Рішення

від 14.06.2011 по справі 16/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.11 р. Сп рава № 16/231

Суддя господарського суд у Донецької області Підченк о Ю.О.

За участю секретаря судово го засідання Тітовій С.С.

Розглянув у відкритому су довому засіданні спарву за п озовом Регіонального відді лення Фонду державного майна України по Донецькій област і ,м. Донецьк

до відповідача фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 8 275 грн. 24 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - юр исконсульт

від відповідача: ОСОБА_3 - фізична особа-підприємец ь

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фо нду державного майна України по Донецькій області зверну лось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи - підприє мця ОСОБА_1 про стягнення з останнього неустойки у роз мірі подвійної плати за кори стування річчю за час простр очення в сумі 7215 грн. 42 коп. згід но договору оренди нерухомог о державного майна - нежитл ового вбудованого приміщенн я за №2598/2006 від 31.03.06р.

Постановою Вищого господа рського суду України від 30.03.11р . по справі №16/231 рішення господ арського суду Донецької обла сті від 07.12.10р. та постанову Доне цького апеляційного господа рського суду від 08.02.11р. у справ і №16/231 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду Донецької області.

Судом прийнято до уваги, що відповідно статті 111-12 ГПК Укра їни вказівки, що містяться у п останові касаційної інстанц ії, є обов' язковими для суду першої інстанції під час нов ого розгляду справи. Поперед німи судовими інстанціями не були з' ясовані наступні об ставини, а саме:

Ш не досліджені умови застосування до спірних від носин сторін строку позовної давності, встановленого ста ттею 258 ЦК України;

Ш не надано належної п равової оцінки поняттю неуст ойки, передбаченої статтею 549 ЦК України, її тотожність або відмінність від статті 785 ЦК У країни, у тому числі статей 230, 2 31, 232 ГК України;

Ш не було з' ясовано с пеціальне правило щодо нара хування окремого виду неусто йки згідно статті 785 ЦК Україн и за прострочення поверненн я об' єкту найму;

Відповідно до наданих від повідачем письмових поясне ннях значиться, що ним не визн аються позовні вимоги у повн ому обсязі. Мотиви своїх запе речень пояснює наступними об ставинами, зокрема:

ь позивачем без поваж них причин пропущений строк позовної давності на стягнен ня з відповідача неустойки з гідно статті 258 ЦК України та п риписів статей 231, 232 ГК України , з урахуванням особливостей зазначених у статті 549 ЦК Укра їни ;

ь посилання позивача про необхідність стягнення неустойки згідно вимог част ини другої статті 785 ЦК Україн и не ґрунтуються на законі та умовах договору;

ь на підтвердження св оїх заперечень посилається н а судову практику за аналогі чними справами, та обов' язк ове її застосування до спірн их відносин сторін.

З' ясувавши фактичні обст авини справи, докази на їх під твердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сто рін, вислухавши доводи позив ача та заперечення відповіда ча, суд встановив:

Рішенням господарського с уду Донецької області від 07.12.20 10р. у справі 16/231 були частково з адоволені позовні вимоги Ре гіонального відділення Фонд у державного майна України п о Донецької області до фізич ної особи-підприємця позовні та стягнуто на користь позив ача в особі державного бюдже ту України у розмірі подвійн ої плати за користування річ чю за час прострочення в сумі 3339 грн. 46 коп. у задоволенні реш ти частини позову в сумі 4 935 гр н. 75 коп. було відмовлено, як нео бґрунтовано заявлених.

Позивач з посиланням на ста ттю 22 ГПК України збільшив роз мір неустойки, яка підлягає с тягненню з відповідача, у зв' язку з чим намагається стягн ути в сумі 8 275 грн. 24 коп. за пер іод з 25.03.09р. по 17.10.10р., з урахування м її часткового погашення ві дповідачем.

Дослідивши матеріали спра ви, суд встановив, що 16.03.09р. прип инив свою дію укладений між с торонами договір оренди за № 2598/2006р. від 31.03.2006р. нерухомого держ авного майна - нежитлового пр иміщення, яке розташованого на 5 ( п' ятому) поверсі гуртож итку №2, знаходиться на баланс і Донецького національного т ехнічного університету (бала нсоутримувач), за адресою: м. Д онецьк, вул. Артема, 131а. Докази у справі свідчать, що майно бу ло повернуто орендодавцю лиш е 17.10.2010р.

У зв' язку з тим, що вимогу п ро припинення договору відпо відач отримав 24.03.09р., позивач вв ажає що його право було поруш ено з 25.03.09р., тому за період з ціє ї дати і до 17.10.10р. наполягає на с тягненні з нього неустойки у розмірі подвійної плати за к ористування річчю за час про строчення. Позивач посилаєт ься на лист №20-06-04-02737 від 19.03.09р., наді сланий ним на адресу відпові дача, за змістом якого вбачає ться, що спірний договір орен ди нерухомого державного май на - нежитлового вбудованог о приміщення .№2598/2006 від 31.03.06р прип инив свою дію, а тому негайно с лід повернути майно за актом прийому-передачі із оренди н а адресу балансоутримувача. Листа біло отримано відповід ачем 24.03.09р., про що свідчить пошт ове повідомлення долучене дл матеріалів справи.

Дані факти відображені у р ішенні господарського суду у справі №24/315пн від 09.12.09р. щодо пов ернення майна та припинення спірного договору оренди, як і за ознаками статті 35 ГПК Укр аїни слід розуміти обов' язк овим, не потребують доказува нню і не доводяться знову при вирішенні даного спору по да ній справі, в яких беруть уча сть ті самі сторони.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 08.02.2011р. у справі №16/231 рішен ня місцевого господарського суду Донецької області скас овано, а у задоволенні позовн их вимог відмовлено повніст ю, з посиланням на те, що позив ачем пропущений без поважних причин строк позовної давно сті на стягнення з відповіда ча неустойки ( стаття 258 ЦК Укра їни та при пункту 6 статті 232 ГК України). Постановою касацій ної інстанції були скасовані судові акти по даній справі, оскільки на час їх прийняття у повній мірі не були дослідж енні декілька питань, які впл инули б на їх кінцеве рішення .

Як було раніше зазначено, в казівки, що містяться у поста нові касаційної інстанції, є обов' язковими для суду пер шої інстанції під час нового розгляду справи. Касаційна і нстанція звернула увагу на т е, що за вимогами статті 549 ЦК У країни, штрафом є неустойка, щ о обчислюється у відсотках в ід суми невиконаного або нен алежно виконаного зобов'язан ня, а пенею є неустойка, що обч ислюється у відсотках від су ми несвоєчасно виконаного гр ошового зобов'язання за коже н день прострочення виконанн я. Разом з тим, спір у даній спр аві виник у зв'язку із стягнен ням неустойки у розмірі подв ійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини перш ої статті 785 ЦК України передб ачено, що якщо наймач не викон ує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право в имагати від наймача сплати н еустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовою стягнення неустойк и є припинення договору, як це зазначено у вказаній статті . У даному випадку наймач пов инен поступити однозначно - н егайно повернути наймодавце ві річ у стані, в якому вона бу ла одержана, з урахуванням но рмального зносу, або у стані, я кий було обумовлено в догово рі.

Заперечення відповідача в ідносно пропуску в позивачем строку позовної давності на стягнення неустойки, необхі дність застосування до спірн их відносин приписів статі 258 ЦК України та вимог, зазначен их у статтях 230, 231, 232 ГК України є хибними, виходячи із наступн ого:

Ш статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давніс ть - це строк, у межах якого о соба може звернутися до суду з вимогою про захист свого ци вільного права або інтересу. Згідно пункту 2 статті 258 ЦК Укр аїни до вимог про стягнення н еустойки (штрафу, пені) застос овується позовна давність в один рік. Тобто, право на звер нення до суду на стягнення не устойки здійснюється у межах одного року, а її нарахуванн я припиняється через шість м ісяців від дня коли зобов' я зання мало бути виконано, як ц е зазначено у частини 6 статті 232 ГК України;

Ш законодавець встан овлює умови застосування стр оку позовної давності. Так, ко ли суд на підставі досліджен их у судовому засіданні дока зів установить, що право пози вача про захист якого він про сить відповідачем не порушен о, приймається рішення про ві дмову у задоволенні позову с аме з цих підстав, а не через п ропуск строку позовної давно сті

Ш якщо буде встановле но, що право позивача порушен о і строк позовної давності п ропущено без поважних причин , суд приймає рішення, яким від мовляє в позові у зв' язку із закінченням строку позовної давності, а у випадку визнан ня причин пропуску цього стр оку поважними - порушене прав о має бути захищене;

Ш з введенням нового Ц К України 2003р. суд може застосу вати строк позовної давності тільки за заявою сторони у сп орі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Т ака заява стане підставою дл я відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску стр оку поважною. По старому ЦК Ук раїни 1963р. суд був зобов' язан ий застосувати строк позовно ї давності незалежно від зая в та волевиявлення сторін;

Ш вирішуючи питання п ереважного застосування нор м того чи іншого кодексу, слід виходити з того, що застосову ється не в цілому закон як нор мативно-правовий акт, а відпо відна правова норма чи її час тина, за змістом якої визнача ється чи є ця норма (її частина ) спеціальною чи загальною. Ві дповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного за конодавства України є Цивіль ний кодекс України;

Ш тому в разі, якщо нор ми ГК України не містять особ ливостей регулювання майнов их відносин суб' єктів госпо дарювання, а встановлюють за гальні правила, які не узгодж уються із відповідними прави лами ЦК України, слід застосо вувати правила, встановлені ЦК України;

Ш статтею 232 ГК України визначено загальний порядок застосування штрафних санкц ій. Пунктом 6 вказаної статті в становлено обмеження нараху вання штрафних санкцій у виг ляді неустойки шести місяцям и. Втім, пунктом 2 статті 785 ЦК У країни встановлено спеціаль не правило щодо нарахування окремого виду неустойки за п рострочення повернення об' єкту найму, яка не відноситьс я до штрафних санкцій передб ачений ст.ст. 230, 231, а її нарахува ння не підпадає під ознаки п ункту 6 ст. 232 ГК України. Господ арський процесуальний кодек с України встановлює, що нара хування штрафних санкцій зд ійснюється за прострочення грошового зобов' язання, то ді як за змістом частини 2 стат ті 785 ЦК України мова йде про п рострочення повернення майн а, як особливого (спеціальног о) виду неустойки;

Ш тому, у спірних відно синах сторін не підлягає зас тосуванню стаття 549 ЦК України , як норма загальна, а необхідн ість прийняття спеціальних н орм, визначених у ст.ст. 230, 231, 232 ГК України, є по суті тлумачення м норми права, оскільки статт я 785 ЦК України має спеціальни й статус;

Ш відповідач не викон ує свій обов'язок щодо поверн ення об'єкту оренди, а тому по зивач правомірно застосову є до відносин сторін вимоги п ункту 2 статті 785 ЦК України, яка передбачає нарахування неус тойки у розмірі подвійної пл ати за користування річчю за час прострочення повернення майна, яке перебувало в оренд і;

Ш право позивача пору шено, а строк позовної давнос ті на стягнення з відповідач а неустойки за прострочення повернення майна ним не проп ущений, а тому обгрунтовано з аявлені вимоги на її стягнен ня.

Згідно частини першої ст. 193 Г К України суб' єкти господар ювання та інші учасники госп одарських відносин повинні в иконувати господарські зобо в' язання належним чином від повідно до закону, інших прав ових актів, договору, а за відс утності конкретних вимог щод о виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певн их умовах звичайно ставлятьс я. При цьому, до виконання госп одарських договорів застосо вуються відповідні положенн я ст. 599 ЦК України з урахуванн ям особливостей, передбачени х ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов' язує сторін довести ті обста вини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і з аперечень. Відповідно до вим ог статті 34 ГПК України визнач ає, що господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи. Втім ні які докази не мають для суду з аздалегідь встановленої сил и і оцінюються судом в розумі нні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім перекон анням, що ґрунтується на всеб ічному, повному і об' єктивн ому розгляду в судовому проц есі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись закон ом.

Позивачем доведено несвоє часне повернення майна із ор енди на час припинення догов ору. Відповідач надав суду до кази сплати ним орендних пла тежів на час користування пр едметом оренди, втім причини затримки повернення об' єкт у оренди на адресу балансоут римувача суду не довів.

На підставі викладеного, по зовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в ро змірі подвійної плати за кор истування нерухомістю в сум і 8 275 грн. 24 коп. за період з 25.03.09р. по 17.10.10р. згідно договору оренди нерухомого державного майна - нежитлового вбудованого приміщення за .№2598/2006 від 31.03.06р., я кий припинив свою дію, обґрун товані та підлягають задовол енню.

Посилання учасників судов ого процесу на судову практи ку приймається судом в розум інні вимог статті 43 ГПК Україн и, однак головним у даному ви падку є вказівки, , які містять ся у постанові касаційної ін станції згідно вимог статті 111-12 ГПК України, і є обов' язко вими для суду першої інстанц ії під час нового розгляду сп рави.

У випадках скасування ріше ння господарського суду і пе редачі справи на новий розгл яд розподіл судових витрат з і справи, у тому числі і сум де ржавного мита за подання зая ви про перегляд рішення в апе ляційному або у касаційному порядку, здійснює господарсь кий суд, який приймає рішення , керуючись загальними прави лами розподілу судових витра т за приписами ст.ст. 44, 46, 47, 49 ГПК У країни.

Державне мито, від сплати як ого позивач у встановленому порядку звільнений, стягуєть ся з відповідача в доход держ авного бюджету пропорційно р озміру задоволених позовних вимог, якщо відповідач не зві льнений від сплати державног о мита.

Державне мито за наслідкам и розгляду справи господарсь ким судом Донецької області покладаються на відповідач а у справі - фізичну особу - п ідприємця ОСОБА_1, у зв' я зку з чим на користь державно го бюджету з нього підлягає с тягненню державне мито в сум і 102 грн.

Державне мито в сумі 51 грн. за перегляд рішення суду у каса ційному порядку - Вищому гос подарському суду України по кладаються на відповідача у справі - фізичну особу - підп риємця ОСОБА_1, які також с тягуються на користь держав ного бюджету України.

Питання розподілу витрат п о інформаційно-технічному за безпеченню судового процесу не вирішується судом по дані й справі, оскільки відповідн о до вимог Постанови Кабінет у Міністрів України від 29.03.02р. з а №411 „ Про визначення розміру витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу”, позивач, у встановле ному порядку звільнений від сплати державного мита, а том у розмір витрат встановлени й для нього на час подання поз ову - за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке в ідбулося 14.06.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було про голошено скорочений текст рі шення, а саме його вступну та р езолютивні частини.

Керуючись ст.ст. 256, 258, 526, 599, 759, ч. 2 ст. 785 ЦК України, ст.ст. 230, 231, ч. 6 с т. 232, 283, 285, 286 ГК України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК Україн и, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регі онального відділення Фонду д ержавного майна України по Д онецької області до фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1, с відоцтво про державну реєстр ацію серія ВОО від 03.10.05р., ідент ифікаційний номер платника п одатків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 , на користь:

· державного бюджету в особі Регіонального відді лення Фонду державного майна по Донецької області, 83000, м. Дон ецьк, вул. Артема, 97 (р/р 31117093700002, МФО 834016, код бюджетної класифікаці ї 22080200, УДК у м. Донецьку у ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34 686537), неустойку в розмірі подві йної орендної плати за корис тування річчю за час простро чення сумі 8 275 грн. 24 коп. за пері од з 25.03.09р. по 17.10.10р., згідно догово ру оренди нерухомого державн ого майна за .№2598/2006 від 31.03.06р., яки й припинив свою дію, видавши н аказ;

· державного бюджету України держмито в сумі 102 грн . за наслідками розгляду спра ви господарським судом Донец ької, видавши наказ та надісл авши його для виконання до Де ржавної податкової інспекц ії у Будьонівському районі Д онецької області;

· державного бюджету України держмито в сумі 51 грн. за перегляд рішення суду у ка саційному порядку - Вищому г осподарському суду України, видавши наказ та надіславши його для виконання до Держав ної податкової інспекції у Будьонівському районі Донец ької області

3. Рішення господарс ького суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційним господарс ьким судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення скла дено - 20.06.11р.