Ухвала

від 20.05.2010 по справі 18/116/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

20.05.10 Справа № 18/116/09

Суддя Носівець В.В.

Розглядається скарга відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» на дії Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області, у справі № 18/116/09:

за позовом відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Черри СлотсВ» (69027, АДРЕСА_1)

про стягнення 18 932,27 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача (заявника): ОСОБА_1, довіреність № 98 від 16.03.2010 р.;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС : ОСОБА_2, довіреність № 39 від 11.01.2010 р., посвідчення ЗП № 167;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 19.04.2010 року звернувся позивач (заявник) -відкрите акціонерне товариство В«ЗапоріжжяобленергоВ» із скаргою на дії Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо визнання дій Комунарського ВДВС щодо повернення виконавчих документів стягувачу неправомірними; визнання двох постанов Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ від 17.02.2010 р. про повернення виконавчих документів щодо стягнення суми основного боргу та судових витрат -недійсними; визнання постанови начальника Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ від 26.03.2010 р. недійсною.

У скарзі заявником зазначено, що 09.03.2010 р. на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго»надійшли дві постанови від 17.02.2010 р. про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме наказів господарського суду Запорізької області від 03.07.2009 р. у справі № 18/116/09 про стягнення з ТОВ «Черри Слотс»на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»18 932,27 грн. основного боргу та 501,82 грн. судових витрат. Вказані постанови оскаржені заявником до Комунарського ВДВС, у зв'язку з відсутністю правових підстав для повернення виконавчих документів стягувачу. Постановою начальника Комунарського ВДВС від 26.03.2010 р., відмовлено в задоволені скарги ВАТ «Запоріжжяобленерго»на дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу. Заявник стверджує, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу саме на підставі п. 5 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження». Державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішення суду, передбачених законом, так, у постанові від 26.03.2010 р. зазначено: 23.06.2008 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника направлено до ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк»для виконання, однак, виконавчі документи про стягнення боргу на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго»було подано на виконання 10.08.2009 р. У виконавчому документі зазначено поточний рахунок боржника в ЗОД «ОСОБА_3 Аваль», будь-яка інформація щодо арешту коштів боржника, у вказаному банку, відсутня. Крім того, у постанові від 26.03.2010 р. зазначено: виходом державного виконавця за адресою знаходження боржника: м. Запоріжжя, вул. Топлена , 35/10 встановлено, що боржник за вказаною адресою не знаходиться, про що, складено акт державного виконавця, згідно відповіді обласного статуправління юридична адреса боржника: вул. Тополіна, 35/10. Таким чином, вказаний акт державного виконавця не можна вважати законним, оскільки по-перше: в м. Запоріжжя, такої вулиці , як Топлена взагалі не існує , а по-друге: відсутність боржника не підтверджує факт відсутності його майна та того, що боржник не веде господарську діяльність. За час перебування виконавчого документа на виконанні у відділі ДВС, не вжито жодних заходів по виявленню майна боржника, за адресою зазначеною у виконавчому документі; не було вжито заходів для встановлення фактичної адреси знаходження боржника, з метою подальшого примусового виконання рішення суду. Отже, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.02.2010 р., на переконання позивача, прийняті без наявних на те, законних підстав.

Ухвалою суду від 21.04.2010 р. скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 20.05.2010 р.

У судовому засіданні 20.05.2010 р. представник позивача просив суд скаргу задовольнити. Представник ВДВС у судовому засіданні 20.05.2010 р. надав пояснення на скаргу, зазначив, що 12.08.2009 р. головним державним виконавцем Жмиховою Т.А., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка направлена сторонам виконавчого провадження. Дії по виконанню вищезазначеного виконавчого документу провадились в складі зведеного виконавчого провадження. Державним виконавцем для виявлення майна боржника зроблено запити, а саме до: БТІ для виявлення нерухомого майна зареєстрованого за боржником на праві приватної власності, ДАІ для виявлення автотранспортних засобів зареєстрованих на праві приватної власності, ДПІ для виявлення розрахункових рахунків та банківських реквізитів боржника та обласного статуправління для встановлення фактичної та юридичної адреси боржника. 28.09.2009 р. на розрахунковий рахунок боржника зазначений у виконавчому документі виставлено платіжну вимогу. Згідно відповіді ДПІ, боржник має розрахунковий рахунок, який зазначено у виконавчому документі; згідно відповіді БТІ, за боржником об'єкти нерухомості на праві приватної власності, не зареєстровано, ДАІ повідомила, що транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Виставлені платіжні вимоги, були повернуті без виконання, в зв'язку з відсутністю коштів. 17.02.2010 р. державним виконавцем, згідно п. 5 ст. 40 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» винесено постанову про повернення виконавчого провадження.

Відповідач у судове засідання 20.05.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки зі змісту ч. 2 ст. 121 2 ГПК України випливає, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суддя визнав за можливе розглянути скаргу без участі боржника, згідно наданих заявником та виконавчою службою доказів, а також за наявними у справі матеріалами.

Судове засідання закінчено 20.05.2010 р. оголошенням ухвали.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників позивача та ВДВС, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Державний виконавець відкриває виконавче провадження, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ).

Згідно із ст. 3 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2009 р. у справі № 18/116/09 господарським судом 03.07.2009 р. були видані відповідні накази про примусове стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю В«Черри СлотсВ» на користь відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» в особі Запорізьких міських електричних мереж 18 932,27 грн. основного боргу, 189,32 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 24 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення -п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

12.08.2009 р. головним державним виконавцем Комунарського ВДВС були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказів № 18/116/09, виданих 03.07.2009 р. господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ В«Черри СлотсВ» на користь ВАТ В«ЗапоріжжяобленергоВ» 18932,27 грн. основного боргу та 501,83 грн. судових витрат.

У пункті 2 вказаних постанов боржнику був встановлений строк для добровільного виконання рішення суду -до 19.08.2009 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадові особі), який видав виконавчий документ. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією (ч. 1 ст. 27 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ) .

Боржник рішення суду, у встановлений виконавчою службою для добровільного виконання строк , не виконав.

17.02.2010 р. головним державним виконавцем Комунарського ВДВС були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 14222105 та ВП №14222200, згідно яких, були повернуті виконавчі документи (накази господарського суду від 03.07.2009 р. у справі № 18/116/09) стягувачу на підставі ст.ст. 40, 76 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» , із посиланням на те, що вжитими державним виконавцем заходами встановити місцезнаходження боржника не виявилось можливим.

Заявник вважаючи, що вказані постанови є недійсними, звернувся до Комунарського ВДВС із скаргою на дії державного виконавця. 26.03.2010 р. начальником Комунарського ВДВС, при перевірці виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів, винесено постанову, згідно якої, скаргу ВАТ В«ЗапоріжжяобленергоВ» залишено без задоволення.

Частина 1 статті 5 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , зокрема, зобов'язує державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» , виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.

Вказана норма визначає обов'язок державного виконавця діяти певним чином і місить виключення щодо повернення виконавчого документу, за яким стягуються грошові кошти, з посиланням на неможливість з'ясування місцезнаходження боржника, оскільки особистої участі у виконанні такого рішення суду з боку боржника не потрібно.

Згідно відповідей із органів БТІ та ДАІ, на запити, зроблені державним виконавцем, у ТОВ В«Черри СлотсВ» не виявлено нерухомого майна, зареєстрованого за боржником на праві приватної власності та автотранспортних засобів. Відповідно до листа ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, було надано перелік рахунків, відкритих ТОВ В«Черри СлотсВ» в установах банків, станом на 04.12.2009 р.

Судом встановлено, що частково рішення суду було виконано за рахунок грошових коштів, що знаходилися на виявлених банківських рахунках боржника. Крім того, суд зазначає, що платіжні вимоги були виставлені на розрахункові рахунки боржника, за кодом валютування -національна валюта України «гривня», однак на тих самих виявлених банківських рахунках знаходяться грошові кошти з іншим кодом валютування, тобто кошти в іноземній грошовій одиниці, на які платіжні вимоги державним виконавцем не виставлялися і обґрунтованих пояснень представник ВДВС суду не надав з приводу причин не виконання таких дій, таким чином, фактично не на всі виявлені грошові кошти на банківських рахунках боржника були виставлені платіжні вимоги для примусового виконання рішення суду.

За виявленою юридичною адресою боржника: м. Запоріжжя, вул. Тополіна, 35\10, зазначеною у довідці із облстатуправління, ТОВ В«Черри СлотсВ» не знаходиться, про що складно відповідний акт; фактичну адресу боржника не встановлено, дій з цього приводу не проведено жодних.

Згідно Роз'яснень президії ВГСУ від 28.03.2002 р. № 04-5/365, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у державного виконавця не було правових підстав для повернення виконавчих документів саме на підставі п. 5 ст. 40 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» . Матеріали скарги свідчать про неправомірність дій Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.02.2010 р. ВП № 14222105 та за № 1422220. За таких обставин, оскаржувані постанови від 17.02.2010 р. ВП № 14222105 та за № 1422220, які прийняті на підставі п. 5 ст. 40 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» , підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до статті 85 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» : у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду. Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ . Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби , крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби. Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду .

З огляду на вище зазначене, суд не вбачає підстав для визнання постанови начальника Комунарського ВДВС від 26.03.2010 р. недійсною, в порядку, передбаченому ст. 121 2 ГПК України, доводи скаржника у цій частині є неправомірними і відхиляються судом.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу відкритого акціонерного товариства В«ЗапоріжжяобленергоВ» на дії Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області, у справі № 18/116/09 -задовольнити частково.

2. Дії Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо повернення виконавчих документів стягувачу -визнати неправомірними.

3. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.02.2010 р. ВП № 14222105 -визнати недійсною.

4. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.02.2010 р. ВП № 1422220 -визнати недійсною.

5. В частині визнання постанови начальника Комунарського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області від 26.03.2010 р. недійсною -скаргу відхилити.

Суддя В.В. Носівець

Згідно з оригіналом.

Спеціаліст 1 категорії