Постанова

від 08.05.2008 по справі 15/830

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/830

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 травня 2008 р.                                                                                    № 15/830  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПершиков Є.В.

суддівДанилової Т.Б.

Ходаківської І.П.

розглянувши

касаційну скаргу    Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-люкс"

на постанову від 24.01.2008 р. Київського апеляційного господарського суду     

у справі№ 15/830 господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СКК "Зелений мис"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аква-люкс"

простягнення 32850 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Синюк А.С., за довіреністю

від відповідача – Герасимів А.Й., за довіреністю

                                                  ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторно-курортний комплекс „Зелений Мис” (далі -ТОВ ,,СКК„Зелений Мис") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аква –Люкс” про стягнення 32850 грн. витрат на усунення недоліків робіт за договором підряду від 03.01.2002 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2007 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 р., позовні вимоги ТОВ „СКК „Зелений Мис” задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ „Аква –Люкс” на користь ТОВ „СКК „Зелений Мис” 32850 грн. боргу, 328,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аква –Люкс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 р. Касаційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим скаржник просить передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.    

         Справа розглядається по суті колегією суддів у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., що утворена розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2006 р.  № 02-20/58.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2002 р. між ТОВ „СКК „Зелений Мис” (замовник) та ТОВ „Аква –Люкс” (підрядник) було укладено Договір на виконання робіт по реконструкції корпусів санаторію (далі -Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору, підрядник зобов'язувався виконати роботи по інженерному облаштуванню басейну корпусу № 2, що належить позивачу та знаходиться в м. Алупка по вул. І-го Травня, 1-3, а замовник зобов'язаний був прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.10.2002 р. результати вказаних робіт були здані позивачу, про що сторони підписали Акти виконаних робіт від 31.10.2002 р. на загальну суму 203434,64 грн.

26.10.2004 р. позивачем було виявлено недоліки виконаних робіт, зокрема іржу на поверхні басейну, покритій мозаїкою, про що складено акт від 26.10.2004 р. та направлено повідомлення №16 від 28.10.2004 р.  

Пунктом 6.4 договору передбачено, що усі дефекти і недоліки, допущені з вини підрядника, виявлені впродовж 2-х років після підписання останнього акту здачі-приймання робіт, він усуває за власний рахунок в узгоджений із замовником термін, починаючи не пізніше 2-х тижнів з моменту отримання повідомлення від замовника.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач на повідомлення не відповів, свого повноважного представника для узгодження термінів усунення виявлених недоліків не направив, виявлені позивачем недоліки не усунув.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтями 857, 859 ЦК України передбачено, що результат роботи в межах гарантійного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 852 ЦК України, якщо підрядник допустив недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 6.7 Договору встановлено, що збитки, спричинені невиконанням або неналежним виконанням своїх обов'язків по договору, винна сторона відшкодовує за власний рахунок у повному обсязі.

Оскільки відповідач не усунув недоліки за власний рахунок у встановлений договором строк, позивач уклав Договір підряду на ремонтно-будівельні роботи від 19.08.2005 р. з третьою особою - ТОВ „Будрес” на загальну суму 124 936,80 грн.

Як  встановлено судами попередніх інстанцій та  підтверджується  платіжним дорученням № 23 від 22.08.2005 р., позивач сплатив ТОВ „Будрес” аванс в сумі 32 850 грн.

Отже, внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо усунення недоліків виконаних робіт, виявлених впродовж гарантійного строку, позивач поніс збитки у вигляді витрат на оплату робіт по усуненню недоліків на суму 32 850 грн.  

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами попередніх інстанцій законно та обґрунтовано стягнуто з відповідача 32 850 грн. боргу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.  

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                ПОСТАНОВИВ:

      Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аква –Люкс”  залишити без задоволення.

      Постанову від  24.01.2008 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 15/830 господарського суду  м. Києва залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                Є. Першиков

Судді                                                                                           Т. Данилова                                                                                                                  

                                                                                                    І.  Ходаківська