Постанова

від 20.05.2011 по справі 2а-3378/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.  

 20.05.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-3378/11/1470  

          Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання  Салової І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Олдтрейд-А", (вул. Мастерська, 40-а, м. Миколаїв, 54000)

до

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, (вул. Потьомкінська,  24/2, м. Миколаїв, 54030)

про

визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Олдтрейд-А»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо викладення в акті перевірки від 29.03.2011 № 406/23-300/34606488 висновку про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами постачальниками (ПП «Мірам-М»(код ЄДРПОУ 36317522); ПП «Альгетти»(код ЄДРПОУ 37157955); ТОВ «Кастросервіс»(код ЄДРПОУ 37157866); ТОВ «Старлайн-К»(код ЄДРПОУ 37157892); ПП «Афелий»(код ЄДРПОУ 35988750); ПП «Ауренія»(код ЄДРПОУ 36434052); ПП «Дерсеф»(код ЄДРПОУ 36536266); ПП «Еспрім»(код ЄДРПОУ 36317559); ПП «Кикамис»(код ЄДРПОУ 36536230); ПП «Антарес М»(код ЄДРПОУ 35988766); ПП «Бермет»(код ЄДРПОУ 35988787); ПП «Феміна»(код ЄДРПОУ 36434026); ПП «Металфорт»(код ЄДРПОУ 34437219); ПП «Колалрз»(код ЄДРПОУ 35890621); ТОВ «Октамет»(код ЄДРПОУ 37157929) в зв’язку з порушенням статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладення в акті перевірки висновку про нікчемність правочинів суперечить нормам цивільного законодавства та не входить до повноважень органів державної податкової служби, а правочини, які зазначені в акті перевірки як нікчемні, не відповідають визначенню нікчемного правочину, яке міститься  в Цивільному кодексі.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що правочини, які описані в акті перевірки, не спрямовані на настання правових наслідків та вчинені з метою несплати податків, а значить є такими, що порушують публічний порядок.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у них фактичні дані, суд  приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що 29.03.11 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Олдтрейд-А»за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 р та з 01.05.2010 р. по 31.12.2010 р.  За результатами перевірки було складено акт від 29.03.2011 №406/23-300/34606488, із тексту якого слідує при проведені перевірки контролюючим органом використані податкова звітність позивача, матеріали перевірок інших підприємств та службові записки відділу податкової міліції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками (ПП «Мірам-М»(код ЄДРПОУ 36317522); ПП «Альгетти»(код ЄДРПОУ 37157955); ТОВ «Кастросервіс»(код ЄДРПОУ 37157866); ТОВ «Старлайн-К»(код ЄДРПОУ 37157892); ПП «Афелий»(код ЄДРПОУ 35988750); ПП «Ауренія»(код ЄДРПОУ 36434052); ПП «Дерсеф»(код ЄДРПОУ 36536266); ПП «Еспрім»(код ЄДРПОУ 36317559); ПП «Кикамис»(код ЄДРПОУ 36536230); ПП «Антарес М»(код ЄДРПОУ 35988766); ПП «Бермет»(код ЄДРПОУ 35988787); ПП «Феміна»(код ЄДРПОУ 36434026); ПП «Металфорт»(код ЄДРПОУ 34437219); ПП «Колалрз»(код ЄДРПОУ 35890621); ТОВ «Октамет»(код ЄДРПОУ 37157929) в зв’язку з порушенням статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

При цьому, під час проведення перевірки первинні документи позивача не використовувались з посилання на неможливість вручення листа про надання суб’єктом господарювання пояснень та документального підтвердження пояснень. З цього приводу в акті перевірки вказано, що відповідач підготував лист на адресу позивача з вимогою про надання пояснень та їх документального підтвердження, але не направив його позивачу ані поштою ані особисто. Вказаний лист відповідач направив службовою запискою до відділі податкової міліції, від якого в той же день отримав відповідь про неможливість вручення листа, в зв’язку з тим, що за адресою м Миколаїв, вул.Майстерська, 40/а посадових осіб підприємства не встановлено.

На думку суду, вданому випадку відповідачем порушено порядок отримання податкової інформації, передбачений ст.73 Податкового кодексу України (ПК України).

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника. Також суд вважає, що факт відсутності посадових осіб позивача за місцезнаходженням не підтверджений належним чином (тільки службовою запискою відділу податкової міліції), оскільки відповідно до ч.12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Частиною 14 цієї ж статті передбачено, що якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Таким чином відсутність юридичної особи за місцезнаходженням підтверджується витягом (випискою, довідкою) з ЄДРПОУ, а відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (Далі –порядок №984), визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з  поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п.5.2. Розділу ІІ Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Наведене вказує на те, що відповідач зобов’язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого статтею 73 ПК України. У разі відмови з боку позивача - скласти акт про таку відмову, або у разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку № 984, викласти факти, що міститься в таких первинних документах та надати їм об’єктивну оцінку. Однак, відповідачем не виконано приписи вказаних правових норм. При цьому, в акті перевірки фактично лише наводяться цитати з актів перевірок інших підприємств без підтвердження цих фактів первинними документами. Логіко-граматичне тлумачення нормативних актів, що регулюють правовідносини пов’язані з проведенням контролюючим органом перевірок та складання актів перевірок, вказує на те, що акт перевірки не є підставою для виникнення будь-яких прав та обов’язків ані у платника ані у податкового органу, а тому відомості, зазначені в актах податкових перевірок інших підприємств, не мають преюдиційного значення, а підлягають встановленню на загальних підставах.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов’язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:  назву документа (форми);  дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов’язань платника податку.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

За таких обставин, викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про нікчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України.

Крім того, суд вважає, що викладення висновку про нікчемність правочинів в акті перевірки суперечить також нормам цивільного законодавства, виходячи з наступного:

Так, відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом ч.2 цієї ж статті Договори є двосторонніми правочинами.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК передбачено, зо зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.228 ЦК, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Системний аналіз вищевказаних норм говорить про те, що правочином є лише ті зобов’язання сторін, які витікають із цивільно-правового (господарського) договору. Належне виконання цих зобов’язань є підставою для їх припинення (стаття 599 ЦК України).

Правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є адміністративними, публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, за умови фактичного виконання цивільно-правових зобов’язань та реальності вчинених господарських операцій.

В акті перевірки взагалі не зазначено аналізу (проведеного на підставі текстів угод, додатків до угод, документів на підтвердження виконання (невиконання) зобов’язань та ін.) жодного із правочинів, які вчинені в період, що був предметом перевірки, і, на думку відповідача, є нікчемними.

Зазначення в Акті припущення, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами, про недійсність взагалі усіх правочинів без дослідження конкретних угод за участю учасників таких угод та з врахуванням (спростуванням) пояснень (заперечень) учасників правочинів, є беззмістовними та грубо порушують приписи вищезазначених нормативних актів.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій  чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

          До того ж ч.4 ст. 71 КАС України зобов’язує суб’єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.    

В судовому засіданні відповідачем не надано мотивованих спростувань аргументів позивача про реальність господарських операцій, вчинених на підставі правомірно укладених цивільно-правових угод між суб’єктами господарювання, та про протиправність дій контролюючого органу при проведені перевірки та висновків перевірки.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з контрагентами ґрунтуються на здогадах, є абстрактними і не можуть взагалі прийматися як обґрунтування висновку, оскільки припущення, зроблені без дослідження самих угод (або/та тексту договорів та інших обов’язкових документів на підтвердження (спростування) укладення, виконання та реальності правочинів), первинних документів бухгалтерського та податкового обліку,  не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків, які тягнуть за собою негативні наслідки для суб’єкта господарювання.

Умовиводи про недійсність правочинів та порушення позивачем приписів ЦК України зроблені відповідачем з грубим порушення чинного законодавства, в тому числі без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ПП «Олдтрейд-А», і ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути покладено в основу висновків контролюючого органу, дії ДПІ в цій частині є неправомірними.

Оскільки відповідачем (суб’єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності постановлених рішень, не спростував доводи позивача про реальний характер вчинених правочинів та господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, з контрагентами-постачальниками,  судження  ДПІ про безтоварність здійснених між позивачем та контрагентами правочинів є бездоказовими та базується тільки на припущеннях.

          Отже,  висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками, в зв’язку з порушенням статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, є передчасними та невмотивованими.

Таким чином, відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, в правовідношенях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86,  159-163, 167, 254 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В:

            Позов задовольнити.

          Визнати протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо викладення в акті перевірки від 29.03.2011 №406/23-300/34606488 висновку про нікчемність правочинів, укладених Приватним підприємством "Олтрейд - А" (код ЄДРПОУ 34606488) з контрагентами: ПП «Мірам-М» (код ЄДРПОУ 36317522); ПП «Альгетти» (код ЄДРПОУ 37157955); ТОВ «Кастросервіс» (код ЄДРПОУ 37157866); ТОВ «Старлайн-К» (код ЄДРПОУ 37157892); ПП «Афелий» (код ЄДРПОУ 35988750); ПП «Ауренія» (код ЄДРПОУ 36434052); ПП «Дерсеф» (код ЄДРПОУ 36536266); ПП «Еспрім» (код ЄДРПОУ 36317559); ПП «Кикамис» (код ЄДРПОУ 36536230); ПП «Антарес М» (код ЄДРПОУ 35988766); ПП «Бермет» (код ЄДРПОУ 35988787); ПП «Феміна» (код ЄДРПОУ 36434026); ПП «Металфорт» (код ЄДРПОУ 34437219); ПП «Колалрз» (код ЄДРПОУ 35890621); ТОВ «Октамет» (код ЄДРПОУ 37157929) в зв'язку порушенням статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

           Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Олтрейд - А" 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.    

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  в порядку ст. 186 КАС України.  

          Суддя                                                                                                      І. В. Желєзний

Постанова оформлена у відповідності до  ст.163 КАС України

та підписана суддею 25 травня 2011 року