Рішення

від 16.08.2006 по справі 20/440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/440

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  20/440

16.08.06

За позовом          Приватного підприємства «КиївПакСервіс»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Даріана»

Про                         стягнення 1339,65рн.

                                                                                              Суддя В.В. Палій

                                                                                                                 Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача      Суботін І.М.- директор

Від відповідача  Калюжна Н.В.- предст. (дов. від 14.08.2006р), Чустіль Ю.Р.- предст. (дов. від

                             14.08.2006р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 1339,65грн. (420,75грн.-основний борг, 904,33грн.-пені, 14,57грн.-100% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором  постачання товару від 01.08.2005р.

Відповідач у відзиві зазначив, що сума основного боргу сплачена відповідачу у повному обсязі у сумі 420,75грн., відповідно до платіжного доручення від 31.07.2006р. Відповідач надав суду контррозрахунок суми пені, яка за розрахунком відповідача складає 4,61грн. Щодо вимоги про стягнення з відповідача 100% річних у сумі 14,57грн., то відповідач просить суд зменшити зазначену суму до 3% річних від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки, посилаючись на тяжке фінансове становище відповідача.

Позивач у судовому засіданні 16.08.2006р.  подав заяву про збільшення суми позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 1691,13грн.-пені, 27,25грн.-100% річних.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -  

В С Т А Н О В И В :

          01.08.2005р. між сторонами укладено договір постачання товару, відповідно до умов якого  постачальник (позивач) зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю (відповідач) товар по накладним, а покупець приймати такий товар та оплачувати його.

У відповідності до вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними №2937 від 26.06.2006р. на суму 229,70грн., №3019 від 10.07.2006ор. на суму 191,05грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору покупець сплачує вартість продукції в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника згідно рахунку-фактури товару (не пізніше п'яти банківських днів з моменту передачі товару).

Відповідач порушив умови договору, вартість одержаного товару не оплатив.

На час подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 420,75грн.

Після пред'явлення позивачем позову до суду відповідач сплатив на користь позивача суму основного боргу у розмірі 420,75грн.

Оскільки станом на час прийняття рішення у справі сума основного боргу у розмірі 420,75грн. сплачена відповідача, провадження у справі №20/440 у зазначеній частині підлягає припиненню за відсутності предмету спору.

Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме пені у розмірі 1691,13грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Ознайомившись з розрахунком пені позивача, що передбачений п. 6.3 договору, суд задовольняє зазначену вимогу позивача частково у сумі 4,63грн., згідно наступного розрахунку:

(229,70грн.х0,085):365 х 2 х 29днів (з 03.07.2006р. по 31.07.2006р.)=3, 10грн.;

(420,75грн.х 0,085):365 х 2 х 17 днів (з 15.07.2006р. по 31.07.2006р.) = 1,53грн.          

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 6.3 договору передбачена сплата 100% річних від суми заборгованості.

Відповідач просить суд зменшити зазначену суму до 3% річних від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки, посилаючись на тяжке фінансове становище відповідача. Проте, заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до  п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пенні), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Таким чином, Господарським процесуальним кодексом суду не передбачено право суду щодо зменшення у рішенні суду суми збитків від інфляції або передбачених договором процентів річних від суми заборгованості.

Таким чином, відповідно до розрахунку позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27,25грн.-100% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене,  позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, визнаються обґрунтованими у частині та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Припинити провадження у справі №20/440 за відсутності предмету спору  в частині стягнення з відповідача 420,75грн. основного боргу.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даріана»(м. Київ, м. Київ, пров. Задорожний, 3, корп. 2, код 33441402) на користь Приватного підприємства «КиївПакСервіс»(м. Київ, вул. Кловський узвіз, 24, оф. 88, код 32381573), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 4,63грн.-пені, 27,25грн.-100% річних, 21,58 грн. - державного мита, 24,97 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя                                                                                                                    В.В. Палій