Постанова

від 05.06.2009 по справі 4-301/09

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

№ 4-301/09

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

05.06.2009 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді Цільмак К.П.

при секретарі: Васильченко А.В.

за участю прокурорів: Власюк О.Е., Кривовід О.В., Савельева Ю.В.

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову в.о. прокурора Одеської області Чорного М.Г. від 04.03.2009 року про перекваліфікацію складу злочину в діях ОСОБА_3 із ч.1 ст.296 КК України на ч.3 ст.296 КК України та порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України та на постанову прокурора Одеської області Присяжнюка B.C. від 06.04.2009 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України,

УСТАНОВИЛ:

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав до Приморського районного суду м. Одеси скаргу на постанову в.о. прокурора Одеської області Чорного М.Г. від 04.03.2009 року про перекваліфікацію складу злочину в діях ОСОБА_3 із ч.1 ст.296 КК України на ч.3 ст. 296 КК України та порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України та на постанову прокурора Одеської області Присяжнюка B.C. від 06.04.2009 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, у якій просить: скасувати постанову в.о. прокурора Одеської області Чорного М.Г. від 04.03.2009 року про перекваліфікацію складу злочину в діях ОСОБА_3 із ч.1 ст.296 КК України на ч.3 ст. 296 КК України та порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, скасувати постанову прокурора Одеської області Присяжнюка B.C. від 06.04.2009 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України та відмовити у порушенні кримінальних справ, мотивуючи тим, що:

згідно ч.4 ст.97 КПК України, якщо необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка проводиться в термін не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або посадових осіб або витребування необхідних документів. Оскаржувана постанова свідчить, що приводом для порушення кримінальної справи послужила заява голови Старокозачої сільської ради ОСОБА_4 зареєстроване в ЖРЗПЗ під № 729 від 31.01.2009 p., а підставою матеріали дослідчої перевірки Білгород-Дністровського ГРВ ГУМВС України в Одеській області. Кримінальна справа №051200900042 порушена у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.296 КК України, тільки 20.02.2009 року, тобто через 20 днів після надходження заяви ОСОБА_4 Таким чином, матеріали ЖРЗПЗ № 729 від 31.01.2009 року, не можуть бути законним приводом для порушення кримінальної справи;

- підставами для припинення карного переслідування по ч.1 ст.296 КК України у відношенні ОСОБА_3 і порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3, ст.296 КК України послужили наступні обставини: гр. ОСОБА_1, який брав участь у зборах, з метою припинення хуліганський дій з боку ОСОБА_3, хотів відібрати в останнього мегафон і вивести його із залу, однак, ОСОБА_3 чинив опір особі, що зупиняла його хуліганські дії, почав висловлювати на адресу ОСОБА_1 погрози - вдарити його по лицю, продовжував свої хуліганські дії, які були виражені в грубому порушенні громадського порядку з очевидними ознаками неповаги до суспільства й особливим цинізмом. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про хуліганство» свідчить, що поняття опору представникові влади або іншим громадянам, що припиняють хуліганські дії, розуміється, як активна протидія особи, що робить хуліганські дії з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий або громадянський обов’язок по охороні громадського порядку. Однак, ОСОБА_3, намагався реалізувати дані йому Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» права, а саме брати участь із правом дорадчого голосу в засіданнях інших місцевих рад і їхніх органів, загальних зборах громадян по місцю їхнього проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, які проводяться в межах території виборчого округу. Але в результаті ОСОБА_3 зштовхнувся з опором, що йому робила ОСОБА_4 і ОСОБА_1;

•   -     у порушення ч.4 ст.94 КК України кримінальна справа №88200900042 порушена у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.342 і ч.2 ст.345 КК України, тільки 06.04.2009 року, тобто через ЗО днів після 05.03.2009 року, коли проводився обшук у с. Випасному, де ОСОБА_3 заподіяв при проведенні даного обшуку тілесні ушкодження співробітникам Білгород-Дністровського ГРВ ГУМВС України в Одеській області. Таким чином, матеріали перевірки факту заподіяння тілесних ушкоджень працівникам Білгород-Дністровського ГРВ ГУМВС України в Одеській області, не можуть бути законним приводом для порушення кримінальної справи.

•   -     у протоколі обшуку від 05.03.2009 р. серед осіб, що приймають участь у проведенні обшуку в домоволодінні в пров. Фурманова, буд.6, не згадуються ОСОБА_5 і ОСОБА_6 У той же час, ст. 85 КПК України передбачає, що в протоколі про кожну слідчу дію серед інших умов повинні бути зазначені посади й прізвища осіб, що провадять дію; прізвища осіб, що приймали участь у проведені слідчої дії, адреси цих осіб. Таким чином, доводи обвинувачення про нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не знаходять свого підтвердження.

Вислухавши думку прокурора Савельева Ю.В., який заперечував проти задоволення скарги, прокурора Кривовід О.В., який заперечував проти задоволення скарги, адвоката ОСОБА_2, який підтримав вимоги викладені в скарзі, ОСОБА_3, який підтримав вимоги викладені в скарзі, суд вважає що скарга підлягає задоволенню.

При розгляді даної скарги, суд не досліджує й не дає оцінки доказам, посилання на які є в скарзі, тому що, згідно ст. 236-8 КПК України -розглядаючи скарги на постанови про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел одержання даних, які стали основою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи про суті.

Так, у постанові прокурор Одеської області Присяжнюк B.C. від 06.04.2009 року, посилається на матеріали перевірки факту нанесення тілесних ушкоджень працівникам Білгород-Дністровського ВМ ГУМВС України в Одеській області як на привід до порушення кримінальної справи, однак ч.1 ст.94 КПК України містить вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи, серед яких матеріали перевірки за фактом здійснення злочину не значиться, отже, постанова про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України винесена з порушенням карно-процесуального законодавства (у порушенні вимог ст.94 КК України).

Згідно п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 ро-ку - «У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов’язаний брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу».

Згідно п.2 ч.1 ст. 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року - «депутат місцевої ради має право брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу».

Згідно п.8 ч.2 ст.19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року - «депутат місцевої ради має право порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування».

Згідно п.9 ч.2 ст.19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року - «депутат місцевої ради має право брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні».

Згідно ч.6 ст.30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року - «Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, зобов’язані сприяти депутатам місцевої ради у здійсненні їх депутатських повноважень».

Порушуючи кримінальну справу за ст. 296 КК України прокурор виходить з того, що ОСОБА_3 вчинив хуліганські дії, тобто грубо порушив громадський порядок з особливим цинізмом, але цей висновок прокурора суперечить представленим матеріалам, з яких слідує, що ОСОБА_3 з якихось причин не допускали на загальні збори і між ним і ОСОБА_4 на цій підставі виник конфлікт, який продовжився також і в залі. Обставини викладені прокурором в постанові про порушення кримінальної справи не можуть бути достатніми для порушення кримінальної справи, так як без вияснення питання про те, чому ОСОБА_3 було заборонено бути присутнім на загальних зборах, хто, на підставі якого нормативного акту оголосив їх закритими для всіх чи, вибірково, для ОСОБА_3 Тому суд вважає, що порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 296 КК України передчасним, необґрунтованим та без достатніх на то підстав.

Суд вважає безпідставною і постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України.

Так, в постанові про порушення кримінальної справи вказано, що працівники міліції виконували свої службові обов’язки під час чого ОСОБА_3 чинив їм опір. Але, з представлених матеріалів слідує, що працівники міліції прибули для проведення обшуку, під час якого ОСОБА_3, знаходячись в своєму кабінеті, працівникам міліції не перешкоджав і опору не чинив. Після закінчення обшуку працівники міліції стали ОСОБА_3 силоміць доправляти до райвідділку міліції. Але з матеріалів не вбачається, що дії працівників міліції були пов’язані з виконанням службових обов’язків (обшук вже був закінчений) і що у них були повноваження на затримання ОСОБА_3 Так, не вбачається, що він був затриманий в порядку ст.ст. 106, 115 КПК України, відносно нього не було постанови слідчого про примусовий привід і якими процесуальними нормами керувались працівники міліції затримуючи ОСОБА_3 і доправляючи його до райвідділку міліції, завдавши йому, при цьому, тілесних ушкоджень, з представлених матеріалів не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України є безпідставним і постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

Зацікавлені особи - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з’явились, про місце та час судового засідання були повідомленні в передбаченому законодавством порядку.

Керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволити.

Скасувати постанову в.о. прокурора Одеської області Чорного М.Г. від 04.03.2009 року про перекваліфікацію складу злочину в діях ОСОБА_3 із ч.1 ст.296 КК України на ч.3 ст. 296 КК України та порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.

Скасувати постанову прокурора Одеської області Присяжнюка B.C. від 06.04.2009 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України.

Відмовити в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.

Відмовити в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 342 ч.2, ст.345 ч.2 КК України.

Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Одеський області протягом 7 діб від дня оголошення.