Ухвала

від 25.05.2011 по справі 28-17/58-10-1904

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ С УД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"25" травня 2011 р. Справа № 28-17/58-10-1904

Вищий господар ський суд України у складі ко легії суддів: Демидової А.М. - г оловуючого, Воліка І.М., Ковале нко С.С.,

розглянувши касаційну ск аргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач)

на постанову Одеського апеляційного го сподарського суду від 05.04.2011 р.

(залишено без змін рішення г осподарського суду Одеської області від 14.02.2011 р.)

у справі № 28-17/58-10-1904 господарського суд у Одеської області

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Каскад-Півде нь"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча

Державне підприємство "Техноконверс"

за участю Військового прокурора Оде ського гарнізону Південного регіону України

про визнання дійсним та уклад еним з 05.05.2009 р. договору купівлі -продажу та визнання права вл асності на будівлі,

в с т а н о в и в:

Подана Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 касац ійна скарга на постанову Оде ського апеляційного господа рського суду від 05.04.2011 р. у справ і № 28-17/58-10-1904 не відповідає вимога м розділу ХІІ1 ГПК України з на ступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК У країни касаційна скарга підп исується особою, яка подала с каргу, або її уповноваженим п редставником.

Згідно з ч. 5 ст. 28 ГПК України г ромадяни можуть вести свої с прави в господарському суді особисто або через представн иків, повноваження яких підт верджуються нотаріально пос відченою довіреністю.

Як вбачається з поданої кас аційної скарги, остання підп исана представником ОСОБА _2 за довіреністю, на підтвер дження повноважень якої до к асаційної скарги додано копі ю довіреності від 11.03.2011 р.

Проте додана до касаційної скарги копія довіреності ві д 11.03.2011 р. не є належним доказом н а підтвердження повноважень ОСОБА_2 підписувати касац ійні скарги від імені скаржн ика, оскільки всупереч вимог ам ч. 2 ст. 36 ГПК України не засві дчена належним чином. Водноч ас, у матеріалах справи не міс титься оригіналу чи належним чином засвідченої копії дов іреності, що підтверджує пов новаження ОСОБА_2 підпису вати касаційні скарги від ім ені позивача у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1113 ГПК У країни касаційна скарга не п риймається до розгляду і пов ертається судом, якщо її підп исано особою, яка не має права її підписувати, або особою, по садове становище якої не заз начено.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної ск арги додаються докази сплати державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачу ється чи стягується в доход д ержавного бюджету України в порядку і розмірі, встановле них законодавством України.

Порядок і розмір сплати д ержавного мита в Україні вст ановлено Декретом Кабінету М іністрів України від 21.01.1993 р. № 7-9 3 "Про державне мито".

Згідно з підпунк том "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне м ито із апеляційних і касац ійних скарг на рішення та п останови, а також заяв про пер егляд їх за нововиявленими о бставинами сплачується у роз мірі 50 відсотків ставки, що пі длягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в пе ршій інстанції, а із спорів ма йнового характеру - 50 відсот ків ставки, обчисленої виход ячи з оспорюваної суми.

Підпунктом "а" пункту 2 ст атті 3 Декрету Кабінету Мініс трів України "Про державне ми то" ставку державного мита з п озовних заяв майнового харак теру встановлено в розмірі 1% ц іни позову, але не менше 6 неоп одатковуваних мінімумів дох одів громадян (102,00 грн.) і не біль ше 1 500 неоподатковуваних міні мумів доходів громадян (25 500,00 гр н.). Підпунктом "б" пункту 2 статт і 3 Декрету Кабінету Міністрі в України "Про державне мито" с тавку державного мита з позо вних заяв немайнового характ еру встановлено в розмірі 5 не оподатковуваних мінімумів д оходів громадян (85,00 грн.).

Водночас відповідно до п.п. 37, 38 Інструкції "Про поряд ок обчислення та справляння державного мита", розроблено ї на виконання Декрету Кабін ету Міністрів України "Про де ржавне мито", затвердженої на казом Головної державної под аткової інспекції України ві д 22.04.1993 р. № 15, зареєстрованої в Мі ністерстві юстиції України 1 9.05.1993 р. за № 50, до позовних заяв не майнового характеру віднося ться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільн ення самовільно зайнятих при міщень, про надання площі в на турі, спори, пов'язані з примуш уванням прийняти передаточн ий баланс тощо), а заяви по спо рах, пов'язаних з поповненням недостачі або з вилученням л ишку власних оборотних кошті в, а також інші заяви по спорах про розрахунки при передачі підприємств, будинків і спор уд оплачуються митом за став ками, встановленими для позо вних заяв майнового характер у. Вартість позову, з якого обч ислюється мито, визначає поз ивач, а у встановлених випадк ах - господарський суд.

Оскільки спори про ви знання права власності незал ежно від способу захисту (пре д'явлення віндикаційного, не гаторного позову чи позови п ро визнання права) мають вимо ги майнового характеру і пер едбачають в залежності від п остановленого у справі рішен ня зміну належності спірного майна, державне мито при пода нні таких позовних заяв спла чується у розмірі, передбаче ному пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабін ету Міністрів України "Про де ржавне мито", тобто як із заяв майнового характеру.

Скаржник у касаційній ск арзі просить скасувати рішен ня господарського суду Одесь кої області від 14.02.2011 р. та поста нову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р . повністю.

Отже, у касаційній скарзі оскаржуються судові рішення як в частині, що місти ть висновки щодо позовних ви мог майнового характеру (виз нання права власності), так і в частині, що містить висновки щодо позовних вимог немайно вого характеру (визнання дог овору дійсним та укладеним).

Таким чином, державне ми то за касаційною скаргою Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_1 підлягало сплаті як за в имогу майнового характеру з урахуванням вартості спірно го майна, так і за вимоги немай нового характеру.

До касаційної скарги у якос ті доказу сплати державного мита додана квитанція № 4361.297.1 в ід 20.04.2011 р. про сплату 42,50 грн., що з о гляду на викладене свідчить про сплату державного мита з а розгляд касаційної скарги у розмірі меншому, ніж встано влено законодавством Україн и.

Таким чином, надана скаржни ком квитанція № 4361.297.1 від 20.04.2011 р. н е може бути доказом сплати де ржавного мита у встановленом у розмірі.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна с карга не приймається до розг ляду і повертається судом, як що до скарги не додано докуме нтів, що підтверджують сплат у державного мита у встановл ених порядку і розмірі.

Касаційна інстанція зау важує на тому, що відповідно д о приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, заз начених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частин и 1 цієї статті, касаційна скар га може бути подана повторно .

Враховуючи викладене, кер уючись ст.ст. 46, 86, 111, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Г ПК України, Вищий господарсь кий суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1 на постанову Одеського а пеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. у справі № 28-17/58-10-1904 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.С. Коваленко