Постанова

від 18.04.2008 по справі 11/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

18 квітня 2008 р.                                                             Справа  № 11/29

За позовом  Приватного підприємства „Автомех”, м. Хуст

до відповідача 1: Виноградівської митниці Державної митної служби України,                       м. Виноградів

до відповідача 2: Головного управління Державного казначейства України в Закарпатській області в особі управління Державного казначейства у Виноградівському районі, м. Виноградів

про визнання незаконними дій Виноградівської митниці щодо класифікації сідельного тягача марки МАN моделі ТGА 18.430 4х2 ВLS 2007 року випуску в товарній категорії 8701209000, тобто таким, що використовувався та відмови у повернення позивачеві надмірно сплачених ввізного мита в сумі 22703,43 грн., ПДВ в сумі 4540,69 грн. та митного збору за перебування автомобіля під митним контролем в сумі 11124,68грн., стягнутих при розмитненні 19.07.2007 транспортного засобу; зобов'язання відповідача 1 класифікувати автомобіль - сідельний тягач марки МАN моделі ТGА 18.430 4х2 ВLS 2007 року випуску у товарній підгрупі УКТЗЕД - 8701201000 як новий і визначити відповідну митну вартість, повернення з держбюджету надлишково сплаченого мита в сумі  22703,43грн., 4540,69грн. податку на додану вартість, а також 11124,68грн. митного збору за перебування автомобіля під митним контролем (з урахуванням уточнення позовних вимог)

Суддя      Л.М. Якимчук

Представники:

від позивача:  Кішко П.Ю. - представник, довіреність  від 18.12.2007;  

відповідача 1:  не з'явився

відповідача 2: Борейко Л.О. - начальник юридичного відділу, довіреність від 16.01.2007

з участю Сливки Я.Б. - прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави у судах

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій Виноградівської митниці щодо класифікації сідельного тягача марки МАN моделі ТGА 18.430 4х2 ВLS 2007 року випуску в товарній категорії 8701209000, тобто таким, що використовувався та відмови у поверненні позивачеві надмірно сплачених ввізного мита в сумі 22703,43грн., ПДВ у сумі 4540,69 грн. та митного збору за перебування автомобіля під митним контролем

в сумі 11124,68грн., стягнутих 19.07.2007 при розмитненні транспортного засобу; зобов'язання відповідача класифікувати автомобіль - сідельний тягач марки МАN моделі ТGА 18.430 4х2 ВLS 2007 року випуску у товарній підгрупі УКТЗЕД - 8701201000 як новий і визначити відповідну митну вартість, повернення з держбюджету надлишково сплаченого мита в сумі 22703,43грн., 4540,69грн. податку на додану вартість, а також 11124,68грн. митного збору за перебування автомобіля під митним контролем (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до замовлення приватного підприємства „Автомех” (Покупець) від 01.02.2007 німецькій фірмі MAN Nutzfabrzeuge (Продавець) та відповідного договору (контракту) купівлі-продажу від 02.04.2007 №6072/07075, підприємством придбано новий вантажний автомобіль - сідельний тягач марки МАN моделі ТGА 18.430 4х2 ВLS (2007 року випуску, шасі WМАНО06ZZ47М484963, двигун - 50516432701642) за 64500,00 євро.

          Автомобіль ввезено на митну територію України 10.05.2007 через Виноградівську митницю на підставі відповідних товаро-супровідних документів:

-          рахунку (інвойсу) №ХY 0760041098 від 05.07.2007;

-          транзитного техпаспорта №ZВІ 024716162 від 05.07.2007;

-          тимчасового техпаспорта №UМ 946941 від 05.07.2007;

-          транзитних номерів автомобіля  DАН-34 6 А.

          Перевіривши подані позивачем документи, відділ контролю митної вартості та номенклатури Виноградівської митниці відніс автомобіль до таких, що були у користуванні і представникові позивача було заявлено, що автомобіль буде конфісковано, якщо у митній декларації не буде вказано, що він перебував у користуванні. Однією з підстав для визначення того, що автомобіль був у користуванні, відповідач обрав наявність на автомобілі транзитних номерів.

          За таких обставин, після переговорів тривалістю 49 днів, з метою уникнення конфіскації товару, 19.07.2007 декларант позивача змушений був у графі 32 вантажно-митної декларації №302000004/7/601332 вказати код 8701209000, який застосовується для кодування уживаних транспортних засобів, замість коду 8701201000, який застосовується при кодуванні нових транспортних засобів. Фактично, відповідач під загрозою конфіскації автомобіля, наведеними вище діями схилив позивача до  неправильного відображення у гр.32 ВМД відомостей про категорію товару (новий чи уживаний), хоча подані відповідачеві документи та транзитні номери однозначно свідчили про ввезення позивачем в Україну абсолютно нового автомобіля. В даній ситуації відповідач не скористався наданим ст.265 Митного кодексу правом упевнитись у достовірності або точності поданих представником позивача документів, представлених для визначення митної вартості товару.

          Неправильна класифікація автомобіля призвела до застосування відповідачем під час розмитнення товару 10-ти відсоткової ставки митної вартості товару замість 5-ти відсоткової, яка має застосовуватися  при ввезенні в Україну нових транспортних засобів. Тобто, внаслідок неправомірних дій відповідача позивач безпідставно сплатив до бюджету 22703,43грн. мита та 4540,69грн. податку на додану вартість.

          19.07.2007 Державною митною службою України видано наказ №609 „Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 31.04.2004 №68”, яким роз'яснено, що нові транспортні засоби групи 87, на які видані тимчасові реєстраційні документи на термін, необхідний для здійснення транспортування транспортного засобу самоходом від країни-експортера до місяця призначення в Україні, не вважаються такими, що були у використанні.

Виходячи з того, що митне оформлення товару відбулося з порушенням митного законодавства, в т.ч. наведеного вище наказу Державної митної служби України від 19.07.2007 №609, позивач листом від 27.08.2007 звернувся до відповідача з вимогою повернути надмірно стягнені кошти в сумі 22703,43грн. та 4540,69грн. ПДВ, або зарахувати ці кошти у рахунок майбутніх платежів.

Однак, 19.09.2007 відповідач відмовив позивачеві у поверненні надмірно стягнутих коштів. Підставою для відмови обрано порядок (строки) набрання чинності нормативно-правових актів з питань митної справи, зокрема, наказу                  №609, що на думку позивача є формальним, надуманим і необґрунтованим приводом до відмови.

Позивач вважає, що своєю неправомірною відмовою відповідач порушив                       ст.ст.312, 265, 264, 262, 261 Митного кодексу України, Закон України „Про митний тариф”, положення Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” (надалі - УКТЗЕД), наказ Державної митної служби України від 19.07.2007  №609.

Окрім того, спір між позивачем та відповідачем щодо визначення правильного статусу автомобіля (новий чи уживаний) та розміру мита призвели до необхідності тривалого розміщення позивачем товару на митній території і відповідно, додаткових фінансових витрат у вигляді митного збору в сумі 11124,68грн. з вини відповідача.

У зв'язку з тим, що у штаті позивача відсутній юрист, з метою захисту порушених відповідачем інтересів, позивачеві довелося на платній основі найняти адвоката, який  аналізував документи, готував адміністративний позов та розрахунки до суду, надавав інші послуги правового характеру стосовно повернення надлишково стягнутих коштів відповідачем. Витрати на послуги адвоката на дату подачі позову до суду склали 1000,00грн.

Відповідач 1, Виноградівська митниця Державної митної служби України, м.Виноградів, у запереченні на позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що 19.07.2007 позивач подав до митного оформлення вантажну митну декларацію (ВМД) №302000004/7/601332 на сідельний тягач марки MAN, в графі 33 якої було зазначено код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) 8701209000, а в графі 45 - митну вартість в розмірі 454068,48 грн. Митна вартість визначалась згідно поданої позивачем декларації митної вартості.

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 №314, при здійсненні митного контролю здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів, а також перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно запиту №296 від 19.07.2007 відділ митного оформлення №3 звернувся до відділу контролю митної вартості та номенклатури Виноградівської митниці з метою перевірки визначення митної вартості. Після відповідної перевірки, відділ контролю митної вартості та номенклатури перевірив та підтвердив митну вартість заявлену декларантом (позивачем).

Оскільки посадова особа митниці, яка здійснювала митне оформлення погодилась із здійсненою позивачем класифікацією тягача - то спірних питань щодо класифікації та кодування товару під час митного оформлення не виникало. Тому, згідно вимог вказаного порядку, до відділу контролю митної вартості та номенклатури відповідний запит не направлявся - та відповідно щодо коду товару митниця рішення не приймала.

У зв'язку із відсутністю підстав для відмови у здійсненні митного оформлення тягача, згідно поданої позивачем ВМД, 19.07.2007 митний контроль та митне оформлення вказаного транспортного засобу було завершене.

Зважаючи на обставини справи, безпідставним є посилання позивача на неправильну класифікацію ним тягача згідно ВМД від 19.07.2007.

Відповідно до преамбули Закону України „Про Митний тариф України”, Митний тариф України - це систематизований (згідно з УКТ ЗЕД) перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Частиною 2 ст.312 Митного кодексу України визначено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення УКТ ЗЕД затверджений Постановою КМУ від 12.12.2002 №1863, згідно якого ведення УКТ ЗЕД забезпечує Державна митна служба, а Пояснення до УКТ ЗЕД затверджується наказом Держмитслужби.

Ці пояснення затверджені наказом ДМСУ від 31.01.2004 №68.

Згідно УКТ ЗЕД в товарній категорії 8701209000 класифікуються трактори колісні для напівпричепів що використовувались.

Поясненнями, а саме додатковими загальними положеннями до товарної групи 87, встановлено:

      „ 1. По всій Класифікації „нові транспортні засоби” означає транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані. 2. По всій Класифікації” транспортні засоби, що використовувались” означає транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз”.

Оскільки серед документів, поданих до митного оформлення, були наявні реєстраційні документи на тягач техпаспорт №ZBI 024716162 від 05.07.2007 та техпаспорт №UM 946941 від 05.07.2007, які вказували на реєстрацію тягача за кордоном, у посадової особи митниці, яка здійснювала митне оформлення не виникло заперечень щодо рішення позивача класифікувати тягач, як такий, що використовувався (тобто за кодом 8701209000).

Крім того, безпідставним є посилання позивача на неправомірність дій митниці щодо відмови у поверненні коштів, сплачених згідно ВМД від 19.07.2007.

Наказом Державної митної служби України від 19.07.2007 № 609 доповнено примітки та положення до 87 групи розділу ХVІІ Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 №68.

Статтею 9 Митного кодексу України встановлені особливості набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи. Згідно норм цієї статті набрання чинності законами та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи, визначені днями починаються з 0 годин дня, наступного за датою офіційного опублікування закону чи іншого нормативно-правового акта.

Згідно Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997 року акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.

Згідно п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.1992 №731 на державну реєстрацію не подаються акти нормативно-технічного характеру (державні стандарти, норми, тарифно-кваліфікаційні довідники та інше).

На підставі викладеного, зважаючи на те, що Положення (та відповідні зміни до них) не містять нормативно-правових приписів, а носять характер допоміжного матеріалу при здійсненні митними органами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД - то застосовуючи за аналогією вищенаведені норми, вважаємо, що положення наказу Державної митної служби України від 19.07.2007 №609 стали обов'язковими під час здійснення митного оформлення з 0 годин, дня наступного за датою його видання - тобто, з 0 годин 20.07.2007.

Крім того, в даному випадку підлягають застосуванню норми ст.10 Митного кодексу України, згідно якої при здісненні митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України, а також норми ст.58 Конституції України, згідно яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, вважає відповідач, погоджуючись із кодом товару, який був визначений позивачем 19.07.2007 посадові особи митниці діяли правомірно, оскільки керувались чинним на той час законодавством.

Водночас, оскільки наказ Держмитслужби від 19.07.2007 №609 зворотної сили не має, правомірною є також відмова митниці у поверненні коштів сплачених згідно ВМД від 19.07.2007.

Відповідач також вважає, що безпідставною є вимога щодо відшкодування шкоди у розмірі сплаченого митного збору.

Згідно ст.76 МК України 1991р. (яка є чинною згідно п.4 Прикінцевих положень Митного кодексу України) за зберігання товарів під митним контролем сплавляються митні збори.

Ставки митних зборів встановлені Постановою КМУ від 27.01.1997 №65. Згідно цієї постанови митні збори за перебування товарів та інших предметів під митним контролем, за перші 15 календарних днів не справляються, а за кожний наступний календарний день справляються у розмірі 0,05 відсотка загальної митної вартості товарів.

Згідно ст..43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після здійснення у повному обсязі їх митного оформлення.

Наказом Державної митної служби України від 23.06.1998 №363 (зареєстрований в Мінюсті 14.07.1998) затверджений Порядок справляння митних зборів, які нараховуються за вказаною митною декларацією. Згідно цього Порядку строк перебування під митним контролем для нарахування митного збору за перебування під митним контролем при ввезенні товарів обчислюються (при ввезенні автомобільним транспортом) з дати фактичної доставки товарів у митницю призначення (в даному випадку з 16.05.2007).

Крім того, вказаним Порядком встановлений виключний перелік обставин, за наявності яких, при обрахуванні митного збору, певний час не включається до строку перебування під митним контролем, - зокрема, згідно п.7.3.7 Порядку - „Час затримки митного оформлення, яка сталася з вини митниці. Положення застосовується після проведення відповідного службового розслідування та підписання начальником митниці наказу про притягнення до відповідальності особи, винної у затримці митного оформлення”.

Однак, у даному випадку вини митниці у затримці митного оформлення не було, як не було самої затримки митного оформлення.

Так, згідно ст.72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації. Таким чином, на відсутність затримки у здійсненні митного оформлення вказує факт, що в день подачі ВМД (19.07.2007) митне оформлення ввезеного тягача було завершене.

Відповідач 2, Головне управління Державного Казначейства України у Закарпатській області в особі управління Державного Казначейства у Виноградівському районі, у запереченні на позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що згідно із ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України „Органи Державного казначейства за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету”.

Таке повернення регламентується Порядком повернення платникам помилково та (або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за                         №1000/7288, пункт 1.3 якого передбачає, що повернення платникам помилково та /або надміру сплачених платежів, надходження яких  забезпечується іншими державними органами, здійснюється органами Державного казначейства на підставі заяви платника про повернення оригіналу довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається, з обов'язковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа (квитанції, платіжного доручення та ін.), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.   

Відповідач 2 вважає, що оскільки позивачем не додано до матеріалів справи доказів, що підтверджують, що сплачене мито в сумі 22703,43грн., 4540,69грн. ПДВ, а також шкода в сумі 11124,68грн. (митний збір за перебування автомобіля на митній території), які є позовними вимогами позивача є помилково та/або надміру сплаченими коштами, то у позові слід відмовити.

          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.04.2008 до 15 годин 16.04.2008.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство „Автомех”, м.Хуст (Покупець) відповідно до контракту №6072-07075 від 02.04.2007, укладеного з німецькою фірмою  MAN Nutzfahrzenge AG, Мюнхен, Німеччина (Продавець) придбало у останнього (завод-виробник) новий вантажний автомобіль - сідельний тягач марки MAN   моделі ТGA 18.430 4x2 BLS (2007 року випуску, шассі -  WMAH ZZ 47 M 484963, двигун 50516432701672) за 64500 євро.

Автомобіль ввезено на митну територію України 10.05.2007. Вантажну митну декларацію (ВМД) № 302000004/7/601332 позивач подав до митного оформлення 19.07.2007. В графі 33 він зазначив код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) 8701209000, а в графі 45 - митну вартість у розмірі 454068,48 грн.

Відповідач 1, провівши перевірку правильності класифікації та кодування товарів, а також митної вартості товарів, згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням  вантажної митної декларації, затвердженого  наказом Держмитслужби України від 20.04.2005               № 314, погодився з митною вартістю заявленою декларантом позивача та з здійсненою  позивачем класифікацією тягача і кодуванням товару в товарній категорії 8701209000, в якій класифікуються трактори колісні для напівпричепів, що використовувались.

Крім ВМД, позивач для проведення митного оформлення подав митниці рахунок (інвойс) №ХV0760041098 від 05.07.2007; техпаспорт №ZВІ 02471 6162 від 05.07.2007 та техпаспорт № UМ 94 6941 від 05.07.2007, терміном дії до 07.06.2007; документи на транзитні номери автомобіля ДАН-34 6 А.

Дев'ятнадцятого липня 2007 року митний контроль та митне оформлення вказаного транспортного засобу було завершено.

Оскільки автомобіль було класифіковано як такий, що використовувався, в товарній категорії 8701209000, то митниця нараховуючи платежі, які позивач повинен був сплатити, застосувала 10-ти відсоткову ставку митної вартості, внаслідок чого позивачу нараховано 22703,43грн. мита та 4540,69грн. податку на додану вартість, які він сплатив до бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.07.2007 №163 та від 16.07.2007 №237.

Також позивач сплатив 11124,68 грн. митного збору за перебування автомобіля під митним контролем з 16.05.2007 по 19.07.2007.

У зв'язку з видачею Державною митною службою України наказу від 19.07.2007 №609 „Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 31.04.2004 №68”, яким роз'яснено, що нові транспортні засоби групи 87, на які видані тимчасові реєстраційні документи на термін, необхідний для здійснення транспортування транспортного засобу самоходом від країни - експортера до місця призначення в Україні, не вважаються такими, що були у використанні, позивач листом від 27.08.2007 звернувся до відповідача 1 з вимогою повернути надмірно  сплачені кошти (мито в сумі 22703,43грн. та 4540,69грн. ПДВ), або зарахувати  ці кошти в рахунок майбутніх платежів.

Однак, відповідач 1 листом від 19.09.2007 №01-55/2-5782 відмовив позивачу у задоволенні поставленої ним вимоги, посилаючись на те, що строки набрання чинності нормативно-правовими актами з питань митної справи починаються з 0 годин дня, наступного  за датою їх підписання. Так як наказ Держмитслужби від 19.07.07 № 609 надійшов на митницю 19.07.2007, то до його виконання митниця приступила з 0 годин 20.07.2007.

Позивач вважаючи, що його права порушені Виноградівською митницею, звернувся  до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача належить задоволити частково з огляду на наступне.

Для цілей класифікації товарів митні органи використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про митний тариф” від 05.04.2001 №2371-111.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД),  встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про митний тариф України”, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Стаття 312 Митного кодексу України, яка  регулює ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності,  передбачає, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Митним органом, який здійснює контроль за правильністю класифікації товарів, приймає рішення про визначення коду товару є відділ номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділ контролю митної вартості та номенклатури митниці, який здійснює свої повноваження відповідно до Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 01.10.2003 №646.

Пунктом 2.9 зазначеного Порядку передбачено, що рішення про визначення коду товару приймається на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Визначення коду товару за УКТЗЕД є виключною прерогативою митної служби.

Недивлячись на те, що позивач подав митному органу крім ВДМ і інші документи, які свідчили про те, що транспортний засіб, який він ввозив на територію України, є новим, зокрема, контракт, транзитні техпаспорти, транзитні номери, тобто тимчасові реєстраційні документи, видані на термін, необхідний для здійснення транспортування транспортного засобу  самоходом від країни-експортера до місця призначення в Україні, відповідач 1 погодився з кодом товару, визначеним декларантом. Посилання митниці на те, що наказ Держмитслужби України №609 „Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 31.04.2004 №68” він отримав 19.07.2007, а тому застосовувати його  міг лише з 20.07.2007 відповідно до ст.9 Митного кодексу України, Указу Президента України „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10.06.1997 є безпідставним, оскільки вказані накази не є нормативно-правовими актами у їх розумінні, а носять характер допоміжного матеріалу, а сама УКТЗЕД, на підставі якої визначається код товару, не змінювалася.

У підтвердження того, що автомобіль є новим позивач подав суду також експертний висновок Закарпатської торгово-промислової палати №0-75 від 15.04.2008.

Оскільки, неправильна класифікація автомобіля призвела до застосування митницею під час розмитнення товару 10 відсоткової ставки митної вартості товару замість 5 відсоткової, то позивач надмірно сплатив до бюджету 22703,43грн. мита та 4540,60грн. ПДВ, які належить йому повернути.

Вказаний розрахунок поданий позивачем, перевірений судом і представниками митниці у попередніх  судових засіданнях не заперечувався.

Разом з тим, безпідставною є вимога позивача щодо зобов'язання відповідача 1 класифікувати автомобіль у товарній підгрупі УКТЗЕД 8701201000 як новий і визначити відповідну митну вартість, оскільки, як зазначено вище, визначення коду товару за УКТЗЕД відповідно до ст..ст.312, 313 Митного кодексу України відноситься до виключних повноважень митниці, тому у її задоволенні слід відмовити.

Також належить відмовити у стягненні шкоди у сумі 11124,68грн. - кошти по сплаті митного збору за перебування автомобіля під митним контролем, оскільки ст.611 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок відшкодування збитків у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що цивільні права та обов'язки виникають внаслідок  завдання майнової (матеріальної)  чи моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України  майнова шкода, завдана  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам  фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода,  завдана  фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями  чи бездіяльністю органу державної влади, а також службових осіб при виконанні ними службових обов'язків  відшкодовується державою, незалежно  від вини цих  органів.  

Однією з умов цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України є правопорушення, одним з елементів якого є безпосередній причинний зв'язок між шкодою і неправомірними діями особи, що її завдала.

Позивач не довів належними і допустимими доказами того, що товар перебував під митним контролем тривалий час  у зв”язку з неправомірними діями митниці. Натомість, матеріалами справи доведено, що позивач подав документи для митного оформлення, зокрема ВМД, 19.07.2007 і в той же день митне оформлення тягача було здійснене.

Не можливо на даний час вирішити питання про відшкодування судових витрат, в тому числі послуг адвоката, оскільки не встановлено порядок відшкодування з бюджету вказаних витрат.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.52, 71 ч.1, 86, 150 ч.2, 158-163, 167 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати незаконними дії Виноградівської митниці щодо класифікації сідельного тягача MAN моделі TGA 18.430  4х2  BLS 2007 року випуску у товарній категорії 8701209000, тобто, таким що використовувався та відмови у поверненні позивачеві надмірно сплачених мита у сумі 22703,43грн., ПДВ в сумі 4540,69грн.,  сплачених при розмитненні  товару19.07.2007.

3.          Повернути Приватному підприємству „Автомех” (м.Хуст, вул.Ів.Франка,203; код:20468509) з Державного бюджету надмірно сплачене мито у сумі 22703,43грн. та 4540,60грн. надмірно сплачене ПДВ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ч.ч.1-3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови, відповідно до ч.3 статті 160 КАС України, виготовлено і підписано 06.05.2008.

Суддя                                                                                Л.М.Якимчук