Постанова

від 13.05.2008 по справі 26/462

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/462

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2008                                                                                           № 26/462

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Коротун  О.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Печений М.В. – представник за дов. № 01-12-Дир-54 від 18.01.2008;

 від відповідача -Корінна Н.М. – представник за дов. № 24/12 від 24.12.2007;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерне товариство закритого типу "Київметал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.12.2007

 у справі № 26/462 (Пінчук В.І.)

 за позовом                               Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України

 до                                                   Акціонерне товариство закритого типу "Київметал"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 49945,71 грн.

 Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича (далі – позивач) у жовтні 2007 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу „Київметал” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 45223,39 грн. суми заборгованості та 4722,32 грн. суми неустойки; також просив покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2008 (дата підпису повного тексту рішення 29.12.2007) у справі 26/462 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 45223 (сорок п'ять тисяч двісті двадцять три) грн. 39 коп. боргу, 4722 (чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 32 коп. неустойки,  499 (чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 45 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення мотивоване тим, що відповідач в порушення умов договору не своєчасно і в неповному обсязі сплачував платежі, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 45223,39 грн., тому на підставі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України позов в цій частині задоволено.

          Крім того, суд першої інстанції на підставі п. 8.2 договору за несвоєчасну оплату орендних платежів та за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги стягнув з відповідача неустойку у розмірі 0, 1% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% суми несплаченого своєчасно платежу, всього, крім основного боргу, суд стягнув з відповідача 4722, 32 грн. неустойки.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення, в якому повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008 у справі № 26/462 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження у складі: головуючої судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.

          Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2008 в зв'язку з обранням судді Губенко Н.М. суддею Вищого господарського суду України, доручено розгляд апеляційної скарги у вказаній справі колегії суддів у складі: Ропій Л.М. – головуюча суддя, судді Барицька Т.Л., Коротун О.М.

          Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2008 в зв'язку з обранням судді Барицької Т.Л. суддею Вищого господарського суду України, передано для здійснення апеляційного провадження справу № 26/462 колегії суддів під головуванням судді Смірнової Л.Г.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 справа № 26/462 прийнята для подальшого провадження колегією суддів, у складі головуючої судді Смірнової Л. Г., суддів Алданової С.О., Коротун О.М.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 у справі № 26/462 прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими.

Крім того, апелянт зазначив, що під час судового засідання позивач вказав, що заборгованість з боку відповідача виникла нібито на підставі рахунків-фактур, актів звірки та актів здачі-приймання робіт, проте, жодних розрахунків за даними документами, які б засвідчили необхідність сплати саме такої суми з боку відповідача, позивач не надав.

15.04.2008 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду апелянт надав доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначив, що позивачем було порушено п. 7.3 договору оренди нерухомого майна від 01.01.2007, яким встановлено, що у разі виникнення суперечок при виконанні цього договору сторони зобов'язані вжити заходів щодо їх врегулювання. Проте позивач відмовився від проведення переговорів з відповідачем щодо розірвання вказаного договору та в примусовому порядку наполягав на додатковій угоді про збільшення орендної плати та здійснення проплат за новою ставкою орендної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 № 26/462 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що при розрахунках орендної плати, яка зазначена в п. 5.1. договору оренди № 20-07 від 01.01.2007, були застосовані орендні ставки без урахування змін в Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, з тих причин, що позивачу на момент укладання договору, не було відомо про прийняття, напередодні нового 2007 року, Кабінет Міністрів України, постанови № 1846 від 27.12.2006 „Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, якою було змінено орендні ставки з 10 до ставки 18, за напрямом діяльності.

Крім того, позивач в відзиві зазначив, що майно, яке знаходиться на балансі ІПМ НАН України, є державним і норми законодавства, які стосуються, в даному випадку, оренди державного майна для Інституту, є нормами прямої дії і ігнорувати зазначені зміни в законодавстві інститут не мав права, підвищення орендної плати було ініційовано не позивачем, а державою.           15.04.2008 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду на підставі ст. 77 ГПК України оголошена перерва до 13.05.2008. Тому постанову прийнято 13.05.2008.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 01.01.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна НАН України № 20-07 (аркуш справи 4, далі-договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення, яке знаходиться на балансі ІПМ НАН України складський асфальтований майданчик 1334 м2, що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Крижанівського, 3.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 6 договору строк дії договору встановлений з 01.01.2007 по 31.12.2007.

          Відповідно до п.п. 6.3, 6.4, 6.5, 6.6 ст. 6 договору, він може бути розірваний достроково за взаємною згодою сторін; договір може бути розірваний за рішенням господарського суду за ініціативою однієї із сторін у випадках, передбачених чинним законодавством, а також у випадках: порушення однієї із сторін зобов'язань за цім договором, у тому числі несплати орендних платежів протягом 3 місяців; навмисного, або необережного погіршення стану орендованих приміщень, або іншого майна позивача з вини відповідача.

          Попередження про розірвання договору за ініціативою однієї із сторін повинно бути надано не пізніше як за місяць, до дня розірвання договору орендар (відповідач) зобов'язаний повністю сплатити орендодавцю (позивачу) всі платежі за договором.

          Сторони договору узгодили в п. 6, що договір може бути розірваний достроково в установленому законом порядку, а також у разі настання форс-мажорних обставин (стихійне лихо, військові дії, зміни законодавства, інші обставини, які не залежать від сторін не дозволяють виконати договір і які не можна припинити волею однієї із сторін).

          Відповідно до п.п. 3.1.3., 3.2.2. договору позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки платежів до 15 числа поточного місяця, а відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати платежі за договором.

          Згідно п.п. 5.1., 5.2, 5.4. договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату, яка визначається в установленому законом порядку і всього складала 20188, 69 грн.; відшкодування комунальних платежів; відшкодування податку на землю; витрати на утримання будинку та прилеглої території; інші витрати по розрахункам орендодавця; орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог діючого законодавства щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за час фактичного користування приміщенням до його звільнення; розмір додаткових платежів пов'язаних з утриманням орендованого майна та прилеглої до будинку території з наданням послуг, зі сплатою податків, та ін. розраховується з урахуванням електроприладів орендаря, або по показникам електролічильника, та надається орендарю за перший місяць оренди при укладанні договору з розшифровкою і письмовою вказівкою, що в подальшому така сума буде змінюватись в залежності від фактичних витрат та змін тарифів.

          Відповідно до п. 4 Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.01.2007 № 43, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 06.02.2007 № 99/13366, орендодавці не пізніше 28.02.2007 мають письмово попередити всіх орендарів про перегляд договорів оренди в частині орендної плати. Так, зазначено, що підставою для перегляду є: стаття 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, яка передбачає перегляд розміру орендної плати у випадках, встановлених законодавчими актами України. Таким актом є Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”; умови договору оренди (якщо договором передбачений перерахунок орендної плати у разі зміни Методики її розрахунку).

          Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою КМ України № 1846 від 27.12.2006 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” було змінено орендні ставки з 10 % до ставки 18 %, за напрямом діяльності.

          Позивач листом від 30.01.2007 № 01-12-Дир-126 (аркуш справи 38), повідомив відповідача про те, що Постановою Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” від 27.12.2006 № 1846 ставки орендної плати з 27.12.2006 збільшені. Так, відповідно до п. 5.5 договору оренди, розмір орендної ставки за напрямком діяльності відповідача буде підвищено до 18% з 01.01.2007, у зв'язку з чим вартість орендної плати становитиме 15,1339 грн. на дату оцінки без ПДВ за 1 м2. Даний лист був отриманий відповідачем у лютому 2007 року, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, відзивом на апеляційну скаргу (аркуш справи 32).

          Позивачем на адресу відповідача було направлено проект додаткової угоди № 20-07 від 01.01.2007, в якій сума орендної плати з ПДВ становить 25531,49 грн., яка не була підписана відповідачем.

          Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом; особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

          Листом від 28.02.2007 № 28/02 (аркуш справи 40) відповідач повідомив позивача, що не погоджується з будь-якою вимогою про сплату орендної плати у додатковому розмірі за січень та лютий 2007 року тому, що встановлений діючим законодавством та умовами договору порядок здійснення змін до істотних умов договору оренди поширюється на події у наступному, а не як на події у минулому. Проте зауважив, що хоче підтвердити своє прагнення та згоду щодо розгляду питання підвищення розміру орендної плати за оренду нерухомого майна на наступний період.

          Позивач на лист відповідача № 28/02 надіслав лист № 01-12-83-287 (аркуш справи 41), в якому повідомив, що згідно з п. 5 наказу Фонду державного майна України від 18.01.2007 № 43 єдиним базовим місяцем для розрахунків орендної плати за новими ставками встановлено січень 2007.

          Крім того, відповідно до п. 5.5 договору сторони узгодили, що порядок сплати та розмір орендованих платежів, передбачений цім договором, переглядається у випадках зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, фактичних витрат на отримання будинку, несвоєчасної сплати орендарем передбачених договором платежів та в інших випадках передбаченим чинним законодавством. Сума орендної плати, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується в установленому законом порядку.

          Відповідач листом № 27/03 від 27.03.2008 повідомив позивача про свій намір розірвати договір оренди нерухомого майна від 01.01.2007 з 01.05.2007 року.

          Проте, договір не передбачає розірвання договору в односторонньому порядку на підставах зазначених в листі відповідача № 27/03. Крім того відповідно до п. 6.4. договору, він може бути розірваний за рішенням господарського суду. Як свідчать матеріали справи та не заперечується учасниками судового засідання, договір не був визнаний розірваним рішенням господарського суду, отже продовжував існувати до 01 червня 2007 року.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не залишив орендоване приміщення та продовжував сплачувати нові рахунки після надіслання листа № 27/03. Відповідач за січень - квітень 2007 року сплатив позивачу 96 871,52 грн. в т. ч. орендної плати. Отже, з огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку що відповідач відповідно до ст. 642 ЦК України фактично прийняв додаткову угоду позивача, а умови договору (п. 5.5.) передбачали можливість такого перегляду орендної плати.

          Київський апеляційний господарський суд не приймає твердження відповідача, що ним сплачувалась орендна плата згідно з первинним договором, а саме 16823,91 як необґрунтовані, оскільки відповідач платіжними дорученнями сплачував більшу суму за оренду ніж була передбачена первинним договором, свідчить про те, що відповідач фактично сплачував орендну плату за новими розцінками.

          Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає твердження відповідача, що позивач в перший же місяць оренди почав неправомірно виставляти рахунки із більшою сумою орендної плати не 16823,91 грн. без ПДВ, а 17730,73 грн., що підтверджується рахунком № 54 від 15.01.2007 як необґрунтовані, оскільки як вже зазначалося, позивач направив на адресу відповідача 30.01.2008 лист про зміну орендної плати відповідно до п. 5.5 договору і, крім того, як зазначено в п. 5.1 договору, вона може змінюватись в залежності від індексу інфляції останнього місяця, по якому є інформація.          

          Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з неналежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

          Відповідно до п. 5 „Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна”, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України від 18.01.2007 № 43, перегляд договорів має бути здійснений шляхом укладення додаткових угод до договорів оренди в строки, передбачені графіком перегляду договорів, розробленим Фондом державного майна України. Єдиним базовим місяцем для розрахунків орендної плати за новими ставками встановлено січень 2007 року. Запропоновано орендарям у додаткових угодах першим місяцем оплати за новими ставками також визначати січень 2007 року.

          Орендна плата за січень 2007 року визначається на основі розрахованої відповідно до вимог пунктів 8 і 12 Методики орендної плати за грудень 2006 р. з урахуванням зміни розміру орендної ставки та відповідно до вимог пункту 13 Методики індексу інфляції за січень 2007 року.

          З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував орендну плату саме з січня 2007 року.

          Позивач 18.07.2007 листом № 01-12-83-902 (аркуш справи 39) повідомив відповідача, що орендовані площі були залишені відповідачем без належного оформлення, договір оренди нерухомого майна № 20-07 від 01.01.2007, укладений між ІПМ НАН України та АТЗТ „Київметал” слід вважати розірваним з 01.06.2007. Крім того, позивач даним листом повідомив, що у відповідача існує заборгованість на загальну суму 49945,71 грн., з яких 4722,32 грн. є штрафні санкції у вигляді пені за неналежне виконання умов зазначеного договору оренди, та пропонував відповідачу у термін до 27.07.20007 перерахувати суму боргу на р/рахунок ІПМ НАН України.

          Позивачем виставлені рахунки за орендну плату з лютого по травень на суму 117557,48 грн., а відповідачем відповідно до платіжних доручень сплачено лише 72695,34 грн.

          Крім того, відповідно до п. 8.2 договору нарахована неустойка за рахунками № 274 від 16.04.2007 та № 406 від 15.06.2007 (аркуш справи 23-24) в період з 01.02.2007 по 01.05.2007.

          Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач на час звернення до суду першої інстанції та винесення рішення не погасив заборгованість по сплаті орендної плати.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

          Згідно п. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

          Відповідно до ст. 27 даного Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 2 ст. 21 даного Закону розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

В даному випадку розмір орендної плати був змінено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, отже у відповідності до даного пункту ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

          Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Київметал” залишити без задоволення.

2.   Рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 у справі № 26/462 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 26/462 повернути до господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Коротун  О.М.

 20.05.08 (відправлено)