Ухвала

від 06.05.2008 по справі 3/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"06" травня 2008 р.                                                                            Справа  № 3/49

За позовом  Дочірнього підприємства  «Будсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд»

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд»

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно

Суддя  Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача:  Сидорчук В.О. (довіреність №46 від 06.05.2008 року)

від відповідача :   не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд», в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №6 від 02.10.2007 року, укладений між Дочірнім підприємством "Будсервіс" ТОВ «Сарниагробуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд»та визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі договору купівлі-продажу №6 від 02.10.2007 року, відповідачем було передано у власність позивачу частину приміщення автогаражів, а саме: два автогаражі №1.7 та №1.8, а також допоміжні приміщення №1.12 - 1.15, що знаходяться за адресою: Рівненська область, м.Сарни, вул.Ткача, буд. 12, загальною площею 98,5 кв.м.. При підписанні даного договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та виконано його: складено акт прийому-передачі нерухомого майна від 04 лютого 2006 року та фактично передано майно у власність позивача, а позивачем його оплачено, відповідно до умов договору. Продавець ухиляється від нотаріального посвідчення договору, мотивуючи відсутністю у нього первинної реєстрації  права власності на майно.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав, мотивуючи тим, що перехід права власності був визначений моментом сплати коштів та передачі спірного майна за актом приймання-передачі; позивачем виконані вищевказані умови. Відповідач просить здійснювати розгляд справи без його участі.   

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3640984.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.     

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача,  вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2007 року між Дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд»(далі –Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд»(далі – Продавець) укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна №6 (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець продав, а покупець купив  частину приміщення автогаражів, а саме: два автогаражі №1.7; №1.8  та допоміжні приміщення №1.12 – 1.15 (згідно нумерації технічного паспорта) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд», що знаходяться за адресою: Рівненська область, м.Сарни, вул.Ткача, буд. 12, загальною площею 98,5 кв.м..  

Відповідно  до п.2.1. Договору продаж приміщення автогаража та побутових приміщень здійснюється за ціною 18900,00 грн.; при цьому кошти перераховуються на рахунок продавця, (який повинен використати їх для погашення боргу перед пенсійним фондом), або безпосередньо на рахунок пенсійного фонду (як погашення боргу ТОВ «Сарниагробуд»), частинами або повною сумою протягом року з дня підписання даного договору (п.2.4. Договору).   

Згідно з п.3.1. Договору продавець зобов'язаний передати майно, що є предметом даного договору, покупцю протягом 10 днів з моменту повної його оплати. Право власності покупця на майно виникає з моменту його прийняття по акту прийняття-передачі.

На виконання умов договору покупцем перераховано на розрахунковий рахунок продавця 19850,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: №239 від 03.10.2007 року на суму 4000,00 грн.; №298 від 26.11.2007 року на суму 4000,00 грн.; №299 від 26.11.2007 року  на суму 2000,00 грн.; №383 від 27.12.2007 року на суму 7500,00 грн.; №17 від 18.01.2008 року на суму 2350,00 грн..

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту прийому-передачі нерухомого майна від 04.02.2008 року ТОВ «Сарниагробуд» передав, а ДП «Будсервіс»прийняло згідно з договором купівлі-продажу №6 від 02.10.2007 року, частину приміщення автогаражів, а саме: два авто гаражі №1.7 та №1.8 та допоміжні приміщення №1.12-1.15 (згідно нумерації технічного паспорта) ТОВ «Сарниагробуд», загальною площею 98,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Рівненська область, м.Сарни, вул. Ткача, буд.12.    

Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна №6 від 02.10.2007 року, мотивуючи відмову відсутністю первинної реєстрації права власності на спірне майно. Суд дослідивши наявні в справі матеріали прийшов до висновку, що відповідач на момент вчинення правочину володів правом власності на спірні об'єкти нерухомості, проте його право власності на спірне майно не було зареєстроване в порядку передбаченому чинним законодавством.

У відповідності зі статтею 45 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Згідно зі статтею 62 ГК України, підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі Статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

За своєю суттю позивач є корпоративним підприємством, заснованим на колективній власності, яке діє на підставі статуту, затвердженого рішенням загальних зборів засновників; має права юридичної особи.

За статтею 93 ГК України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Згідно з п.1.1. Статуту Товариства  з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд», зареєстрованого відповідно до Рішення Голови Сарненської райдержадміністрації №316 від 07.08.1999 року (далі – Статут), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд» створене шляхом реорганізації ЗАТ «Сарниагробуд» згідно рішення загальних зборів від 25.12.1996 року. Учасниками товариства являються: трудовий колектив ТОВ «Сарниагробуд»; сільськогосподарські підприємства «Горинь», «Україна», «Надслучанський», «Нива», «Нове життя», «Случ», «Дружба», «Промінь», «Мир», «Маяк», «Перемога», «Сарненський», «Світанок». ТОВ «Сарниагробуд» являється правонаступником ЗАТ «Сарниагробуд»(п.1.2.)

Відповідно до п.1.3. Статуту ТОВ «Сарниагробуд» є самостійним суб'єктом колективної власності.         

Відповідно до п.3.1. Статуту майно підприємства є спільною власністю засновників.

Відповідно до п.4.1. Статуту майно ТОВ «Сарниагробуд» - це основні та оборотні кошти, а також інші цінності, які належать йому на праві власності і вартість яких відображена в самостійному балансі.

Пунктом 4.2. Статуту передбачено, що джерелами формування майна товариства є,  зокрема, майно і кошти, які знаходяться на балансі та розрахунковому рахунках ТОВ «Сарниагробуд», а також внески учасників товариства.

Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.  

В матеріалах справи наявний Акт приймання в експлуатацію закінченого будівництва б/н від 12.06.1973 року, згідно з яким в присутності комісії прийнято в експлуатацію гараж на 10 автомашин в міжколгоспбуді м.Сарни. В п.3 акту зазначено, що будівництво гаража на 10 автомашин здійснювалось генеральним підрядником господарським способом Сарненським міжколгоспбудом.

В матеріалах справи наявна довідка б/н від 06.05.2007 року  в якій зазначено наступне: в січні 1959 році створено Сарненський міжколгоспбуд; наказом №49 від 27.03.1985 р. перейменовано в Сарненську МПМК-20; наказом №1 від 29.05.1987 р. перейменовано в Сарненську ПМК-20; наказом №2 від 29.05.1987р. об'єднано з Сарненським ПМК-2; наказом №136 від 10.08.1988 р. перейменовано в Сарненський райагробуд; рішенням загальних зборів колективу (протокол №2 від 31.03.1997 р.) реорганізовано в Сарненський ЗАТ «Агробуд»; рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №2 від 25.12.1998 р.) Сарненський ЗАТ «Агробуд»реорганізовано в ТОВ «Сарниагробуд».

Відповідно до п.1.2. Статуту ТОВ «Сарниагробуд»являється правонаступником ЗАТ «Агробуд».

Відповідно до ст. 140 Господарського кодексу джерела формування майна суб'єктів господарювання є грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); кредити банків та інших кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:  з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

В вищевказаного можна зробити висновок, що спірні будівлі побудовані на кошти колгоспів–пайовиків та внесені до статутного фонду ТОВ «Сарниагробуд», а відтак є його власністю.  

Відповідно до п.1.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно  (далі  -  реєстрація  прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності  на  нерухоме  майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється  БТІ  за  місцезнаходженням  об'єктів  нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.   

Пунктом 3.4. Тимчасового положення закріплено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим право встановлювальним документам.

Наведеними нормами спростовується позиція відповідача про відсутність у нього права власності на майно з мотивів відсутності його реєстрації за відповідачем, оскільки згідно Тимчасового положення реєстрації підлягають лише заявлені права, а сама реєстрація полягає у внесенні запису до реєстру та не встановлює права власності на об'єкт нерухомості.

Дослідивши надані сторонами та витребувані судом докази, суд встановив, що  відповідач на момент підписання спірного Договору купівлі-продажу №6 від 02.10.2007 року був власником спірного майна

Враховуючи вищевказане, суд не взяв до уваги доводи про відсутність у відповідача права власності на спірне майно через відсутність первинної реєстрації на нього, оскільки реєстрація права власності є лише реєстрацією юридичного факту виникнення, існування чи припинення права власності.  

Стаття 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У разі недодержання сторонами договору вимог, встановлених статтею 657 ЦК, договір вважається не укладеним (ст. 640 ЦК) та нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є умови про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 220 Цивільного кодексу України встановлює, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

На момент розгляду справи по суті, сторони не надали суду доказів розірвання чи зміни договору купівлі-продажу нерухомого майна №6 від 02.10.2007 року; кошти  перераховані позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна  №6 від 02.10.2007 року -  відповідач не повернув.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, відбулося повне виконання договору, а тому позовні вимоги про визнання дійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна №6 від 02.10.2007 року   підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити.

2. Визнати Договір купівлі-продажу нерухомого майна №6 від 02 жовтня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд» (34500, Рівненська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд.12, код ЄДРПОУ 03586213) та Дочірнім підприємством «Будсервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд» (34500, Рівненська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд.12, код ЄДРПОУ 31091983) дійсним.

3. Визнати за Дочірнім підприємством «Будсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарниагробуд» (34500, Рівненська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд.12, код ЄДРПОУ 31091983) право власності на два автогаражі №1.7 та №1.8, а також допоміжні приміщення №1.12 - 1.15 (згідно нумерації технічного паспорту), що знаходяться за адресою: Рівненська область, м.Сарни, вул.Ткача, буд. 12, загальною площею 98,5 кв.м..

Суддя                                                                  Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний "12" травня 2008 року