Рішення

від 07.05.2008 по справі 1/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/304

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.05.08 р.                                                                                                     Справа № 1/304                               

за позовом Закритого акціонерного товариства “Донгорбанк”, м. Донецьк

до відповідачів  1. Першої Артемівської державної нотаріальної контори,

м. Артемівськ

                     2. Донецького обласного управління юстиції м. Донецьк  

про стягнення  84 868 грн. 30 коп.

Суддя                                    Азарова З. П.

При секретарі судового засідання Єжель С.А.

Представники:

Від позивача: Зайцев О.М. - представник

Від відповідача:  Шишман Л.В. –представник, Коваленко В.О. - представник

В засіданні брали участь

СУТЬ СПРАВИ:                                              В судовому засіданні 22.04.2008р.

                                                                         оголошена перерва для виготовлення

                                                                         та оголошення рішення

Закрите акціонерне товариство “Донгорбанк”, м. Донецьк звернулось з позовом до Першої Артемівської державної нотаріальної контори про стягнення  матеріальної шкоди у сумі 185 000 грн. 00 коп., яка виникла внаслідок неправомірних дій нотаріуса.

В обґрунтування своїх вимог позивачем надані копії: договору застави №АВ-11 транспортного засобу від 09.08.2004 року, завіреного нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори, кредитного договору №АВ-11 від 09.08.2004 року, заяви про видачу готівки №121 від 09.08.2004 року Чебакову І.О. у сумі 185 000,00 грн. відповідно до кредитного договору №АВ-11 від 09.08.2004 року.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач неодноразово зменшував позовні вимоги та просить стягнути 84 868 грн. 30 коп.

Відповідач вимоги позивача не визнав, оскільки до посвідчення договору нотаріусом було перевірено відсутність обтяжень заборон рухомого майна згідно до п.96 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Перевірка проводилася за даними власника автотранспорту. В державному реєстрі обтяжень інформація щодо заборони на вказаний автотранспорт була відсутня. Крім того відповідач звернув увагу на ту обставину, що позивач невірно вказав рік випуску автомобіля МАЗ 64229 та номер кузова, марку причепа.

         В судовому засіданні 12.12.2006 року  відповідач повідомив, що згідно статті 17 Закону України „Про нотаріат” нотаріальна контора є юридичною особою, але не має майна та особистого рахунку і слід залучити до розгляду справи Донецьке обласне управління юстиції Міністерства юстиції України. Крім того сторони заявили клопотання про продовження строку розгляду справи. Клопотання судом задоволені.

         Ухвалою від 12.01.2007р. Донецьке обласне управління юстиції залучено в якості відповідача, який позов не визнав, оскільки вважає, що дії нотаріуса відповідали Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і позивач вказані дії не оскаржив у судовому порядку згідно ст. 50 Закону України „Про нотаріат”. Крім того у позивача не виникла шкода, оскільки він не пред'явив вимоги по поверненню кредиту до позичальника.

          Ухвалою від 12.03.2007р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з порушенням справи  Артемівським міським районним судом Донецької області № 2-1672-07 за позовом ЗАТ „Донгорбанк” до Чебакова І.О. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказана справа взаємопов'язана з розглядаємою.

         Ухвалою від 02.01.2008р. провадження у справі поновлено. Сторони надали додаткові пояснення та додаткові докази. Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, додаткові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 09.08.2004р. ЗАТ „Донгорбанк” уклало кредитний договір № АВ-11 з громадянином Чебаковим І.О. про надання кредиту в сумі 185 000 грн. зі сплатою процентів за його користування. Порядок повернення кредиту сторони визначили графіком погашення з кінцевим строком до 07.08.2006р.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором сторони підписали договір застави № АВ-11 від 09.08.2004р., згідно з яким позичальник передав у заставу транспортні засоби:

автомобіль марки МАЗ 64229 синього кольору, рік випуск 1999, двигун V= 14880 СUB СМ, реєстраційний 47551 ЕВ, кузов №ХТМ6422906000082, тип Сідловий тягач, який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ329054, виданого МРЕВ ДАІ м. Артемівська 13.02.2004 року;

автомобіль марки Камаз 5410 червоного кольору, рік випуску 2002, двигун V= 10850 СUB СМ, реєстраційний номер 33476 ЕВ, кузов № ХТС 541000Р1062554, тип Сідловий тягач, який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ 260428, виданого МРЕВ ДАІ м. Артемівська 10.07.2004 року;

автомобіль марки Камаз 43105 зеленого кольору, рік випуску 2002, двигун V= 10850 СUB СМ, реєстраційний номер 26877 ЕВ, кузов №ХТС 431060N2009581, тип бортовий, який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ 329442, виданого МРЕВ ДАІ м. Артемівська 03.04.2004р.;

автомобіль марки FIAT – IVECO, білого кольору, рік випуску 2002, двигун  V=2500 CUB CM, реєстраційний номер 45865 ЕВ, кузов №ZCFC497000201114, тип фургон малотоннажний, який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ 328233, виданого МРЕВ ДАІ м. Артемівська 07.10.2003р.;

причіп марки FRUEHAUF синього  кольору, рік випуску 2001, реєстраційний номер 33521 ЕВ, шасі №00032ЕТ32СЗN04805, тип причіп-фургон, який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ 328515, виданого МРЕВ ДАІ м. Артемівська 25.11.2003 року.

         Вартість зазначених транспортних засобів 363 378 грн. 74 коп. була визначена при укладенні договору застави. Вказаний договір був посвідчений нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори 09.08.2004р.

         Як вбачається з матеріалів справи позичальник неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту, починаючи з березня 2005р., а по сплаті відсотків з грудня 2005р.

         За приписами статті 572 Цивільного кодексу України кредитор в силу застави має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна. Таке ж правило передбачено пунктом 3.1 договору застави, згідно з яким сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного зобов'язання чи умов цього договору заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави. Тому 01.06.2006р. згідно з біржовим контрактом № 575951 був реалізований автомобіль FIAT-IVECO за 15 000 грн. На час реалізації предмету застави борг за кредитом становив 97 402 грн. 24 коп., а за відсотками 5 549 грн. 64 коп. За рахунок отриманих коштів банк погасив заборгованість за відсотками, які він продовжував нараховувати та частково погасив заборгованість за кредитом. Після цього нараховані відсотки були погашені у повному обсязі, а борг за кредитом залишився.

         При здійсненні дій по реалізації заставленого майна банком було встановлено, що автомобіль марки МАЗ 64229 та причіп марки FRUEHAUF на момент укладення договору застави вже знаходилися у заставі іншого банку – АКБ „Укрсіббанк”, тому звернення стягнення на вказані транспортні засоби було неможливо.

          Позивач вважає, що причиною вказаного є порушення нотаріусом, який посвідчував договір застави, пункту 96 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій в Україні, а саме не була здійснена перевірка відсутності заборони на відчуження транспортних засобів. Внаслідок таких дій у банка виникла матеріальна шкода на суму 185 000 грн. і він пред'явив позов 16.10.2006р.

        Заявою від 29.11.2006 року позивач згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги до 96 458 грн. 66 коп. матеріальної шкоди, яка складається з суми непогашеного кредиту 87 952 грн. 04 коп. та відсотків, а заявою від 22.02.2007р. зменшив суму позову до 84 868 грн. 30 коп., оскільки під час розгляду справи позивач здійснив дії по реалізації інших предметів застави, а саме: у грудні 2006р. були пред'явлені для експертизи автомобілі КАМАЗ-43105 та КАМАЗ-5410, вартість яких оцінена в 30 181 грн. 16 коп. Реалізація вказаних транспортних засобів була здійснена 1-10.02.2007р. згідно з біржовими контрактами № 00010645-00010646. Вказані контракти надані для огляду суду. Після ознайомлення з ними було встановлено, що реалізація предметів застави здійснена за договірною ціною і в контрактах розмір ціни відсутній, але судом встановлено, що покупцем була сплачена сума 30 500 грн., з яких на погашення боргу віднесено 19 000 грн., а залишкова сума 11 500 грн. сплачена за податок з власників транспортного засобу при знятті їх з обліку. Банк зарахував кошти в рахунок боргу за відсотками в сумі 15 916 грн. 26 коп., за кредитом 3 083 грн. 74 коп. і визначив, що за вказаним кредитом виникла непогашена заборгованість в сумі 84 868 грн. 30 коп. Оскільки вказаний борг не може бути погашеним за рахунок позичальника або за рахунок заставленого майна, банк вважає, що у нього виникла майнова шкода і він просить її стягнути з винної особи.

         За приписом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання такої відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди; г) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

        У частині 1 статті 1166 Цивільного кодексу України міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка має дві форми – дію чи бездіяльність.

       При зверненні з позовом позивач посилається на встановлену обставину, яка полягає в порушенні нотаріусом норм Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5 і зареєстровану в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за № 283/8882. Відповідно до п. 96 вказаної Інструкції договори про заставу нерухомого та рухомого майна посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та перевірки відсутності податкової застави та інших застав за даними Державного реєстру заставленого рухомого майна. Нотаріус, який посвідчував договір застави, не перевірив заставу транспортних засобів, переданих позичальником Чебаковим І.О. банку, в Єдиному реєстрі застав рухомого майна, що сприяло неможливому зверненню боргу на заставлене майно у повному обсязі. При розгляді справи встановлено, що нотаріусом зроблений запит тільки до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави.

         З пояснень нотаріуса Першої Артемівської державної нотаріальної контори вбачається, що до посвідченого спірного договору було перевірено відсутність обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі і за вказаними параметрами запиту інформація була відсутня. Однак, з наданого витягу реєстру встановлено, що запит був здійснений в Державний реєстр обтяжень рухомого майна про податкові застави, а не в загальний реєстр. Тому суд дійшов висновку, що дії нотаріуса дійсно спричинили наявність подвійної застави.

          Відповідно до ст. 21 Закону від 02.09.1993р. № 3425-ХІІ “Про нотаріат” шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.

          Однак суд враховує, що наданими доказами підтверджується той факт, що при зверненні до нотаріуса за реєстрацією договору застави банк припустив помилки при визначенні року випуску автомобіля МАЗ 64229, номеру кузова та при визначенні причепу марки FRUEHAUF. Тому з врахуванням частини 2 статті 1193 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що з врахуванням обставин справи, за наявністю дій потерпілого, які сприяли виникненню шкоди, суд зменшує розмір відшкодування з врахуванням дій потерпілого, що сприяли виникненню або збільшенню шкоди.

         Крім того наявність шкоди позивачем визначена в сумі 84 868 грн. 30 коп., яка складається з суми неповернутого кредиту, нарахованих і несплачених відсотків. Проте суд, перевіривши цей розмір дійшов висновку, що дії банку спричинили збільшення розміру шкоди, оскільки позичальник свої зобов'язання за кредитним договором припинив виконувати та не дотримувався графіку погашення кредиту з березня 2005р., а банк в порушення п. 3.1.5 договору № АВ-11 не пред'явив своєчасну вимогу позичальнику про дострокове повернення кредиту або своєчасно звернути стягнення боргу на предмет застави, як це передбачено пунктом 2.1 договору застави (у разі порушення заставодавцем обов'язків, встановлених договором, вимагати дострокового виконання ним основного зобов'язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет застави). Крім того при виявленні відсутності предмету застави банк мав право вимагати від заставодавця заміни предметів застави на рівноцінні або надання додаткової застави (ч. 6 п. 2.1 договору застави). Банк не реалізував свої права за договором, не пред'явив своєчасний позов до позичальника, продовжуючи нарахування відсотків в той час, як йому було відомо про порушення обов'язків позичальником за кредитним договором. Своєчасне пред'явлення позову і реалізація заставленого майна зменшило б збитки банку до 43 616 грн. 49 коп. Крім того, банк неправомірно в рахунок погашення заборгованості після реалізації предметів застави у лютому 2007 році зарахував грошові кошти на покриття боргу із суми реалізації застави 30 500 грн. тільки 19 000 грн., а залишкова сума 11 500 грн. була сплачена покупцем в рахунок податку з власників транспортного засобу при знятті з обліку цих засобів, який зобов'язаний сплачувати власник. Вказані дії протиречуть суті застави, як засобу забезпечення виконання зобов'язання, оскільки основним правом заставодержателя – кредитора, яке передбачено законом, є задоволення з вартості заставленого майна своїх вимог у повному обсязі за кредитним договором. Банк не мав право сплачувати податки за рахунок вартості вказаного майна, чим збільшив розмір своїх збитків.

        До того ж суд враховує, що при укладанні кредитного договору банк при сумі кредиту 185 000 грн. забезпечив заставою загальною вартістю 363 378 грн. (див. висновок банку від 04.08.2004р.). За виключенням двох предметів застави, які були заставлені іншому банку, ця сума складала на день укладення договору 231 874 грн. 75 коп. Пунктом 2.3 договору застави банк прийняв обов'язки здійснювати перевірку фізичного і технічного стану предметів застави. Тому, на погляд суду, банк при настанні факту порушення позичальником виконання своїх зобов'язань, мав своєчасно звернути стягнення на заставлене майно, оскільки оцінка ринкової вартості транспортного засобу здійснюється з врахуванням його технічного стану шляхом перевірки технічної справності автомобіля за Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за № 1074/8395 зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 137/5/2732 від 08.12.2004р. та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08.12.2004р. за № 1566/10165.

          З врахуванням вищевикладеного і наявності вини обох сторін, суд задовольняє позовні вимоги частково, стягнувши шкоду в сумі 20 000 грн. з Донецького обласного управління юстиції, оскільки Артемівська державна нотаріальна контора не має поточного рахунку, всі розрахунки здійснюються через бухгалтерію управління.

          Заперечення відповідача - Донецького обласного управління юстиції про відсутність пред'явлення позову до позичальника спростовується наданим рішенням Артемівського районного суду Донецької області, яким задоволені позовні вимоги банку про стягнення з Чебакова І.О. суми заборгованості за кредитним договором та постановою виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання рішення за відсутністю у боржника грошових коштів та будь-якого майна.

          В силу статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому керуючись ст. ст. 33, 38, 42,43, 77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Донгорбанк”, м. Донецьк задовольнити частково.

           Стягнути з Донецького обласного управління юстиції (83105, м. Донецьк, бул. Пушкіна, 34, ідентиф. код 02891411) на користь Закритого акціонерного товариства “Донгорбанк” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, МФО 334970, код ЄДРПОУ 20365318) матеріальну шкоду в сумі 20 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита 200 грн. 00 коп., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 12 грн. 75 коп.

           В іншій частині відмовити.

   В  судовому  засіданні  07.05.2008р.  за  згодою  сторін  оголошено  вступну та резолютивну  частини  рішення.

         Рішення може бути оскаржене через господарський суд  Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя