Справа № 2-322/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
03.06.2011 року Микола ївський районний суд Львівсь кої області
в складі: головуючого - су дді Дем'яновський Ю. Г.
при секретарі Савків Л.М.
розглянувши у відкритому с удовому засіданні в місті Ми колаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акці онерного товариства “Райф файзен Банк Аваль”, треті о соби Національний банк Украї ни, приватний нотаріус Микол аївського районного нотаріа льного округу Львівської обл асті - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальніст ю „Райагробуд” с.Тростянець Миколаївського району Львів ської області про захист пр ав споживача та визнання нед ійсними кредитного договору та договору іпотеки ,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до су ду з позовом про захист прав споживача та визнання недійс ним кредитного договору № 014/ 08-3/3887МК укладеного між ним та пу блічним акціонерним товарис твом „Райфазель Банк Ава ль” та визнання недійсним до говору іпотеки, укладеного Т овариством з обмеженою відпо відальністю „Райагробуд” з П ублічним акціонерним товари ством „Райфазель Банк Ав аль” та виключити з державно го реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про державну реєстра цію іпотеки та заборони відч уження нерухомого майна . Сво ї вимоги позивач обгрунтовує тим, що договір споживчого кр едиту № 014/08-3/3887МК є недійсним, в зв”язку з відсутністю у стор ін договору на момент його ук ладення індивідуальної ліце нзії Національного банку Укр аїни, яка передбачена пп. «г» п . 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабінету М іністрів України «Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю», і яка б доз воляла використовувати відп овідачу іноземну валюту як з асіб платежу при виконанні с воїх зобов' язань за кредитн им договором. Недійсність ос новного кредитного зобов' я зання тягне недійсність дого вору іпотеки № 014/08-3/3887/31 від 22 вер есня 2008 року , чим порушуються п рава позивача як сторони нед ійсного забезпечувального з обов' язання. Також позивач стверджує, що подальше викон ання кредитного договору на умовах, що діють на даний час с порушенням одного із принци пів цивільно - правових від носин, які закріплені у статт і 3 Цивільного кодексу Україн и - принципу справедливості ..
Представник відповідача - П АТ „Райфазель Банк Аваль ” проти позову заперечував, п осилаючись на законність укл адення спірного кредитного д оговору на підставі банківсь кої ліцензії, письмового доз волу та додатку до письмовог о дозволу.
Третя особа Націонал ьний банк України в судове за сідання представника не напр авила, в судове засідання не з”явились, про час розгляду с прави повідомлена належним ч ином, про причини неявки не по відомила .
Третя особа приватний нота ріус ОСОБА_3 в судове засі дання не з”явилась, про час ро згляду справи повідомлена на лежним чином, просила розгля дати справу за її відсутност і.
Третя особа ТОВ „Райагробу д” в судове засідання не з”яв илась, про час розгляду справ и повідомлена належним чином , просила справу слухати без ї х участі, позов підтримують в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення с торін, дослідивши письмові д окази по справі, вважає, що поз ов є обгрунтованим та таким, щ о підлягає задоволенню.
Договір споживчого к редиту № 014/08-3/3887МК є споживчим кредитом і відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист п рав споживачів» захист прав споживачів здійснюється су дом . Відповідно до ч.5 ст.110 ЦПК України споживач має право з вернутися до суду за місцем с вого проживання.
Як встановлено в судовому з асіданні, між ОСОБА_1 та Ві дкрите акціонерне товариств о „Райффайзен Банк Аваль ” правонаступником всіх прав і обов”язків якого є публічн е акціонерне товариство „Р айфазель Банк Аваль”19 вере сня 2008 року було укладено кре дитний договір № 014/08-3/3887МК . Згідн о п. 1.1. договору кредиту банк н адає позичальнику кредит в р озмірі 107000 доларів США ( сто сім тисяч доларів США ) на строк 60 ( шістдесять) місяців з 19 вересн я 2008 р. по 16 вересня 2013 року зі спл атою на користь Відповідача 17 % відсотків річних.
У забезпечення виконання б оргових зобов' язань позива ча за кредитним Договором № 014 /08-3/3887МК від «19» вересня 2008 року з гідно п.3.6. Договору кредиту мі ж третьою особою по справі - ТО В „Райагробуд” та Банком був укладено Договір поруки №014/08-3 /3887/п1, згідно якого поручителем взято на себе зобов”язання в ідповідати по зобов”язанням по боржника - ОСОБА_1 по Кредитному Договору та Дог овір іпотеки № 014/08-3/3887/31 від 22 вере сня 2008 року
Позивач стверджує, що у відп овідачів при укладенні спірн ого договору кредиту була ві дсутня індивідуальна ліценз ія Національного банку Украї ни, яка б дозволяла використо вувати іноземну валюту як за сіб платежу при виконанні кр едитного договору.
В судовому засіданні факт в ідсутності вказаної індивід уальної ліцензії відповідач і не спростували.
Згідно ст. 192 ЦК України закон ним платіжним засобом, обов'я зковим до приймання за номін альною вартістю на всій тери торії України, є грошова один иця України - гривня. Іноземна валюта може використовувати ся в Україні у випадках і в пор ядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК Укра їни використання іноземної в алюти, а також платіжних доку ментів в іноземній валюті пр и здійсненні розрахунків на території України за зобов' язаннями допускається у випа дках, порядку та на умовах, вст ановлених законом.
У пункті 14 Постанови Пленум у Верховного Суду України ві д 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено , що згідно з частиною першою с татті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до прий мання за номінальною вартіст ю на всій території України, є грошова одиниця України - гри вня… Суд має право ухвалити р ішення про стягнення грошово ї суми в іноземній валюті з пр авовідносин, які виникли при здійсненні валютних операці й, у випадках і в порядку, вста новлених законом (частина др уга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК ; Декрет Кабінету М іністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютно го регулювання і валютного к онтролю").
Стаття 47 Закону України «Пр о банки і банківську діяльні сть» встановлює загальні вим оги до здійснення комерційни ми банками банківських опера цій та передбачає для вчинен ня яких банківських операцій комерційним банкам слід отр имати банківську ліцензію та письмові дозволи.
Разом з тим, режим здійсненн я валютних операцій на терит орії України, загальні принц ипи валютного регулювання, п овноваження державних орган ів і функції банків та інших ф інансових установ України в регулюванні валютних операц ій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок з дійснення валютного контрол ю, відповідальність за поруш ення валютного законодавств а визначається Декретом КМУ «Про систему валютного регул ювання і валютного контролю» .
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищенаведен ого Декрету, до валютних опер ацій відносяться операції, п ов'язані з переходом права вл асності на валютні цінності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Декр ету, до валютних цінностей ві дноситься іноземна валюта - іноземні грошові знаки у виг ляді банкнотів, казначейськи х білетів, монет, що перебуваю ть в обігу та є законним платі жним засобом на території ві дповідної іноземної держави , а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, а ле підлягають обмінові на гр ошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових один ицях іноземних держав і міжн ародних розрахункових (кліри нгових) одиницях, що перебува ють на рахунках або вносятьс я до банківських та інших фін ансових установ за межами Ук раїни.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Декрет у Національний банк України видає індивідуальні та генер альні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпа дають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Згідно п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету і ндивідуальні ліцензії видаю ться резидентам і нерезидент ам на здійснення разової вал ютної операції на період, нео бхідний для здійснення такої операції, зокрема індивідуа льна ліцензія потребується у разі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.
Отже, індивідуальні ліценз ії мають цільовий характер і надаються на вчинення разов ої валютної операції. Також з а змістом аналізованої ст. 5 Де крету, ліцензії на право вчин ення операцій з валютними ці нностями, видаються лише юри дичним особам.
Згідно ч. 5 ст. 5 Декрету одерж ання індивідуальної ліцензі ї однією із сторін валютної о перації означає також дозвіл на її здійснення іншою сторо ною або третьою особою, яка ма є відношення до цієї операці ї, якщо інше не передбачено ум овами індивідуальної ліценз ії.
Разом з цим, у відповідача, а відтак і у позивача, як встано влено судом в ході розгляду с прави, на момент укладення сп ірного договору кредиту інди відуальна ліцензія, видана Н БУ на використання іноземної валюті при здійсненні плате жів за вказаним договором кр едиту була відсутня.
Відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Націонал ьним банком України індивіду альних ліцензій на використа ння іноземної валюти на тери торії України як засобу плат ежу, затвердженого постаново ю Правління Національного ба нку України від 14 жовтня 2004 р. N 483, згідно якого використання і ноземної валюти як засобу пл атежу без ліцензії дозволяєт ься: - якщо ініціатором або отр имувачем за валютною операці єю є уповноважений банк (ця но рма стосується лише тих опер ацій уповноваженого банку, н а здійснення яких Національн ий банк видав йому банківськ у ліцензію та письмовий дозв іл на здійснення операції з в алютними цінностями); - у випад ках, передбачених законами У країни.
У п. 3.3. спірного договору кре диту зазначено, що погашення основного боргу по кредиту т а сплата відсотків здійснюв атися позичальником у валюті кредиту.
Позивач надав суду копію ба нківської ліцензії та додато к до даного дозволу. Однак, пос илання відповідачів на доста тність вказаної банківської ліцензії, письмового дозвол у та додатку письмового дозв олу на використання іноземно ї валюти як засобу платежу пр и виконанні спірного договор у кредиту, спростовується на ступним.
Відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Націонал ьним банком України індивіду альних ліцензій на використа ння іноземної валюти на тери торії України як засобу плат ежу, затвердженого постаново ю Правління Національного ба нку України від 14 жовтня 2004 р. N 483, згідно якого використання і ноземної валюти як засобу пл атежу без ліцензії дозволяєт ься: - якщо ініціатором або отр имувачем за валютною операці єю є уповноважений банк (ця но рма стосується лише тих опер ацій уповноваженого банку, н а здійснення яких Національн ий банк видав йому банківськ у ліцензію та письмовий дозв іл на здійснення операції з в алютними цінностями); - у випад ках, передбачених законами У країни.
Згідно п. 4.1.. оспорюваного до говору кредиту банк здійснює видачу кредиту позичальнику згідно з письмовою заявкою п озичальника шляхом перераху вання коштів на поточний рах унок Позичальника.
З аналізу наведеного пункт у договору кредиту вбачаєтьс я, що сторони погодили порядо к видачі кредитних коштів (бе з видачі яких кредитний дого вір в силу його реальності не є укладеним) - а саме, поданн я позичальником письмової за явки з зазначенням рахунку, н а який позичальник просить п ереказати кредитні кошти.
Отримувачем за такою опера цією також є позичальник, так як банк перераховує на його к ористь на вказаний в письмов ій заявці рахунок суму креди ту. Випадків, передбачених за конодавством, в яких позичал ьник ОСОБА_1 має право вик ористовувати іноземну валют у як засіб платежу за відсутн ості індивідуальної ліцензі ї також не передбачено.
Крім того, згідно п. 1.2. вказан ого Положення, воно регламен тує порядок та умови видачі Н аціональним банком України р езидентам і нерезидентам інд ивідуальних ліцензій на вико ристання безготівкової іноз емної валюти на території Ук раїни як засобу платежу.
ОСОБА_1, в свою чергу, викор истовував готівкову іноземн у валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов' язан ь за спірним договором креди ту, вносячи готівкою долари С ША в касу ПАТ « Райфазель Ба нк Аваль ».
Так, пунктом 5.1. спірного дого вору кредиту передбачено, що повернення відповідної част ини кредиту здійснюється поз ичальником щомісяця в розмір і та строки, визначені у графі ку погашення заборгованості шляхом оплати на рахунок до ходів Кредитора.
Отже, сторонами у вказаному пункті договору погоджено, щ о сплатою кредиту (виконання позичальником своїх зобов' язань за кредитним договором ) вважається внесення готівк и позичальником в касу банку , і саме з цього моменту позича льник вважається таким, що на лежним чином виконав свої зо бов' язання перед банком, ви користовуючи при цьому готів кову іноземну валюту як засі б платежу.
Вказане підтверджується і наданими представником пози вача виписками.
Згідно банківських виписо к за період з 19.09.2008 року по 20.09.2010 ро ку, наданих представником по зивача, вбачається внесеня п озивачем готівкової валюти - призначення платежу : „Пог ашення кредиту”, ці виписки з дійснюються з особового раху нку ОСОБА_1 № НОМЕР_1.
Отже, вказаними документам и підтверджується факт викор истання при сплаті кредиту ОСОБА_1 саме готівкової іно земної валюти.
Згідно п. 1.1. Правил використа ння готівкової іноземної вал юти на території України, зат верджених постановою Правлі ння Національного банку Укра їни від 30 травня 2007 № 200, ці Правил а встановлюють порядок та ум ови використання готівкової іноземної валюти резидентам и і нерезидентами в Україні.
Відповідно до п. 6.2. Правил, фі зичні особи - резиденти можут ь використовувати на територ ії України готівкову іноземн у валюту як засіб платежу у ви падках, передбачених підпунк тами "а", "в" та "е" пункту 6.1 цієї гл ави, зокрема у разі: сплати мит а, інших податків і зборів (обо в'язкових платежів), митних зб орів та фінансових санкцій в ідповідно до митного законод авства України; сплати плате жів за охорону та супроводже ння підакцизних і транзитних товарів митними органами; оп лати товарів і послуг у зоні, щ о звільнена від сплати мита т а податків.
Згідно п. 6.3. Правил фізичні о соби, а також юридичні особи - резиденти та іноземні предст авництва можуть використову вати на території України го тівкову іноземну валюту як з асіб платежу в разі оплати ди пломатичним представництва м, консульським установам ін оземних держав дозволів на в 'їзд (віз) до цих країн фізични м особам, які виїжджають у при ватних справах та в службові відрядження.
Таким чином, ОСОБА_1 чинн им законодавством не було на дано права здійснювати викор истання готівкової іноземно ї валюті при здійсненні плат ежів за спірним договором кр едиту та внесення плати за ко ристування кредитом на корис ть ПАТ « Райфазель Банк Ав аль » шляхом внесення доларі в США в касу ПАТ « Райфазель Банк Аваль ».
На підставі викладеного су д приходить до висновку, що чи нним на момент укладення спі рного кредитного договору за конодавством України не було передбачено, що безпосередн ьо банківська ліцензія, дозв іл та додаток до дозволу Наці онального банку України нада ють право громадянам України здійснювати валютні операці ї, зокрема виконувати грошов і зобов'язання за кредитним д оговором в іноземній валюті, в силу імперативних положен ь ст. ст. 192, 533 ЦК України, п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету.
За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК Украї ни зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 227 ЦК України встанов лює, що правочин юридичної ос оби, вчинений нею без відпові дного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсн им.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про суд ову практику розгляду цивіль них справ про визнання право чинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений не ю без відповідного дозволу (л іцензії), згідно зі статтею 227 Ц К є оспорюваним.
Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами прав очину, так і будь-якою заінтер есованою особою в разі, якщо т аким правочином порушено її права чи законні інтереси, а т акож органами державної влад и, які відповідно до закону зд ійснюють контроль за видом д іяльності, яка потребує ліце нзування
Отже, оспорюваний кредитни й договір відповідно до ст. ст . 203, 215, 227 ЦК України є недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України нед ійсний правочин не створює ю ридичних наслідків, крім тих , що пов'язані з його недійсніс тю.
Відповідно до приписів ч. 2 с т. 548 Цивільного кодексу Украї ни недійсне зобов' язання не підлягає забезпеченню. Неді йсність основного зобов' яз ання (вимоги) спричиняє недій сність правочину щодо його з абезпечення, якщо інше не вст ановлено цим Кодексом.
Цивільним кодексом Україн и у параграфі 6 глави 49 не перед бачено інших негативних насл ідків визнання недійсним осн овного зобов' язання, забезп еченого договором застави (і потеки), як визнання недійсни м і додаткового зобов' язанн я.
За таких обставин, приймаюч и до уваги доведеність вимог позивача щодо недійсності к редитного договору № № 014/08-3/3887МК від 19.09.2008, в забезпечення викон ання ОСОБА_1 обов' язків з а яким було укладено між ТОВ „ Райагробуд” та ЗАТ „Райфаз ель Банк Аваль” Договір іпо теки № 014/08-3/3887МК від «19» вересня 2008 року, останній підлягає виз нанню судом недійсними на пі дставі ч. 2 ст. 548 Цивільного код ексу України.
Як вбачається з розділу «За стосування правових наслідк ів недійсності правочину» Ли ста Верховного Суду України «Практика розгляду судами ци вільних справ про визнання п равочинів недійсними» від 24.11 .2008, «Згідно зі статтями 215 і 216 ЦК суди вправі з дотриманням пр авил підсудності розглядати позови: про визнання оспорюв аного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; про встановлен ня нікчемності правочину і з астосування наслідків його н едійсності.
Стосовно положення ч. 2 ст. 215 Ц К про те, що суд не вимагає виз нання правочину недійсним, я кщо його недійсність встанов лена законом, необхідно зазн ачити, що така потреба може ви никнути у разі, коли: сторони в иконали певні умови нікчемно го правочину, який нотаріаль но посвідчений; він порушує п рава третіх осіб; він зареєст рований у державних органах тощо. У таких випадках рішенн ям суду, який лише констатує н едійсність правочину, можуть бути визначені відповідні п равові наслідки недійсності правочину, зобов'язано держа вні органи скасувати його ре єстрацію тощо.
Визнані недійсними правоч ини не створюють для сторін т их прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а пород жують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК як один і з способів захисту, проте нор ма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і с уд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Рести туцію цілком можна вважати о кремим способом захисту циві льних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правоч ину, оскільки у ст. 16 ЦК немає ви черпного переліку способів з ахисту цивільних прав».
Отже, з метою надання повног о правового захисту правам т а інтересам позивача, виходя чи з зацікавленості позивача щодо застосування наслідків недійсності договору іпотек и, вбачається за можливе в по рядку застосування реституц ії за недійсним договором іп отеки виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 4870 ві д 22.09.2008 про державну реєстрацію Договору іпотеки № 014/08-3/3887/з1 від 22.09.2008 року;
-виключити з Єдиного реєстр у заборон відчуження об' єкт ів нерухомого майна запис за № 4871 від 22.09.2008 про державну реєст рацію заборони відчуження не рухомого майна реєстраційни й номер 13671385 за Договором іпоте ки № від 22.09.2008 року.
-виключити з Єдиного реєстр у заборон відчуження об' єкт ів нерухомого майна запис за № 4872 від 22.09.2008 про державну реєст рацію заборони відчуження зе мельної ділянки кадастрови й номер 4623081200:13:000:0005 за Договором і потеки № від 22.09.2008 року.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 192,203,215,216,227,533,548 ЦК України , суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Пу блічного акціонерного товар иства “ Райфазель Банк Ав аль”, треті особи Національн ий банк України, приватний но таріус Миколаївського нота ріального округу Львівської області ОСОБА_3, ТОВ „Райа гробуд”про визнання недійсн ими кредитного договору та д оговору іпотеки - задовольн ити .
Визнати недійсним кредитн ий Договір №014/08-3/3887МК від «19» ве ресня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціон ернеим товариством „Райфф айзен Банк Аваль”.
Визнати недійсним Договір іпотеки (майнової поруки) № 014 /08-3/3887/з1, укладений між Товарист вом з обмеженою відповідальн істю „Райагробуд” та Відкрит им акціонерним товариством « Райффайзен Банк Аваль » 2 2.09.2008 року.
В порядку застосування нед ійсності Договору іпотеки (м айнової поруки): № 014/08-3/3887/з1, укла дений між Товариством з обме женою відповідальністю „Рай агробуд” та Відкритим акціон ерним товариством « Райффа йзен Банк Аваль » 22.09.2008 року.
-виключити з Державного реє стру іпотек запис за № 4870 від 22.09 .2008 про державну реєстрацію До говору іпотеки № 014/08-3/3887/з1 від 22.09. 2008 року;
-виключити з Єдиного реєстр у заборон відчуження об' єкт ів нерухомого майна запис за № 4871 від 22.09.2008 про державну реєст рацію заборони відчуження не рухомого майна реєстраційни й номер 13671385 за Договором іпоте ки № від 22.09.2008 року.
-виключити з Єдиного реєстр у заборон відчуження об' єкт ів нерухомого майна запис за № 4872 від 22.09.2008 про державну реєст рацію заборони відчуження зе мельної ділянки кадастрови й номер 4623081200:13:000:0005 за Договором і потеки № від 22.09.2008 року.
Рішення може бути оскаржен е до апеляційного суду Львів ської області протягом 10 днів з моменту його проголошення .
Суддя : Дем'яновськ ий Ю. Г.
Суд | Миколаївський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2011 |
Оприлюднено | 22.06.2011 |
Номер документу | 16248754 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні