Рішення

від 13.05.2008 по справі 4/68-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/68-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "13" травня 2008 р.                                                       по справі  № 4/68-38

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Червоноградський інформаційно-обчислювальний центр"  

до відповідача Державне підприємство  "Волиньвугілля" в особі ВСП Шахта№1 "Нововолинська"

про стягнення 158 679,51 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з.

від відповідача:Марчук Н. Є. - довіреності у справі

Суть спору: позивач - ВАТ "Червоноградський інформаційно - обчислювальний центр", м. Червоноград звернувся в господарський суд Волинської області із позовом до ДП "Волиньвугілля" в особі відокремленого структурного підрозділу шахти № 1 "Нововолинськ", м. Нововолинськ про стягнення 158679,51грн. в т.ч. 78603,82грн. основного боргу, 35731,93грн. інфляції, 6550,73грн. річних, 37793,03грн. пені.

Представник відповідача в судовому засіданні основний борг визнав повністю, несвоєчасну сплату пояснив важким фінансовим становищем підприємства, в стягненні пені просить частково відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності для стягнення останньої.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між ВАТ "Червоноградський інформаційно - обчислювальний центр",                 м. Червоноград та відокремленим структурним підрозділом шахти № 1 "Нововолинськ", м. Нововолинськ були укладений договори на автоматизоване виконання обліково - обчислювальних робіт № 12/05 від 23.12.2004р., № 02/06 від 15.12.2005р., № 02/07 від 06.12.2006р., відповідно до умов якого відповідач мав сплатити позивачу вартість автоматизованого виконання обліково - обчислювальних робіт (п. 3.1. договорів).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В порушення умов договору відповідач оплату провів частково, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 78603,82грн. за період з 28.11.2005р. по 17.01.2007р., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків від 28.11.2005р., № 3 від 17.01.2007р., №1 від 07.04.2008р.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідачу згідно договору за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів, позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку прострочення платежів склала 37793,03грн.

Однак нарахування пені позивачем здійснено за період з 13.01.2005р. по 01.04.2008р., з порушенням чинного законодавства України. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення пені за період, враховуючи умови договору з 15.04.2007р. по 15.10.2007р. в сумі 6407,00грн.

Решта вимоги щодо стягнення пені в сумі 31386,03грн. задоволенню не підлягає в силу п. 6 ст.232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 6550,73грн. - річних та 35731,93грн. - сума нарахована в зв'язку з інфляцією.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, факт визнання відповідачем заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 509, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ДП "Волиньвугілля" в особі відокремленого структурного підрозділу шахти № 1 "Нововолинськ", (м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 53, код 00176242) в користь ВАТ "Червоноградський інформаційно - обчислювальний центр", (м. Червоноград, вул. Хмельницького, 20а, код 23967058) 78603,82грн. основного боргу, 35731,93грн. інфляції, 6550,73грн. річних, 6407,00грн. пені, 1586,79грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.