Рішення

від 08.07.2009 по справі 2-307/2009

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-307/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2009 р. Христинівський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Олійника М. Ф.,

при секретарі Кришевській Т.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Верхнячка-Агро» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Верхнячка-Агро» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Просив зобов’язати відповідача СТОВ «Верхнячка-Агро» повернути йому самовільно зайняту земельну ділянку площею 2, 60 га, належну йому на праві приватної власності згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 16-02-1109, виданого Верхняцькою селищною радою Христинівського району 30.03.2001р., та виділеною в натурі на підставі акта про прийом та передачу земельної частки (паю) в натурі.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилався на такі обставини.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 16-02-1109, виданого Верхняцькою селищною радою 30.03.2001 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 109, він є власником земельної ділянки площею 2, 60 га, яка розташована на території Верхняцької селищної ради. Дана земельна ділянка передана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22.04.2000р. дана земельна ділянка була передана ним в оренду ТОВ «Верхняцьке».

Договір оренди земельної ділянки був укладений строком на 5 років, тобто з 01.04.2000р. по 01.04.2005р.

Після цього договір оренди земельної ділянки на новий строк з СТОВ «Верхнячка-Агро» не укладався. Весь цей час з 01.04.2005р. і по сьогоднішній день СТОВ «Верхнячка-Агро» самовільно займав і користувався земельною ділянкою.

На його неодноразові прохання як в усній, так і в письмовій формі про повернення належної йому на праві власності земельної ділянки для самостійного господарювання СТОВ «Верхнячка-Агро» реагує негативно та земельну ділянку не повертає.

В 2009р. він звернувся із заявою до відділу земельних ресурсів про виділення йому в натурі земельної частки (паю).

07.04.2009 р. земельна частка (пай) була передана йому в натурі, про що складений відповідний акт.

10.04.2008р. СТОВ «Верхнячка-Агро» надав йому лист, в якому зазначає, що повернути належну йому земельну ділянку не може у зв’язку з тим, що дана земельна ділянка засіяна орендарем пшеницею, що не дає можливості повернути земельну ділянку в даний час до збору врожаю. А тому пропонує надати йому іншу земельну ділянку.

Таку пропозицію він не приймає, оскільки бажає господарювати особисто на власній земельній ділянці, а самовільно зайняті земельні ділянки відповідно до ст. 212 ЗК України підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час користування ними.

Проте СТОВ «Верхнячка-Агро» продовжує використовувати самовільно захоплену земельну ділянку та не бажає її повернути, у зв’язку з чим він змушений звернутись з позовом до суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Крім того, пояснив, що земельна ділянка може орендуватись тільки на підставі договору оренди, зареєстрованого в ЦДЗК, та за умови виділення земельної ділянки в натурі.

Представник відповідача СТОВ «Верхнячка-Агро» ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав тільки в частині повернення земельної ділянки, в той же час він не вважає, що земельна ділянка є самовільно зайнятою. Пояснив також, що договору оренди земельної ділянки з позивачем не було, однак позивач знала, хто її використовує. Позивач отримувала за це орендну плату. Земля використовувалась з її мовчазної згоди. На даний час поле оброблене і засіяне пшеницею, незабаром пшениця буде скошена.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази: копії акта про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 07.04.2009р., договору оренди земельної частки (паю) між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Верхняцьке» від 22.04.2000р. за № 550, листа СТОВ «Верхнячка-Агро» до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 10.04.2009р. за № 8, державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР 16-02-1109, виданого Верхняцькою селищною радою 30.03.2001р. на ім’я позивача ОСОБА_1, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 16-02-1109, виданого Верхняцькою селищною радою 30.03.2001р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 109, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 60 га, яка розташована на території Верхняцької селищної ради.

Позивачем ОСОБА_1. 22.04.2000р. був укладений договір оренди земельної частки з ТОВ «Верхняцьке» на п’ять років, починаючи з 01.04.2000р. та закінчуючи 01.04.2005р.

Після цього договір оренди земельної ділянки на новий строк з СТОВ «Верхнячка-Агро» не укладався. Весь цей час з 01.04.2005р. і по сьогоднішній день СТОВ «Верхнячка-Агро» самовільно, без правових підстав займав і користувався земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1

07.04.2009 р. земельна ділянка ОСОБА_1 була передана йому в натурі, про що складений відповідний акт.

10.04.2008р. СТОВ «Верхнячка-Агро» звернувся до позивача ОСОБА_1. з листом, в якому пропонував тимчасово надати йому іншу земельну ділянку, оскільки його земельну ділянку відповідач засіяв пшеницею. Однак, таку пропозицію він не прийняв.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки за рішенням суду підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Суд вважає, що вказана вище земельна ділянка ОСОБА_1 є самовільно зайнятою СТОВ «Верхнячка-Агро», оскільки використовувалась останнім без відповідних правових підстав, за відсутності договору оренди з позивачем. А згідно з ч.ч.2, 3 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Оскільки відповідач СТОВ «Верхнячка-Агро» самовільно зайняв земельну ділянку, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, то зазначена земельна ділянка за рішенням суду підлягає поверненню власнику землі ОСОБА_1 без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування нею.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача СТОВ «Верхнячка-Агро» на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати.

Керуючись ст. ст. 125 ч.ч.2, 3, 212 ч.ч. 1, 3 ЗК України, ст. ст. 60, 88 ч. 1, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до СТОВ «Верхнячка-Агро» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити повністю.

Зобов’язати СТОВ «Верхнячка-Агро» повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку площею 2, 60 гектарів, належну останньому на праві власності згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 16-02-1109, виданого Верхняцькою селищною радою Христинівського району Черкаської області 30.03.2001р., зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 109.

Стягнути з СТОВ «Верхнячка-Агро» на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати: 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 37 (тридцять сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Христинівському районному суді Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.