Ухвала

від 01.09.2014 по справі 2а-4744/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 р. Справа № 130818/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Каралюса В.М., Затолочного В.С.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.04.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податку з власників транспортних засобів в сумі 62530,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» зобов'язаний був сплатити податок з власників транспортних засобів при першій реєстрації у розмірі 62530,00 грн. Платіжний документ про сплату вказаного податку відсутній, податок до бюджету не надійшов, а тому його фактично не сплачено.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (прож.: АДРЕСА_1, ідент.НОМЕР_4) на користь місцевого бюджету Братківської сільської ради Стрийського району, Львівської області (р/р №33216882700626, код платежу 12030200, ЗКПО 25260601, МФО 825014, ГУДКУ у Львівській області) 62530,00 грн. податку з власників транспортних засобів.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» йому без пред'явлення квитанції про сплату передбачених законодавством податків і зборів було б відмовлено в державній реєстрації транспортних засобів.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації транспортних засобів до бюджету не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, тому відповідач не виконав обов'язку із сплати податку.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачам були врегульовані положеннями Закону України «Про податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», Закону України «Про систему оподаткування» та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції чинній на час їх дії.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що аа даними Управління ДАІ на імя ОСОБА_1 зареєстровано автомобілі VOLKSWAGEN T4, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, VOLKSWAGEN T4, державний номерний знак НОМЕР_2, 1999 року випуску та OPEL VIVARO, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску.

Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 62530,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем у законодавчо встановлені строки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Позивач є власником транспортних засобів VOLKSWAGEN T4, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, VOLKSWAGEN T4, державний номерний знак НОМЕР_2, 1999 року випуску та OPEL VIVARO, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно абзаців 1, 2 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

При цьому, під власним транспортним засобом (автомобілем) слід розуміти транспортний засіб (автомобіль), який належить громадянину на підставі права власності.

Транспортний засіб, що належить відповідачу у відповідності до ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є об'єктом оподаткування за ставкою 1000,00 грн. за 100 куб.см., тому сума податку, яка підлягає сплаті у зв'язку із реєстрацією вказаного транспортного засобу, складає 24610,00 грн.

Враховуючи те, що у відповідача виник обов'язок сплатити нарахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за закінченням встановленого строку для його сплати, узгоджені податкові зобов'язання стали податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому факт узгодження податкового зобов'язання виключає підстави для оцінки судом правомірності визначення податковим органом податкового зобов'язання.

Зважаючи на те, що відповідач, незважаючи на вимогу податкового органу щодо сплати вказаного податку з власників транспортних засобів, у добровільному порядку зазначену суму податку не сплатив, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі №2а-4744/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді В.М.Каралюс

В.С.Затолочний