Постанова

від 08.06.2011 по справі 38/99

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2011 № 38/99

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Разіно ї Т.І.

суддів:

при секретарі:

за участю представників с торін:

від позивача: ОСОБА_1 - п редставник за довіреністю № 04/01-11_Л від 04.01.2011 р.;

від відповідача: не з' явил ися

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу приватного акціонер ного товариства «Страхова ко мпанія «Каштан» на рішення г осподарського суду міста Киє ва від 14.04.2011 р. у справі № 38/99

за позовом товариства з д одатковою відповідальністю «ВіДі-Страхування», м. Київ

до приватного акціонерн ого товариства «Страхова ком панія «Каштан», м. Київ

про стягнення 25813 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року товари ство з додатковою відповідал ьністю «ВіДі-Страхування» зв ернулось до господарського с уду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акці онерного товариства «Страхо ва компанія «Каштан» грошови х коштів у розмірі 25813 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтова ні невиконанням відповідаче м регресного зобов' язання, встановленого договором доб ровільного страхування назе много транспорту № АС-0011693 від 20. 08.2008 р. та полісом обов' язково го страхування цивільно-прав ової відповідальності власн иків наземних транспортних з асобів № ВС/8606357 зі строко м дії від 26.10.2009 р. до 25.10.2010 р.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 14.04.2011 р. у спр аві № 38/99 позовні вимоги за доволені повністю (суддя Вла сов Ю.Л.).

Стягнуто з відповідача на к ористь позивача борг з ураху ванням встановленого індекс у інфляції у сумі 23676 грн. 11 коп., 3% річних у сумі 419 грн., а також де ржавне мито у розмірі 258 грн. 13 к оп. та витрати інформаційно-т ехнічного забезпечення судо вого процесу у розмірі 236 грн.

Рішення обґрунтоване прип исами ст.ст. 549, 625, 979, 993, 1191 ЦК України ; ст. 231 ГК України; ст. 27 Закону Ук раїни «Про страхування» від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР (в редакц ії від 24 липня 2009 року N 1617-VI, чинної на момент настання страхово го випадку); ст.ст. 22, 37 Закону Укр аїни «Про обов' язкове страх ування цивільно-правової від повідальності власників наз емних транспортних засобів» .

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, приватне акц іонерне товариство «Страхов а компанія «Каштан» звернуло сь до Київського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ло скасувати рішення господа рського суду міста Києва від 14.04.2011 р. у справі № 38/99.

Апеляційна скарга мотивов ана п.п. 196.1.3 ст. 196 Податкового Код ексу України; ст.ст. 993, 1191 ЦК Укра їни, ст.ст. 32, 33, 36, 103, 104 ГПК України; с т.ст. 3, 12, 29, 35 Закону України «Про обов' язкове страхування ци вільно-правової відповідаль ності власників наземних тра нспортних засобів»; ст.ст. 9, 27 З акону України «Про страхуван ня»; положеннями Інструкції «Про безготівкові розрахунк и в Україні у національній ва люті», затвердженої Постанов ою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

Розпорядженням голови Киї вського апеляційного господ арського суду від 23.05.11 № 01-23/1/11 у зв ' язку з виробничою необхідн істю, а саме обранням судді Ів аненко Ю.Г. на посаду судді Вищ ого спеціалізованого суду Ук раїни з розгляду цивільних і кримінальних справ змінено склад колегії суду та призна чено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Лос єва А.М., Шипка В.В.

Представник позивача в суд овому засіданні 08.06.2011 заперечи в проти доводів апеляційної скарги з мотивів, викладених у письмових запереченнях за вих. № 15/04/8.01/306-11 від 07.06.2011 р. на апеляц ійну скаргу.

На виконання ухвали апеляц ійного суду представник пози вача у судовому засіданні на дав для огляду оригінали пла тіжних доручень № 220 від 13.05.2010 р., № 223 від 13.05.2010 р., № 229 від 19.05.2010 р., № 268 ві д 20.05.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання не з' явив ся, про причини неявки суд не п овідомив. Про дату та час судо вого засідання був повідомле ний належним чином про що сві дчить повідомлення про вруче ння поштового відправлення № 010017965821.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріаль ного права, колегія суддів Ки ївського апеляційного госпо дарського суду дійшла до вис новку, що апеляційна скарга н е підлягає задоволенню, вихо дячи з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 101 ГП К України апеляційний господ арський суд не зв' язаний до водами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґр унтованість рішення місцево го господарського суду в пов ному обсязі. Згідно ст. 99 ГПК Ук раїни апеляційний господарс ький суд, переглядаючи рішен ня в апеляційному порядку, ко ристується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до приписі в п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції Украї ни та ст. 33 ГПК України, кожна ст орона повинна довести ті обс тавини, на які вона посилаєть ся як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2008 р. між позивачем т а громадянином України ОСО БА_2 було укладено договір д обровільного страхування на земного транспорту № АС-0011693.

20 серпня 2008 року між г ромадянином України ОС ОБА_2 та товариством з додат ковою відповідальністю «Стр ахова компанія «ВіДі-Страхув ання» у відповідності до Пра вил добровільного страхуван ня наземного транспорту (крі м залізничного), що зареєстро вані в Державній комісії з ре гулювання ринків фінансових послуг України від 15.11.07 за № 0672254, був укладений договір добров ільного страхування наземно го транспорту № АС-001693.

Предметом вказаного догов ору є майнові інтереси страх увальника, що не суперечать ч инному законодавству і пов' язані з володінням, користув анням та/або розпорядженням автомобілем «Toyota Yaris», д/н НОМЕ Р_1.

01.12.2009 р. по вул. Базова, 20 в смт. Ав ангард в Одеській області ст алася дорожньо-транспортна п ригода за участю автомобіля «Toyota Yaris», державний номер НОМЕ Р_1, під управлінням ОСОБА _2 та автомобіля «АЗЛК 2140», де ржавний номер НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_3, що пі дтверджується довідкою, вида ною ВДАІ Красноокнянського р айону при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області.

11.01.2010 р. Красноокнянським рай онним судом Одеської області винесено постанову 3-15/2010р, якою було визнано ОСОБА_3 винн им у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП Укра їни.

Згідно звіту оцінки матері альної шкоди № 12-009 12.12.09 р., складен ого суб' єктом оціночної дія льності, вартість відновлюва льного ремонту автомобіля «T oyota Yaris», державний номер НОМЕР _1 складає 22416 грн. 42 коп.

19.04.2010 р. позивачем був складен ий та підписаний страховий а кт № АС-002471, відповідно до якого ОСОБА_2 підлягає виплата страхового відшкодування в с умі 22699 грн. 42 коп. (а.с. 59-61)

Відповідно до вказаного ак ту позивачем було виплачено АКБ «Укрсоцбанк» як вигодона бувачу страхове відшкодуван ня в сумі 22699 грн. 42 коп., що підтве рджується платіжними доруче ннями копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 63-70).

Таким чином, ОСОБА_3 зобо в' язаний відшкодувати пози вачу в порядку регресу шкоду в розмірі 22699 грн. 42 коп.

25.03.2010 р. до позивача звернувся ОСОБА_2 із заявою про випл ату страхового відшкодуванн я (вх. № 15/04/9.01/0607.10 від 25.03.2011 р.) у зв' яз ку з пошкодженням застрахова ного транспортного засобу вн аслідок ДТП, що відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транс порту № АС-0011693 від 20.08.2008 р. є страхо вим випадком (а.с. 21).

Цивільно-правова відповід альність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована відпо відачем згідно полісу обов' язкового страхування цивіль но-правової відповідальност і власників наземних транспо ртних засобів № ВС/8606357

Так, згідно вказаного поліс у відповідача зобов' язався здійснити відшкодування шко ди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації авто мобіля «АЗЛК 2140», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3

Відповідно п. 2 зазначеного вище полісу розмір франшизи за договором страхування ста новить 510 грн.

14.06.2010 р. позивач звернувся до в ідповідача із регресною вимо гою за вих. № 15/04/8.04/164-10, що вручена в ідповідачу 16.06.2010 р., згідно пові домлення про вручення поштов ого відправлення (а.с. 74).

20.12.2010 р. позивачем направлено супровідний лист до регресн ої вимоги за вих. №15/04/8.04/531-10 від 20.12.20 10 р., вручений відповідачу 20.12.2010 р ., за вхі. № 583, що підтверджуєтьс я відтиском печатки відповід ача на копії супровідного ли ста (а.с.75).

Зі спливом місячного термі ну з моменту отримання відпо відачем регресної вимоги поз ивача, перший не повідомив ос таннього про результати її р озгляду, не надав письмової в ідповіді та не задовольнив т аку регресну вимогу у подаль шому.

Відповідно ст. 979 ЦК України з а договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язу ється у разі настання певної події (страхового випадку) ви платити другій стороні (стра хувальникові) або іншій особ і, визначеній у договорі, грош ову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язуєтьс я сплачувати страхові платеж і та виконувати інші умови до говору.

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив ст рахове відшкодування за дого вором майнового страхування , у межах фактичних витрат пер еходить право вимоги, яке стр ахувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодув ання, має до особи, відповідал ьної за завдані збитки.

За змістом ст. 1191 ЦК України о соба, яка відшкодувала шкоду , завдану іншою особою, має пра во зворотної вимоги (регресу ) до винної особи у розмірі вип лаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлени й законом.

Відповідно ст. 27 Закону Укра їни «Про страхування» до стр аховика, який виплатив страх ове відшкодування за договор ом майнового страхування, в м ежах фактичних затрат перехо дить право вимоги, яке страху вальник або інша особа, що оде ржала страхове відшкодуванн я, має до особи, відповідально ї за заподіяний збиток.

Статтею 1187 ЦК України передб ачено відшкодування завдано ї джерелом підвищеної небезп еки, яким у т.ч. є пов' язана із використанням транспортних засобів діяльність, шкоди ос обою, яка на відповідній прав овій підставі (право власнос ті, інше речове право тощо) вол одіє транспортним засобом.

Згідно положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове стр ахування цивільно-правової в ідповідальності власників н аземних транспортних засобі в» при настанні страхового в ипадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у вс тановленому цим Законом поря дку оцінену шкоду, яка була за подіяна у результаті дорожнь о-транспортної пригоди життю , здоров'ю, майну третьої особи .

Судом першої інстанції бул о вірно встановлено право ре гресної вимоги позивача до в ідповідальної за заподіяний збиток особи, якою у межах лім іту відповідальності, за вир ахуванням встановленої фран шизи, є відповідач у справі.

В апеляційній скарзі апеля нт посилаючись на ст. 9 Закону України “Про страхування” за значив, що у зв' язку із наста нням страхового випадку у по зивача виник обов' язок випл ати страхового відшкодуванн я з урахуванням коефіцієнта відповідальності страховик а у розмірі 80, 29 %, оскільки на мом ент виплати страхового відшк одування страхова сума по ав томобілю «Toyota Yaris», д/н НОМЕР_1 , становила певну частку її ре альної вартості, а саме 80, 29 %.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду не по годжується з таким висновком зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 627 ЦК Україн и сторони при укладенні дого вору є вільними визначенні й ого умов.

Стаття 629 ЦК України встанов лює обов'язковість договору для сторін.

Відповідно до п. 9 Договору с трахування у всіх питаннях, н е обумовлених в договорі, сто рони керуються положеннями п равил та чинного законодавст ва.

У запереченнях на апеляцій ну скаргу позивач зазначив, щ о п.п. 1.1 додаткової угоди № 1 від 20.08.09 р. встановлено страхову су му в розмірі 106200 (сто шість тися ч двісті) грн. 00 коп., що дорівню вала дійсній вартості застра хованого транспортного засо бу на момент страхування (а.с. 16).

Відповідно до п. 4.3. Правил ст рахування, транспортний засі б може бути застрахований за одним із варіантів:

«на повну вартість» - при ць ому страхова сума дорівнює д ійсній вартості транспортно го засобу і додатковому обла днанню на момент страхування ; або

«в частці від повної вартос ті» - при цьому страхова сума з а заявою страхувальника може бути встановлена меншою від дійсної вартості транспортн ого засобу, але при цьому всту пає в силу страхування в част ці, що передбачає виплату стр ахового відшкодування в тако му співвідношенні, в якому зн аходиться страхова сума до д ійсної вартості транспортно го засобу на момент укладанн я договору страхування.

Також, п. 4.4. Правил страхуван ня, передбачено, що якщо буде в становлено, що на момент укла дання договору страхування с трахова сума менша від дійсн ої вартості транспортного за собу більше, ніж на 10 відсоткі в, вважається, що транспортни й засіб був застрахований за варіантом «в частці від повн ої вартості».

Таким чином, керуючись ст. 9 З акону України «Про страхуван ня», враховуючи положення до говору страхування та правил страхування, виплата страхо вого відшкодування із застос уванням пропорції, проводить ся лише у випадках: якщо страх ова сума за заявою страхувал ьника встановлюється меншою від дійсної вартості трансп ортного засобу, або буде вста новлено що страхова сума мен ша від дійсної вартості тран спортного засобу більше, ніж на 10 відсотків.

Враховуючи викладені поло ження, колегія суддів приход ить до висновку, що посилання відповідача на порушення по рядку виплати страхового від шкодування є необґрунтовани м та безпідставним.

Згідно позиції апелянта, ви кладеній в апеляційній скарз і, підстави для задоволення п озовних вимог в частині спла ти податку на додану вартіст ь в розмірі 2545 грн. 11 коп. відсутн і у зв' язку з тим, що позивач ем не було надано доказів під твердження суми фактичних ви трат, сплачених у рахуванням ПДВ.

При цьому, апелянт посилаєт ься на положення п.п. 196.1.3 ч. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу Україн и від 2 грудня 2010 року N 2755-VI , лист д ержавної податкової адмініс трації України від 21.08.2009 року № 10143/5/16-1516 щодо порядку врахування компанією сум податку на дод ану вартість при проведенні розрахунку розміру страхово го відшкодування”.

Відповідно до листа Держав ної податкової адміністраці ї України «Щодо порядку врах ування страховою компанією с ум ПДВ при проведені розраху нку розміру страхових виплат » № 855617/15-2417 від 29.05.03 р. нормативно-пр авові документи, якими регла ментується це питання, не пер едбачають необхідності нада ння власником застрахованог о транспортного засобу докум ентів, які повинні підтвердж увати оплату ним ПДВ у складі вартості ціни пошкоджених д еталей чи виконаних ремонтни х робіт.

Оскільки страхове відшкод ування було сплачено у травн і 2010 (згідно платіжних доручен ь, що містяться в матеріалах с прави), в даному випадку засто совуються положення Закону У країни «Про податок на додан у вартість», чинного на момен т здійснення виплати страхов ого відшкодування. Цим закон ом визначено перелік осіб, як і є платниками ПДВ, об'єкти, ба зу та ставки оподаткування, п ерелік операцій, які звільне ні від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, прав а та обов'язки платників ПДВ.

Так, відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 с т. Закону «Про податок на дода ну вартість» не є об' єктом о податкування операції з нада ння послуг із страхування, сп івстрахування або перестрах ування особами, які мають ліц ензію на здійснення страхово ї діяльності відповідно до з акону, а також пов'язаних з так ою діяльністю послуг страхов их (перестрахових) брокерів т а страхових агентів.

Законом України «Про страх ування» на законодавчому рів ні дано визначення понять: «с трахова сума», «страхова вип лата», «страхове відшкодуван ня».

Страхова сума - грошова су ма, в межах якої страховик відповідно до умов страхув ання зобов'язаний провести в иплату при настанні страхово го випадку.

Страхова виплата - грошова с ума, яка виплачується страхо виком відповідно до умов дог овору страхування при настан ні страхового випадку.

Страхове відшкодування - ст рахова виплата, яка здійснює ться страховиком у межах стр ахової суми за договорами ма йнового страхування і страху вання відповідальності при н астанні страхового випадку.

Таким чином, відповідно до З акону України «Про страхуван ня» страхова компанія, надаю чи послуги зі страхування, у р азі настання страхового випа дку здійснює не відшкодуванн я матеріальних збитків, які п онесла застрахована особа, а страхові виплати.

При цьому, враховуючи полож ення Закону України «Про стр ахування» розмір страхової с уми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домо вленістю між страховиком та страхувальником під час укл адання договору страхування або внесення змін до договор у страхування, або у випадках , передбачених чинним законо давством.

Розмір страхових виплат ви значається виходячи з розмір у матеріального збитку в пор ядку та на умовах передбачен их договором страхування та правилами

страхування.

Відповідно до п. 6.2.5. договору страхування, при визначенні суми страхового відшкодуван ня приймаються у розрахунок вартість відновлення трансп ортного засобу.

Пунктом 6.1.6.6. договору страху вання, документом, що підтвер джує розмір заподіяних збитк ів є висновок незалежної екс пертної установи.

В заперечення на апеляційн у скаргу позивач посилається на те, що вартість товарно-мат еріальних цінностей, які маю ть бути використані в процес і ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо) при ймається до розрахунку за їх ринковою вартістю з урахува нням сум ПДВ, які до такої варт ості включаються.

Положеннями договору стра хування можливість страхови ка зменшувати суму страховог о відшкодування на розмір ПД В також не передбачена.

Статтею 629 ЦК України встано влено обов'язковість договор у для сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог ць ого кодексу, інших актів циві льного законодавства, а за ві дсутності таких умов та вимо г - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 25 Закону Ук раїни «Про страхування» здій снення страхових виплат і ви плата страхового відшкодува ння проводиться страховиком згідно з договором страхува ння.

Ліміт відповідальності, як ий прийняв на себе відповіда ч згідно п. 2 полісу обов' язко вого страхування цивільно-пр авової відповідальності ста новить 51000 грн., розмір франшизи встановлений у розмірі 510 грн .

Отже, суд апеляційної інста нції вважає обґрунтованим ви сновок місцевого господарсь кого суду про стягнення з від повідача 22189 грн. 42 коп. шкоди в п орядку регресу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

Відповідно до припису п. 37.2 с т. 37 Закону України «Про обов'я зкове страхування цивільно-п равової відповідальності вл асників наземних транспортн их засобів» за кожен день про строчення виплати страховог о відшкодування з вини страх овика особі, яка має право на о тримання такого відшкодуван ня, сплачується пеня з розрах унку подвійної облікової ста вки Національного банку Укра їни, яка діє у період, за який н араховується пеня.

Розрахунок суми боргу стан ом на 01.03.2011 р., виконаний з урахув анням наведеного вище, місти ться в матеріалах справи (а. с. 9).

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, який встановив, що ви моги позивача відповідають ф актичним обставинам та матер іалам справи, тому підлягают ь задоволенню в частині стяг нення з відповідача на корис ть позивача боргу з урахуван ням встановленого індексу ін фляції у сумі 23676 грн. 11 коп., 3% річ них у сумі 419 грн. 47 коп. та пені у сумі 1718 грн.

Обґрунтовуючи висновки ап еляційної скарги, апелянт по слався на порушення позиваче м вимог п. 3.1 Інструкції “Про бе зготівкові розрахунки в Укра їні в національній валюті”, з атвердженої Постановою Прав ління НБУ від 21.01.2004 року № 22, згід но якого платіжне доручення оформляється платником за фо рмою, наведеною у додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення р еквізитів розрахункових док ументів, що викладені в додат ку 8 вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначено ї Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного дору чення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок яко ї встановлений банку платник а в картці зі зразками підпис ів та відбитка печатки.

Колегією суддів апеляційн ого господарського суду в су довому засіданні 08.06.2011 були огл януті оригінали платіжних до ручень № 220 від 13.05.2010 р., № 223 від 13.05 .2010 р., № 229 від 19.05.2010 р., № 268 від 20.05.2010 р., як і оформлені належним чином з гідно вимог вказаної Інструк ції.

Відповідно до роз' яснень Пленуму Верховного суду Укр аїни, викладених у п. 1 постано ви від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове ріш ення» із змінами і доповненн ями, рішення є законним тоді, к оли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавст ва і всебічно перевіривши об ставини, вирішив справу у від повідності з нормами матеріа льного права, що підлягають з астосуванню до даних правові дносин.

Враховуючи викладене, коле гія суддів на підставі наявн их в справі матеріалів дійшл а до висновку, що відповідно д о ст.ст. 43, 104 ГПК України підста в для скасування чи зміни ріш ення місцевого господарсько го суду не вбачає, а тому апеля ційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 43, 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеля ційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарськог о суду міста Києва від у справ і № 38/99 залишити без змін, апеля ційну скаргу без задоволення .

Головуючий суддя

Судді

15.06.11 (відправлено)