Рішення

від 10.06.2011 по справі 24/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.06.11 р.                                                                                 Справа № 24/11                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі   Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альтарес” м.Донецьк

про стягнення 40 580,89 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альтарес” про стягнення боргу за договором поставки вугілля №424/09А від 24.06.2009р. в розмірі 47 619,99 грн., з яких 42 580,89 грн. – сума основного боргу, 3 115,84 грн. сума інфляційних втрат, 1 923,26 грн. сума 3% річних.

Позовну заяву мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альтарес” на підставі договору поставки № 424/09А від 24.06.2009р. поставляло позивачу вугілля, а останній оплачував отримане вугілля грошовими коштами у вигляді передоплати. Відповідач поставив продукції на суму меншу, ніж отримав грошових коштів за цю продукцію, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 42 580,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав договір поставки № 424/09А від 24.06.2009р., банківські виписки, накладні, акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, акти звірки розрахунків.

Заявою від 25.05.2011р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму боргу за договором поставки у розмірі 40 580,89 грн., суми інфляційних та річних позивач залишив без змін. Ця заява судом розглянута та прийнята.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що ухвали суду від 19.04.2011р., 04.05.2011р., 26.05.2011 р. надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, то суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином.   

На підставі наведеного справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

24.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія „Альтарес” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз» (покупець) укладено договір № 424/09А (а.с.6-8), за умовами якого продавець зобов'язався поставити покупцю вугілля марки АК 50-100, вугілля марки АК 30-70 та вугілля марки АК 40-80 за кількістю та якістю у строки, що визначені специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що загальну суму договору складає орієнтовно 2 040 000 грн. та може бути змінена за згодою сторін в зв'язку з зміною рівня цін, обсягу поставки шляхом підписання нових додатків до договору.

Розділом 3 договору сторони визначили умови та строки поставки товару. Так, згідно п.3.1. договору, кожна партія товару поставляється покупцю на умовах FCA станція відправлення (згідно правил Інкотермс в редакції 2000) і у строки, вказані у специфікаціях до договору. Поставка товару проводиться узгодженими сторонами партіями.(п.3.4. договору). Датою поставки товару вважається дата штампа станції призначення на залізничній квитанції (п.3.3 договору).

Пунктом 3.7 договору сторонами визначено, що по кожній партії товару продавець протягом 7 днів від дати відвантаження зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи: оригінал сертифікату (посвідчення) якості виробника, оригінал рахунку-фактури, бухгалтерську, податкову накладну, акт прийому-передачі партії товару.

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 100% від суми поставки протягом 10 банківських днів з дати поставки товару на підставі виставленого рахунку. За взаємною домовленістю сторін допускається передоплата (п.5.1 договору).

Згідно п.5.3 договору, звірка взаєморозрахунків між сторонами здійснюється щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.  Акт, складений за результатами звірки, є підставою для здійснення остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 8.6 договору сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р., а за поставкою чи оплатою товару - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У додатку № 1 від 24.06.2009р. до договору (Специфікація) сторони встановили, що у липні 2009р. продавець поставить покупцю 1 500 т.  вугілля АК 50-100 за ціною 510 грн. за тону.

У додатку № 2 від 10.08.2009р. до договору (Специфікація) сторони встановили, що у серпні 2009р. продавець поставить покупцю 345 т вугілля марки АО 30-70 за ціною 745 грн. за тону, а також 139 т вугілля марки АК 50 100 за ціною 700 грн. за тонну.

Договір № 424/09А  та додатки до нього підписані обома сторонами без зауважень.

В матеріалах справи відсутні докази поставки вугілля, перелік яких визначено у п.3.7 договору № 424/09А від 24.06.2009 р. та його кількість, не надано заявок чи інших листів про найменування вантажоотримувачів, як це встановлено у п.3.8 договору.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що позивач перерахував за договором № 323/09А від 24.06.2009 р. відповідачу:  16.07.09 р. – 35 000 грн. (а.с.16); 29.07.2009 р. – 60 000 грн. (а.с.18); 03.07.2009 р. – 20 473грн. (а.с.20); 17.08.2009 р. – 45 000 грн. (а.с.22); 18.08.2009р. – 45 000 грн. (а.с.23); 27.08.2009 р. – 40 000 грн., 26.08.2009 р. – 70 000 грн. (а.с.24); 10.08.2009 р. – 167 122,66 грн. (а.с.26); 02.09.2009 р. – 20 000 грн. (а.с.27); 07.09.2009 р. – 20 000 грн. (а.с.28), а також перерахував суми відшкодування витрат по переадресуванню вагонів: 06.10.2010 р. – 500 грн. (а.с.29); 29.06.2010 р. – 5 000 грн. (а.с.30); 20.01.2011 р. – 1 000 грн. (а.с.31)

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача з претензією, листом або вимогою повернути борг.

Позивач просить стягнути з відповідача 42 580,89 грн. – боргу, 3115,84 грн. – інфляційних втрат та 1923,26 грн. – 3 % річних за період з 01.01.2010 р.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що з наданих позивачем документів не можливо визначити кількість поставленого відповідачем вугілля та дату такої поставки, а також розмір заборгованості.

Надані позивачем акти звірки станом на 01.01.2010 р. (а.с.12-14) не доводять факту поставки вугільної продукції згідно з укладеним між сторонами договором, оскільки ці документи не є первинними, тому до уваги не приймаються.

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз” м.Киї<a class="raw-link" href="https://opendatabot.com/c/36102892">в Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альтарес” м.Донецьк про стягнення 40 580,89 грн. боргу, 3 115,84 грн. - інфляційних втрат, 1 923,26 грн. - 3% річних.  відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 10.06.2011 р.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2011 р.

Суддя                                                               Величко Н.В.