Рішення

від 24.04.2008 по справі 12/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/143

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" квітня 2008 р.                                                     Справа № 12/143

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Шахрай О.А. - дов. № 010-01/7645  від 14.12.07р.

від відповідача Шкуропат Л.Р. - дов. № 05 від 31.03.08р.  Піскова В.В. - дов б/н від 31.03.08р.

прийняли участь: Гуманков Ю.І. - засновник ТОВ "Комтекпел".

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (м.Київ) в особі філії Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Житомирі (м. Житомир).

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД" (м. Житомир)

про стягнення 191275,95 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача                    191 275,95 грн., з яких: 133 991,76 грн. - заборгованість, 22 117,40 грн. - пеня,                                  5 458,76 грн. - 3% річних та 29 698,20 грн. - інфляційні нарахування.

Позивачем подано  письмове пояснення по сумі боргу, зі змісту якого вбачається, що позивач в частині стягнення 3% річних збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача 5640,67 грн.,  в частині стягнення інфляційних зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача 18822,97 грн. В частині стягнення основного боргу  та пені позовні вимоги залишились незмінними і становлять відповідно  133991,76 грн. та  22117,40 грн. (а.с.73).

Оскільки дії позивача не суперечать приписам ст. 22 ГПК України, спір вирішується  в межах позовних вимог, які викладені в письмовому поясненні (а.с.73).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у заявленому розмірі.

Представники  відповідача  проти позову заперечили, надали відзив , відповідно до якого просять у позові відмовити (а.с.  46-47).

В судовому засіданні, в порядку ст. 30 ГПК України, надав пояснення представник  ТОВ "Комтекпел".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та інших учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Житомирі (Первісний кредитор, позивач) ) та ТОВ "ЕМІ-Україна ЛТД" (Новий кредитор, відповідач) 14.09.04р. було підписано Угоду про уступку права вимоги.

Згідно вказаної Угоди "Первісний кредитор" уступив, а "Новий кредитор" прийняв на себе право вимоги, належне Первісному кредитору і став кредитором за зобов'язаннями, які витікають з рішення Господарського суду Житомирської області від 08.08.03р. у справі №2/2044, кредитної угоди №5201К50 від 03.04.01р. (надалі -основний договір) та договорів застави від 03.05.01р., від 10.05.02р., від 30.08.02р., від 29.12.03р. в сумі 253272,00 грн., в тому числі 251066,26 грн. основного боргу, 387,74 грн. відсотків та 1818,00 грн. сплаченого державного мита, що підтверджено актом звірки розрахунків (а.с.7) між "Первісним кредитором" та ТОВ "Комплект" ( далі - Боржник).

Відповідно до п.3.2 Угоди про уступку права вимоги, з моменту підписання Угоди незалежно від виконання зобов'язання Боржником Новому кредитору у Первісного кредитора виникає право вимоги до Нового кредитора в сумі 253272,00 грн., а Новий кредитор зобов'язаний виконати зобов'язання перед Первісним кредитором протягом 36 місяців рівними частками у розмірі 6974,06грн.

Позивач зазначив, що за період дії Угоди, Новим кредитором (відповідач) було проведено лише часткове виконання зобов'язань, а саме за період з 26.10.04р. по 16.05.07р. відповідачем проведено погашення заборгованості за угодою на суму 117042,54 грн., що підтверджено платіжними дорученнями (а.с.11-17).

У зв'язку з викладеним 05.06.07р. на адресу Нового кредитора було направлено лист-претензію (а.с.8), відповідь на яку не отримано, подальше виконання зобов'язання перед первісним кредитором не здійснено.

Згідно пояснень позивача (а.с.73), при здійсненні розрахунку боргу, розмір часток вираховувався із суми основного боргу (6974,06*36=251066,26 грн.) без врахування суми нарахованих відсотків (387,74 грн.) та суми державного мита (1818,00 грн.), які відмічено і в Акті звірки заборгованості по кредитному договору (а.с.7).

Сплачені в рахунок часткового погашення суми боргу 117042,54 грн. було направлено на погашення основного боргу та частково - вказаних в Угоді та Акті звірки відсотків.

На день звернення до суду на балансі філії рахувалася заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 133991,76 грн., яка на день розгляду справи не змінилася.

Враховуючи, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої  суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні на суму 18822,97 грн. та  річні на суму 5640,67 грн. (а.с.43, 44).

Крім того, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідачу нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, що склала 22117,40 грн.

Відповідач проти позову заперечує. Вважає, оскільки позивач не передав йому оригінали документів, що підтверджують право вимоги відповідачем виконання зобов"язання ТОВ "Комтекпел", тому саме з вини позивача не може  належним чином виконувати свої зобов'язання за Угодою про уступку права вимоги від 14.09.04р. (а.с.46).

Відповідач вказав, що 10.04.06р.  ним направлено лист позивачу з клопотанням надати оригінали документів (а.с.83), на що останній листом від 11.04.06р. (а.с.85), всупереч п. 5.1 Угоди, відмовив в його задоволенні. Стверджує, що зазначені обставини унеможливили подальше погашення ним заборгованості.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення позивача,  господарський суд дійшов висновку про  часткове задоволення позовних вимог на підставі слідуючого.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник саме з приводу виконання договірних зобов'язань за Угодою  про уступку права вимоги від 14.09.04р.

Аналізуючи вказану Угоду, суд дійшов висновку, що вона, крім умов про  відступлення права вимоги, згідно яких  позивач по справі  передав свої права вимоги щодо ТОВ "Комтекпел" відповідачу, містить також і елементи правочину про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), а саме за  п.3.2 Угоди  у Первісного кредитора (позивач) виникло право вимоги  до Нового кредитора (відповідач). Тобто відповідач у спірних правовідносинах, відповідно до Угоди одночасно являється і Кредитором (по відношенню до ТОВ "Комтекпел") і Боржником (по відношенню до Первісного кредитора).

Вказане не суперечить ст.520 ЦК України, за положеннями якої боржник у зобов'язанні за згодою кредитора може бути замінений іншою особою (переведення боргу).

За вказаних обставин позивач правомірно вимагає від відповідача виконання останнім своїх зобов'язань згідно Угоди про уступку права вимоги від 14.09.04.

Щодо заперечень відповідача, що позивач не передав йому оригінали документів, то вони у відповідності до умов ст. 517 ЦК України, стосуються правовідносин відступлення права вимоги, які виникли між Первісним кредитором (позивач) і Новим кредитором (відповідач) по відношенню до ТОВ "Комтекпел", однак  не стосуються правовідносин переведення боргу Боржника (ТОВ "Комтекпел") на відповідача, який водночас за Угодою є Новим боржником.

Слід зазначити, що ні умовами Угоди, ні чинним законодавством не передбачений обов'язок первісного кредитора (позивача по справі) передати Новому кредиторові (відповідачу по справі) оригінали документів, що підтверджують права вимоги до Боржника з метою подальшого проведення ним розрахунків перед позивачем.

До того ж, обов'язок відповідача провести розрахунок з позивачем не грунтується на умові виконання зобов'язань Боржником перед відповідачем, як  Новим кредитором, а навпаки  за п. 3.2. Угоди,  з моменту підписання  Угоди у Первісного кредитора виникає право вимоги до Нового кредитора незалежно від виконання зобов'язань Боржником Новому кредитору.

Документами, які є в матеріалах справи, підтверджено, що на виконання зобов'язань за Угодою відповідач частково перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 117042,54 грн. (а.с.11-17).

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 133991,76 грн. основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Правомірно також заявлено до стягнення з відповідача вимоги згідно ст.625 ЦК України.

Однак суд встановив, що при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних позивачем було допущено  помилки, а саме: невірно визначено періоди здійснення нарахувань та суми боргу на відповідні дати (з врахуванням частково проведених розрахунків).

Зокрема, за підрахунками суду, борг в сумі 1542,42 грн. виник у відповідача станом на 01.01.06р., а не з 22.12.05р., як вказав позивач в повторно поданому розрахунку (а.с.43). Враховуючи зазначене та часткову сплату відповідачем заборгованості в період з 26.10.04р. по 16.05.07р. на суму 117042,54 грн.,  за підрахунками суду стягненню підлягає 5120,94 грн. 3% річних. В стягненні 519,73 грн. (5640,67 грн. - 5120,94 грн.)  3% річних слід відмовити, оскільки їх нараховано безпідставно.

Порядок нарахування інфляційних та їх суму також перевірено судом та з врахуванням вищевказаних помилок, які допустив позивач при здійсненні їх розрахунку, встановлено, що фактична їх сума перевищує заявлену позивачем до стягнення.  

За вказаних обставин інфляційні нарахування в сумі 18822,97 грн. (а.с.43-44) заявлено до стягнення правомірно.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 22117,40 грн. пені, в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки  Угодою про уступку права вимоги сторони не передбачили такого виду відповідальності у встановленому ст. 547 ЦК України порядку.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 157935,67 грн., в тому числі  133 991,76 грн. - заборгованість, 5120,94 грн. - 3% річних та 18822,97 грн. - інфляційні нарахування.

В стягненні 22117,40 грн. пені та 519,73 грн. 3% річних суд відмовляє, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд    

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "ЕМІ-Україна ЛТД", 10001, м.Житомир, вул. Київська, 106, код 32008372,

на користь Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в місті Житомирі, 10014, м.Житомир, вул. Перемоги, 23, код 20401758,

- 133991,76 грн. - сума основної заборгованості;

- 18822,97 грн.  - інфляційних;

- 5120,94 грн. 3% річних;

- 1579,36 грн. витрат по сплаті держмита;

- 103,21 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті суми позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання мотивованого рішення.     

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

     Дата підписання: 12 травня 2008 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам