Постанова

від 31.05.2011 по справі 18/116/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р. Справа № 18/116/09

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Головуючого, судді Демидової А.М.,

суддів Жукової Л.В., Коваленко С.С.(до повідач)

розглянувши касаційну ска ргу СПД ФО - ОСОБА_1

на постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 01.03.11р.

у справі № 18/116/09-НР господарського суду Миколаївської області

за позовом СПД ФО - ОСОБА_1

до ПАТ "Райффайзен Банк Ава ль" в особі Миколаївської обл асної дирекції ПАТ "Райффайз ен Банк Аваль"

про визнання недійсним кредит ного договору

За участю представників ст орін

від позивача не з'явилис я,

від відповідача ОСОБА_2 дов.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року ф ізична особа-підприємець О СОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1) звернулася до госп одарського суду Миколаївськ ої області з позовом до Відкр итого акціонерного товарист ва „Райффайзен Банк Аваль” (д алі по тексту - ВАТ „Райффай зен Банк Аваль”) про визнання недійсним кредитного догово ру № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 р. „Корпорати вний Інвестиційний кредит Не відновлювальна Кредитна Лін ія”.

Рішенням господарсько го суду Миколаївської област і від 25.01.2010 року позов було задо волено, кредитний договір № 010 /01-02/08-044 від 15.04.2008 р. „Корпоративний Інвестиційний кредит Невідн овлювальна Кредитна Лінія”, укладений між сторонами, виз нано недійсним та присуджено до стягнення з відповідача з дійснені позивачем судові ви трати.

Під час розгляду апеляц ійної скарги судом, здійснюв алась заміна відкритого акці онерного товариства „Райффа йзен Банк Аваль” його правон аступником публічним акціон ерним товариством „Райффайз ен Банк Аваль”.

Постановою Одеського а пеляційного господарського суду від 15.04.2010 року рішення гос подарського суду Миколаївсь кої області від 25.01.2010 р. по справ і № 18/116/09 залишено без змін, а апе ляційну скаргу без задоволен ня.

Постановою Вищого госп одарського суду України від 07.09.2010 року постанову Одеського апеляційного господарськог о суду від 15.04.10 р. по справі № 18/116/09 т а рішення господарського суд у Миколаївської області від 25.01.2010 р. скасовано, справу перед ано до господарського суду М иколаївської області на нови й розгляд.

Рішенням господарсько го суду Миколаївської област і від 20.01.2011 року у справі № 18/116/09-НР (суддя Ткаченко О.В.) у задовол енні позовних вимог ФОП ОС ОБА_1 було відмовлено.

Постановою Одесь кого апеляційного господарс ького суду від 01.03.2011 року у спра ві № 18/116/09-НР (судді Лашин В.В., Єрм ілов Г.А., Воронюк О.Л.) рішення г осподарського суду Миколаїв ської області від 20.01.2011 року зал ишено без змін.

Не погоджуючись із рішенн ями судів попередніх інстанц ій, СПД ФО - ОСОБА_1 звер нулася до Вищого господарськ ого суду України з касацій ною скаргою, посилаючись на п орушення та невірне застосув ання судами норм матеріально го та процесуального права.

Заслухавши доповідь судд і доповідача, розглянувши до води касаційної скарги, пере віривши правильність засто сування судами норм матеріа льного та процесуального пр ава, колегія суддів Вищого г осподарського суду України вважає, що касаційна скарга н е підлягає задоволенню з нас тупних підстав.

Як встановлено с удами попередніх інстанцій, 15 квітня 2008 року між ВАТ „Райфф айзен Банк Аваль” (кредитор) т а ФОП ОСОБА_1 (позичальник ) був укладений кредитний дог овір № 010/01-02/08-044, відповідно до умо в якого та в рамках Генеральн ого кредитного договору № 010/01-0 2/08-042 від 15.04.2008 р. кредитор зобов' язався надати позичальнику к редит на фінансування затрат , пов' язаних з ремонтом, реко нструкцією та відкриттям тор гових центрів (в т. ч. сплата ко місій та страхових платежів по кредитам в ВАТ „Райффайзе н Банк Аваль”) у формі мультив алютної невідновлювальної к редитної лінії з лімітом екв івалентним 2 500 000,00 доларів США з терміном погашення до 10 квітн я 2013 року зі сплатою в строк по 14.04.2009 р. 11,5 відсотків річних при к редитуванні в дол. США, а позич альник- отримати кредит, вик ористати його за цільовим пр изначенням, повернути кредит ору суму кредиту, сплатити пр оценти за користування креди том та комісії, а також викона ти інші обов' язки, визначен і цим договором (п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1).

Відповідно до п. 6.1 кре дитного договору заборгован ість за кредитом погашається позичальником у відповіднос ті до графіка погашення забо ргованості (додаток № 1 до цьог о договору).

Згідно положень п.п. 6.7, 6.8 вк азаного Договору всі платежі позичальника щодо поверненн я суми кредиту та сплати проц ентів за кредитом повинні зд ійснюватися у валюті, що відп овідає валюті кредиту; коміс ії, пені та штрафи за цим догов ором розраховуються в валюті кредиту.

Частинами 1 та 3 статт і 215 Цивільного кодексу Україн и визначено, що підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, якщо неді йсність правочину прямо не в становлена законом, але одна із сторін або інша заінтерес ована особа заперечує його д ійсність на підставах, встан овлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний прав очин).

Відповідно до ст. 203 Ци вільного кодексу України змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства, а також моральним засадам су спільства, особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності, волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі, правочин має вчиняти ся у формі, встановленій зако ном, правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Згідно тверджень позива ча умови кредитного дог овору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 р. супереч ать Цивільному кодексу Украї ни, Господарському кодексу У країни та іншим актам законо давства, зокрема валютного з аконодавства.

Іноземна валюта мож е використовуватися в Україн і у випадках і в порядку, встан овлених законом(стаття 192 Циві льного кодексу України).

Декретом Кабінету М іністрів України „Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю” та іншими нормативно-правовими актами не передбачено прямих обмеж ень щодо видачі кредитів в ін оземній валюті.

Частинами 1 та 2 статті 198 Господарського кодексу Укр аїни передбачено, що платежі за грошовими зобов' язанням и, що виникають у господарськ их відносинах, здійснюються у безготівковій формі або го тівкою через установи банків , якщо інше не встановлено зак оном; грошові зобов' язання учасників господарських від носин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривня х, грошові зобов' язання мож уть бути виражені в іноземні й валюті лише у випадках, якщо суб' єкти господарювання ма ють право проводити розрахун ки між собою в іноземній валю ті відповідно до законодавст ва, виконання зобов' язань, в иражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 334 Господ арського кодексу України, ба нки - це фінансові установи, фу нкціями яких є залучення у вк лади грошових коштів громадя н і юридичних осіб та розміще ння зазначених коштів від св ого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття т а ведення банківських рахунк ів громадян та юридичних осі б.

Частиною 1 статті 339 Госпо дарського кодексу України вс тановлено, що фінансове посе редництво здійснюється банк ами у формі банківських опер ацій, і їх основними видами є д епозитні, розрахункові, кред итні, факторингові та лізинг ові операції.

Відповідно до ст. 345 Го сподарського кодексу Україн и кредитні операції полягают ь у розміщенні банками від св ого імені, на власних умовах т а на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позич альників) та громадян, кредит ні відносини здійснюються на підставі кредитного договор у, що укладається між кредито ром в позичальником.

Статті 47, 49 Закону „Про банки і банківську діяльніс ть” визначають операції банк ів із розміщення залучених к оштів від свого імені, на влас них умовах та на власний ризи к як кредитні операції, незал ежно від виду валюти, яка вико ристовується. Вказані операц ії здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Згідно п. 2 ст. 5 Декрету Каб інету Міністрів України „Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю” опе рації з валютними цінностями банки мають право здійснюва ти на підставі письмового до зволу (генеральна ліцензія) н а здійснення операцій з валю тними цінностями. Розмі щення залучених коштів від с вого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто зді йснення фінансового посеред ництва у формі кредитних опе рацій на підставі кредитного договору, є правом банку, що з дійснюється на підставі банк івської ліцензії.

Суди попередніх і нстанцій встановили, що на пі дставі ст. 47 Закону України „П ро банки і банківську діяльн ість” Національним Банком Ук раїни видано ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” банківську ліце нзією № 10 від 11.10.2006 р. на право зді йснювати банківські операці ї, визначені ч. 1 та п. п. 5-11 ч. 2 ст. 47 З акону України „Про банки та б анківську діяльність”, та До звіл Національного Банку № 10-4 від 11.10.2006р.(з додатком до дозв олу), на підставі яких ВАТ „Рай ффайзен Банк Аваль” мав прав о на здійснення операцій з ва лютними цінностями.

Таким чином, судова к олегія погоджується з виснов ком судів попередніх інстанц ій про те, що на момент укладен ня оспорюваного кредитного д оговору та під час його дії ВА Т „Райффайзен Банк Аваль” ма ло право здійснювати кредитн і операції в іноземній валют і, а отже, умови укладеного між сторонами кредитного догово ру не суперечать вимогам чин ного законодавства та Цивіль ному кодексу України.

Залишаючи поза увагою т вердженнями ФОП ОСОБА_1 пр о визнання кредитного догово ру недійсним внаслідок викор истання ним долару США як зас обу платежу за кредитним дог овором всупереч приписам п. „ г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Мін істрів України „Про систему валютного регулювання і валю тного контролю” суд апеляцій ної інстанції виходив з наст упного.

Згідно ст. 5 Декрету Кабі нету Міністрів України „Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю” Нац іональний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валю тних операцій, які підпадают ь під режим ліцензування згі дно з цим Декретом. Генеральн і ліцензії видаються комерці йним банкам та іншим фінансо вим установам України, націо нальному оператору поштовог о зв' язку на здійснення вал ютних операцій, що не потребу ють індивідуальної ліцензії , на весь період дії режиму вал ютного регулювання. Індивіду альні ліцензії видаються рез идентам і нерезидентам на зд ійснення разової валютної оп ерації на період, необхідний для здійснення такої операц ії.

Індивідуальної ліце нзії потребують, в тому числі , операції щодо: надання і одер жання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термі ни і суми таких кредитів пере вищують встановлені законод авством межі; використання і ноземної валюти на території України як засобу платежу аб о як застави(пп. „в”, „г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів У країни „Про систему валютног о регулювання і валютного ко нтролю”).

Відповідно до п. 1.5 Полож ення про порядок видачі Наці ональним Банком України інди відуальних ліцензій на викор истання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого Поста новою Правління Національно го Банку України від 14.10.2004р. № 483, в икористання іноземної валют и як засобу платежу без ліцен зії дозволяється: якщо ініці атором або отримувачем за ва лютною операцією є уповноваж ений банк (ця норма стосуєтьс я лише тих операцій уповнова женого банку, на здійснення я ких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснен ня операції з валютними цінн остями).

Згідно п. 4 ст. 5 Декрету ін дивідуальної ліцензії потре бують в тому числі й операції щодо надання і одержання рез идентами кредитів в іноземні й валюті, якщо терміни і суми т аких кредитів перевищують вс тановлені законодавством ме жі.

Суди встановили, що мат еріалами справи підтверджує ться, що кредитний договір № 01 0/01-02/08-044 від 15.04.2008 р., є довгостроков им, термін його дії межі, встан овлені чинним законодавство м, не перевищує.

Крім цього, як вірно заз начив суд апеляційної інстан ції, чинним законодавством н е визначено межі сум надання /одержання кредитів в інозем ній валюті, перевищення яких потребує видачі індивідуаль ної ліцензії.

Враховуючи викладе не, місцевий господарський с уд, з яким погодився суд попер едньої інстанції, дійшов обґ рунтованого висновку, що укл адення та виконання кредитно го договору № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 р. в іноземній валюті не супереч ить вимогам ст. 5 Декрету Кабін ету Міністрів України „Про с истему валютного регулюванн я і валютного контролю” та По ложенню про порядок видачі Н аціональним банком України і ндивідуальних ліцензій на ви користання іноземної валюти на території України як засо бу платежу, а отже відсутні пр авові підстави для визнання недійсним кредитного догово ру за ст. 203 Цивільного кодексу України та задоволення позо ву.

Крім цього, суди дійшли правильного висновку щодо н еобґрунтованості вимог пози вача про недійсність оскаржу ваного кредитного договору в наслідок нескріплення його п ечаткою юридичної особи - ВА Т „Райффайзен Банк Аваль”.

Беручи до уваги межі пе регляду справи в суді касаці йної інстанції та повноважен ня останнього, колегія судді в вважає, що оскаржувана пост анова суду апеляційної інста нції, якою рішення місцевого господарського суду залишен о без змін, відповідає нормам матеріального і процесуальн ого права та підстав для її зм іни або скасування не має.

На підставі викладеног о та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скар гу СПД ФО - ОСОБА_1 залиши ти без задоволення.

2. Постанову Одеськог о апеляційного господарсько го суду від 01.03.11р. по справі № 18/116/0 9-НР залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Д емидова

Суддя Л.В. Жукова

Суддя

С.С. Кова ленко