Рішення

від 06.05.2008 по справі 20/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/133

06.05.08

За позовом          Національного університету Державної Податкової Служби України

До                         Державного підприємства «Дирекція будівництва та реконструкції об'єктів

                            матеріально-технічної бази органів державної податкової служби в Україні»

Про                         стягнення 4 445,00грн.

                                                                                                Суддя В.В. Палій

                                                                                                                 Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача       Камінська Р.А.- предст. (дов. від 10.01.2008р.)

Від відповідача  не з'явився

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення 4 445,0грн. завданих позивачу збитків.

Представник відповідача у судове засідання 08.04.2008р. не з'явився, відповідач відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні 08.04.2008р. представник позивача надав суду додаткові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 08.04.2008р. представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 08.04.2008р. відкладено.

У судовому засіданні 06.05.2008р. представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 06.05.2008р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Матеріали справи містять докази вручення ухвали суду від 08.04.2008р. уповноваженому працівнику відповідача 12.04.2008р. (повідомлення про вручення поштового відправлення).

У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

           Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -  

В С Т А Н О В И В :

          28.01.2003р. між Академією Державної Податкової Служби України  (правонаступником якої є Національний університет Державної Податкової Служби України - замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Контракт №142-ДС, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання функцій «Замовника»ІІ-го та ІІІ-го етапів будівництва об'єктів замовника згідно плану капітальних вкладень на 2003р. (ІІ- етап: здійснення будівельно-монтажних робіт, ІІІ- етап –введення об'єкту в експлуатацію).

          Відповідно до п. 2.1 Контракту оплата виконавцю здійснюється за рахунок утримання служби замовника у відповідності з вказаними етапами інвестиційного процесу і складає 75% від загальної вартості утримання служби замовника.

          Виконання робіт та надання послуг згідно Контракту оформлюється актом виконаних робіт, підписаним  замовником та виконавцем.

          На підтвердження виконання робіт за даним Контрактом сторонами підписані наступні акти виконаних робіт:

- за квітень 2003р. на суму 2558,00грн.;

- за травень 2003р. на суму 4318,00грн.;

- за червень 2003р. на суму 9168,50грн.;

- за червень, липень, серпень 2003р. на суму 4298,00грн.

          Всього на суму 20342,50грн.

          Виконані роботи оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень.

          11.01.2004р. між Академією Державної Податкової Служби України  (правонаступником якої є Національний університет Державної Податкової Служби України - замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір №11-11/01/2004, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання функцій замовника щодо здійснення робіт на об'єктах в обсягах ІІ та ІІІ етапів будівництва.

          Відповідно до п. 2.1 договору оплата виконавцю здійснюється за рахунок утримання служби замовника у відповідності з вказаними етапами інвестиційного процесу і складає 75% від загальної вартості утримання служби замовника.

          Виконання робіт та надання послуг згідно Контракту оформлюється актом виконаних робіт, підписаним  замовником та виконавцем.

          Матеріали справи не містять доказів виконання робіт за даним договором (актів виконаних робіт із посиланням на договір) та доказів оплати.

          Головним Контрольно-ревізійним управлінням України на підставі Плану контрольно-ревізійної роботи Головку України на ІІІ квартал 2005року, відповідно до процедури визначеної порядком взаємодії органів контрольно-ревізійної служби з контрольно-ревізійними підрозділами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів при здійсненні планових та позапланових контрольних заходів за участю фахівців Головку України та ДПА України проведено спільний контрольний захід –перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за 2003-2004рр. та І півріччя 2005р. Перевіркою встановлено, що відповідачем в порушення вимог листа Держбуду України №7/7-630  від 09.07.2002р. при розрахунку загально-виробничих витрат, не було враховано понижуючі коефіцієнти до показників додатку №3 до ДБН Д1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт на суму 4445,00грн.

          Відповіді на претензію позивача про повернення суми у розмірі 4445,00грн., на яку було завищено вартість виконаних робіт, відповідач не надав.

          У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути суму у розмірі 4445,00грн. з відповідача у судовому порядку.

          Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов‘язання. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач завищив вартість виконаних робіт на суму 4445,00грн., що встановлено Актом Головного КРУ України №08-22/81 від 06.08.2005р. (сторонами не надано суду доказів оскарження чи скасування зазначеного Акту).

Під збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, розуміють, зокрема, витрати, яких особа зазнала. У даному випадку позивач оплатив вартість виконаних відповідачем робіт у більшому розмірі без врахування понижуючих коефіцієнтів.

Про наявність причинного зв‘язку між протиправними діями відповідача та збитками позивача свідчить факт невірного розрахунку відповідачем суми виконаних робіт без врахування понижуючих коефіцієнтів.

Щодо вини, то у цивільному праві діє презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов‘язання, доказується кредитором. (ч.1-2 ст. 623 ЦК України).

          З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 4445,00грн. завданих збитків.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

           1.  Позовні задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Державного підприємства «Дирекція будівництва та реконструкції об'єктів матеріально-технічної бази органів державної податкової служби в Україні»(м. Київ, вул. Кудрявська, 14-б, код ЄДРПОУ 30220009) на користь Національного університету Державної Податкової Служби України (м. Ірпінь, Київська область, вул. К. Маркса, 31, код ЄДРПОУ 02973089) 4445,00грн.-основного боргу, 102грн.-державного мита, 118,00грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                               В.В. Палій