Постанова

від 03.06.2011 по справі 22/51

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

01.06.2011 р. справа №22/51

Донецький апеляційний г осподарський суд у складі ко легії суддів:

Головуючого: Чернота Л.Ф.

суддів Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреніст ю б/н від 26.04.2011р.

від відповідача: не з»явився

Розглянув у відкритому су довому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю проектно-б удівельного підприємства «А зовінтекс», м. Маріуполь Доне цької області

на рішення господарськог о суду Донецької області

від 30.03.2011 року

у справі №22/51 (суддя Морщагіна Н.С. )

за позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю «ФЕРРУМ ПЛЮ С», м. Донецьк

до відповідача

Товариства з обмеженою в ідповідальністю проектно-б удівельного підприємства «А зовінтекс», м. Маріуполь Доне цької області

про стягнення основного борг у в розмірі 123 626,74грн., інфляційн их в розмірі 12 593,53грн., пені в роз мірі 13 397,24грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРУМ ПЛЮС», м. Донецьк звер нулося до господарського суд у Донецької області з позовн ою заявою до Товариства з обм еженою відповідальністю пр оектно-будівельного підприє мства «Азовінтекс», м. Маріуп оль Донецької області про ст ягнення основного боргу в ро змірі 123 626,74грн., інфляційних в р озмірі 12 593,53грн., пені в розмірі 13 397,24грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30 .03.11р. позовні вимоги Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «ФЕРРУМ ПЛЮС», м. Донецьк за доволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою від повідальністю проектно-буд івельного підприємства «Азо вінтекс», м. Маріуполь До нецької області основний бор г в розмірі 123 626,74грн., пеню в розм ірі 4025,94грн., інфляційні в розмі рі 12 593,53грн. В іншій частині поз овних вимог було відмовлено.

Відповідач, Товариство з об меженою відповідальністю п роектно-будівельного підпри ємства «Азовінтекс», м. Маріу поль Донецької області, з при йнятим рішенням не згоден, вв ажає його прийнятим з неправ ильним застосуванням норм ма теріального права України та порушенням норм процесуальн ого права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційн ий господарський суд рішенн я господарського суду Донець кої області від 30.03.11 р. скасуват и та прийняти нове рішення, як им задовольнити частково поз овні вимоги, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю «ФЕРР УМ ПЛЮС», м. Донецьк надав відз ив на апеляційну скаргу, в яко му просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а р ішення господарського суду - без змін.

Відповідач, Товарист во з обмеженою відповідальні стю проектно-будівельного п ідприємства «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області до судового засідання а пеляційної інстанції не з»яв ився, про час і місце розгляду справи були повідомлені нал ежним чином, що підтверджуєт ься поштовими повідомленням про вручення від 04.05.2011р., своїми процесуальними правами, пер едбаченими ст. 22 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни не скористався, причин и неявки не пояснив, ніяких к лопотань з цього приводу суд овій колегії не надав, ухвало ю суду від 27.04.2011р. явка сторін не була визнана обов»язковою, н еявка без поважних причин у с удове засідання представник ів сторін не тягне за собою пе ренесення розгляду справи на інші строки, тому справу розг лянуто за наявними в ній мате ріалами, а повний текст поста нови направляється учасника м процесу в установленому по рядку.

Колегія суддів Донецько го апеляційного господарськ ого суду у відповідності до с татті 101 Господарського проце суального кодексу України на підставі встановлених факти чних обставин переглядає мат еріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матері ального та процесуального пр ава, що мають значення для спр ави.

Заслухавши пояснення пр едставника позивача, перевір ивши матеріали справи та пра вильність застосування госп одарським судом першої інста нції норм матеріального та п роцесуального права України , колегія суддів Донецького а пеляційного господарського суду вважає, що апеляційна ск арга не підлягає задоволенню , а рішення господарського су ду відповідає вимогам чинног о законодавства України, з ог ляду на наступне.

Як вбачається з матеріалі в справи, 18.10.2007р. між Товариство м з обмеженою відповідальніс тю „ФЕРРУМ ПЛЮС”, м. Донецьк (П остачальник) та Товариством з обмеженою відповідальніст ю проектно-будівельним підпр иємством „АЗОВІНТЕКС”, м. Мар іуполь (Покупець) був укладен ий договір №27-10 (далі по тексту - договір), відповідно до умо в п. 1.1 якого постачальник зобо в' язувався поставити у влас ність покупця продукцію виро бничо-технічного призначенн я (надалі - Продукція), в асорти менті, кількості, строки, за ці ною та з якісними характерис тиками, погодженими сторонам и в цьому договорі та специфі каціях до нього, а покупець зо бов' язувався прийняти прод укцію та своєчасно оплатити її вартість, у відповідності до п. 4.2 договору протягом 30 бан ківських днів з моменту пост авки відповідної партії прод укції.

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору по ставка продукції здійснюєть ся партіями в асортименті, кі лькості, за цінами, з якісним х арактеристиками та в строки, погоджені сторонами в специ фікаціях до цього Договору т а на умовах DDP „Інкотермс-2000”, як що інше не обумовлено у відпо відних специфікаціях до цьог о Договору. Місце пункту приз начення зазначається сторон ами у відповідних Специфікац іях до Договору.

Договір набирає чинніст ь з моменту його підписання о бома сторонами та діє до моме нту повного виконання сторон ами всіх прийнятих на себе зо бов»язань ( п. 7.1 договору) та пі дписаний обома сторонами без розбіжностнй і зауважень, ск ріплений печатками обох підп риємств.

Так, на виконання умов догов ору та узгоджених специфікац ій № 2 від 12.03.2008 р., № 3 від 20.10.2009 р., № 4 ві д 20.10.2009 р., № 7 від 01.09.2008 р., позивачем здійснено поставку продукці ї на суму 166 618,41. відповідно до в идаткових накладних № 98 від 30. 11.2009р., № 92 від 19.11.2009р., № 88 від 13.11.2009р., № 63 від 12.08.2009р., № 5 від 16.02.2009р., № 99 від 01.12.2009 р ., № 100 від 01.12.2009 р., які підписані об ома сторонами та є штамп відп овідача про отримання продук ції.

Відповідачем зобов»язанн я з оплати прийнятого ним тов ару виконані частково, тому р ахується борг в розмірі 123 626,74гр н., в зв»язку з чим позивачем на адресу відповідача направ лено вимогу №11 від 10.02.2010р., яка за лишена останнім без задоволе ння.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України, зобо в' язання повинні виконува тися належним чином та у вста новлений строк, односторонн я відмова від виконання прий нятих на себе зобов' язань з гідно до вказівок закону, дог овору, не допускається.

За договором поставки про давець (постачальник), який з дійснює підприємницьку дія льність, зобов'язується пер едати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання й ого у підприємницькій діяльн ості або в інших цілях, не пов 'язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо бов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну гро шову суму ( ст. 712 Цивільного код ексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цив ільного кодексу України, якщ о у зобов'язанні встановлен ий строк (термін) його викон ання, то воно підлягає викона нню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Консти туції України, ст.ст. 33, 34 Господ арського процесуального код ексу України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і запер ечень, суд приймає тільки ті д окази, які мають значення для справи, а за загальним правил ом тягар доказування певних обставин покладається на осо бу, яка посилається на ці обст авини.

Як свідчать матеріали спра ви, поставка товару за видатк овими накладними була здійс нена відповідно до умов укла деного між сторонами договор у №27-10 від 18.10.2009р., на який є посила ння у видаткових накладних т а який є підставою данного по зову.

Крім того, суду першої інст анції та апеляційної інстанц ії не надані належні та допус тимі докази, оформлені належ ним чином, наявності запереч ень відповідача щодо неналеж ної поставки товару, щодо від мови відповідача від поставл енного товару, а також щодо пр ийняття товару у встановлено му порядку на відповідальне зберігання відповідно до ст. ст. 666, 688, 690 Цивільного коде ксу України.

В зв»язку з тим, що відпові дач не довів суду належними т а допустими доказами у розум інні ст. ст. 33, 34, 36 Господарськог о процессуального кодексу Ук раїни, виконання належним чи ном згідно ст. ст. 525, 526 Цивільног о кодексу України і в строк, вс тановлений договором щодо оп лати отриманого та використа ного ним у господарській дія льності товару, то судова кол егія вважає, що суд першої інс танції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відпо відальністю проектно-будів ельного підприємства «Азові нтекс», м. Маріуполь Донецько ї області борг в розмірі 123 626,74г рн.

Позивачем нараховані інфл яційні в розмірі 12 593,53грн. за пе ріод з січня 2010р. по лютий 2011р. на підставі ст. 625 Цивільного код ексу України, якою встановле но, що боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Перевіривши розрахунок ін фляційних здійснений позива чем судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинн ого законодавства України, а судом першої інстанції прав омірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальніст ю проектно-будівельного під приємства «Азовінтекс», м. Ма ріуполь Донецької області ін фляційні в розмірі 12 593,53грн., як збільшення суми основного б оргу в період прострочки вик онання відповідачем його гро шового зобов”язання в зв”язк у з девальвацією грошовою од иниці України.

В зв»язку з неналежним вико нанням відповідачем своїх зо бов»язань за договором, пози вачем нарахована пеня в розм ірі 13 397,24грн. за період з 01.12.2009р. по 21.02.2011р. відповідно до п. 5.6 догово ру, яким встановлено, що у випа дку несвоєчасної оплати прод укції покупець оплачує поста чальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подві йної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки опла ти від вартості неоплаченої продукції.

Перевіривши розрахунок пе ні, здійснений позивачем суд ова колегія вважає, що він час тково не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодекс у України, ст. 258 Цивільного код ексу України та умовам уклад еного між сторонами без розб іжностей договору, а саме: п. 4.2, оскільки позивач звернувся до суду 11.03.2011р.

Таким чином, апеляційна інс танція вважає, що вірним пері одом нарахування пені з огля ду на приписи ч.6 ст. 232 Господар ського кодексу України, ст. 258 Ц ивільного кодексу України та п. 4.2 договору, а також з врахув анням кожної поставки, є з 11.03.2010 р. по 15.07.2010р., а судом першої інстанції правомірно стягну то пеню в розмірі 4 025,94грн.

Доводи апеляційної скарг и не прийняті судовою колегі єю до уваги, оскільки не підтв ерджені матеріалами справи т а не впливають на правомірні сть прийнятого господарськи м судом рішення. Зокрема, поси лання скаржника на не дотрим ання досудового порядку врег улювання спору є безпідставн им, оскільки рішенням Консти туційного суду України від 09.0 7.2002р. №15-рп/2002р. по справі №1-2/2002 вста новлено, що право на судовий з ахист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання с порів, а обрання певного засо бу правового захисту, у тому ч ислі і досудового врегулюван ня спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добров ільно, виходячи з власних і нтересів, його використовує . Встановлення законом об ов'язкового досудового врег улювання спору обмежує можли вість реалізації права на су довий захист.

Отже, відповідно до статт і 47 Господарського процесуал ьного кодексу України, судов е рішення прийняте за резуль татами дослідження усіх обст авин справи.

З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуальн ого кодексу України рішення господарського суду Донецьк ої області від 30.03.2011 року у спра ві №22/51 ґрунтується на всебічн ому, повному та об' єктивном у розгляді всіх обставин спр ави, які мають суттєве значен ня для вирішення спору, відпо відає нормам матеріального т а процесуального права Украї ни, а доводи апеляційної скар ги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України витрати по с платі державного мита за под ання апеляційної скарги пок ладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102 , 103, 105 Господарського процесуа льного кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю проектно-будівель ного підприємства «Азовінте кс», м. Маріуполь Донецької об ласті на рішення господарськ ого суду Донецької області в ід 30.03.2011 року у справі №22/51 залиши ти без задоволення, а рішення господарського суду Донецьк ої області від 30.03.2011 року у спра ві №22/51 - без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до Вищого г осподарського суду України у касаційному порядку через а пеляційний господарський су д протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Донец. обл.