Рішення

від 19.05.2011 по справі а9/400-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А9/400-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2011 р.                                                                  Справа № А9/400-07

           Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.

Кагарлицькою Об'єднаною державною податковою інспекцією у Київській області було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ “Пульс” (відповідач 1) за період з 07.04.2004р. по 31.03.2006р., в ході якої було встановлено факт наявності взаємовідносин з ТОВ “ВКФ “Захід-Агросервіс” (відповідач 2), код ЄДРПОУ 20130532, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено усний договір купівлі-продажу, в якому ТОВ “ВКФ “Захід-Агросервіс ЛТД” виступало продавцем товару.

На виконання умов договору, ТОВ “ВКФ “Захід-Агросервіс ЛТД” згідно податкової накладної №3 від 31.01.2005р., надано автопослуги  ТОВ “Пульс” на суму 38300,00 грн. (в т.ч. ПДВ –6383,33 грн.); по податкових накладних №23/02 23.02.2005р. на суму 46080,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7680,00 грн.), №9/3 від 09.03.2005р. на суму 44 904,00 грн. (в т.ч. ПДВ –7 484,00 грн.), №27 від 05.05.2005р. на суму 22 310 грн., (в т.ч. ПДВ –3 718,33 грн.), №28 від 12.05.05р. на суму 14 550 грн. (в т.ч. ПДВ 2 425,00 грн.), №29 від 17.05.05р. на суму 31 448,37 грн. (в т.ч. ПДВ –5 241,40 грн.), №30 від 25.05.05р.  на суму 15 714,00 грн. (в т.ч. ПДВ –2 619,00), №31 від 27.05.05р. на суму 13 095,00 грн. (в т.ч. ПДВ –2 182,50 грн.), №35 від 03.06.05р. на суму 83 089,00 грн. (в т.ч. ПДВ –13 848,17 грн.), №40 від 27.07.05р. на суму 28 622,33 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 770,39 грн.), №159 від 19.09.05р. на суму 71 262,00 грн. (в т.ч. ПДВ –28543,67 грн.) ТОВ “ВКФ “Захід-Агросервіс”  продало ТОВ “Пульс” мінеральні добрива.

Таким чином загальна сума продажу склала 409 374,70 грн. (38 300,00 грн.+ 46 080,00 грн.+ 44 904,00+ 22 310,00 грн.+ 14 550,00 грн.+ 31 448,37 грн.+ 15 714,00 грн.+ 13 095,00 грн.+ 83 089,00 грн.+ 28 622,33 грн. + 71 262,00 грн.), в т.ч. ПДВ –84 895,79 грн. (6 383,33 грн.+ 7 680,00 грн.+ 7 484,00 грн.+3 7 18,33 грн.+ 2 425,00 грн.+ 5 241,40 грн.+ 2 619,00 грн.+ 2 182,50 грн. + 13 848,17 грн.+ 4 770,39 грн.+28 543,67 грн.)

Розрахунки ТОВ „Пульс” з ТОВ ВКФ „Захід - Агросервіс” на суму 409 374,70 грн., проводились в готівковій формі.

Дані операції були відображені ТОВ “Пульс ” у податковому обліку, а саме: ПДВ на суму 84 895,79 грн. був включений до податкового кредиту по ПДВ, відображеного ТОВ “Пульс” у податкових деклараціях з ПДВ за звітні місяці 2005 року та віднесено  на валові витрати підприємства 324 478,91 грн.

Разом з тим, згідно листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.07.2006р. №14733/7/23-702 повідомлено, що провести зустрічну перевірку ТОВ ВКФ “Захід-Агросервіс ЛТД” немає можливості в зв'язку з тим, що стан платника - “21”, а саме ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду з підстав неподання протягом року податкової звітності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2006р. у справі 30/51 юридичну особу ТОВ ВКФ “Захід-Агросервіс ЛТД” припинено та зобов'язано державного реєстратора створити ліквідаційну комісію.

Крім  того, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 200149, наданої через загальний відділ господарського суду Київської області, записів про проведення реєстраційних дій не знайдено.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 157 КАС України, а також той факт, що ТОВ ВКФ “Захід-Агросервіс ЛТД” скасовано, суд закриває провадження у справі № А18/085-07 в частині стягнення з останнього на користь державного бюджету 409374,70 грн.

У зв'язку з тим, що ТОВ “ВКФ “Захід-Агросервіс ЛТД” не звітувався до податкового органу з серпня 2003 року (лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 11.09.06р. №17224/7/29-010), то поставлений товар не був відображений  ТОВ ВКФ “Захід-агросервіс ЛТД” у податковому обліку, не були здані декларації з ПДВ та про прибуток з підприємства, не сплачено податок на прибуток та ПДВ, що є порушенням вимог ст. ст. 3, 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Враховуючи вищевикладене податкові накладні, які підписані гр. Шаптала Є.А.,  складені з порушенням вимог п.18. Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року № 165 зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. №233/2037.          

Відповідно до п.2 Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Згідно вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІІ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Визначена особа наділена виключним правом на складання та підписання документів від імені юридичної особи.

Стаття 203 ЦК України визначає перелік вимог за яких правочин є чинним. Так, серед вказаних вимог вказано, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням наведеного спірний договір укладений без волевиявлення уповноваженої особи підприємства ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД»з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), яке значиться стороною в договорі, відповідно, даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України і згідно ч. 1, 2 ст. 215 Кодексу є недійсними, оскільки їх недійсність встановлена законом.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

За вчинення таких угод наступає адміністративно-господарська відповідальність (статті 238-239 Господарського кодексу України) у вигляді санкцій, встановлених частиною першою статті 208 цього Кодексу).

Нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом (ч.2 ст.215 ЦК України). Він з самого початку не породжує передбачених законом правових наслідків незалежно від пред'явлення позову про визнання його недійсним. Нікчемний правочин є недійсним  незалежно від визнання його таким і від бажання сторін, у зв'язку з чим його інакше називають абсолютно недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних нікчемних правочинів, ЦК виходить із змісту протиправної дії та значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин порушуватиме публічний порядок при сукупності об'єктивної та суб'єктивної ознак. Об'єктивна ознака такого правочину вказує на суперечливість його публічно-правовим актам держави. Суб'єктивна ознака правочину, що порушує публічний порядок, полягає у спрямованості дії сторін (сторони) на досягнення протиправного результату, яка вказує на умисне вчинення такого правочину.

Зважаючи на всі фактичні обставини, матеріали справи свідчать, що первинні документи, якими оформлено спірний договір, від імені ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД»всупереч положенням законодавства підписано певними фізичними особами без належних на те повноважень.

З усіх наведених фактичних обставин в їх сукупності вбачається, що фактично спірну угоду укладало не ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД», а невстановлені особи, котрі не маючи належних повноважень на її підписання, використовуючи

реквізити та печатку підприємства, фактично вчинили неправомірні дії стосовно іншої сторони –Відповідача 1.          

 Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть, зокрема, бути визнання правочину недійсним,  відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину. (Стаття 258 ЦК України).

Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. (ст.261 ЦК України)

У свою чергу, частиною 4 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочин.

Оскільки ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД»не звітується до податкового органу, то відповідно поставлений товар не був відображений  ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД»у податковому обліку, не були здані декларації з ПДВ та про прибуток з підприємства, не сплачені податок на прибуток та ПДВ, що є порушенням вимог ст. ст. 3, 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та ст.3 Закону Укрїни “Про податок на додану вартість.

Зазначені дії вплинули на стан розрахунків відповідачів за звітний податковий період (не сплата ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД» податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 84 895,79 грн. до державного бюджету, а  ТОВ “Пульс” включення до податкового кредиту по ПДВ –84 895,79 грн. та віднесено  на валові витрати підприємства  324 478,91 грн.).

Відповідно до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв‘язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Вищенаведена правова норма п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, крім підстав виникнення у платника права на податковий кредит (наявність правильно оформленої податкової накладної) з податку на додану вартість передбачає обов‘язкову наявність ще і такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно  до п. п. 7.7.5 п. 7.5 ст.  7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР  суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування.

Тобто, чинним законодавством України передбачено, що однією з обов‘язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата сум до Державного бюджету України.

Викладене підтверджує наявність умислу у ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД» на досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства (порушує публічний порядок) при укладенні спірного договору, а саме на ухилення від сплати податків, що підтверджується актом про результати невиїзної позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульс»№193/23-2/32841959 від 27.09.2007 року, на підставі якого позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №0005072301/0 від 05.10.2007 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009р. апеляційну скаргу Кагарлицької ОДПІ на постанову Господарського суду Київської області від 05.02.2008 року по справі за позовом ТОВ «Пульс»до Кагарлицької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0005072301/0 про визначення податкового зобов'язання задоволено.

Постанову Господарського суду Київської області від 05.02.2008 року по справі за позовом ТОВ «Пульс»до Кагарлицької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0005072301/0 скасовано та ухвалено нову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст. 72 КАС України).

У відповідності до ч.1 п.1 ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власник ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оскільки документи про взаємовідносини між ТОВ “Пульс” та  ТОВ ВКФ „Захід –Агросервіс ЛТД” датовані з 05.01.2006р., та  згідно з повідомленням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ТОВ ВКФ “Захід-Агросервіс ЛТД” не звітується починаючи з серпня 2003 року, рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2006р. -  дані господарські взаємовідносини не можуть бути законними, тому що вчинені з метою, яка за відомо суперечить інтересам Держави і суспільству, а саме з метою ухилення від сплати податку на прибуток, шляхом завищення валових витрат, та отримання з державного бюджету незаконного податкового кредиту по ПДВ.

Абзацом 2 п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. №1056 “Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” встановлено, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови №3 від 28.04.1978р. (з наступними змінами) “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз'яснив, що до угод, укладених з метою, свідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки та збори  в порядку та розмірах, передбачених законодавством.

Статтями 2, 4, 9 Закону України “Про систему оподаткування” передбачений обов'язок платників податків, яким, зокрема, є і суб'єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Оскільки мета підприємства протирічила одному з основних принципів існуючого супільного ладу, вона не відповідала інтересам держави та супільства.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, а також враховуючи, що відповідач доказів, які б спростували доводи позивача не надав суд дійшов висновку, що  позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 коштів, отриманих за нікчемною угодою, підлягають задоволенню повністю, тому  з ТОВ «Пульс» слід стягнути до Державного бюджету отриманого за усним договором, укладеним між ТОВ «Пульс» ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД»на загальну суму 409 374 грн. (чотириста дев'ять  триста сімдесят чотири) 70 коп.

Судові витрати у справі слід розподілити відповідно до вимог ч.4 ст.94 КАС України, згідно з якою у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

         Керуючись статтями 9, 69, 70, 71, 94, 97, 158-163, 167, 254 КАС України та на підставі ст.ст.207,208 ГК України, ст.ст.203,207,215 ЦК України, суд, -

  П О С Т А Н О В И В:   

           1.  Адміністративний позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з ТОВ «Пульс» (код ЄДРПОУ 32841959, юридична адреса: 09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Свердлова,29) в доход держави вартість отриманого за договором усним договорм купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Пульс» ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД»на  загальну суму 409 374 грн. (чотириста дев'ять  триста сімдесят чотири) 70 коп.

 3. Провадження у справі № А18/085-07/9 в частині стягнення з ТОВ ВКФ «Захід-Агросервіс ЛТД»409 374 грн. (чотириста дев'ять  триста сімдесят чотири) 70 коп. в доход державного бюджету закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови  подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.   

  Суддя                                                                                                          Л.В. Сокуренко

            Постанова складена в повному обсязі та підписана 23 травня 2011 р..   

             Суддя                                                                                                  Є.П. Євграфова