Рішення

від 20.06.2011 по справі 37/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/117

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.06.11 р.                                                                                 Справа № 37/117                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Горлівське шахтобудівельне управління екскавації”, м. Горлівка Донецької області, ідентифікаційний код 00180692

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремлайн Трейд”, м. Горлівка Донецької області, ідентифікаційний код 33844276

про: стягнення за договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р. заборгованості в розмірі 16953,76грн., інфляції в розмірі 1242,84грн., пені в розмірі 1830,99грн., 3% річних в розмірі 344,65грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Чернюк Л.М. (голова ліквідаційної комісії згідно протоколу №13 від 20.03.2011р.);

від Відповідача –  не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового  засідання.

У судовому засіданні 20.06.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Горлівське шахтобудівельне управління екскавації”, м. Горлівка Донецької області (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремлайн Трейд”, м. Горлівка Донецької області (далі – Відповідач) про стягнення за договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р. заборгованості в розмірі 16953,76грн., інфляції в розмірі 1242,84грн., пені в розмірі 1830,99грн. та 3% річних в розмірі 344,65грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р. відносно орендного користування у період з жовтня по грудень 2010р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пері, 3% річних та інфляції.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок, договір оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р., акт прийому передачі майна від 05.01.2010р., акти виконаних робіт, рахунки, вимогу про сплату боргу від 07.04.2011р., акт звірки взаєморозрахунків.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст. 526, 549, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 218, 230, 286 Господарського кодексу України, та на виконання вимог суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.16-36).

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'являвся, проте через канцелярію суду надав заяву від 20.06.2011р. за підписом керівника (а.с.39), якою позовні вимоги визнав та просив розглянути справу без його участі.  

У судовому засіданні 20.06.2011р. представник Позивача наполягав на задоволені заявлених вимог та вимагав вирішення спору за наявними у справі документами.

Суд вважає за можливе вирішити спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних документів, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції з підтверджуючими доказами (у разі наявності) по суті розглядуваного спору, і від нездійснення Відповідачем власних процесуальних прав не може перебувати у залежності встановлена ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. гарантія розгляду справи впродовж розумного строку.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений безстроковий договір оренди б/н (а.с. 7), згідно п.п. 1.1., 1.7. якого Орендодавець зобов'язався передати Орендареві у тимчасове оплатне користування виробниче приміщення загальною площею 864кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Слов'янська, 1, а Орендар зобов'язався, серед іншого, своєчасно здійснювати 100% попередню оплату за орендоване приміщення до 5 числа поточного місяця в сумі 8640грн.

Приналежність будівлі Позивачеві, в якій розташовано об'єкт оренди, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.08.2010р. (а.с.31) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.32).

Умовами п. 3.1. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність за порушення умов п. 1.7. договору щодо здійснення платежів у вигляді пені у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен календарний день прострочення і штрафу у розмірі 5% від несплаченої суми.

На виконання умов договору об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами був складений відповідний акт приймання-передачі виробничого приміщення від 05.01.2010р. (а.с. 8).

Факт здійснення Відповідачем користування майном і виникнення зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з жовтня по грудень 2010р. підтверджується складеними і підписаними сторонами без зауважень акти виконаних робіт за означений період (а.с.а.с.9-11).

Сторонами була здійснення звіряння розрахунків, за результатами якого складено і підписано без зауважень акт станом на 01.04.2011р. (а.с.13), за змістом якого Орендар здійснив оплату за жовтень 2010р. лише 01.03.2011р., а заборгованість за листопад і грудень 2010р. у загальній сумі 16953,76грн. є непогашеною.

У зв'язку із несплатою означеної заборгованості Позивач 07.04.2011р. звернувся до Відповідача з вимогою про її  сплату заборгованості за період з листопада 2010р. по грудень 2010р. у загальному розмірі 16953,76грн. (а.с.12). Згідно підписаного сторонами акту звірення розрахунків станом на 20.05.2011р. (а.с.14) вказана заборгованість Орендарем погашена не була.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позов, вимагаючи стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 16953,76грн., пені у сумі 1830,99грн., 3% річних у сумі 344,65грн. та інфляції у сумі 1242,84грн.

Як вбачається з довідки Позивача №5/06 від 14.06.2011р. (а.с30) за підписом керівника і головного бухгалтера, стягувана заборгованість не погашена.

Відповідач заявою від 20.06.2011р. (а.с.39)  визнав позовні вимоги.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення перерахування орендної плати, визначеної із розрахунку 8640,00грн. без ПДВ на місяць, на умовах 100% передплати не пізніше 5 числа кожного місяця відповідно до умов п.1.7 укладеного договору оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, Відповідачем не були виконані у повному обсягу грошові зобов'язання із сплати орендної плати за  період з листопада 2010р. по грудень 2010р. та були несвоєчасно виконані зобов'язання з оплати оренди за жовтень 2010р. – жодних доказів іншого Відповідачем всупереч ст. ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України судом не надано - внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення  у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив їх виконання у розмінні ч. 1 ст. 612 вказаного Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення  на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши відповідність розрахунку заявленої до стягнення суми умовам договору оренди та іншим матеріалам справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо сплати заборгованості за договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р. у розмірі 16953,76 грн.

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок (а.с.а.с.4)  позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”,  дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо 3% річних  у сумі 344,65 грн. , щодо інфляційної індексації – в суми 1242,84грн. задовольняючи ці вимоги в повному обсязі.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, за змістом ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, має бути здійснений у письмовій формі. Як вбачається із п. 4.5. договору оренди, сторони у належній формі дійшли згоди щодо застосування пені відносно прострочених грошових зобов'язань з орендної плати.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені (а.с.4) за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені частково – в сумі 1795,06грн. Частковість задоволення вимог зумовлено неврахуванням Позивачем у розрахунку пені відносно заборгованості за листопад 2010р. встановленого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України обмеження періоду нарахування 6 місяцями з моменту прострочення.

Викладена у заяві від 20.06.2011р. позиція Відповідача про визнання позовних вимог, яка приймається судом в порядку ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в частині суми, яка визначена належною до стягнення з урахуванням вказаних вище застережень щодо розрахунку пені, за змістом ч. 5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України є додатковою підставою для задоволення позову у визначених судом межах.

Відповідно до вимог  ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Горлівське шахтобудівельне управління екскавації”, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний код 00180692) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремлайн Трейд”, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний код 33844276) про стягнення за договором оренди виробничого приміщення від 05.01.2010р. заборгованості в розмірі 16953,76грн., інфляції в розмірі 1242,84грн., пені в розмірі 1830,99грн., 3% річних в розмірі 344,65грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремлайн Трейд”, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний код 33844276) на користь Відкритого акціонерного товариства „Горлівське шахтобудівельне управління екскавації”, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний код 00180692) заборгованість з орендної плати в розмірі 16953,76грн., інфляційну індексацію  в розмірі 1242,84грн., пеню в розмірі 1795,06грн. та 3% річних в розмірі 344,65грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо пені відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремлайн Трейд”, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний код 33844276) на користь Відкритого акціонерного товариства „Горлівське шахтобудівельне управління екскавації”, м. Горлівка Донецької області (ідентифікаційний код 00180692) державне мито в розмірі 203,36грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,59грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.06.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 24.06.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.