Постанова

від 25.05.2011 по справі 13/360

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 13/360

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євсікова О.О.,

суддів Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - товариств а з обмеженою відповідальніс тю

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 р . (головуючий суддя: Михальськ а Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.)

у справі № 13/360 Господарського суду м іста Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Ласка Лізинг "

до Фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальніст ю

про стягнення заборгованост і,

за участю представників

позивача Хасін Т.Б.,

відповідача Случак О.О.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласка Ліз инг” звернулось до Господарс ького суду міста Києва з позо вом до Товариства з обмежено ю відповідальністю “Фірма Т. М.М.” про стягнення 47.422,68 грн. заб оргованості за Договором фін ансового лізингу № 1124/12/2007 від 18.12.2 007 р., в тому числі 44.537,17 грн. суми ос новного боргу, 2.240,83 грн. неустой ки, 309,09 грн. інфляційного збіль шення суми боргу, 335,59 грн. 3% річн их.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 01.02.2011 р. у спр аві № 13/360 (суддя: Курдельчук І.Д.) в задоволенні позову відмов лено повністю.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 29.03.2011 р. (головуючий суддя : Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б .В., Тищенко А.І.) рішення Господ арського суду міста Києва ві д 01.02.2011 у справі № 13/360 скасовано, п рийнято нове рішення, яким по зов задоволено повністю: стя гнуто з Товариства з обмежен ою відповідальністю “Фірма Т .М.М.” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” 44.537 (сорок чоти ри тисячі п' ятсот тридцять сім) грн. 17 коп. суми основного б оргу, 2.240 (дві тисячі двісті сор ок) грн. 83 коп. неустойки, 309 (трис та десять) грн. 09 коп. інфляційн ого збільшення суми боргу, 335 (т риста тридцять п' ять) грн. 59 к оп. 3 % річних, крім того, 474 (чотир иста сімдесят чотири) грн. 23 ко п. витрат по сплаті державног о мита та 236 (двісті тридцять ші сть) грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу, 237 (двісті тридц ять сім) грн. 12 коп. державного м ита за подання апеляційної с карги.

Не погоджуючись з даною пос тановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суд у України з касаційною скарг ою, в якій просить постанову а пеляційної інстанції скасув ати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Вимоги та доводи касаційно ї скарги мотивовані тим, що ап еляційним господарським суд ом було неповно з' ясовано о бставини, які мають значення для справи, а також невірно за стосовано норми матеріально го і процесуального права.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин сп рави та повноту їх встановле ння, дослідивши правильність застосування господарським и судами попередніх інстанці й норм матеріального та проц есуального права, вважає, що к асаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підс тав.

Вирішуючи спір по суті заяв лених вимог, місцевий та апел яційний господарські суди вс тановили, що між Товариством з обмеженою відповідальніст ю “Ласка Лізинг” (позивач у сп раві, лізингодавець) та Товар иством з обмеженою відповіда льністю “Фірма “Т.М.М.” (відпов ідач у справі, лізингоотриму вач) був укладений Договір фі нансового лізингу № 1124/12/2007 від 18. 12.2007 р. (далі - Договір), відповідн о до умов якого позивач зобов ' язався придбати у свою вла сність транспортний засіб, з гідно з встановленою відпові дачем специфікацій продавця : тип: Автобус чи мікроавтобус ; марка, модель: автобус “Богда н” А 09202, міський (одна одиниця); № шасі: буде встановлений в акт і приймання - передачі майна ; рік випуску: 2007; пробіг станом на дату придбання: до 300 км; спе цифікація продавця: Додаток до Договору купівлі-продажу від 18.12.2007 та передати його без н адання послуг з управління т а технічної експлуатації від повідачу у якості предмету л ізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а ві дповідач зобов' язався прий няти його на умовах Договору .

Вартість майна, що передаєт ься позивачем відповідачу, с кладає суму, еквівалентну 39 327, 00 у.о., у тому числі ПДВ у розмір і 20% - 6 554,50 у.о., виражена у гривнях України. Вартість майна (вклю чаючи ПДВ), що передається поз ивачем відповідачу, у гривня х складають: сума авансу, внес еного відповідно до пункту 7.4 Договору, загальна сума плат ежу у погашення вартості май на, зазначена у “Графі 4” графі ку внесення платежів по “Кур су 1” та викупну вартість, зазн ачену у Додатку № 1 до Договору по “Курсу1”.

Між 30.07.2009 р. сторонами було укл адено Додаткову угоду № 1124/12/2007/R, відповідно до якої сторони в иклали Додаток № 1 - Графік вн есення платежів у новій реак ції.

Загальна сума лізингових п латежів, що підлягають слаті лізингоотримувачем лізинго давцю, складає: 50.811,90 “у.о.”, врахо вуючи ПДВ у розмірі 20% від суми , що належить погашенню варто сті майна 6.404,50 “у.о.” .

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, як ціна в До говорі визначена у гривнях (п . 2.3 договору), так і розрахунки між сторонами Договору підля гають здійсненню у гривнях (п . 7 договору), а тому умови Догов ору не суперечать законодавс тву України, виходячи з насту пного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону Украї ни "Про фінансовий лізинг" від носини, що виникають у зв'язку з договором фінансового ліз ингу, регулюються положенням и Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купі влю-продаж, поставку з урахув анням особливостей, що встан овлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 806 Цивільно го кодексу України за догово ром лізингу одна сторона (ліз ингодавець) передає або зобо в'язується передати другій с тороні (лізингоодержувачеві ) у користування майно, що нале жить лізингодавцю на праві в ласності і було набуте ним бе з попередньої домовленості і з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у пр одавця (постачальника) відпо відно до встановлених лізинг оодержувачем специфікацій т а умов (непрямий лізинг), на пе вний строк і за встановлену п лату (лізингові платежі). До до говору лізингу застосовують ся загальні положення про на йм (оренду) з урахуванням особ ливостей, встановлених цим п араграфом та законом. До дого вору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особли востей, встановлених цим пар аграфом та законом. До віднос ин, пов'язаних з лізингом, заст осовуються загальні положен ня про купівлю-продаж та поло ження про договір поставки, я кщо інше не встановлено зако ном.

За приписами ст. ст. 1, 11, 16 Закон у України "Про фінансовий ліз инг" фінансовим лізингом є ви д цивільно-правових відносин , що виникають з договору фіна нсового лізингу. За договоро м фінансового лізингу лізинг одавець зобов' язується наб ути у власність річ у продавц я (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодер жувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визнач ений строк не менше одного ро ку за встановлену плату (лізи нгові платежі). Лізингоодерж увач зобов' язаний своєчасн о сплачувати лізингові плате жі. Сплата лізингових платеж ів здійснюється в порядку, вс тановленому договором. Лізин гові платежі можуть включати : суму, яка відшкодовує частин у вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізинг одавцю за отримане у лізинг м айно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати ліз ингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням догов ору лізингу.

Відповідно до ст. 762 Цивільно го кодексу України за корист ування майном з наймача спра вляється плата, розмір якої в становлюється договором най му.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільног о кодексу України передбачен о, що зобов'язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться, од ностороння відмова від зобов ' язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільно го кодексу України договір є обов' язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (пункт 1 частини 1 статті 632 Циві льного кодексу України).

За приписами ст. 524 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня має бути виражене у грошов ій одиниці України - гривні, втім, сторони можуть визначи ти грошовий еквівалент зобов 'язання також в іноземній вал юті.

Грошове зобов'язання має бу ти виконане у гривнях, але якщ о у зобов'язанні визначено гр ошовий еквівалент в іноземні й валюті, сума, що підлягає спл аті у гривнях, визначається з а офіційним курсом відповідн ої валюти на день платежу, якщ о інший порядок її визначенн я не встановлений договором або законом чи іншим нормати вно-правовим актом (п. п. 1, 2 ст. 533 Ц ивільного кодексу України).

Отже, чинне законодавство У країни забороняє застосуван ня іноземної валюти лише як з асобу платежу в розрахунках між резидентами, однак, не міс тить приписів щодо заборони на визначення грошового екві валенту зобов'язання в інозе мній валюті, що поряд із засто суванням індексації суми зоб ов'язання дає можливість уча сникам цивільного обороту ун икнути впливу інфляційних пр оцесів на суму їхніх грошови х зобов'язань.

На виконання умов Договору позивачем було передано від повідачу предмет лізингу, а с аме автобус “Богдан”А-09202 згід но з видатковою накладною № Р Н-0000083 від 27.03.2008р.

Апеляційним судом встанов лено, що відповідач в порушен ня умов Договору свої зобов' язання щодо сплати лізингови х платежів належним чином не виконав, сплативши лише част ково за 24 період, а саме 6.920,70 грн. У зв' язку з неналежним вико нанням відповідачем своїх зо бов' язань, заборгованість о станнього перед позивачем за 24, 25, 26, 27, 28, 29 періоди складає 44.537,17 гр н.

Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и зобов' язання виникають з підстав, встановлених статте ю 11 Цивільного Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарськ ого кодексу України до викон ання господарських договорі в застосовуються відповідні положення Цивільного кодекс у України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и та ст. 193 ГК України зобов' яз ання має виконуватися належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог ЦК України, і нших актів цивільного законо давства, а за відсутності так их умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться.

Статтею 530 ЦК України визнач ено, що, якщо у зобов' язанні в становлений строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов' язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов' язання ( неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України бор жник вважається таким, що про строчив, якщо він не приступи в до виконання зобов' язання або не виконав його у строк, в становлений договором або за коном.

Статтею 611 ЦК України передб ачено, що у разі порушення зоб ов' язання настають правові наслідки, встановлені догов ором або законом.

З огляду на встановлені апе ляційним судом обставини спр ави, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 44.537,17 грн. є обґрунтова ними та правомірно задоволен і апеляційним судом.

Виходячи з положень ст. 231 ГК України, п. 9.5 Договору, ст. 625 ЦК У країни, апеляційний господар ський суд дійшов висновку, що крім суми основної заборгов аності з відповідача підляг ають стягненню 2.240 (дві тисячі д вісті сорок) грн. 83 коп. неустой ки, 309 (триста десять) грн. 09 коп. і нфляційного збільшення суми боргу, 335 (триста тридцять п' я ть) грн. 59 коп. 3 % річних, оскільки вказані суми нараховані пра вомірно та їх розрахунок є пр авильним.

Заявник в касаційній скарз і посилається на те, що позива чем не було оплачено признач ену місцевим судом бухгалтер ську експертизу (у зв'язку з чи м останню проведено не було), а тому висновки апеляційного суду щодо невиконання відпов ідачем своїх зобов'язань не в ідповідають обставинам спра ви та не ґрунтуються на доказ ах, наявних у матеріалах спра ви.

Скаржник фактично посил ається а те, що при вирішенні д аного спору апеляційним судо м було невірно встановлено о бставини справи та вирішено питання про достовірність до казів, наданих на їх підтверд ження.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК Ук раїни у касаційній інстанції скарга розглядається за пра вилами розгляду справи у суд і першої інстанції за винятк ом процесуальних дій, пов'яза них із встановленням обстави н справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція викор истовує процесуальні права с уду першої інстанції виключн о для перевірки юридичної оц інки обставин справи та повн оти їх встановлення у рішенн і або постанові господарсько го суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України п ереглядаючи у касаційному по рядку судові рішення, касаці йна інстанція на підставі вс тановлених фактичних обстав ин справи перевіряє застосув ання судом першої чи апеляці йної інстанції норм матеріал ьного і процесуального права .

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вва жати доведеними обставини, щ о не були встановлені у рішен ні або постанові господарськ ого суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти до кази.

У касаційній інстанції не п риймаються і не розглядаютьс я вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інста нції.

Як роз'яснив Вищий господар ський суд України у п. 2 Роз'ясн ень від 11.11.98 р. N 02-5/424 «Про деякі пит ання практики призначення су дової експертизи»та в п. 1 Інфо рмаційного листа від 27.11.2006 р. N 01-8/2 651 «Про деякі питання призначе ння судових експертиз»судов а експертиза повинна признач атися лише у разі дійсної пот реби у спеціальних знаннях д ля встановлення даних, що вхо дять до предмета доказування , тобто у разі, коли висновок е ксперта не можуть замінити і нші засоби доказування.

За висновком колегії судді в, апеляційний господарський суд повно встановив обстави ни справи, надав їм вірну юрид ичну оцінку, дослідив належн им чином розрахунок позовних вимог, встановив відсутніст ь підстав для призначення су дової експертизи та безпідст авність доводів відповідача та прийняв законне і обґрунт оване рішення.

Колегія суддів також відхи ляє посилання скаржника у ка саційній скарзі на акт звірк и за договором Договір фінан сового лізингу № 1124/12/2007 від 18.12.2007 р . та бухгалтерські довідки № 73 7, 9, 71, 152, 235, 2389, 2998, 3560, 3655, оскільки фактич но йдеться про додаткову пер евірку доказів та визначення їх переваги над іншими, що вих одить за межі компетенції ка саційної інстанції.

Під час розгляду справи в по передніх судових інстанціях будь-яких методологічних по милок у визначенні суми як ос новного зобов' язання, так і у визначенні інших сум, що є п редметом позову, відповідач не навів.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК Укра їни касаційна інстанція за р езультатами розгляду касаці йної скарги має право, зокрем а, залишити рішення першої ін станції або постанову апеляц ійної інстанції без змін, а ск аргу без задоволення; залиши ти в силі одне із раніше прийн ятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, вис новок апеляційного суду про наявність фактичних та право вих підстав для задоволення заявлених позовних вимог є з аконним, обґрунтованим, відп овідає нормам чинного законо давства, фактичним обставина м справи і наявним у ній матер іалам, а доводи касаційної ск арги його не спростовують.

З огляду на викладене, підст ав для зміни або скасування п остановленого у справі апел яційною інстанцією судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Г осподарського процесуально го кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фірм и "Т.М.М." - товариства з обмеже ною відповідальністю залиши ти без задоволення, а постано ву Київського апеляційного г осподарського суду від 29.03.2011 р. у справі 13/360 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

судді Т.Т. Барицька

Н.М. Губенко