Постанова

від 31.05.2011 по справі 15/162/09-нр

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/162/09-НР

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р. Справа № 15/162/09-НР

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Бєляновського В.В.,

                       Суддів:   Шевченко В.В.

                                   Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Риковій О.М.

за участю представників сторін:

Від позивача за первісним позовом: не з'явився

Від відповідача за первісним позовом:  Тарасенко Ю.В., Ставицька Б.І.

Від ІІІ особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 15.03.2011 року

у справі № 15/162/09-НР

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”

до відповідача: Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру державного концерну “INMACOM” Республіки Молдова

за участю третьої особи без самостійних  вимог на предмет спору  на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “КНК Союз”,

про: стягнення 151774,15 грн.

та за зустрічним позовом: Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру державного концерну “INMACOM” Республіки Молдова

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”

за участю третьої особи без самостійних  вимог на предмет спору  на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “КНК Союз”,

про: визнання недійсним договір поруки

                                                 ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру державного концерну “INMACOM” Республіки Молдова (далі – Кар'єр) про стягнення 140000 грн. боргу, 9173,60 грн. інфляційних збитків та 2600,55 грн. 3% річних.

          Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору поруки № 207/П/01 від 31.03.2008р., за яким відповідач (поручитель) зобов'язаний перед позивачем  (лізингодавцем) в другу чергу відповісти за виконання ТОВ “КНК Союз” (лізингоодержувачем) фінансових зобов'язань перед лізингодавцем, що виникли з договору фінансового лізингу № 207 від 23.03.2007р. Посилаючись на несплату лізингоодержувачем лізингових платежів за договором лізингу, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем, та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поруки, позивач просив задовольнити позов.

Не погоджуючись із пред'явленим позовом Кар'єр звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до ТОВ „Євро Лізинг” про визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України договору поруки № 207/П/01 від 31.03.2008р., укладеного між сторонами, посилаючись на обґрунтування пред'явлених вимог на те, що цей договір з боку поручителя підписаний не уповноваженою особою та суперечить положенням цивільного законодавства України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.03.2010 року  первісний позов задоволено частково, стягнуто з Кар'єру на користь ТОВ "Євро Лізинг" 140 000 грн. боргу та судові витрати по справі, в решті частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 року вказані судові акти скасовано, справу направлено до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.

За результатами нового розгляду даної справи господарський суд Миколаївської області ухвалив рішення від 15.03.2011 року (суддя –Семенчук Н.О.), яким у задоволенні первісного позову відмовив, зустрічний позов задовольнив, визнав недійсним договір поруки № 207/П/01 від 31.03.2008р. укладений між Первомайським гранітно - щебеневим кар'єром державного концерну “INMACOM” Республіки Молдова та ТОВ „Євро Лізинг”.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ „Євро Лізинг” подало до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідача за первісним позовом та третьої особи не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені заздалегідь належним чином, проте ТОВ „Євро Лізинг” та ТОВ “КНК Союз” не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення представників ТОВ „Євро Лізинг” та ТОВ “КНК Союз” в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.          

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників Кар'єру, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 23.03.2007 року між ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "КНК Союз" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 207, за умовами якого лізингодавець набуває у власність та передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах  фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на транспортний засіб; за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі; розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюються в планах лізингу та інших додатках до цього договору.

Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, передавши ТОВ "КНК Союз” за актами приймання-передачі № 207/001 від 30.03.2007р., № 207/002 від 27.06.2007р., № 207/007 від 17.10.2007р., № 207/008 від 23.08.2007р., № 207/9 від 18.08.2007р., № 207/011 від 06.11.2007р. майно, яке є об'єктом лізингу.

31.03.2008 р. між ТОВ "Євро Лізинг” (лізингодавець) та Первомайським гранітно-щебеневим кар'єром (поручитель) був укладений договір поруки № 207/П/01, згідно з п. 1.1 якого поручитель зобов'язався у другу чергу відповідати за виконання лізингоодержувачем зобов'язань за Договором № 207 за планами лізингу № № 207/001 від 30.03.2007р., 207/007 від 17.10.2007р., 207/9 від 18.09.2007р., 207 від 06.11.2007р.; під фінансовими зобов'язаннями розуміються грошові зобов'язання лізингоодержувача за Договором № 207 у вигляді виплати лізингодавцю лізингових платежів у розмірі 1 340 000,00грн.

Відповідно до п. 2.2. вказаного договору, у випадку відмови від виконання лізингоодержувачем своїх фінансових зобов'язань за Договором № 207, за планами лізингу № 207/001 від 30.03.2007 р., № 207/007 від 17.10.2007р., № 207/9 від 18.09.2007р., № 207 від 06.11.2007р. або у випадку неотримання лізингодавцем протягом 20 календарних днів відповіді на заявлену вимогу, лізингодавець має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання у наступному порядку: 1 200 000,00грн. –протягом трьох банківських днів з дати отримання вимоги та підтверджуючих документів; 140 000,00грн. –до 24.06.2008р.

Предметом первісного позову є вимога ТОВ "Євро Лізинг” стягнути на підставі договору поруки № 207/П/01 від 31.03.2008р. з Кар'єру як поручителя 140000 грн. боргу, що виник у зв'язку з несплатою лізингоодержувачем –ТОВ „КНК Союз” лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 207/007 від 23.03.2007р., а також 9173,60 грн. інфляційних та 2600,55 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Обґрунтовуючи підстави позову позивач посилається на те, що в порушення своїх договірних зобов'язань лізингоодержувач не виконував своїх фінансових зобов'язань за договором, а саме не сплачував лізингові платежі по плану лізингу, що призвело до виникнення заборгованості, натомість 06.03.2008 року письмово повідомив позивача про можливість погашення свого боргу в перших числах квітня, але не виконав зобов'язання, у зв'язку з чим борг залишився не сплаченим. Відповідно до п. 2.2 договору поруки у позивача виник обов'язок звернутися до відповідача стосовно виконання даного договірного зобов'язання, на підставі чого 14.05.2008 року відповідач виконав вимогу позивача та оплатив 1 200 000 грн. Залишок суми у розмірі 140000 грн. відповідач у встановлений строк не сплатив, що призвело до заборгованості перед позивачем.

Предметом зустрічного позову є матеріально –правова вимога Кар'єру визнати недійсним договір поруки № 207/П/01 від 31.03.2008р., укладений між сторонами на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України. Підставами для визнання оспорюваного договору поруки недійсним позивач за зустрічним позовом вказує наступні обставини: спірний договір зі сторони Кар'єру, як поручителя за цим договором, підписаний не колишнім директором підприємства Барановим С.Г., а іншою особою, яка не була уповноважена на таку дію, та скріплений печаткою підприємства, дозвіл на виготовлення якої Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області не видавався, що суперечить положенням цивільного законодавства України.

Задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що оспорюваний договір поруки від імені керівника Кар'єру підписаний невідомою особою та скріплений не печаткою підприємства, дозвіл на виготовлення якої виданий дозвільною системою Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області. Отже, цей договір не може створювати правових наслідків, що обумовлені ним для сторін договору, що у відповідності до вимог ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

          Колегія суддів в цілому погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підстави недійсності правочину передбачені, зокрема, ст. 215 ЦК України. За приписами цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Отже, вирішуючи спір про визнання договору поруки недійсним господарський суд повинен встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що від імені Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру спірний договір поруки укладено і підписано генеральним директором Барановим С.Г. та скріплено печаткою підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

 Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статуту Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру, зареєстрованого Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 10.11.1998р., Кар'єр є повноправною власністю Республіки Молдова, входить до складу державного концерну “INMACOM” із збереженням повної юридичної та господарської самостійності, діє відповідно до законів Республіки Молдова стосовно розпорядження майном, законів України, норм міжнародного права та положень статуту; відносини Кар'єру з іншими підприємствами у всіх галузях господарської діяльності здійснюються на основі договорів; власник здійснює свої права по управлінню підприємством через уповноважені ним органи. Призначення керівника підприємства є правом концерну шляхом укладення з ним трудового контракту; керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком питань, віднесених до компетенції вищих органів управління підприємством (п.п. 2, 3.9, 4.2, 4.7).

Таким чином, органом юридичної особи позивача за зустрічним позовом (Кар'єру), уповноваженим набувати цивільні права і обов'язки у договірних відносинах, є керівник підприємства. Наявні в справі матеріали свідчать про те, що станом на момент укладення договору поруки від 31.03.2008 року директором Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру був Баранов С.Г.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, підпис особи, уповноваженої на вчинення правочину установчими документами юридичної особи, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, а також печатка, в силу вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України є обов'язковими реквізитами договору та  підтверджують повноваження особи на укладення угоди.

З огляду на те, що основною підставою для визнання спірного договору поруки недійсним позивач за зустрічним позовом вказує те, що на цьому договорі міститься підпис не колишнього директора підприємства Баранова С.Г., а іншої особи, яка не була уповноважена на таку дію, а також проставлена печатка підприємства, дозвіл на виготовлення якої Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області не надавався, судом першої інстанції у справі було призначено судову технічну та почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновками № 54, № 55 судово - почеркознавчої та судово - технічної експертизи від 25.01.2011р., складеними Миколаївським відділенням Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз, підписи від імені Баранова С.Г. в лівому нижньому куті першого аркуша, та в графі „Генеральний директор” Баранов С.Г.” другого аркуша договору поруки № 207/11/01 від 31.03.2008р. виконані не Барановим С.Г., а іншою особою з наслідуванням підписам Баранова С.Г., а відбитки печатки „Первомайський гранітно-щебеневий кар'єр”, нанесені на договір поруки під словами „Поручитель” „Первомайський гранітно-щебеневий кар'єр” зроблені не печаткою „Первомайський гранітно-щебеневий кар'єр”, дозвіл на виготовлення якої наданий дозвільною системою Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області.

          Не суперечать висновки зазначеної експертизи й іншим зібраним по справі доказам, достовірність яких встановлена судом.

          Так, в листах № 01/10-9, № 01/10-10, № 01/10-11 від 11.02.2010р., № 01/10-15 від 11.03.2011р. Республіканського виробничого концерну промисловості будівельних матеріалів “INMACOM” Республіки Молдова, до складу якого згідно з статутом входить Первомайський гранітно-щебеневий кар'єр, повідомляється, що статут Кар'єру узгоджений підписом президента Концерну у жовтні 1998 року та скріплений печаткою Концерну, виготовленою відповідно до внутрішнього законодавства Республіки Молдова у червні 1998 року в єдиному екземплярі, яка була вилучена і знищена у січні 2004 року відповідними органами у зв'язку із видачею Концерну реєстраційного свідоцтва нового зразку, з присвоєнням нового ідентифікаційного номеру та виготовленням нової гербової печатки Концерну, яка категорично не могла бути використана у господарській діяльності Кар'єру, зокрема, при укладенні договору поруки з ТОВ  "Євро Лізинг” від 31.03.2008р., на що Концерном не надавалося ніякої згоди. З колишнім директором Кар'єру Барановим С.Г. Концерн не укладав трудового контракту, а також дозволів і повноважень Баранову С.Г. на укладення договорів, де б Кар'єр виступив гарантом виконання зобов'язань іншого підприємства Концерном не надавалося.

          Пунктом 3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 року № 17, встановлено, що підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки. Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим - у відповідності з наказом, розпорядженням або рішенням по них - виготовлення додаткових печаток з цифрами "1", "2" і т. д., а також простих круглих печаток та різних штампів для: секретаріатів; секретних відділів (спецчастини); канцелярії (загального відділу); управлінь справами; адміністративно-господарських управлінь (відділів); управлінь (відділів) кадрів; а також інших, які передбачені статутом, положенням або наказом по цих підприємствах.

Судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем за зустрічним позовом не спростовано, що оспорюваний договір поруки був підписаний зі сторони позивача за зустрічним позовом невстановленою особою, яка не була уповноважена ним укладати вказаний договір, та скріплений не печаткою Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру, дозвіл на виготовлення якої наданий дозвільною системою Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області, а печаткою, яка не може використовуватися в його господарській діяльності.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Сторонами в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних доказів, які б свідчили про наступне схвалення позивачем за зустрічним позовом оспорюваного договору поруки. Схвалення цього договору зі сторони Кар'єру в особі його законно сформованих органів, які діють відповідно до установчих документів, не відбулося. Враховуючи, що оспорюваний договір від імені керівника Кар'єру підписаний невстановленою особою, то ця особа не мала статусу представника підприємства, тому необґрунтованим є посилання ТОВ "Євро Лізинг”, що часткове виконання Кар'єром договору поруки свідчить про його схвалення.

При цьому, колегія суддів враховує, що згідно з повідомленням Генеральної Прокуратури Республіки Молдова від 20.01.2009р. № 11-1052/08-217 та дорученням про надання правової допомоги від 20.06.2008р. на адресу компетентних правоохоронних органів України, Прокуратурою по боротьбі з корупцією Республіки Молдова розслідується кримінальна справа № 2008978080 порушена 17.06.2008 року за ознаками злочину передбаченого ст. 328 ч. 3 Кримінального Кодексу Республіки Молдова по факту вчинення посадовими особами Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру дій, які виходять за межі наданих їм законом прав і повноважень, що спричинили тяжкі наслідки суспільним інтересам.

За таких обставин, враховуючи те, що оспорюваний договір поруки підписаний зі сторони Кар'єру від імені директора підприємства невстановленою особою, яка не була уповноважена ним укладати вказаний договір, та скріплений не печаткою підприємства, дозвіл на виготовлення якої наданий дозвільною системою Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській області, а печаткою, яка не може використовуватися в господарській діяльності даного підприємства, суперечить вимогам ч.ч. 1, 3 ст. 92, ч. 2 ст. 207 ЦК України, то суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для визнання цього договору недійсним на підставі ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи те, що підставою первісного позову є невиконання відповідачем зобов'язання за укладеним договором поруки № 207/П/01 від 31.03.2008р., який є недійсним з моменту його вчинення, то первісні позовні вимоги задоволені бути не можуть.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони не спростовують висновків місцевого суду і не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. Твердження скаржника про порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.03.2011 року у справі № 15/162/09-НР залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.          

Головуючий  суддя:                                                             Бєляновський В.В.

Судді:                                                                                      Мирошниченко М.А.

  Шевченко В. В.