Постанова

від 02.06.2009 по справі 2-а-935/09

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-а-935/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Масановець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі УПФ) про відновлення пропущеного строку для звернення до суду; зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2007 року по грудень 2008 року включно, зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати їй соціальну допомогу у 2009 року.

Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що вона належить до соціальної групи дітей війни та відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон) має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, відповідач, у порушення закону перерахунок пенсії не здійснив, тому вона звернулася до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши суду письмові заперечення, що залучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що позивач дійсно має право на отримання пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак у ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зазначено, що забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок державного бюджету, а кошти УПФ для проведення підвищення пенсій надані не були. Крім того відсутній Закон, який би встановлював розмір мінімальної пенсії за віком саме для здійснення перерахунку (підвищень) пенсій та надбавок.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов обгрунтований, доведений та підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася 19 травня 1936 року. Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Тому, позивачка підпадає під дію зазначеного Закону та є дитиною війни.

Позивачка перебуває на обліку в УПФ України в Приморському районі м. Одеси де й отримує пенсію. Також встановлено, що позивач отримала у 2008 році підвищення до пенсії у розмірі: з 01.01.2008р. - 47 грн., з 22.05.2008р. - 48, 10 грн., з 01.07.2008р. - 48, 20 грн., з 01.10.2008р.-49, 8 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N2195-IV від 18.11.2004 року (набрав чинності з 01.01.2006 року) зі змінами на 09.07.2007 рік, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відсутність у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни, являється ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка, що не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" серед яких: ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст. 71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону. А отже з цього часу відновлено ст. 6 Закону в повному обсязі.

Державним бюджетом України на 2008 р. зазначена стаття була змінена і викладена у наступні редакції:

„Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

 ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 22 травня 2008 року було визнано неконституційними п.41 Розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повернулась в стан що існував до внесення змін від 28.12.2007р., тобто надбавка дітям війни визначається в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, вона має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному Законом України „Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" було надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

До цього часу положення ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" не скасовані та неконституційними не визнавались, тому суд приходить до висновку, що вимоги стосовно 2009 року не підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням встановленого при розгляді справи суд прийшов до висновку, що УПФ діяло без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями на досягнення яких спрямовані його дії, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції по 31.12.2007 року), у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року та зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок та доплатити різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 22.05.2008 року по грудень 2008 року.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції по 31 грудня 2007 року), у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести ОСОБА_1 перерахунок та доплатити різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 22.05. 2008 року по 31 грудня 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.