Постанова

від 23.08.2006 по справі 8а/235-2756

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8а/235-2756

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2006 р.Справа № 8а/235-2756

 15 год. 55 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Жук Г.А.             

при секретарі судового засідання  Підлубній О.В.

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Альпо”, м. Тернопіль, вул. Микулинецька,8,Тернопільської області, ідентифікаційний код № 32549973.

До відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька,1, ідентифікаційний код № 21131189.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „Багро”, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код № 32146776.

За участю представників сторін

Позивача: Авдєєнко В.В.  - довіреність  від 05.04.06р.

Відповідача:   Полівчак С.С. –довіреність № 15500/7/10-015 від 16.03.06р.

Третьої особи: Наконечний Ю.Р. - довіреність  від 03.04.06р

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 27,28,41,49,51,130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:  

          Товариство з обмеженою відповідальністю ”Альпо”, м. Тернопіль, вул. Микулинецька,8,Тернопільської області, ідентифікаційний код № 32549973, звернулося до господарського суду з позовною вимогою до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька,1, про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000482304/0/20592, № 0000492304/0/20593 та № 0000451703/0/20591, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001682303/0/20590 від 06.04.06.

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, посилається на акт перевірки №3026/7/23-422/32549973 від 04.04.2006р, яким встановлено порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, абз.З пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість",  пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, пп.19.2а п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого податковим органом, згідно із законодавством винесені, оскаржувані податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою суду від 21 липня 2006 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено  Приватне підприємство „Багро”, м. Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області.

 Представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача, стверджує, що висновок податкового органу про неправомірність віднесення позивачем  до валових витрат сум сплачених приватному підприємству "Багро" за виконання умов договорів щодо розробки бізнес-плану по виробництву дерев'яних будинків ручної роботи на загальну суму 98000,00 грн. та щодо проведення дослідження (вивчення) ринку деревообробної галузі на території України на загальну суму 72000,00 грн. не відповідає фактичним обставинам справи. ПП ”Багро” виконало умови договору, отримало кошти в оплату виконаних робіт і претензій до ТОВ „Альто” не має, як і ТОВ „Альпо” не ставило претензій до виконавця.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив:  

За результатами виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Альпо" за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року податковим органом складено Акт №3026/7/23-422/32549973 від 04.04.2006р., яким встановлено порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, абз. 3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме ТОВ "Альпо" занижено податок на прибуток на загальну суму 61000,00 грн.; пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 28333,00 грн.; пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, пп.19.2а п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" - безпідставне застосування соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати та неутримання, неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 100,07 грн.; п.1 ст.З Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме: здійснювалась оптова торгівля з 01.12.2005 по 31.12.2005 року без одержання відповідного торгового патенту, вартістю 320,00 грн.  

На підставі даного акту перевірки  Тернопільської ОДПІ м. Тернопіль прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482304/0/20592  від 06.04.2005 року, яким позивачу у відповідності до пп..4.2.2.п.4.2.ст.4, пп..17.1.3.п.17.1.ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 85860 грн. в тому числі 81 грн. за основним платежем і 24860 грн. штрафних санкцій.  

Як стверджує податковий орган, наведені порушення виникли внаслідок неправомірного віднесення ТОВ „Альпо” до валових витрат сум сплачених приватному підприємству "Багро" за виконання договорів щодо розробки бізнес-плану по виробництву дерев'яних будинків ручної роботи на загальну суму 98000,00 грн. та щодо проведення дослідження (вивчення) ринку деревообробної галузі на території України на загальну суму 72000,00 грн. Результатів виконання зазначених договорів позивачем в ході перевірки не представлено, тому відповідач, посилаючись на пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами податкового обліку, прийшов до висновку про неправомірність включення позивачем до валових витрат, сум витрат на вищевказані договори з ПП” Багро”. Стверджує, що у самих договорах та актах виконаних робіт (наданих послуг) відсутні докази виконання цих видів послуг (письмові звіти, консультації), їх обсяг із зазначенням дати виконання та конкретної вартості кожної з них. А відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - первинні документи, на підставі яких вчиняється запис в бухгалтерському обліку та які є підтвердженням здійснення господарської діяльності, мають обов'язково містити зміст та обсяг операцій.

Спірні витрати підтверджено позивачем відповідними документами (актами приймання-здачі робіт (надання послуг), податковими накладними, касовими ордерами), а результати проведених досліджень не належать до кола документів обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами податкового обліку та являються комерційною таємницею.

У відповідності до ст.ст. 4,5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під Валовим доходом (п.4.1ст.4) розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу (п. 5.1. ст. 5) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються (п. 5.2.1. ст. 5) суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Не включаються до складу валових витрат витрати (п. 5.3.ст.5) на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Як вбачається з акту перевірки (аркуші 10, 11, 12 акту, копія знаходиться в матеріалах справи), відповідачем встановлено як порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, абзацу 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що зумовило завищення позивачем валових витрат на загальну суму 162200 гривень, у тому числі: на 81700 гривень у 4 кварталі 2004 року, на 60000 гривень у 1 кварталі 2005 року та на 102200 гривень у 2 кварталі 2005 року.  При цьому, відповідач стверджує, що витрати по оплаті робіт за договорами з ПП  „Багро” не підтверджені документально, оскільки на відповідні запити податкового органу витребувані документи не були надані ні позивачем, ні контрагентами позивача, а штатним розписом ТОВ „Альпо” передбачено, що у трудових відносинах з позивачем знаходяться працівники, на яких покладені обов'язки виконання тих робіт (послуг), що були виконані (надані) відповідними контрагентами позивача. Стверджує, також, що в представлених документах не міститься інформації про те, що виконавці у процесі надання послуг проводили певні роботи та одержали результати, із актів здачі-приймання виконаних робіт не вбачається можливості встановити, які саме послуги надавались, фактичне їх надання та чи мають вони відношення до господарської діяльності позивача. В даному випадку, має значення факт надання оплачених послуг та використання їх у господарській діяльності підприємства.

Висновки відповідача суперечать вимогам ст. ст. 3,5,6, 42-44 ГК України, Закону України „Про підприємництво”, згідно якого підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством, порушує свободу підприємницької діяльності, яка закріплена статтею 3 даного Закону щодо права підприємця без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Тобто не є порушенням норм права залучення позивачем інших осіб до виконання робіт при наявності штатних працівників на підприємстві.

Абзацом 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат не включаються витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених п. 5.6 та п. 5.7 ст. 5 Закону, та в інших випадках, передбачених нормами Закону. Проте, у акті перевірки жодним чином не обумовлено, що спірні витрати, які віднесені до складу валових, здійснені для особистих потреб фізичних осіб, а також не зазначено, для яких саме фізичних осіб вони проводились та якими документами це підтверджується. Отже, посилання відповідача на дану норму Закону, як на підставу неправомірного віднесення ТОВ „Альпо” відповідних сум до складу валових витрат, слід визнати необґрунтованим і неправомірним

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак, витрати позивача по оплаті виконаних робіт по вищезгаданих договорах підтверджено відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, я саме: договорами, актами приймання-здачі робіт (надання послуг), податковими накладними, касовими ордерами, про що відповідач безпосередньо зазначив у акті перевірки (копії яких представлено в матеріалах справи).

Непред'явлення відповідачу для огляду результатів проведених досліджень на матеріальних носіях (паперових, електронних тощо) не можна розглядати як факт порушення позивачем положень пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки,  відповідні результати не належать до переліку документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку,  відповідні дослідження є комерційною таємницею, розкриття якої не бажане для позивача і як він вважає може завдати шкоди його правам та охоронюваним законом інтересам, у зв'язку з чим позивач, у відповідності до ст. 30 Закону України «Про інформацію», мав право не надавати таку інформацію.

Тому, доводи відповідача про порушення позивачем обумовлених вимог Закону не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а посилання відповідача на відповідні положення законодавства, як на підставу неправомірного віднесення відповідних сум до складу валових витрат, слід визнати необґрунтованими.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000482304/0/20592 від 06.04.06, у відповідності до якого позивачу визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток, суд визнає таким що не відповідає вимогам чинного законодавства..

На підставі акту перевірки від 04.04.2006 року № №3026/7/23-422/32549973 податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення від 06.04.2006 року № 0000492304/0/20593, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42499,50 грн., в тому числі 14166,50 грн. санкцій. При цьому . відповідач стверджує, що заниження податку на додану вартість виникли внаслідок завишення валових витрат .

Порушення щодо заниження податку на додану вартість виникли внаслідок безпідставного завищення валових витрат.

Як вбачається з акту перевірки (аркуші 13, 14, 15), виходячи з висновків, обумовлених у п. 3.2 акту перевірки, відповідачем встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за  період, який ревізувався, в сумі 28333 гривень, у тому числі: 16333 гривень в жовтні 2004 року та 12000 гривень в березні 2005 року.

Посилаючись на п. п. 7.2.3. п.7.2.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” відповідач стверджує, що ТОВ „Альпо” віднесло до складу податкового кредиту накладні виписані ПП „Багро”, оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця цих послуг, а податкова накладна не  виконує своєї законодавчо встановленої функції, податкові накладні виписані ПП” Багро” виключено з податкового кредиту позивача.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники продавця (ПП. „Багро”), якому ТОВ „Альпо” перерахувало відповідні суми ПДВ у вартості послуг, а саме: ТОВ „Мілвей”, ТОВ „Лана-ЛТД”, ТОВ „Промрезерв2004”, ТОВ „Спецтранссервіс”, ТОВ „Промхімресурс-2004”, ТОВ ”Про-Маркет”, ТОВ ”Вістолон-2000”, ТОВ „Універсал-Про”, ТОВ ”Комерц-Трейд”, ТОВ „Ферон-Т”, які повинні були сплатити відповідні суми податку до бюджету у відповідному податковому періоді не декларували в податковій декларації з ПДВ як податкове зобов'язання та відповідно не сплатили податку до бюджету, що стало підставою висновку податкового органу про завишення ТОВ „Альпо” податкового кредиту  в сумі 28 333 грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства України позивач не наділений повноваженнями щодо контролю за своєчасністю і правильністю сплати податків та подання звітності контрагентами за господарськими операціями, ці повноваження покладені на органи Державної податкової служби України. На час проведення перевірки та складання акту перевірки, який є підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення , як і на час розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів визнання недійсними договорів та господарських зобов'язань на виконання яких  позивачем отримано податкові накладні.

Враховуючи факт спростування доводів відповідача про допущення позивачем порушень податкового законодавства при формуванні валових витрат, враховуючи вимоги пп..7.4.1,п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість та завишення суми податкового кредиту  за обревізований період в сумі 28333 гривень слід визнати необгрунтованими.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000492304/0/20593 від 06.04.06, у відповідності до якого позивачу визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 42499,50 грн., в тому числі 14166,50 грн. санкцій, суд визнає таким що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Актом перевірки (аркуші 15,16 акту), відповідачем встановлено порушення ТОВ „Альпо” вимог п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та пп. «а»п. 19.2 ст. 19 вказаного Закону, у зв'язку з чим податковим органом донараховано позивачу 100,07 гривень податку з доходів фізичних осіб, про що 06.04.2006 року прийняте податкове повідомлення рішення № 0000451703/0/20591.

Враховуючи, що в акті перевірки податкового органу, який є підставою для прийняття податкового повідомлення рішення, не відображено інформації щодо конкретних осіб, яким безпідставно застосовувалась соціальна пільга до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати, в які податкові періоди, у чому саме проявились такі порушення, а  акт  перевірки  від 17.03.2006р. №80/17-303 в податковому повідомленні рішенні № 0000451703/0/20591 від 06.04.2006 року не значиться, як  підстава його прийняття, спірне податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб підлягає до скасування.

Як вбачається з акту перевірки (аркуш 21), відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. З Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки позивач здійснював гуртову торгівлю у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 8 в період з 01.12.05 по 31.12.05 без одержання відповідного торгового патенту. Разом з тим, висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються відповідним патентом, оригінал торгового патенту за №309316 представлений ТОВ „Альпо в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи, тому, суд визнає неправомірним , необґрунтованим застосування до позивача санкцій в сумі 640 грн. 06.04.2006 року за № Рішенням про застосування штрафних (фінансових санкцій) від №00001682303/0/20590.

Враховуючи, що згідно вимог Конституції України, законодавства України відповідальність осіб, в тому числі і суб'єктів господарювання носить індивідуальний характер, що Законом не передбачено відповідальності особи за протиправні вчинки та діяльність інших осіб, суд визнає позовні вимоги ТОВ „Альпо”, м. Тернопіль, щодо скасування податкових повідомлень-рішень 0000482304/0/20592, № 0000492304/0/20593 та № 0000451703/0/20591, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001682303/0/20590 від 06.04.06року обґрунтованими, правомірними, такими що підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1,2,4,6,8,12,17-19,49,50,51,59,69-79,87,94,99,104,107,108,122-154,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити .

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 0000482304/0/20592, № 0000492304/0/20593 та № 0000451703/0/20591, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001682303/0/20590 від 06.04.06року з моменту їх винесення, як такі що суперечать вимогам чинного законодавства України.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі  до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Постанову підписано  02 жовтня 2006 року

Суддя                                                                                Г.А. Жук