Постанова

від 22.06.2011 по справі 2а-4744/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р.                                                                                    № 2а-4744/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представників позивача –Пирча Р.В., Білоуса А.Т.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ДПІ у Стрийському районі Львівської області до ОСОБА_3 про стягнення податку з власників транспортних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Стрийському районі звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 62530,00 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_3 є власником придбаних автомобілів марки VOLKSWAGEN T4, VOLKSWAGEN T4 і OPEL VIVARO та відповідно до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” зобов‘язаний був сплатити податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету Братківської сільської ради Стрийського району Львівської області. Податок відповідачем фактично не сплачено, а тому та підлягає стягненню податковим органом в примусовому порядку.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши доводи представників позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

За даними Управління ДАІ на ім‘я ОСОБА_3 зареєстровано автомобілі VOLKSWAGEN T4 (державний номерний знак НОМЕР_1) 2000 року випуску, VOLKSWAGEN T4 (державний номерний знак НОМЕР_2) 1999 року випуску та OPEL VIVARO (державний номерний знак НОМЕР_3) 1999 року випуску.

Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 62530,00 грн.

У відповідь на запит ДПА у Львівській області,  листом №9/2074 від 31.08.2010 р. за підписом начальника Львівського відділу реєстраційно-екземенаційної роботи ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, Львівський ВРЕР ДАІ надав запитувану інформацію про те, що               ОСОБА_3  здійснив першу реєстрацію транспортних засобів - двох автомобілів VOLKSWAGEN T4 та автомобіля OPEL VIVARO, квитанції про сплату податку з власників ТЗ відсутні.

Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно листа Братківської сільської ради Стрийського району Львівської області від 27.12.2010 р. №212, наданого на запит податкового органу, у період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. від гр. ОСОБА_3  до бюджету не надходили кошти по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 62530,00 грн. Факт несплати відповідачем вказаного податку також підтверджується листом Західного ГРУ КБ "Приватбанк" від 04.11.2010 р. №5949. - не знайдено квитанції про оплату.

Таким чином відповідач фактично не сплатив до бюджету податок з власників транспортних засобів.

Спір виник у зв‘язку із не сплатою фізичною особою ОСОБА_3 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.2 цього ж Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Стаття 14 Закон України "Про систему оподаткування" передбачає, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлено Законом України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”.

Статтею 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Аналогічними за змістом є завдання, функції та права органів державної податкової служби, встановлені Законом України “Про державну податкову службу”.

Таким чином, ДПІ у Стрийському районі в межах наданих законом повноважень звернулась до суду з вимогою про стягнення даного виду податку з фізичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704. Оскільки відповідач є власником транспортного засобу, він є платником податку.

Відповідно до ст. 3 цього Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Перша реєстрація транспортних засобів відповідача здійснена 02.03.2010 р.

Виходячи із ставок податку за транспортний засіб марки VOLKSWAGEN T4 (д.н.з. НОМЕР_1) 2000 року випуску, з розрахунку за рік належить до сплати 18960,00 грн. (об’єм двигуна –1896 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. –1000,00 грн.); VOLKSWAGEN T4 (д.н.з. НОМЕР_2) 1999 року випуску, з розрахунку за рік належить до сплати 18960,00 грн. (об’єм двигуна –1896 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. –1000,00 грн.); OPEL VIVARO (д.н.з. НОМЕР_3) 2000 року випуску, з розрахунку за рік належить до сплати 24610,00 грн. (об’єм двигуна –2461 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. –1000,00 грн.), а всього - 62530,00 грн.

Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Відповідно до ч. 6 цієї статті фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до ч. 5-8 ст. 6 цього Закону сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

Відповідно до ст. 7 цього Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації до бюджету не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, cуд вважає, що відповідач не виконав обов‘язку із сплати податку.

З наведених вище положень Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, вбачається, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), а саме п. 4.2 ст. 4, визначено в яких випадках  контролюючий орган зобов‘язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, а саме у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Як вбачається, з наведеного, на податковий орган не покладено обов‘язку самостійно здійснювати нарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підлягає сплаті. Таким чином, податкове повідомлення рішення і податкові вимоги, відповідно до ст.6 Закону 2181-ІІІ, з приводу сплати даного виду податку не виносяться.

Разом з тим, як зазначалось вище, податковий орган не позбавлений права щодо стягнення податків, в тому числі податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають  задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,–

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (прож.: с. Братківці, Стрийського р-ну, Львівської обл., ідент.№ НОМЕР_4) на користь місцевого бюджету Братківської сільської ради Стрийського району, Львівської області (р/р №33216882700626, код платежу 12030200, ЗКПО 25260601, МФО 825014, ГУДКУ у Львівській області) 62530,00 грн. податку з власників транспортних засобів.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

         Суддя                                                                                          Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 25.06.2011 р.