Постанова

від 31.05.2011 по справі 5015/1171/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

31.05.11                                                                                           Справа  № 5015/1171/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційні скарги Трускавецької міської ради, м.Трускавець від 29.04.2011р. №18/29-843 та Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровичих закладів «Трускавецькурорт», м.Трускавець від 04.05.2011р. №768

на  рішення  господарського  суду  Львівської  області  від 21.04.2011р.

у справі  №5015/1171/11

за  позовом    Приватного підприємства “Фенікс Д”, м.Трускавець

до відповідача: Трускавецької міської ради, м.Трускавець

за участю третьої особи  1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прикарпатський край”,м.Трускавець

за участю третьої особи  2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закритого акціонерного товариства “Трускавецькурорт”, м.Трускавець

за участю третьої особи  3 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м.Дрогобич

за участю третьої особи  4 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держкомзему у Львівській області, м.Львів

за участю третьої особи  5 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держкомзему у м.Трускавець Львівської області, м.Трускавець

про визнання наявності у Приватного підприємства “ФЕНІКС Д”  права на користування земельною ділянкою та визнання незаконною бездіяльності Трускавецької міської ради.

за участю представників сторін:

від позивача: Шабан В.Г. - представник

від відповідача: Савченко О.Г.-представник

від третьої особи-2: Коцьомик М.О. –представник

від третіх осіб 1,3,4,5: не з’явилися

Представникам сторін та третьої особи-2 роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.ст.22,27 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Треті особи 1,3,4,5 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Встановив :

Рішенням  господарського суду Львівської області від 21.04.2011р. у справі №5015/1171/11  (суддя Пазичев В.М.) уточнені позовні вимоги задоволено повністю та визнано за Приватним підприємством «ФЕНІКС Д» наявність права на користування земельною ділянкою площею 0,0419 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Т.Г.Шевченка, 1, на якій розташовані належні Приватному підприємству «ФЕНІКС Д»нежитлова будівля та об’єкт будівництва та стягнено з Трускавецької міської ради на користь позивача  85,00грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем на законних підставах було придбано об’єкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський трофей», а отже у відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі»до позивача перейшло право  користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт нерухомості.

З даним рішенням суду Трускавецька міська рада та Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»не погодилися і оскаржили його в апеляційному порядку оскільки вважають, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як  місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, мотивував своє рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи та порушив норми процесуального права, у зв‘язку з чим просять назване рішення скасувати та в позові відмовити повністю.

Зокрема, скаржники зазначають про те, що господарським судом Львівської області не з'ясовано чи було у ТзОВ «Карпатський трофей»(попередній власник будівлі шашличної) право користування (в т.ч. на правах оренди) спірною земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля шашличної, чи було таке право належним чином оформлене та чи були у ТзОВ «Карпатський трофей»правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, а також який орган та яким актом присвоїв будівлі шашличної адресу –м.Трускавець, вул.Шевченка,1. Крім цього, вважають, що є безпідставним застосування судом до спірних правовідносин положень Закону України «Про оренду землі», оскільки як між Відповідачем та Позивачем (покупець будівлі шашличної), так і між Відповідачем та ТзОВ «Карпатський трофей»(продавець будівлі шашличної) не було укладено ніяких договорів оренди, які є підставою для виникнення відносин оренди.

У відзиві на апеляційні скарги від 30.05.2011р. №222 (вх. №4504 від 31.05.2011р.) позивач спростовує доводи скаржників  з підстав зазначених  у цьому відзиві та просить оскаржуване рішення місцевого господарького суду залишити без змін, а апеляційні скарги Трускавецької міської ради та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»без задоволення. Зокрема зазначає, що правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку, а тому  вважає, що суд першої інстанції, у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст.ст. 182, 331, 377, 657 ЦК України, дійшов правильного висновку про те, що набувши та зареєструвавши право власності на нерухоме майно, відповідач має право на оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю та необхідну для її обслуговування.

Інші письмові пояснення на апеляційні скарги не надходили.

Колегія суддів вважає за можливе  розглянути справу за відсутності представників третіх осіб 1,3,4,5, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, оскільки ухвалою суду від 16.05.2011р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні  скарги слід задоволити, а рішення господарського суду Львівської області від 21.04.2011р. у справі №5015/1171/11 скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2008 року Приватним підприємством «ФЕНІКС Д»(надалі по тексту –позивач) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатський трофей», та посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_1., реєстраційний номер 3343, було придбано у власність нежитлову будівлю (будівля шашличної, РВПН - 25407635) за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Т.Г.Шевченка, 1. Право власності на зазначене майно було зареєстровано  КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО», про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.01.2009 року за № 21640763.(т.1, а.с.13).

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатський трофей»набуло у власність об’єкт нерухомості від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатський край»(надалі по тексту –третя особа 1) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.11.2008р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_1., реєстраційний номер 3072. Право власності на зазначене майно було зареєстровано  КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО», про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.12.2008 року за № 21161854.

Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці несільськогосподарського використання загальною площею 0,0419 га з цільовим призначенням –для обслуговування об’єкта громадського харчування та використовувалась попереднім власником третьою особою 1 на правах оренди згідно договорів оренди землі від 14.07.2004 року, реєстраційний номер 040444600202, та від 01.08.2007 року, реєстраційний номер 040744600073, укладених з Трускавецькою міською радою (надалі по тексту – відповідач).

17 грудня 2008 року позивачем та третьою особою-1 було укладено договір про співпрацю, яким визначено спільну участь сторін договору в реалізації проекту по влаштуванню об’єкта громадського харчування, а саме бару-шашличної із зимовим садом та офісними приміщеннями за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Т.Г. Шевченка, 1. Згідно даного договору, третя особа-1 для забезпечення виконання проекту передає позивачу всю проектну та дозвільну документацію, а позивач проводить фінансування та будівництво об’єкта будівництва, а також є його власником в майбутньому. (т.1, а.с.15-19)

Відповідно до Довідки від 25 квітня 2009 року за № 258, виданої Комунальним підприємством ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО»(надалі по тексту –третя особа 3) готовність незавершеної будівництвом нежитлової будівлі бару-шашличної із зимовим садом та офісними приміщеннями становить 3 відсотки.(т.1 а.с.14)

Зважаючи на викладені обставини ПП “ФЕНІКС Д” звернулося до господарського суду з позовом до Трускавецької міської ради в якій просить визнати за ним право на користування земельною ділянкою площею 0.0416 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Трускавець, вул.Т.Шевченка,1, на якій розташовані належні ПП “ФЕНІКС Д” нежитлова будівля та об’єкт будівництва.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Органами місцевого самоврядування, що приймають такі рішення, є сільські, селищні та міські ради, включаючи ради міст Києва та Севастополя. Повноваження цих органів по прийняттю рішень про передачу відповідних земельних ділянок у власність або надання їх в користування, визначені в 2-й та 3-й главах Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.3.4.2. рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»№04-06/15 від 02.02.2010р., у вирішенні такої категорії спорів судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості та наявність у особи - продавця визначених законом правовстановлюючих документів на землю. Водночас, суди мають встановлювати правовий режим об'єктів, що є предметом спору, зокрема, чи підпадає дане майно під категорію нерухомого, а якщо так, то чи було проведено державну реєстрацію права власності на нього відповідно до чинного законодавства, враховуючи положення статей 331, 376 ЦК України та статей 116, 123, 124 ЗК України, якщо земельна ділянка під спірним об'єктом знаходиться у державній або комунальній власності.

Крім цього, відповідно до п.3.4.2. рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»№04-06/15 від 02.02.2010р., право користування (в т.ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості, винятково за умови, якщо в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене. Як зазначалось вище, у вирішенні такої категорії спорів судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості та наявність у особи - продавця визначених законом правовстановлюючих документів на землю.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка під шашличною по вул.Шевченка,1 у м.Трускавці знаходиться у комунальній власності (т.2, а.с.16,21).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомості) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Посилання позивача на те, що у відповідності до  ст.7 Закону України «Про оренду землі»і ст.120 Земельного кодексу України до нього, як власника шашличної перейшло право користування земельною ділянкою на якій вона розташована, так як ТзОВ «Прикарпатський край»(продавець шашличної) користувалося земельною ділянкою на якій вона розташована на підставі договору оренди  від 01.08.2007р., то колегія суддів вважає такі посилання безпідставними зважаючи на наступне. Рішенням  господарського суду Львівської області від 24.03.2009р. у справі №23/123 (т.1, а.с.68-70), визнано недійсним договір оренди вказаної земельної ділянки, укладеного між Трускавецькою міською радою та ТзОВ «Прикарпатський край»в частині строку його дії після 01.11.2007р.  Постановою   Львівського   апеляційного   господарського   суду    від   30.09.2009р. (т.1 а.с.71-74)  рішення  господарського   суду   Львівської   області  у справі №23/123 залишено   без   змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Прикарпатський край»без задоволення. Тобто з 01.11.2007року ТзОВ «Прикарпатський край»безпідставно користувалося земельною ділянкою на вул.Шевченка,1., що в свою чергу свідчить про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 26.11.2008р. між ТзОВ «Прикарпатський край»та ТзОВ «Карпатський трофей», продавець безпідставно користувався земельною ділянкою. В матеріалах справи  відсутні також докази оформлення права користування спірною земельною ділянкою ТзОВ «Карпатський трофей», в якого  придбав будівлю шашличної позивач.

Доводи позивача про те, що до нього перейшло право власності на об'єкт незавершеного будівництва бару-шашличної з офісними приміщеннями, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва. (ч.З ст. 331)

Як вбачається з матеріалів справи, замовником будівництва бару-шашличної з офісними приміщеннями є ТзОВ «Прикарпатський край», а готовність цього об'єкту станом на 25.04.2009р. становила 3 відсотки. Матеріали справи не містять доказів реєстрації права власності ТзОВ «Прикарпатський край»на об'єкт незавершеного будівництва бару-шашличної з офісними приміщеннями. Матеріали справи також не містять договорів щодо незавершеного будівництва бару-шашличної з офісними приміщеннями, відповідно до яких за чинним законодавством відбувається перехід права власності на нерухоме майно та доказів реєстрації права власності Позивача на об'єкт незавершеного будівництва бару-шашличної з офісними приміщеннями.

Отже, позивач, належними та допустимим доказами не довів, що є власником незавершеного будівництва бару-шашличної з офісними приміщеннями.

Крім цього, Рішенням Трускавецької міської ради №286 від 06.03.2008р. затверджено перелік пам'яток архітектури місцевого значення, що мають визначну історичну, містобудівну і художню цінність, серед яких є будівля на вул. Шевченка, 1, а також встановлено охоронні зони з відповідним режимом використання по периметру споруд не менше 20 метрів. Земельна ділянка площею 0,0399 га на вул. Шевченка, яку товариство «Трускавецькурорт»просило передати в оренду, знаходиться в межах 20-ти метрової охоронної зони будівлі на вул. Шевченка, 1 і, відповідно до режиму використання охоронних зон, може використовуватись виключно для обслуговування цієї будівлі. Спірна земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться в межах охоронної зони пам'ятки архітектури місцевого значення - будівлі на вул. Шевченка, 1 в м.Трускавці, яка належить ЗАТ «Трускавецькурорт»(т.1, а.с.91,92).

У відповідності до положень статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про перехід права користування земельною ділянкою площею 0,0419га по вул..Шевченка,1  у м.Трускавці до Приватного підприємства «Фенікс Д», колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права користування вказаною земельною ділянкою є безпідставними та необґрунтованими.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки рішення прийняте без дослідження всіх обставин справи, у зв’язку з чим, висновки суду, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають дійсним  обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Судові витрати по розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Апеляційні скарги Трускавецької міської ради та Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровичих закладів «Трускавецькурорт»задоволити.

2.          Рішення господарського суду Львівської області від 21.04.2011року у справі №5015/1171/11 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити повністю.

4.          Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття та  може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Матеріали справи повернути в господарський суд  Львівської  області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 03.06.2011р.