3/302-2/66
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2006 № 3/302-2/66
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Моторного О.А.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Алексєєва О.А (дов. від 25.01.2006р. № 35/Д-14)
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП завод “Арсенал” від 19.04.2006р.
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.03.2006
у справі № 3/302-2/66
за позовом Державного підприємства завод "Арсенал"
до приватного підприємства "Бізнестехніка продаж та сервіс"
про розірвання договору оренди та виселення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2005р. відмовлено у позові ДП завод “Арсенал” до ПП “Бізнес техніка, продаж та сервіс” про розірвання договору оренди № А/76-6-03 від 01.04.2003р. та “виселення” з нежитлового приміщення загальною площею 101,20 кв. м., що знаходиться в буд. № 34 по вул. І.Кудрі в м. Києві. Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для дострокового розірвання оспорюваного договору, оскільки орендодавцем не дотримано встановленого ст. 188 ГК України порядку розірвання господарських договорів, зокрема щодо надіслання орендарю за його юридичною адресою пропозиції про розірвання договору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2005р. рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2005р. рішення попередніх судових інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва. При цьому ВГСУ вказав, що господарським судам при вирішенні даного спору слід встановити наявність або відсутність зазначених позивачем обставин, тобто підтвердити або спростувати факт невиконання орендарем взятих на себе зобов'язань, а в разі підтвердження таких порушень, оцінити їх на предмет істотності та дійти висновку, чи можуть вони бути підставою для розірвання оспорюваного договору оренди, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України та ч. 3 ст. 26 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” (далі –Закон).
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2006р. в новому складі (суддя Домнічева І.О.) відмовлено у позові ДП завод “Арсенал” до ПП “Бізнес техніка, продаж та сервіс” про розірвання договору оренди № А/76-6-03 від 01.04.2003р. та “виселення” з нежитлового приміщення загальною площею 101,20 кв. м., що знаходиться в буд. № 34 по вул. І.Кудрі в м. Києві. Рішення суду мотивоване ненаданням позивачем належних доказів дотримання порядку розірвання договорів у відповідності із ст. 188 ГК України, а матеріали справи свідчать про відсутність з боку відповідача такого порушення договору оренди, як невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, що згідно ч. 1 ст. 782 ЦК України надавало б позивачеві право відмовитись від договору оренди.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач просить його скасувати, позов задовольнити. Заявник скарги, яка є предметом цього розгляду, вказує, що судом не встановлено факти внесення відповідачем орендної оплати за спірний період (січень-березень 2005р.), що суд невірно застосовував до спірних правовідносин ст. 782 ЦК України замість ст. 783 ЦК України та ст. 26 Закону, оскільки позивач заявляв вимоги про розірвання договору оренди, а не про відмову від нього, що суд також помилково застосував норму ст. 93 ЦК України щодо місцезнаходження юридичної особи у редакції, яка не є діючою.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів заявника скарги заперечив та просить рішення суду залишити без змін.
Представники сторін в засідання суду апеляційної інстанції не викликались, сторони були повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги. Відповідач в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду скарги, тому постанова приймається за наявними матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає наявними підстави для скасування рішення господарського суду з огляду на наступне.
01.04.2003р. між ДП завод “Арсенал” та ПП “Бізнес техніка, продаж та сервіс” був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого позивач передав в користування відповідачу нежитлове приміщення в м. Києві по вул. І.Кудрі, на 1 поверсі буд. № 34, площею 101,2 кв.м. для використання під офіс та майстерні по ремонту копіювальної техніки. Термін дії договору встановлений з 01.04.2003р. по 01.04.2006р.
Одним із основних обов'язків орендаря згідно ст. 18 та 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” є його обов'язок вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.
Хоча строк внесення орендної плати був визначений попередньо в п. 3.3. договору не пізніше п'ятого числа поточного місяця, однак сторони змінили цей строк шляхом надіслання позивачем рахунків на оплату оренди, в яких вказувались інші конкретні строки (т. 1, а.с. 32, 42, 49).
Відповідно до ч. 2. ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір може бути достроково розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи (т. 1, а.с. 32-52, т. 2, а.с. 100), відповідач систематично допускав прострочку орендних платежів (січень, лютий, березень 2005р.). Таке порушенням орендарем умов договору оренди є істотним і є підставою для розірвання договору.
Помилка суду першої інстанції полягає в застосуванні ст. 188 ГК України до спірних правовідносин, які кореспондуються не з ч. 1 ст. 651 ЦК України, а відповідають ч. 2 ст. 651 ЦК України.
В ст. 651 ЦК України формулюється неоднорідний нормативний матеріал.
Частина 1 цієї статті регулює розірвання договору за згодою сторін (наприклад, з втратою інтересу однієї із сторін) як загальним принципом припинення зобов'язання. Якщо сторони не досягли згоди, то у відповідності до ст. 12 ГПК України спір може розглянути господарський суд. В цьому випадку застосування ст. 188 ГК України (як матеріальної норми), яка встановлює порядок подання і розгляду відповідних пропозицій сторін, має виявити фактичну підставу і наявність спору, без якого є відсутнім предмет розгляду у суді.
У спірному випадку правовою підставою розірвання договору безпосередньо в судовому порядку є ч. 2 ст. 651 ЦК України та ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в зв'язку з істотністю порушення стороною умов договору, яке вже існує і яке суд має перевірити як фактичну підставу припинення зобов'язань сторін. Поряд з цим, позивач міг скористатись порядком, передбаченим ст. 188 ГК України, але не був зобов'язаний це робити.
Враховуючи правовий статус орендованого майна, помилковим є посилання суду першої інстанції і на ч. 1 ст. 782 ЦК України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Керуючись ст.ст. ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 с. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м Києва від 29.03.2006р. у справі № 3/302-2/66 скасувати.
2. Позов задовольнити.
3. Розірвати укладений між Державним підприємством завод “Арсенал” та приватним підприємством “Бізнес техніка, продаж та сервіс” договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № А/76-6-03 від 01.04.2003р.
4. Зобов'язати приватне підприємство “Бізнес техніка, продаж та сервіс” звільнити нежитлове приміщення в м. Києві по вул. І.Кудрі, на 1 поверсі буд. № 34, площею 101,2 кв.м.
5. Стягнути з приватного підприємства “Бізнес техніка, продаж та сервіс” (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, к. 1, р/р 2600706576 в АБ “Ажіо” м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПУО 31027090) на користь Державного підприємства завод “Арсенал” (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, р/р 26000301110089 у Лівобережному від. “Промінвестбанку”, МФО 322119, код ЄДРПУО 14310520) 85 грн. державного мита за подачу позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42 грн. 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
6. Справу № 3/302-2/66 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Моторний О.А.
Синиця О.Ф.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2006 |
Оприлюднено | 27.05.2008 |
Номер документу | 1629957 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Синиця О.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні