Постанова

від 22.04.2008 по справі 34/412

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/412

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.04.2008                                                                                           № 34/412

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 при секретарі судового засідання:            

 за участю представників сторін:

 від позивача: 1. Войтенко Ю.П. – представник (дов. №3/7-4 від 24.12.2007);

                         2. Ішутко С.Ю. – представник (дов. №25-17/282 від 18.03.2008);

 від відповідача: в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду

                             справи був повідомлений своєчасно та належним чином;

 від третьої особи: в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду

                                справи був повідомлений своєчасно та належним чином;

 від прокуратури: в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду

                               справи був повідомлений своєчасно та належним чином;

 розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Сантех-ключ"

 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2008

 у справі № 34/412  

 за позовом                               Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ МВС України;

 до                                                   Приватного підприємства "Сантех-ключ"

 третя особа:            Головне контрольно-ревізійне управління                                                України;

 про                                                  стягнення 27 050,40 грн.,

В судовому засіданні, яке мало місце 09.04.2008 було оголошено перерву до 22.04.2008 в порядку ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.01.2008 позов Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ МВС України до Приватного підприємства “Сантех-ключ” про стягнення 27 050,40 грн. задоволено повністю.

Приватне підприємство “Сантех-ключ”, не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, надано перевагу доказам позивача, а не відповідача. Судом не взято до уваги, що ні представником позивача, ні представником третьої особи не надано жодного документу (доказу) у підтвердження факту порушення саме відповідачем умов договору або діючого законодавства при укладенні та виконанні спірного  договору. Акт контрольного обміру обсягів виконаних робіт, на який посилається господарський суд першої інстанції, було складено після спливу майже півтора року, як було підписано між позивачем та відповідачем акт виконаних робіт, крім того, під час підписання акту виконаних робіт у позивача не було жодних зауважень. Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції не встановив обставин щодо наявності протиправної поведінки відповідача, яка за висновком суду, полягає у порушенні ним умов договору у вигляді завищення вартості робіт; також судом не встановлено судом першої інстанції причинний зв'язок між нібито невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо підрядних робіт в обсягах, на умовах та у строки, визначені договором, та збитками позивача, завданими цим невиконанням.

22.04.2008 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення по даній справі, в яких вказано про те, що позивач безпідставно посилався на п. 3.2.7.7. ДБН Д.1.1-1-2002, в ресурсні норми форм КВ-2в включені витрати, пов'язані з роботою будівельних машин і механізмів, як на такі, що не використовувалися, оскільки в Акті №1 приймання виконаних робіт за грудень 2005 року міститься перелік демонтованого обладнання, яке фізично не могло бути привезено та встановлено без застосування машин і механізмів. Крім того, твердження позивача про завищення відповідачем вартості робіт на суму 7 800,00 грн. (трудовитрати робітників на виконані роботи) також є необґрунтованим, оскільки перевірка була проведена по спливу 1,5 року, що унеможливлює перевірку наявності поливу або ущільнення ґрунту, ручну засипку траншеї або встановлення та розбирання внутрішніх інвентарних трубчатих лісів.

Позивач, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2008 надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив рішення Господарського суду м. Києва у цій справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки, зокрема, доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, є надуманими та необґрунтованими; відповідач стверджує, що господарським судом першої інстанції застосовані норми матеріального права, які суперечать між собою, однак при цьому, відповідач не уточнює, цих норм

В судове засідання 22.04.2008 не з'явились представники відповідача, третьої особи та прокуратури, незважаючи на те, що у судовому засіданні 09.04.2005 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи, про що свідчать підписи їх представників на повідомленні про перерву в судовому засіданні від 09.04.2008.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів встановила наступне.

10.11.2005 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України, за договором замовник (у даній справі – позивач), Приватним підприємством „Сантех-ключ”, за договором підрядник (у даній справі – відповідач), Управлінням розквартирування і капітального будівництва ГУВВ МВС України, за договором платник, укладено договір №188 про виконання послуг, згідно з п. 1.1. відповідач в межах договірної ціни, виконує на свій страх і ризик, власними та залученими силами і засобами, що передбачені кошторисом і договором сантехнічні роботи з реконструкції гуртожитку, розташованого у військовому містечку військової частини 3027 ВВ МВС України в с. Нові-Петрівці Київської області (надалі – об'єкт), здає в зазначені терміни роботи позивачу, усуває за власні кошти протягом гарантійного терміну експлуатації, зумовлені неякісним виконанням робіт.

Підпунктом 1.2. сторони договору №188 погодили, що позивач через платника за договором забезпечує фінансування та оплату, в межах договірної ціни та підтверджених витрат відповідача, виконаних останнім та прийнятих до оплати робіт на об'єкті.

Відповідно до пп. 1.3. платник здійснює через уповноважених осіб контроль та технічний нагляд за обсягами та вартістю виконаних робіт на об'єктів, відповідністю виконаних робі проектній документації, будівельним нормам та правилам, державним стандартам, тощо.

Розділом 3 договору №188 (Ціна договору)сторони погодили вартість робіт за договором, а саме: 144 085,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 24 014,00 грн.

Початок робіт – листопад 2005 року, завершення робіт – січень 2006 року; початок робіт оформлюється сторонами відповідним актом про прийом-передачу будівельного майданчика та будівлі для виконання робіт; датою закінчення терміну виконання робіт вважається дата затвердження акту приймальної комісії (пп. 4.1., 4.2. договору).

Підпунктом 5.1. розділу 5 договору (Розрахунки та платежі) його сторони передбачили, що позивач через платника забезпечує фінансування робіт в терміни та на умовах цього договору; платник здійснює перерахування коштів відповідачу у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764. Згідно з пп. 5.2. договору позивач через платника оплачує відповідачу виконані роботи щомісячно на підставі актів виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3, підписаних уповноваженими особами сторін. Акти виконаних робіт КБ-2в та довідку КБ-3 готує відповідач і передає для погодження та підписання уповноваженому представнику позивача в термін не пізніше 25 числа звітного місяця, а уповноважений представник позивач протягом 3 робочих днів перевіряє дійсність акту і підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт та витрат, в межах погодженої договірної ціни. За вимогою представника позивача, відповідач надає первинні документи щодо вартості матеріальних ресурсів та інших витрат, пов'язаних з виконанням робіт за договором.

Підпунктом 5.3. договору сторони встановили, що позивач через платника у десятиденний термін після підписання цього договору здійснює авансування відповідача в обсязі 30% вартості договірної ціни на виконання робіт, а відповідач зобов'язується використати отриманий аванс на придбання та постачання на будівельний майданчик необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, оплату інших витрат по здійсненню робіт на об'єкті і надати платнику звітність щодо ціни та кількості придбаних, використаних при проведенні робіт ресурсів.

Згідно з пп. 5.5. договору №188 кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акту приймальної комісії щодо прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Фінансування за договором здійснюється коштами загального фонду державного бюджету 2005 року в обсязі 75% та коштами загального фонду державного бюджету 2006 року в обсязі 25% з врахуванням коригування відповідно до помісячного розпису асигнувань та видатків загального фонду державного бюджету (пп. 5.6. договору).

Розділом 9 договору №188 (Виконання та приймання робіт) його сторони погодили виконання та приймання робіт, так, зокрема, згідно з пп. 9.1. договору відповідач виконує роботи у відповідності з затвердженою позивачем документацією, ДБН, встановленими у договорі термінами робіт. Відповідно до пп. 9.3. договору для приймання завершених робіт позивачем створюється приймальна комісія протягом трьох днів після повідомлення відповідачем про завершення робіт; строк приймання робіт – чотири робочих дні після створення приймальної комісії; строк затвердження акту приймальної комісії – десять робочих днів після повідомлення відповідача про виконання робіт.

16.05.2006 сторони за договором №188 уклали додаткову угоду №1/215 до нього, якою пп. 5.6. розділу 5 договору №188 виклали в такій редакції: „- фінансування за договором здійснюється коштами загального фонду державного бюджету 2005 року в обсязі 75% від загальної вартості об'єкту – 108 063,75 грн.  та коштами спеціального фонду (інші джерела власних надходжень) протягом 2006 року в обсязі 25 % від загальної вартості об'єкту – 35 021,25 грн.”. Крім того, даною угодою внесено зміни до розділу 15 договору (Юридичні адреси та реквізити сторін); інші умови договору залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжним дорученням №38 від 23.11.2005 перерахував відповідачу аванс у розмірі 30% від загальної вартості об'єкту, що становить 43 200,00 грн. (пп. 5.3. договору).

Матеріалами справи підтверджується та представниками сторін не заперечується, що позивачем та відповідачем підписувалися довідки про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3) та акти приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в), як і передбачено пп. 5.2. договору №188.

Як випливає із матеріалів справи позивач, на виконання умов договору №188, платіжними дорученнями №45 від 14.12.2005 (на суму 64 863,75 грн.), №17 від 27.07.2006 (на суму 18 010,20 грн.), №15 (на суму 18 010,20) перерахував відповідачу грошові кошти, що разом з перерахованим ним авансом становить 144 084,15 грн., тобто саме та сума, яка складає ціну договору №188 і обумовлена пп. 3.1. останнього.

07.03.2007 Головним контрольно-ревізійним управлінням України, яке згідно зі ст. 1 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу України” входить до структури державної контрольно-ревізійної служби, основними завданнями якої, в розумінні ст. 2 вказаного Закону є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, тощо, складено акт №08-21/9 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління розквартирування і капітального будівництва тилу Головного управління внутрішніх військ МВС України за 2005-2006 роки (платник за договором №188), із якого випливає наступне:

- ревізією наявних в Управлінні розквартирування і капітального будівництва тилу Головного управління внутрішніх військ МВС України документів, а також документів, які були надані ПП „Сантех-ключ” на предмет відповідності включення до актів (ф. №КБ-2в) прямих витрат вимогам державним будівельним нормам встановлено, що в недотримання п.3.2.7.7. ДБН Д 1.1-1-2000 в ресурсні норми форм КБ-2в включені витрати в сумі 3,5 тис. грн., пов'язані з роботою будівельних машин і механізмів, які при проведенні ремонту фактично не використовувалися. В недотримання пп. 2.14., 2.15. Положення „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” в бухгалтерському обліку виконавця (відповідача) робіт по Відомості аналітичного обліку балансового рахунку 105 „Транспортні засоби” будівельні машини та окремі будівельні механізми, які зазначені у підсумковій відомості ресурсів, не обліковуються і відповідно їх використання не підтверджене первинними документами (змінними рапортами, маршрутним листами чи будь-якими іншими документами).

Згідно усного пояснення директора ПП „Сантех-ключ” Осипенка С.В. підприємство для виконання зазначених робіт будівельні машини та окремі механізми в оренду не брало, внутрішньо будівельне транспортування матеріальних ресурсів здійснювалося вручну, проте зміни у проект виробництва робіт та в договірну ціну не були внесені. Від надання письмових пояснень Осипенко С.В. відмовився;

- ревізією правильності застосування одиничних розцінок по актах (ф. КБ-2в) встановлено, що в недотримання пп. 1.2.2., 1.3.4.1., 3.1.9. ДБН.Д.1.1-1-2000 в акти виконаних робіт необґрунтовано включені витрати у сумі 1,4 тис. грн.., пов'язані з ущільненням ґрунту (Е1-134-1) та поливом водою ґрунту (Е1-135-1). Витрати з ущільнення ґрунту та поливу його водою були вже враховані в застосованій в актів одиничній розцінці (Е1-166-2) на ручну засипку траншеї. Також витрати з встановлення і розбирання внутрішніх інвентарних трубчатих лісів (Е8-36-1) у сумі 6,1 тис. грн., які не передбачено договірною ціною, включені необґрунтовано;

- ревізією правильності застосування та розрахунку одиничних розцінок по акту (ф. КБ-2в) встановлено, що в недотримання пп. 1.2.2., 1.4.2., 3.1.10. ДБН Д.1.1-1-2000 та пп. 1.18., 2.2. „Вказівок по застосуванню ресурсних кошторисних норм на будівельні роботи” РЕКН (ДБН Д.2.2.-99) в акти (ф. КБ-2в) включені витрати у сумі 1,5 тис. грн., пов'язані із застосуванням підвищувальних коефіцієнтів К2=1,15 та К5=1,25 до норм трудовитрат працівників-будівельників, монтажників і машиністів. Зазначені коефіцієнти передбачаються проектом організації реконструкції, як окреме обґрунтоване рішення замовника разом з проектувальником, виходячи з технічного стану будівлі. Проект організації реконструкції у даному випадку відсутній.

- внаслідок невірного розрахунку розміру загально виробничих витрат без застосування понижуючих коефіцієнтів при розрахунку І та ІІІ блоків: І блоку – 0,4123; ІІІ блоку – 0,7821 по актах (ф. КБ-2) встановлено завищення вартості робіт у сумі 8,9 тис. грн., чим недотриманий п. 3.1.12. ДБН Д.1.1-1-2000. Визначення розміру загально виробничих витрат підрядними організаціями повинне проводитися у порядку, визначеному розділом 4 „Правил визначення вартості будівництва” ДБН Д.1.1-12000. У випадку якщо при формуванні договірних цін і при взаєморозрахунках за виконані роботи застосовуються усереднені показники додатків 3 і 4, для підрядних організацій – юридичних осіб, що не мають у своєму складі відособлених структурних підрозділів, усереднені показники граф 3 і 4 додатків 3 і 4 повинні бути уточнені шляхом застосування при розрахунку І і ІІІ блоків, загально виробничих витрат понижуючих коефіцієнтів, тобто виключені витрати на заробітну плату, відрахування на соціальні заходи й інші витрати, які стосуються утримання й обслуговування апарата управління відособлених виробничих структурних підрозділів. Внаслідок цього, розмірі кошторисного прибутку, комунального податку та загально виробничих витрат завищено на суму 5,5 тис. грн.;

- контрольним обміром обсягів виконаних робіт, проведених комісією виявлені як відповідність обсягів робіт, відображених в актах (ф. КБ-2в), так і відхилення, внаслідок чого встановлене завищення обсягів та вартості виконаних робіт на загальну суму 0,1 тис. грн., чим недотримано пп. 3.2.1., 3.3.10.1. ДБН Д.1.1-1-2000.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, після проведення вказаної ревізії Головним контрольно-ревізійним управлінням України, за результатами якої складено зазначений акт №08-21/9, звернувся із претензією №2/23/1-П/285 від 26.04.2007 до відповідача, в якій повідомив відповідача про результати проведеної ревізії та просив сплатити 27 050,40 грн. збитків, завданих відповідачем позивачу через перевищення відповідачем вартості підрядних робіт за договором №188, що було встановлено під час ревізії, проведеної Головним контрольно-ревізійним управлінням України.

В судовому засіданні, на якому був присутній представник відповідача він  не заперечував факту отримання вказаної претензії; однак ні із наявних в матеріалах справи документів, ні із пояснень представника відповідача не випливає, що відповідачем було надано відповідь на вказану претензію. Крім того, представник відповідача пояснив, що акт Головного контрольно-ревізійного управління України від 07.03.2007 №08-21/9 відповідачем не оскаржувався.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати в установлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; аналогічна норма міститься і в ст. 318 ГК України.

Пунктом 2 Розділу “Загальна частина” Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (надалі – Загальні умови) передбачено, що ці умови є обов'язковими  для  врахування  під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника  та підрядника (субпідрядників).

Згідно з ч. 4 п. 21 Розділу “Договірна ціна” Загальних умов у разі коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням бюджетних коштів або коштів державних підприємств, установ та організацій, договірна ціна визначається відповідно до державних будівельних норм.

Відповідно п. 50 Розділу “Забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією” Загальних умов у разі коли забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам; у разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника.

Із наявних в матеріалах справи документів не вбачається, що відповідач після надання позивачем відповідно до ч. 1 пп. 2.2. договору №188 відповідної документації, повідомив позивача, як це й передбачено п. 50 Загальних умов, про некомплектність проектної документації, або ж про її невідповідність вимогам законодавства, а тому випливає висновок про порушення відповідачем вищенаведених норм законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом (ст. 174 ГК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Згідно з пп. 11.5 Розділу 11 “Відповідальність сторін” договору №188 сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до діючого законодавства України.

Пунктом 31 Розділу “Права та обов'язки сторін” Загальних умов встановлено, що підрядник зобов'язаний відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані замовнику збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; частиною 2 цієї ж статті передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому розмірі; якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (чч. 3,4 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Виходячи із наведених норм господарського процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність належними засобами доказування вимоги позивача стягнути з відповідача 27 050,40 грн. збитків, завданих останнім у зв'язку із порушенням ним норм ДБН Д.1.1-1-200 та ДБН Д.2.2-99 і навпаки, заперечення відповідача проти вимоги позивача доведені ним не були.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що даний спір взагалі виник через помилку позивача, оскільки саме він складав проектно-кошторисну документацію, на підставі якої відповідачем здійснювалися відповідні роботи, оскільки Загальними умовами закріплений саме обов'язок підрядника перевіряти надану замовником проектно-кошторисну документацію, а не право підрядника, яким останній може як скористатися, так і ні, а тому, встановлене судом порушення відповідачем приписів вищенаведеного законодавства, яким регулюються дані правовідносини, і спричинило завдання позивачу збитків.

Враховуючи вищенаведені факти та обставини, встановлені господарським судом першої інстанції і які знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи у господарському суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає рішення місцевого господарського суду у даній справі законним та обґрунтованим, а відтак, підстави для його скасування у господарського суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2008 у справі №34/412 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Сантех-ключ” без задоволення.

2. Матеріали справи №34/412 повернути до Господарського суду              м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 07.05.08 (відправлено)