, в изначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств», це будь-яка діяльніст ь особи, направлена на отрима ння доходу в грошовій, матері альній або нематеріальній фо рмах, у разі коли безпосередн я участь такої особи в органі зації такої діяльності є рег улярною, постійною та суттєв ою. Під безпосередньою участ ю слід розуміти зазначену ді яльність особи через свої по стійні представництва, філіа ли, відділення, інші відокрем лені підрозділи, а також чере з довірену особу, агента або б удь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої ос оби.

До того ж, відповідно до п.п. 5 .2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до с кладу валових витрат включаю ться, зокрема, суми будь-яких в итрат, сплачених (нараховани х) протягом звітного періоду у зв' язку з підготовкою, орг анізацією, веденням виробниц тва, продажем продукції (робі т, послуг) і охороною праці, у т ому числі витрати з придбанн я електричної енергії (включ аючи реактивну), з урахування м обмежень, установлених пун ктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Витрати , які не включаються до складу валових витрат визначені п. 5. 3 ст. 5 зазначеного Закону.

Пункт 5.11 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств»встановлює забо рону встановлювати додатков і обмеження щодо віднесення витрат до складу валових вит рат платника податку, крім ти х, що зазначені в цьому Законі .

При з' ясуванні питання чи пов' язані отримані позивач ем послуги з його господарсь кою діяльністю та чи спрямов ані вони на удосконалення фо рми і методів господарювання , покращення ефективності ро боти та використанні позивач ем у власній господарській д іяльності відповідно до ціле й, задля досягнення яких їх за мовлено, суд встановив насту пне.

Для підтвердження витрат, в іднесених ТзОВ «ЄМК»до валов их та їх зв' язку з господарс ькою діяльністю, позивачем н адано акт виконаних робіт, ма ркетинговий звіт та письмові рекомендації. Інших докумен тів, які підтверджують варті сть наданих послуг, первинні документи, що підтверджують віднесення на витрати саме ц их послуг і саме на таку суму, що зазначена в акті виконани х робіт, позивачем не надано. Д окументальне оформлення вит рат на вказані вище послуги в ідсутнє, доказів доцільності оплати таких послуг позивач ем не представлено.

Із аналізу перелічених вищ е документів вбачається, що в них не визначено зміст та обс яг господарської операції, о диницю виміру господарської операції. Таким чином, понесе ні витрати на придбання цих р обіт (послуг) належним чином н е оформлені документами, які б підтверджували фактичне в иконання робіт (надання посл уг).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими доку ментами, які свідчать про реа льність виконання договору, зміст і обсяг наданих послуг та їх вартість. Проте, в матер іалах справи відсутні будь-я кі відомості, яку саме роботу , та яким чином було надано вик онавцем за вказаними вище до говорами. Адже, з наявних в мат еріалах справи актів здачі-п риймання робіт (надання посл уг) не вбачається, які саме роб оти, та, в якому обсязі виконув ались контрагентами позивач а.

В судових засіданнях предс тавник позивача не зміг обґр унтувати, яким чином отриман і консультаційні послуги вик ористовувались позивачем в й ого господарській діяльност і. Отже, представником позива ча, під час розгляду справи, не доведено зв' язок між таким и витратами та безпосередньо ю господарською діяльністю п озивача. Додатково, суд нагол ошує про відсутність доцільн ості витрат позивача на конс ультаційні послуги, оскільки , з матеріалів справи не вбача ється, який економічний ефек т отриманий від їх надання.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону Украї ни «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Укра їні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підста вою для бухгалтерського облі ку господарської операції є первинні документи, які фікс ують факти здійснення господ арських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону , відображення господарських операцій в податковому облі ку здійснюється на підставі даних бухгалтерського облік у.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 ц ього Закону, бухгалтерський облік є обов' язковим видом обліку, який ведеться підпри ємством. Фінансова, податков а, статистична та інші види зв ітності, що використовують г рошовий вимірник, ґрунтуютьс я на даних бухгалтерського о бліку.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фіна нсову звітність в Україні»ві д 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює ви моги до первинних документів , які є підставою для бухгалте рського та податкового облік у. Згідно з положеннями вказа ної статті, підставою для бух галтерського обліку господа рських операцій є первинні д окументи, які фіксують факти здійснення господарських оп ерацій. Первинні документи п овинні бути складені під час здійснення господарської оп ерації, а якщо це неможливо - б езпосередньо після її закінч ення. Для контролю та впорядк ування оброблення даних на п ідставі первинних документі в можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 вказан ої статті, первинні та зведен і облікові документи можуть бути складені на паперових а бо машинних носіях і повинні мати такі обов' язкові рекв ізити: назву документа (форми ); дату і місце складання; назв у підприємства, від імені яко го складено документ; зміст т а обсяг господарської операц ії, одиницю виміру господарс ької операції; посади осіб, ві дповідальних за здійснення г осподарської операції і прав ильність її оформлення; особ истий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здій сненні господарської операц ії. Отже, для надання первинни м документам юридичної сили і доказовості, вони повинні в ідповідати вимогам чинного з аконодавства України. При ць ому, фактичні витрати на посл уги повинні оформлятися відп овідними документами, які б п ідтверджували фактичне вико нання тієї чи іншої господар ської операції.

Документи, якими позивач пі дтверджує спірні валові витр ати, зокрема акт здачі-прийма ння робіт, в якому зазначено л ише зміст послуг, не можуть бр атись судом до уваги, оскільк и первинні документи для над ання їм юридичної сили повин ні мати обов' язкові реквізи ти, передбачені ст. 9 Закону Ук раїни «Про бухгалтерській об лік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV. В і ншому випадку, у платника под атку не виникає права віднос ити до складу валових витрат и без підтверджуючих докумен тів, обов' язковість ведення і зберігання яких, передбаче на правилами ведення податко вого обліку.

Суд зазначає, що валові витр ати можуть бути підтверджені лише тими документами, які св ідчать про реальність викона ння договору, зміст і обсяг на даних операцій та їх вартіст ь. З огляду на викладене, за ві дсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне н адання конкретних послуг, до кументи на підставі яких сфо рмовані валові витрати за сп ірними господарськими опера ціями, самі по собі не можуть б еззаперечно підтверджувати право платника на їх формува ння.

Визначальною підставою ві днесення тих чи інших витрат підприємства до складу вало вих витрат є їх безпосереднє використання у господарські й діяльності підприємства. Т ільки за умови достовірного встановлення обставин щодо р еальності господарської опе рації, наявності правових та фактичних підстав для відне сення витрат з придбання тов арів, робіт, послуг до складу в алових витрати, можна визнат и правомірним віднесення до складу валових витрат з прид бання таких послуг.

Поданий позивачем акт, який був предметом дослідження і в період проведення перевір ки контролюючого органу, міс тить лише загальне визначенн я послуг та їх вартість. Позив ач, ні під час перевірки, ні пі д час розгляду справи судом, н е довів, що понесені ним витра ти мають зв' язок із господа рською діяльністю позивача а бо використовувалися ним з м етою здійснення такої діяльн ості. При цьому, наданий для пе ревірки акт приймання-переда чі виконаних робіт складений з порушенням вимог чинного з аконодавства, а тому не може в изнаватись належним первинн им документом.

Суд встановив, що понесені п озивачем витрати на придбанн я послуг ґрунтуються на нена лежним чином оформлених доку ментах, які не можуть підтвер джувати фактичне виконання п ослуг, так як, первинні докуме нти, які б містили відомості п ро реальне здійснення господ арських операцій не були пре дставлені позивачем ні під ч ас перевірки, ні під час розгл яду справи судом.

Таким чином, суд вважає прав ильним висновок ДПІ у Франкі вському районі м. Львов а про порушення позивачем п. 5. 1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств»від 28.12.1994 року № 3 34/94-ВР, в результаті чого завище но суму валових витрат за пер іод з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року на за гальну суму 53040 грн. 00 коп.

Отже, податкове повідомлен ня-рішення, винесене ДПІ у Фра нківському районі м. Ль вова від 02.06.2010 року № 0001112320/0, яким Тз ОВ «ЄМК»визначено суму подат кового зобов' язання з подат ку на прибуток в розмірі 889821 гр н. 00 коп., в тому числі основного платежу - 646379 грн. 00 коп., за штра фними фінансовими санкціями - 243442 грн. 00 коп. є правомірним в частині донарахування позив ачу податкового зобов' язан ня з податку на прибуток в роз мірі 19890 грн. 00 коп.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону Укра їни «Про порядок погашення з обов' язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами»штр афні санкції накладаються на платника податків за поруше ння податкового законодавст ва.

З огляду на це, правомірним є застосування податковим ор ганом до позивача штрафних с анкцій з податку на прибуток в порядку, визначеному п.п. 17.1.3 п . 17.1 ст. 17 Закону України «Про пор ядок погашення зобов' язань платників податків перед бю джетами та державними цільов ими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-І ІІ, в сумі 6630 грн. 00 коп.

Стаття 19 Конституції Україн и встановлює, що органи держа вної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадо ві особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Положення ст. 9 КАС України п ередбачає, що суди при виріше нні справи керуються принцип ом законності, відповідно до якого органи державної влад и, органи місцевого самовряд ування, їхні посадові і служб ові особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Укр аїни, в адміністративних спр авах про протиправність ріше нь, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обо в' язок щодо доказування пра вомірності свого рішення, ді й чи бездіяльності покладаєт ься на відповідача, якщо він з аперечує проти адміністрати вного позову.

Таким чином, виходячи із зая влених позовних вимог, систе много аналізу положень чинно го законодавства України та матеріалів справи, суд дійшо в висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню част ково.

Щодо судових витрат, то у ві дповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити судові в итрати відповідно до задовол ених вимог.

Керуючись наведеним вище, т а ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний по зов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним пода ткове повідомлення-рішення Д ержавної податкової інспекц ії у Франківському районі м. Л ьвова від 02.06.2010 року № 0001112320/0 в част ині донарахування Товариств у з обмеженою відповідальніс тю «Єдина Мерчендайзергова К омпанія»податку на прибуток в розмірі 869931 грн. 00 коп.

3.Визнати протиправним пода ткове повідомлення-рішення Д ержавної податкової інспекц ії у Франківському районі м. Л ьвова від 02.06.2010 року № 0001122320/0.

4.В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

5.Присудити на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Єдина Мерчендайзерг ова Компанія»(місцезнаходже ння: 79015, м. Львів, вул. Тургенєва, буд. 73, ідентифікаційний код - 33665516) судові витрати у розмірі 03 грн. 06 коп. (три гривні шість ко пійок) з Державного бюджету.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, встановленог о Кодексом адміністративног о судочинства України, якщо т аку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляц ійне оскарження, але апеляці йна скарга не була подана у ст рок, встановлений Кодексом а дміністративного судочинст ва України, постанова набира є законної сили після закінч ення цього строку. У разі пода ння апеляційної скарги судов е рішення, якщо його не скасов ано, набирає законної сили пі сля закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк а пеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що п останова суду не набрала зак онної сили.

Заява про апеляційне оскар ження та апеляційна скарга п одаються до Львівського апел яційного адміністративного суду через Львівський окруж ний адміністративний суд. Ко пія апеляційної скарги одноч асно надсилається особою, як а її подає, до Львівського апе ляційного адміністративног о суду. Заява про апеляційне о скарження постанови суду под ається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повно му обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна с карга на постанову суду перш ої інстанції подається протя гом двадцяти днів після пода ння заяви про апеляційне оск арження. Апеляційна скарга м оже бути подана без попередн ього подання заяви про апеля ційне оскарження, якщо скарг а подається у строк, встановл ений для подання заяви про ап еляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 квітня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.