Рішення

від 16.05.2008 по справі 38/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/41

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.05.08 р.                                                                                                     Справа № 38/41                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом:  Приватного підприємства “ТОК-СЕРВІС” м. Горлівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегельний завод “Альтком” пгт. Очеретіне, Ясинуватського району, Донецької області

про стягнення  63 147грн.47коп.

за участю

представників сторін:

від позивача:   Удовенко С.Г. заст. директора за дов. № 04-3 від 04.04.2008 р.  

від відповідача: Вечерня І.М. юрисконсульт за дов. № б/н від 01.04.2008 р.                                                                                           

                                                                                     У судовому засіданні оголошувалася перерва з 12.05.2008р. до 14.05.2008р.  відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суть спору:

          Позивач, Приватне підприємство “ТОК-СЕРВІС” м. Горлівка, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегельний завод “Альтком” пгт.Очеретіне, Ясинуватського району  Донецької області про стягнення  63147 грн. 47 коп., в тому числі суми основного боргу 56691 грн. 20 коп., пені за прострочення платежу в сумі 1565 грн. 61 коп.,  інфляційних  у розмірі 4597 грн. 66 коп. та 3 % річних у розмірі 293 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду № 8 від 02.08.2007 р.

  На адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 27.03.2008р. № 22-10/903, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Цегельний завод “Альтком” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 32119035) та знаходиться за адресою: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт.Очеретине, вул. Першотравнева, 63. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.  

 21.04.2008р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву № 066/16-1 від 07.04.2008 р., в якому повідомив суду, що 04.04.2008 р. ним було перераховано позивачу 16000 грн. та залишок заборгованості складає 40691 грн. 20 коп. та письмові пояснення № б/н від 21.04.2008 р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

21.04.2008 р. відповідач надав клопотання № б/н від 21.04.2008 р., в якому він просить долучити до матеріалів справи докази часткової сплати боргу: платіжні доручення № 07 від 04.04.2008 р. на суму 16000 грн. та № 154 від 11.04.2008 р. на суму 5000 грн., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.  

12.05.2008 р. позивач надав суду заяву про уточнення ціни позову № 05-8 від 08.05.2008 р.,  в якій просить стягнути з відповідача борг в сумі 47355 грн. 52 коп., у тому числі суму основного боргу 35691 грн. 20 коп., пеню за прострочення платежу в сумі 3072 грн. 30 коп.,  інфляційні в сумі 8015 грн. 96 коп. та 3% річних в сумі 576 грн. 06 коп.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

12.05.2008р. відповідач надав суду уточнення до відзиву № 066/16-1 від                  07.04.2008р., в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, інфляційних та пені, яке судом розглянуто та залучено до матеріалів справи.

14.05.2008 р. відповідач надав суду заперечення на заяву про уточнення ціни позову № 14/06 від 14.05.2008 р., в яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 35691,20 грн., 3% річних в сумі 576,06 грн. та інфляційних в сумі 8015,96 грн. посилаючись на наступне.

13.05.2008р. відповідачем була оплачена у повному обсязі сума основної заборгованості у розмірі 35691,20 грн. (платіжне доручення № 225 від 13.05.2008р. додається).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом, однак згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник, вважається прострочившим виконання грошового зобов'язання, у випадку, якщо він не почав виконувати зобов'язання, але ТОВ “Цегельний завод „Альтком” до виконання зобов'язань  приступив, що підтверджується  зробленими виплатами у період з 02.08.2007 р. по 13.05.2008 р. в сумі 219691,20 грн.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

14.05.2008р. позивач звернувся до суду з  заявою № б/н від 14.05.2008р., в якої просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення платежу у розмірі 3072,30 грн.,  витрати від інфляції у розмірі 8015,96 грн. та 3% річних у розмірі 576грн.06коп., а в частині стягнення основного боргу у розмірі 56691,20 грн. провадження по справі припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

02.08.2007р. між Приватним підприємством “ТОК-СЕРВІС” (за договором –  підрядник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Цегельний завод “Альтком” (за договором –  замовник, далі – відповідач)  було укладено договір підряду № 8  (далі - договір) на виробництво електромонтажних робіт лінії підготовки сировини згідно проекту на суму 175000,00 грн. ( п.5.1 договору), згідно п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати згідно умов договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.   

Робота виконується на підставі вимог замовника та умов ліцензії АВ № 119190 від 14.07.2006 р.( п. 1.2 договору).

Підрядник зобов»язується виконувати роботи у повної відповідності із кошторисом, підписаним обома сторонами, який є невід»ємною частиною договору (п.2.2 договору).

Розділом 5 сторони передбачили вартість робіт, а саме: відповідно п. 5.1 вартість зроблених замовнику послуг встановлюється на підставі погодженим сторонами кошторисом, яка є невід'ємною частиною договору та складає 175000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Згідно п. 6.1 договору розрахунки за виконані роботи виконуються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами договору.

Розрахунки за договором  здійснюються на підставі акту приймання – передачі виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) (п. 6.2 договору).  

Пунктом 10.2 договору передбачена відповідальність за неналежне виконання умов договору, а саме: прострочення строків оплати, вказаних в п.6.1 договору, тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені з винної сторони у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

         Суд вважає договір підряду № 8 від 02.08.2007р.  укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання умов договору підряду № 8 від 02.08.2007р. позивач зобов'язувався виконати електро – монтажні роботи лінії підготовки сировини на загальну суму 221059,60 грн.

Відповідачем за період з 02.08.2007 р. по 12.10.2007 р. було перераховано позивачу 163000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 226 від 02.08.2007 р. на суму 90000,00 грн.; № 365 від 21.08.2007 р. на суму 13000,00 грн.; № 764 від 21.08.2007 р. на суму 20000,00 грн.; № 686 від 21.09.2007 р. на суму 20000,00 грн., № 868 від 12.10.2007 р. на суму 4000,00 грн.; № 784 від 12.10.2007 р. на суму 16000,00 грн., які містяться у матеріалах справи.

25.12.2007 р. сторонами було підписано акт приймання – здачі № 12 виконаних робіт  на суму 219691,20 грн., який міститься у матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем залишок заборгованості за виконаний об'єм робіт у розмірі 56691,20 грн.  не  був погашений, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.02.2008 р., який підписаний обома сторонами, та який позивач просить стягнути з відповідача.

Позивачем на адресу відповідача були направлені вимога про сплату заборгованості № 11 від 16.01.2008 р. та претензія № 12 від 29.01.2008 р. про сплату заборгованості та пені, які була залишені останнім без відповіді.

Оскільки, після подачі позову відповідачем була у повному обсязі сплачена заборгованість в сумі 56691 грн. 20 коп., позивач відмовився від позову в частині стягнення суми основного боргу  та просив припинити провадження у справі в цій частині.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору згідно п. 10.2  договору з урахуванням остаточних уточнень позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 3072грн.30коп., інфляційних у розмірі 8015грн.96коп. та 3% річних в сумі 576 грн. 06 коп. за порушення строків оплати.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір підряду № 8 від 02.08.2007р., договірну ціну на додаткові електромонтажні роботи, виписки із банку, лист – вимогу № 11 від 16.01.2008 р., претензію № 12 від 29.01.2008 р., заяву про уточнення ціни позову № 05-8 від 08.05.2008 р., акт приймання-передачі виконаних робіт № 12 за грудень 2007 р., акт звірки взаємних розрахунків, заяву про уточнення позовних вимог від 14.05.2008 р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву № 066/16-1 від 07.04.2008 р., клопотання від 21.04.2007 р., пояснення від 21.04.2008 р., уточнення до відзиву № б/н від 12.05.2008 р., заперечення на заяву позивача про уточнення ціни позову № 14/06 від 14.05.2008 р., платіжні доручення,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.          

       За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ч. 1 ст. 837 ЦК України).           

         Предметом договору передбачено обов'язок підрядчика виконати згідно умов договору роботу, та обов'язок  замовника  прийняти та розрахуватися за виконану роботу на умовах, викладених у розділі 6 даного договору.

Оскільки відповідач у процесі розгляду спору погасив суму заборгованості у розмірі 56691грн.20коп., позивач відмовився від позовних вимог в  цій частині,  а відтак провадження у справі в цій частини підлягає припиненню.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов”язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов”язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Суб”єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

В даному випадку, пунктом 10.2 Договору передбачена відповідальність за неналежне виконання умов договору, а саме: прострочення строків оплати, вказаних в п.6.1 договору, тягне за собою право добросовісної сторони  на стягнення пені з винної сторони у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

          Відповідачу за період з 28.12.2007р.по 12.05.2008р. обгрунтовано нарахована пеня у сумі  3072,30 грн.

В даному випадку період нарахування пені не перевищує шість місяців, тобто відповідає вимогам статті 232 ГК України.

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що заявлені позивачем вимоги стосовно стягнення з відповідача пені у розмірі 3072,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача з цього приводу судом відхиляються.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення грошових зобов'язань на підставі ст. 625 ЦК України за період з 28.12.2007 р. по 12.05.2008 р. відповідачу обґрунтовано нараховані інфляційні в сумі              8015 грн. 96коп.та 3% річних у сумі 576грн.06коп., які суд вважає доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 230, 232 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526,  546, 625,837 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 78,  п.4 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “ТОК-СЕРВІС” м. Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегельний завод “Альтком” пгт.Очеретіне, Ясинуватського району Донецької області про стягнення пені за прострочення платежу в сумі  3072грн.30 коп.,  інфляційних у розмірі 8015грн.96коп. та 3 % річних у розмірі                576грн.06коп. задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегельний завод “Альтком” (86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, вул.Першотравнева,63, р/р 26005301753492 у філії „Головне правління Промінвестбанку у Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 32119035) на користь Приватного підприємства “ТОК-СЕРВІС” м.Горлівка (84617 Донецька область,  м.Горлівка, вул.Горького,50, р/р 2600930012326 у Донецькій філії ВАТ Ві Ей Бі Банк м.Донецьк, МФО 394545, ЄДРПОУ 34283434) пеню в сумі 3072грн.30коп., інфляційні в сумі 8015 грн. 96 коп.,  3 % річних в сумі 576грн.06 коп., держмито в сумі 631грн.47коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

В частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі                                   56691грн.20коп. провадження у справі припинити у звязку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення оголошено у судовому засіданні 14.05.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                   Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі