Рішення

від 21.06.2011 по справі 38/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/71

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.06.11 р.                                                                                 Справа № 38/71                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Лейби М.О.

  при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

         розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРГАЗ” м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАНТЕЯ” м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості   за поставлений природний газ  у розмірі 1102,08грн., пені у розмірі 45,32грн., інфляційних у розмірі 33,30грн., 3% річних у розмірі  9,03 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРГАЗ” м.Маріуполь, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАНТЕЯ” м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за поставлений природний газ  у розмірі 1102,08грн., пені у розмірі 45,32грн., інфляційних у розмірі 33,30грн., 3% річних у розмірі 9,03 грн., а разом 1 189,73грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на поставку природного газу №989  від 27.12.2010р., акти прийому-передачі природного газу від 31.01.2011р., від 28.02.20011р., лист №178 від 20.04.2011р., розрахунок суми позову, правовстановлюючі документи тощо.

31.05.2011р. позивач надав супровідний лист, яким просить суд залучити до матеріалів справи виписки по рахунку та прибутковий касовий ордер №334 від 14.01.2011р. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

         Відповідач у судові засідання  не з'явився, відзив на позов не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, та повернутим на адресу суду поштовим повідомленням “з відміткою вручено уповноваженій особі”.

 Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

 Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

          Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Маргаз” (за договором-постачальник, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПАНТЕЯ” (за договором – замовник, далі-відповідач) був укладений договір  на поставку природного газу №989.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність замовнику природний газ, а замовник зобов'язався прийняти від постачальника природний газ в об'ємах, зазначений у п.2.1.

Розділом 2 договору сторони визначили кількість і якість газу.

Об'єм газу, який планується поставити за цим договором складає 2,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень – 1,0 тис.куб.м., лютий – 1,0 тис.куб.м.,  а разом 2,0 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Третім розділом договору сторони визначили умови поставки і облік газу.

Пунктом 3.4 договору, встановлено, що замовник зобов'язується до 15 числа місяця, який передує місяцю поставки природного газу, надати постачальнику заявку планового об'єму поставки, а також здійснити 100% оплату замовленого об'єму природного газу на розрахунковий рахунок постачальника. При наявності ресурсу природного газу у постачальника, замовлений об'єм газу може бути скоригований замовнику на підставі виконаної за нього 100% оплати і письмової заявки до 10 числа поточного місяця.

Кількість газу, поставленого замовнику газу закріплюються щомісячними актами прийому-передачі газу, які підписуються на підставі наданих в ВАТ “Маріупольгаз” замовником в строк до 30 (31) числа звітного місяця комерційних даних про витрати газу  (п. 3.13).

Розділом 5 договору сторони зазначили ціну газу.

Так, пунктом 5.1 договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 2187,20грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –135,4грн., крім того, ПДВ –20%. До сплати за 1000куб.м природного газу – 2366,344грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –2839,613грн.

Загальна сума договору складається із суми вартості місячних поставок  газу (п.5.2).

Кінцевий розрахунок здійснюється відповідно з актом прийому-передачі природного газу до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п.6.3).

Відповідно до розділу 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання замовником  умов п.6.2 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.11.1 Договору, договір набуває чинності з 01.01.2011р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2011р., в частині проведення фінансових розрахунків – до їх повного здійснення.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом січня – лютого 2011р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 481,75грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі від 31.01.2011р. та від 28.02.2011р.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 2379,67грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок по рахунку позивача та копією прибутково-касового ордеру.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений природний газ складає 1 102,08грн.

Відповідач заборгованість за поставлений природний газ в строки обумовлені договором не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1102,08грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 45,32грн., інфляційні у розмірі 33,30грн. та  3% річних у розмірі 9,03грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

 Розглянув  матеріали  справи,  представлені  документи,  заслухав  пояснення  позивача, оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають задоволенню  частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №989 від 27.12.2010р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу за січень, лютий 2011р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 1 102,08грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростовується жодним доказом відповідача.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем  заборгованості в сумі 1 102,08грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі невиконання замовником  умов п.6.2 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на п. 7.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.01.2011р. по 26.04.2011р. в сумі 45,32грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначений період нарахування пені у зв'язку з чим розмір пені складає 40,78грн.  Таким чином, позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково в розмірі 40,78грн.   

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 4,54грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі  9,03грн. та інфляційні нарахування в сумі  33,30грн.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що позивачем не вірно визначений період нарахування річних та інфляційних.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних складає 7,88грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 7,88грн.  

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у залишковому розмірі 1,15грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Здійснивши перерахунок інфляційних, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних складає 27,37грн., що має наслідком часткове задоволення позовних вимог в цій частині.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРГАЗ” м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАНТЕЯ” м.Маріупол про стягнення заборгованості   за поставлений природний газ  у розмірі 1 102,08грн., пені у розмірі 45,32грн., інфляційних у розмірі 33,30грн., 3% річних у розмірі  9,03грн.,  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАНТЕЯ” м.Маріуполь, Донецька область  (87555, Донецька область, м.Маріуполь, вул.9 Авіадивізії,6/15, ЄДРПОУ 31825297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРГАЗ” м.Маріуполь (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Миколаївська,16, ЄДРПОУ 34440221) заборгованість   за поставлений природний газ  у розмірі 1 102,08грн., пеню у розмірі 40,78грн., інфляційні у розмірі 27,37грн., 3% річних у розмірі  7,88грн, державне мито у розмірі 101,00грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,69грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.06.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

      Повний текст  рішення складено та підписано 23.06.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.