30/95
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 30/95
15.04.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»
До Приватного підприємства «АлУк»
Про стягнення 4 369,55 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Туз І.І. –представник за довіреністю № 28 від 17.01.08.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»до Приватного підприємства «АлУк»про стягнення з відповідача на користь позивача 4 369, 55 грн. (3 115,04 грн. –основний борг, 503,26 грн. –збитки від інфляції, 137,23 грн. – 3 % річних, 614,02 грн. - пені) заборгованості за Договором № 22 від 01.04.02.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті комунальних послуг та відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.08. порушено провадження у справі № 30/95, розгляд справи було призначено на 14.02.08. о 11-15.
Представники сторін в судове засідання 14.02.08. не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/95 від 21.01.08. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.08. розгляд справи № 30/95 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 06.03.08. о 15-30.
В призначене судове засідання 06.03.08. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.01.08. про порушення провадження у справі № 30/95 не виконав, письмового відзиву не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.08. розгляд справи № 30/95 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 15.04.08. о 12-30.
У судовому засіданні 15.04.08. представником позивача було подано суду клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, в зв'язку з неодноразовим поверненням позовної заяви у відповідності до вимог ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши в судовому засіданні 15.04.08. загачене вище клопотання позивача про відновлення пропущеного строку позовної давності, суд його відхилив з огляду на наступне.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»зазначено, що повернення позовної заяви у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що позивачем не було дотримано встановлений порядок подання позову і позовна давність у таких випадках не переривається.
Якщо після повернення позовної заяви позивач, усунувши допущене порушення, повторно звернувся до господарського суду і позовна заява прийнята, то позовна давність переривається в день повторного подання позову.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна давність у даному випадку була перервана в день, коли позивач усунувши всі порушення звернувся з даним позовом до суду –15.01.08., і позовну заяву було прийнято судом до розгляду та порушено провадження у справі № 30/95.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про відновлення строку позовної давності судом відхиляється.
Представник відповідача в судове засідання 15.04.08. втретє не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.01.08. про порушення провадження у справі № 30/95 не виконав, письмового відзиву не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.04.02. між Комунальним підприємством житлового господарства Голосіївського району м. Києва в особі директора ТОВ «ЖЕК-108»(Виконавець) та Приватним підприємством «АлУк»(Споживач) було укладено Договір № 22 про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.2) Виконавець зобов'язався надавати Споживачеві послуги водо-теплопостачання, водовідведення, утримувати будинок та при будинкову територію, а Споживач - своєчасно здійснювати оплату за споживання та користування послугами та відшкодовувати пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору, плата по цьому Договору вноситься Споживачем на рахунок Виконавця до 25 числа поточного місяця.
Позивач зазначає, що на підставі зазначеного Договору ним було забезпечено надання відповідачу послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, холодного водопостачання, централізованого опалення.
Але, як зазначає позивач, та не спростовує відповідач, в порушення умов Договору Приватне підприємство «АлУк»за період з 01.10.04. по 01.10.07. свої грошові зобов'язання за Договором не виконував належним чином та не сплачував позивачу за отримані комунальні послуги, в зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3 115,04 грн.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до розрахунку основного боргу, залученого позивачем до матеріалів справи, позивач визначив термін, з якого відповідач не сплачував за комунальні послуги та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території з 01.10.04.
Відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 15.01.08., а термін, з якого відповідач не сплачував за отримані послуги за Договором –01.10.04., то позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01.10.04. по 15.01.05. задоволенню не підлягають.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за невиконання вимог Договору № 22 про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.04.02. підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності, а саме в сумі –2 246,21 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не було надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108» у позовній заяві.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.5 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 614,02 грн. пені.
Згідно п. 3.5 Договору, за несвоєчасну сплату коштів по цьому Договору Споживач сплачує Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі 2 необлікових ставок НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 100 % від суми загальної заборгованості.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 520,03 грн., в межах строку позовної давності.
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 503,26 грн., та 137,23 грн. –3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 135,24 грн. –3 % річних та 487,64 грн. (в межах строку позовної давності).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 256, 257, 261, 266, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «АлУк»(03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 14, код ЄДРПОУ 25393213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108»(03187, м. Київ, вул. Заболотного, 20-А, код ЄДРПОУ 25199379) 2 246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн. 21 коп. –основного боргу, 520 (п'ятсот двадцять) грн. 03 коп. –пені, 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 64 коп. –збитків від інфляції, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 24 коп. –3 % річних, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 11 коп. –державного мита та 91 (дев'яносто одна) грн. 52 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову –відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 22.04.08.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2008 |
Оприлюднено | 27.05.2008 |
Номер документу | 1632029 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні