Рішення

від 25.04.2008 по справі 14/319

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/319

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"25" квітня 2008 р.                                                                            Справа  № 14/319

За позовом                 Спільне підприємство «Хлібокомбінат»

                         в особі ліквідатора Горбача С.Ф.  м.Костопіль

до відповідача:      Кооперативне підприємство «Рівненське гуртово-роздрібне

                         об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств м.Рівне

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 01.07.2004р.

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-                       Бицюк Н.П., представник (довір.б/н від 09.10.2007р.);

                              Лашутін Е.І, представник (довір.б/н від 09.10.2007р.);

від відповідача-                Грабовський В.А., юрисконсульт (довір.б/н від 12.12.2005р.).

від органу прокуратури-           Китовська Л.Г.

Для підготовки повного тексту прийнятого в судовому засіданні 18 квітня 2008р рішення за заявою Відпові-дача оголошувалась перерва до 24 та 25 квітня 2008р.

Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач-Спільне підприємство «Хлібокомбінат»звернулось до господарського суду із зая-вою до Відповідача-Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської облас-ної спілки споживчих товариств про визнання недійсними з моменту їх укладення договорів купівлі-продажу, укладених Позивачем та Відповідачем 01.07.2004р. та про зобов'язання кожної із сторін повернути все одержане за вказаними договорами.

Позивач 18.04.2008р. уточнив позовні вимоги - просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.07.2004р., посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Гайдук О.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1331 з моменту його укладення та визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.07.2004р., посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Гайдук О.А. і зареєстрований в реєстрі за №1328 з моменту його укладення. Оскільки, заяву подано до прийняття рішення по справі –суд прийняв її до розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на те, що спірні договори зі сторони Позивача підписані неуповноваженою на це особою, на суму, що в 200 разів перевищує розмір статутного фонду Позивача. При цьому, Позивач посилається також на те, що оспорюваними договорами підприємству-позивачу спричинені збитки, завдана шкода кредиторам, оскільки ціна набутих будівель завищена і в 3 000 разів перевищує їх балан-сову вартість, тобто ціна не відповідає ні інтересам підприємства-Позивача, ні інтересам його кредиторів, вимоги яких визнані господарським судом Рівненської області у справі № 8/557-Б-98 про банкрутство СП «Хлібоком-бінат».  

Відповідач-КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих това-риств проти заявлених позовних вимог заперечив, вважаючи, що оспорювані договори укладено відповідно до вимог чинного законодавства та статутних документів Позивача. При встановленні ціни договорів купівлі-про-дажу сторони діяли добровільно і самостійно визначили ціну продажу, виходячи з вимог статті 627 Цивільного кодексу України.

Крім того, 24.11.2006р. Відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати дійсними оспо-рювані Позивачем договори купівлі-продажу посилаючись на те, що останні укладені відповідно до вимог чин-ного законодавства та статутних документів Позивача та Відповідача.

До канцелярії господарського суду 06.02.2008р. надійшла заява заступника прокурора Рівненської об-ласті про вступ у справу з метою захисту інтересів управління Пенсійного фонду України у Костопільському рай-оні, який є кредитором  СП «Хлібокомбінат»на суму 11 258 грн. 77 коп. у справі про банкрутство останнього №8/557-Б-98.

З огляду на положення ст.29 ГПК України - господарський суд не заперечив проти участі Прокурора у даній справі.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд  

                                                          ВСТАНОВИВ,

що КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств-продавець та СП «Хлібокомбінат»-покупець 01 липня 2004р. уклали Договір купівлі-продажу, згідно пунктів 1-4 якого, про-давець передав, а покупець прийняв у власність консервний цех, що знаходиться за адресою: смт.Соснове Берез-нівського району Рівненської області, вул.Дружби, буд.1; за планом під літерою «А»- консервний цех, загальною площею 319,6м2.

          Відповідно до пункту 3 договору –продаж вчинено за 202 200 грн., які покупець повинен сплатити про-давцю в день підписання цього договору повністю.

          Загальна вартість нерухомого майна згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №16837, виданого 01.07.2004р. КП «Березнівське районне бюро технічної інвентаризації», становить 101 грн., про що заз-начено у пункті 4 договору.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Гай-дук О.А. 01.07.2004р., про що зроблено запис у реєстрі за №1328.

          Крім того, 01 липня 2004р. КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств-продавець та СП «Хлібокомбінат»-покупець 01 липня 2004р. уклали Договір купівлі-про-дажу, згідно пунктів 1-4 якого, продавець передав, а покупець прийняв у власність безалкогольний цех, що зна-ходиться за адресою: смт.Соснове Березнівського району Рівненської області, вул.Дружби, буд.21; за планом під літерою «А-1, А1-1, А2-1»- безалкогольний цех, загальною площею 671,7м2, «А-3»- безалкогольний цех, за-гальною площею 175,0м2, «а1, а2»- рампа. Загальна площа приміщень 846,7м2.

          Відповідно до пункту 3 даного договору, продаж вчинено за 397 800 грн., які покупець повинен сплати-ти продавцю в день підписання цього договору повністю.

          Загальна вартість нерухомого майна згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №0331, виданого 01.07.2004р. КП «Березнівське районне бюро технічної інвентаризації», становить 46 грн., про що заз-начено у пункті 4 договору.

          Даний договір 01.07.2004р. посвідчений приватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Гайдук О.А., про що зроблено запис у реєстрі за №1331.

Таким чином, загальна сума продажу, яку покупець-СП «Хлібокомбінат»повинен був сплатити КП «Рів-ненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств 01.07.2004р., тобто в день підписання договорів купівлі-продажу –складала 600 000 грн.(т.1; арк.справи 130-133).

Грошові суми, належні да сплати 01.07.2004р. згідно вказаних договорів - СП «Хлібокомбінат»на раху-нок КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств не спла-тив, що стверджується матеріалами справи.

Встановлено, що до вказаних договорів купівлі-продажу від 01.07.2004р. сторони не вносили змін щодо заміни грошової форми оплати за придбане майно на іншу форму розрахунку, крім того, придбані за оспорювани-ми договорами об'єкти КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств у встановленому законом порядку не передало СП «Хлібокомбінат».

На момент розгляду справи у господарському суді, згідно довідки від 04.03.2008р., наданої КП «Берез-нівське районне бюро технічної інвентаризації»та витягів з Державного реєстру прав власності на нерухоме май-но об'єкти продажу: безалкогольний цех та консервний цех –належать на праві власності Відповідачу-КП «Рів-ненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств.(т.3; арк.справи 35-37).

          Проте, 07.07.2004р. в рахунок погашення заборгованості, в розмірі 600 000 грн. яка виникла –Кожушок П.В. від імені СП «Хлібокомбінат»та Євтушок В.П. від імені КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської ОССТ підписали мирову угоду у справі №10/257, предметом якої було стягнення заборгованості в сумі 600 000 грн. за договорами від 01.07.2004р. Згідно з мировою угодою всупереч умовам оспорюваних договорів, Позивач передав у власність Відповідача будівлю універмагу, яка розташована за адресою: м.Косто-піль, Рівненської обл., вул.Грушевського, буд.29, що стверджується Актом.(т.1; арк.справи 163, 180, 181; т.2; арк. справи 5).  

Мирова угода затверджена ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.07.2004р. у справі № 10/257. Надалі вказаний судовий акт скасовано, що вбачається з ухвали господарського суду Рівненської області від 12.10.2007р. по справі № 10/257, при цьому, судом надано оцінку підставності укладення мирової угоди і зроблено висновок про необгрунтовансть позову про стягнення з СП «Хлібокомбінат»на користь КП «Рівненсь-ке гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської ОССТ заборгованості в сумі 600 000 грн.

Даний спір вже розглядався господарськими судами.

Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 12.02.2007р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2007р. –задоволено позов СП «Хлібокомбінат»про виз-нання недійсними оспорюваних договорів, які було укладено з КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007р. по даній справі і рішення госпо-дарського суду Рівненської області і постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, а спра-ву передано на новий розгляд. Постанова Вищого господарського суду набрала законної сили і відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції –є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Обгрунтовуючи підстави скасування попередніх судових рішень по даній справі, колегія Вищого госпо-дарського суду зазначила, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано, що саме складало предмет мирової угоди сторін від 07.07.2004р., чи є у вказаній мировій угоді посилання на оспорювані договори купівлі-продажу, за якими позовними вимогами була порушена справа №10/257 і який існує причинний зв'язок між вказаною ми-ровою угодою та договорами купівлі-продажу, які є предметом позову у даній справі.(т.2, арк.справи 48-53).

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України, зокрема, вважає, що вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'-язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам зако-ну, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправо-мірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.(чч.1, 5 ст.203 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника вико-нання його обов'язку.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'-язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Форма окремих видів договорів купівлі-продажу встановлена статтею 657 ЦК України - договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомо-го  майна  укладається  у  письмовій  формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Матеріалами справи стверджується, що обидва оспорювані договори не пройшли державної реєстрації, яка обов'язкова для угод купівлі-продажу нерухомого майна з 01.01.2004р.  

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчи-неним з моменту його державної реєстрації.(ст.210 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.210 ЦК України, перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.

Відповідно до Перехідних положень Закону України від 01 липня 2004р. «Про державну реєстрацію ре-чових прав на нерухоме майно та їх обмежень», прийнятого з метою реалізації положень ЦК України –перед-бачено створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також формування Державного реєстру у складі дер-жавного земельного кадастру.   

На момент вчинення оспорюваних договорів, державна реєстрація правочинів підлягала виконанню на підставі Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів на підставі постанови Кабінету міністрів України №671 від 26 травня 2004р., який на момент укладення оспорюваних договорів не набрав чинності.

З огляду на зазначене вище, в зв'язку з неодночасним введенням у дію Тимчасового порядку державної реєстрації із Цивільним кодексом України і відсутністю станом на 01.07.2004р. механізму реалізації положень спеціальних норм ч.1 ст.182, ст.210, ч.1 ст.334 ЦК України –господарський суд вважає, що відсутність державної реєстрації оспорюваних договорів не робить їх нікчемними.

Преамбулою Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк-рутом»(надалі в тексті –Закон) визначено, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспро-можності боржника - суб'єкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом та застосування ліквіда-ційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Вбачається, що Кооперативне підприємство «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської об-ласної спілки споживчих товариств ніколи не було кредитором СП «Хлібокомбінат», в розумінні ст.1 Закону.

Встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задо-волення цих вимог в індивідуальному порядку. При цьому, наслідки порушення провадження у справі про банк-рутство впливають на права та обов'язки усіх кредиторів боржника.

Поняття цивільної дієздатності юридичної особи містить ст.92 ЦК України. Так, юридична особа  набу-ває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повнова-жень.

Крім того, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної  особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з документів, наданих приватним нотаріусом Гайдук О.А., від імені Відповідача спірні до-говори підписані представником Сорокою В.Г. по довіреності, яка видана генеральним директором Відповідача Євтушком В.П. та посвідчена нотаріально.

Крім того, господарський суд при дослідженні обставин, які стверджують відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи яка підписувала оспорювані договори від імені Позивача, звертає увагу на поло-ження ч.3 ст.92 ЦК України, згідно якої у відносинах з третіми особами обмеження повноважень, щодо предс-тавництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Встановлено, що Сорока В.Г., як представник Відповідача, який підписав 01.07.2004р. договори купівлі-продажу, одночасно був представником СП «Хлібокомбінат»у справі про банкрутство СП «Хлібокомбінат»№8/557-Б-98, який 29.06.2004р. отримав копію ухвали від 25.06.2004р. у справі №8/557-Б-98 і якому було відомо про подання касаційної скарги у справі про банкрутство СП «Хлібокомбінат»14.06.2004р. третьою особою, яку не було залучено до участі –ТзОВ «Едланд», на ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.05.2004р.

Таким чином, Відповідачу було відомо про наявність вищезазначеної скарги у справі про банкрутство СП «Хлібокомбінат». Крім того, начальником юридичного відділу облспоживспілки Сорокою В.Г. (який підпи-сав від імені Відповідача оспорювані договори купівлі-продажу) був також підписаний 01.07.2004р. акт прийому-передачі документації СП «Хлібокомбінат»її Кожушку П.В. Проте, фактичної передачі не відбулось, що вбача-ється, з письмових пояснень Кожушка П.В. від 10.07.2007р. та від 15.01.2008р., поданих останнім на ім'я на-чальника ВДВС Костопільського районного управління юстиції по справі виконавчого провадження по виконан-ню ухвали господарського суду Рівненської області від 15.08.2005р. у справі №8/557-Б-98 про зобов'язання Рів-ненської обласної спілки споживчих товариств передати арбітражному керуючому Горбачу С.Ф. документи, пе-чатку СП «Хлібокомбінат»та інше.  

Від імені Позивача оспорювані договори підписані директором Кожушком П.В., який призначений на цю посаду з 01 липня 2004р. згідно постанови правління Костопільської районної спілки споживчих товариств від 30 червня 2004р. №45 «Про призначення директора СП «Хлібокомбінат». Постанову підписано одноосібно головою правління Савчук В.І. Відповідність поданої копії постанови оригіналу стверджено підписом та печаткою нотарі-уса від 01.07.2004р. та 10.02.2007р.

Крім того, Відповідачем, в додатках до заперечень по справі від 20.12.2006р. долучено до матеріалів справи копію іншої постанови –№44 від 01.07.2004р. «Про Кожушка П.В.», згідно якої Кожушок П.В. прийнятий на посаду директора СП «Хлібокомбінат»з 01 липня 2004р., що зазначено в запереченнях Відповідача від 04.02. 2008р. на позовну заяву. Однак, в даному випадку, постанову підписано і головою правління Савчук В.І., і чотирьма (із шести) членами правління: Ковальчук О.А., Стахнюк Т.Ю., Грищук Н.М. та Безнюк Л.М. Проте, нотаріусу зазначена постанова для перевірки повноважень представника СП «Хлібокомбінат»та встановлення  цивільної дієздатності юридичної особи під час посвідчення підписаних договорів купівлі-продажу –надана не була.

Згідно Статуту Позивача (п.8.3.2.3, п.11), керівник (директор) спільного підприємства призначається на посаду правлінням райспоживспілки на підставі контракту, в якому визначаються права, строки найму, обов'яз-ки, його відповідальність та інше.

На виконання ухвали суду від 09.02.2007р. приватний нотаріус Березнівського районного нотаріального  округу Рівненської області надав господарському суду ксерокопії документів, які було надано представниками сторін у підтвердження їх повноважень на підписання договорів купівлі-продажу, нотаріально посвідчених 01.07. 2004р. реєстр №1328, №1331. Відповідно до переліку наданих нотаріусом суду документів, контракту на підт-вердження своїх повноважень на підписання спірних договорів купівлі-продажу, Кожушком П.В. надано не було. Тобто, нотаріусом 01.07.2004р., при посвідченні оскаржуваних договорів, не було перевірено повноваження представника СП «Хлібокомбінат»та не було встановлено цивільну дієздатність юридичної особи.

Крім того, власними письмовими поясненнями від 10.07.2007р. та від 15.01.2008р. на ім'я начальника ВДВС Костопільського районного управління юстиції по справі виконавчого провадження по виконанню ухвали господарського суду Рівненської області від 15.08.2005р. у справі №8/557-Б-98 про зобов'язання Рівненської об-ласної спілки споживчих товариств передати арбітражному керуючому Горбачу С.Ф. документи, печатку СП «Хлібокомбінат»та інше, –Кожушок П.В. заперечив факт його перебування на посаді директора СП «Хлібоком-бінат» в період здійснення ліквідаційної процедури СП «Хлібокомбінат» в червні-липні 2004 року, пояснюючи при цьому також, що документації, печаток, штампу СП «Хлібокомбінат» ніколи не бачив, акт передачі був під-писаний 01 липня 2004р. без фактичної передачі йому начальником юридичного відділу облспоживспілки Соро-кою В.Г. документації СП «Хлібокомбінат». Отже, Кожушок П.В., не знав взагалі і не усвідомлював обсягу влас-них повноважень, в тому числі, при підписанні оспорюваних договорів.

До того ж, на виконання ухвал та запитів господарського суду Рівненської області у даній справі, держав-ним податковим органом та Фондами соціального страхування надані відповіді, з яких вбачається, що Кожушком П.В. від імені СП «Хлібокомбінат»взагалі не подавалась бухгалтерська звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно до вимог чинного законодав-ства України. Крім того, відомості про те, що Кожушок П.В. значився директором СП «Хлібокомбінат»у Фондах соціального страхування та МДПІ у Костопільському районі взагалі відсутні.

Водночас, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –під-приємців»закріплено перелік відомостей, на підставі яких встановлюється цивільна дієздатність юридичної осо-би. При посвідченні правочинів нотаріуси зобов'язані з'ясовувати не лише цивільну правоздатність юридичної особи, а також і її цивільну дієздатність.

Частиною другою статті 11 «Про споживчу кооперацію»передбачено, що споживчі товариства та їх спілки мають право, зокрема створювати підприємства, вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств.

З пунктів 1.1, 1.3 Статуту СП «Хлібокомбінат»вбачається, що позивач є спільним підприємством, зас-новниками якого є Костопільська районна спілка споживчих товариств, Деражненське сільське споживче това-риство, Великомидське сільське споживче товариство, Костопільське сільське споживче товариство.

Згідно з пунктом 2.2 Установчого договору СП «Хлібокомбінат»його статутний капітал (фонд) на мо-мент створення, становив 328 160 000 крб., що складає 3 281 грн. 60 коп., який поділений між засновниками згід-но їх вкладів та визначена у відсотках частка кожного засновника.

Частиною восьмою статті 111 Господарського кодексу України передбачено, що підприємствами спо-живчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (то-вариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших зако-нодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності зас-новників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через орга-ни, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Особли-вості правового статусу корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими ак-тами (частини п'ята та шоста статті 63 Господарського кодексу України).

Таким чином, СП «Хлібокомбінат»є корпоративним підприємством, утвореним споживчими товарист-вами та спілкою споживчих товариств.

Враховуючи те, що Закон України «Про споживчу кооперацію»не визначає повноважень, питань діяль-ності органів управління та набуття дієздатності підприємств споживчої кооперації, то слід керуватись загальни-ми положеннями Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що Цивільний кодекс України не передбачає такої організаційно-правової форми як спіль-не підприємство та виходячи з визначення корпоративного  підприємства, наведеного у Господарському кодексі України, та визначення товариства, наведеного у частині другій статті 83 Цивільного кодексу України, які є тотожними, до СП «Хлібокомбінат»слід застосовувати загальні положення Цивільного кодексу України про юридичну особу, зокрема ті, які регулюють діяльність товариств (а не установ).

Відповідно до частини другої статті 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Як вбачається з постанови №45 правління Костопільської районної спілки споживчих товариств від 30 червня 2004р., наданої нотаріусу, а останнім –господарському суду, –Кожушка П.В. призначено директором СП «Хлібокомбінат»за рішенням лише одного із засновників СП «Хлібокомбінат».

Положення пункту 8.3.2.3 Статуту СП «Хлібокомбінат», на яке покликається Відповідач та яким прав-лінню районної спілки споживчих товариств делеговано право приймати (звільняти) на контрактній основі керів-ника спільного підприємства, судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують положень Закону, який чітко встановлює компетенцію саме загальних зборів визначати склад виконавчого органу. Вбачається, що прийняттю Кожушка П.В. на контрактній основі на посаду директора СП «Хлібокомбінат»(укладенню контрак-ту) мало передувати в часі рішення загальних зборів засновників підприємства-Позивача про обрання такої особи директором, як того вимагає стаття 99 ЦК України.

Посилання Відповідача на частину другу статті 9 Закону України «Про споживчу кооперацію», в якій зазначено про можливість визначати компетенцію органів у статутах споживчих товариств та їх спілок, не прий-маються судом до уваги, оскільки матеріалами справи стверджено, що Позивач не є ані споживчим товариством, ані спілкою споживчих товариств.

Крім того, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України встановлено зокрема, що рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна това-риства, приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права тощо.

Майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених положень Цивільного кодексу України гроші також є майном.

Отже, враховуючи, що за оспорюваними договорами Позивач мав сплатити 600 000 грн., що перевищує 50% майна СП «Хлібокомбінат», –рішення про відчуження таких коштів, тобто про укладення договорів, мало прийматись на загальних зборах більшістю не менш як у ѕ голосів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про купівлю будівель на загальну суму 600 000 грн. прийнято правлінням Костопільської райспоживспілки (постанова №46 від 01.07.2004р.), тобто одноосібно органом управ-ління іншої (а не Позивача) юридичної особи, який володіє лише 41,84 % статутного фонду СП «Хлібокомбінат»та без урахування того, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.06.2004р. у справі № 8/557-Б-98 про банкрутство СП «Хлібокомбінат»затверджено мирову угоду, укладену між кредиторами, вимоги яких складали лише 10 % від загальних вимог визнаних судом, і боржником - СП «Хлібокомбінат», в особі ліквідатора  та припинено провадження у справі. За змістом мирової угоди Позивач мав задовольнити вимоги кредиторів у порядку встановленому угодою, що затверджена судом.

Під час вирішення даного спору господарський суд враховує визначальність постанови Вищого госпо-дарського суду України від 27.10.2004р. у справі № 8/557-Б-98, якою вказана ухвала господарського суду від 25.06.2004р. була скасована, а справа повернута на стадію ліквідаційної процедури, що впливає на правоздатність Позивача, який таким чином, з 14.12.1999р. по сьогоднішній день –перебуває в банкрутстві на стадії ліквіда-ційної процедури.

Стосовно повноважень Кожушка П.В. укладати від імені СП «Хлібокомбінат»як директора оспорювані договори суд звертає увагу на наступне.

Статтями 23, 25, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрутом щодо управління банкрутом та розпорядженням його майном. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи –банкрута. Ліквідатор приймає до свого відання майно боржника та вжи-ває заходів по забезпеченню його збереження, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законо-давством, формує ліквідаційну масу, реалізує майно банкрута для задоволення включених до реєстру вимог кредиторів.

Оскільки, позивач СП «Хлібокомбінат»з 14.12.1999 р. по сьогоднішній день знаходиться в банкрутстві на стадії ліквідаційної процедури, що підтверджується також ухвалами про зобов'язання створити ліквідаційну комісію (постанова від 14-17.12.1999р.), а в наступному,–про призначення ліквідатором арбітражного керуючо-го Котюка П.В. (ухвала від 17.12.2001р.), арбітражного керуючого Драгун І.І. (ухвала від 19.05.2004р.), арбітраж-ного керуючого Горбача С.Ф. (повноваження ліквідатора здійснює за ухвалою від 14.03.2005р. і до даного часу), відповідно всі угоди від імені банкрута вправі вчиняти лише ліквідатор в інтересах кредиторів та в порядку, передбаченому Законом.

Безперервність ліквідаційної процедури СП «Хлібокомбінат»стверджується постановою Вищого госпо-дарського суду України від 27.10.2004р., якою ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.06.2004р. по справі №8/557-Б-98 скасовано, і справа направлена до господарського суду першої інстанції на стадію лікві-даційної процедури, та тим, що будь-яких змін керівного складу СП «Хлібокомбінат»не відбувалось з дня дер-жавної реєстрації останнього, що підтвердив орган державної реєстрації у м.Костопіль –Костопільська РДА листом від 09.11.2007р. №01-3494/07.

В порушення приписів стст. 29-31 Закону –Кожушок П.В. оспорювані договори підписав без будь-якої попередньої оцінки безалкогольного та консервного цехів у с.Соснове Березнівського району – сукупна балан-сова вартість яких становить 147 грн. 00 коп., що ним придбавалось від імені СП «Хлібокомбінат», за загальною договірною ціною в 600 000 грн. 00 коп., в той час як заборгованість СП «Хлібокомбінат»перед кредиторам становила 1 222 465 грн. 61 коп., в т.ч. перед Управлінням Пенсійного фонду України у Костопільському районі –21 538 грн. 61 коп., МДПІ у Костопільському районі на суму 26 824 грн. 00 коп., КРУ в Костопільському районі на суму 2 458 грн. 00 коп., а будь-які кошти на рахунку банкрута були відсутні.

Тобто, СП «Хлібокомбінат»не виконало і не могло виконати зобов'язання за оспорюваними договорами в день їх підписання 01.07.2004р. Кожушком П.В., що є порушенням приписів ч.3 ст.509 та ч.1 ст.631 ЦК Укра-їни.

За період з 19.05.2004р. по 14.03.2005р. ліквідатором СП «Хлібокомбінат»була арбітражний керуючий Драгун І.І., якою у справі №8/557-Б-98 про банкрутство СП «Хлібокомбінат»28 лютого 2005р. подано госпо-дарському суду звіт про проведену роботу по ліквідаційній процедурі СП «Хлібокомбінат»за період з 19 травня 2004р. та заяву про припинення її (арбітражного керуючого Драгун І.І.) повноважень ліквідатора у справі № 8/557-Б-98. Вбачається, що повноваження ліквідатора СП «Хлібокомбінат»Драгун І.І. припинені 14 березня 2005 року.

Отже, у період з 19.05.2004р. до 14.03.2005р. (в тому рахунку і 01.07.2004р.) –функції органу управління СП «Хлібокомбінат»виконувала ліквідатор Драгун І.І., а не Кожушок П.В.

Тому господарський суд з підстав неналежності не приймає до уваги як доказ подану Відповідачем ко-пію постанови Костопільської районної спілки споживчих товариств від 31 серпня 2005р. №58 «Про звільнення Кожушка П.В.», оскільки здійснення Кожушком П.В. протягом 01.07.2004р.–31.08.2005р. обов'язків директора спростовується матеріалами справи.(т.3; арк.справи 30-31).

Не вартий уваги і поданий Відповідачем Контракт з керівником підприємства від 01.07.2004р., підписа-ний головою правління Костопільської райспоживспілки Савчуком і В.І.Кожушком П.В., оскільки Контракт не був пред'явлений нотаріусу під час підписання і посвідчення оспорюваних договорів. При цьому, суд зважує на те, що ліквідатор СП «Хлібокомбінат»Горбач С.Ф. заперечив факти прийняття або звільнення Кожушка П.В. як керівника СП «Хлібокомбінат».(т.3; арк.справи 27-29).

Відповідно до частини другої статті 203 Цивільного кодексу України –особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Кожушок Петро Віталійович, діючи як директор Позивача не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності для укладення оспорюваних договорів. Правочини укладені Кожушком П.В. і Сорокою В.Г. про людське око, не були виконані сторонами і надалі –не були схва-лені ліквідатором Горбач С.Ф., як законним представником СП «Хлібокомбінат».

Як вбачається з наданих ліквідатором Звітів експертів про оцінку будівлі консервного цеху та будівлі безалкогольного цеху, їх ринкова вартість встановлена в розмірі відповідно 6 172 грн. 64 коп. та 19 456 грн. 55 коп., що є значно меншим вартості даних будівель за оспорюваними договорами - 600 000 грн. Укладення заві-домо невигідних оспорюваних угод у сукупності з умовою негайного грошового розрахунку за відсутності будь-яких коштів на рахунку поставило СП «Хлібокомбінат»в гірші ніж контрагента умови, фактично порушило май-нові права боржника-СП «Хлібокомбінат»та кредиторів у справі про банкрутсво.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Положення частини шостої статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зобов'язують арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Враховуючи вказані обставини, вступ у справу Прокуратури Рівненської області на захист інтересів кре-диторів, а в даному випадку –інтересів держави, в особі Управління Пенсійного фонду у Костопільському районі зокрема, вбачається суду підставнимм, а захист інтересів держави –необхідним.

Відтак, ліквідатор СП «Хлібокомбінат»правомірно в інтересах кредиторів і боржника звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою вимог статті 203 цього кодексу.

Зібрані по справі докази стверджують, що оспорювані договори укладені від імені Позивача особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Правовими наслідками укладення недійсних договорів є повернення сторін у початковий стан.          

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній ро- боті, наданій послузі, –відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуван-ня.           

З огляду на вищезазначені обставини у сукупності, суд вважає, що 01.07.2004р. під час укладення дого-ворів купівлі-продажу сторонами було недотримано вимог, які встановлені пунктами 2, 3, 5 ст.203 ЦК України, що дає підстави для визнання оспорюваних договорів недійсними.

За мотивів, вказаних вище –зустрічний позов КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненсь-кої обласної спілки споживчих товариств є таким, що не підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд звертає увагу, що статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту прав та інтересів як визнання договору дійсним.

В задоволенні зустрічного позову про визнання оспорюваних договорів дійсними належить відмовити. Первісний позов про визнання договорів недійсними підлягає задоволенню. На Відповідача покладаються вит-рати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі час-тини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 60, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

          1.  В задоволенні зустрічного позову відмовити.          

          2.  Первісний позов задоволити.          

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу консервного цеху, що знаходиться за адресою: смт.Соснове, вул. Дружби, буд.1 Березнівського району Рівненської області; за планом під літерою «А»- консервний цех, загальною площею 319,6м2, укладений 01 липня 2004р. Спільним підприєм-ством «Хлібокомбінат» та Кооперативним підприємством «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств та посвідчений приватним нотаріусом Березнівсько-го районного нотаріального округу Гайдук О.А. за реєстровим №1328.

          4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу безалкогольного цеху, що знаходиться за адре-сою: смт.Соснове, вул.Дружби, буд.21 Березнівського району Рівненської області; за планом під літе-рою «А-1, А1-1, А2-1»- безалкогольний цех, загальною площею 671,7м2, «А-3»- безалкогольний цех, загальною площею 175,0м2, «а1, а2»- рампа; загальною площею приміщень 846,7м2, укладений 01 липня 2004р. Спільним підприємством «Хлібокомбінат»та Кооперативним підприємством «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств та посвідчений при-ватним нотаріусом Березнівського районного нотаріального округу Гайдук О.А. за реєстровим №1331.

5. Стягнути з Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рів-ненської обласної спілки споживчих товариств, яке знаходиться у м.Рівне, вул.Млинівська,20 (код ЄДРПОУ 30318321) на користь Спільного підприємства «Хлібокомбінат»а/с 95, Рівне, 33028 (код ЄДРПОУ 01733242) 170грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. плати за інфор-маційно-технічне забезпечення судового процесу.

          6.  Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                 

підписано "25" квітня 2008 р.