Рішення

від 22.06.2011 по справі 3/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м.Чернігів                                                                                                                            телефон канцелярії

проспект Миру,20                                                                                                                                    67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

22 червня  2011 року                                                                              Справа № 3/36

Позивач:          Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14000

Відповідач:          Приватне багатопрофільне підприємство "Лавань", вул. Комсомольська, 49, оф. 33, м.  Чернігів, 14000

Про:                    стягнення 5 774,65 грн.

                                                                                    Суддя                    Репех В. М.

                                                  Представники сторін :

від позивача: ОСОБА_1 –фізична особа –підприємець,

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № б/н , від 17.06.2011 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 4 808,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № 3 від 20.04.2010 року та № 4 від 05.05.2010 року, а також стягнення 90,10 грн. процентів річних, 305,79 грн. інфляційних нарахувань та 232,76 грн. процентів за користування чужими коштами, а всього 5774,65 грн.    

Відповідач проти позову не заперечив, зазначив, що боргові зобов’язання існують і підприємство поступово борг сплатить.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

Позивач, відповідно до видаткових накладних № 3 від 20.04.2010 року та № 4 від 05.05.2010 року поставив відповідачу пиломатеріал обрізний (сосна) на загальну суму 20 808,0 грн.

Факт  отримання відповідачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи копією довіреності  ВАР № 209858 від 20.04.2010року та показами відповідача в судовому засіданні.

Із наявних в матеріалах справи документів суд дійшов висновку, що між сторонами склалися договірні  відносини щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

Відповідач за отриману продукцію розрахувався лише частково і його заборгованість перед позивачем, на момент розгляду справи, складає 4 808,0 грн.

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, позивач направив  відповідачу претензію № 02 від 18.10.2010 року з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі  4808,0 грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Разом з тим, відповідач у встановлений законом семиденний строк із позивачем не розрахувався.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі  4808,0 грн. є обґрунтованою  і  підлягає задоволенню.

Відповідно до   статей   610,  611 Цивільного кодексу України порушенням  зобов'язання  є  його  невиконання  або  виконання   з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).  У  разі  порушення  зобов'язання   настають   правові наслідки, встановлені    договором    або   законом.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати, а також враховуючи дану норму Закону, позивачем  нараховано інфляційні  в сумі 305,79 грн. та 3 % річних в сумі 90,10 грн. за період з 21.09.2010 року по 16.05.2011 року.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахування у розмірі 305,79 грн. підлягає задоволенню частково за період з 26.10.2010 року по 16.05.2011 року в сумі 280,45 грн.  

Вимога щодо стягнення процентів річних у розмірі 90,10 грн. також підлягає частковому задоволенню за період з 26.10.2010 року по 16.05.2011 року в сумі 79,83 грн.  

Крім того, позивач, посилаючись на 536 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 232,76 грн. процентів за користування останнім грошовими коштами. При цьому, проценти обчислені відповідно до ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України в розмірі облікової ставки Національного банку України.

Вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Згідно з ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. При цьому, в даній нормі відсутнє імперативне відсилання на ст.231 Господарського кодексу.

А тому, в даному випадку для нарахування процентів мають застосовуватися приписи ст.625 Цивільного кодексу України, якою встановлений розмір процентів за порушення грошового зобов’язання, а саме –3 проценти річних. Враховуючи, що позивачем не доведено правомірність нарахування процентів за користування грошовими коштами в розмірі облікової ставки Національного банку України, позовні вимоги в частині стягнення 232,76 грн. є безпідставними, в зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню в розмірі 4808,00 грн. боргу, 280,45 грн. інфляційних нарахувань та 79,83 грн. процентів річних.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді державного мита та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеній сумі.  

Керуючись ст.ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства «Лавань»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська 49, оф. 33; р/р 26008004001 в ПАТ «Полікомбанк», МФО 353100, код ЄДРПОУ 21391737) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (14027, АДРЕСА_2;  р/р НОМЕР_2 у «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, код НОМЕР_1) 4808,0 грн. основної заборгованості, 280,45 грн. інфляційних нарахувань, 79,83 грн. 3 % річних, 96,96 грн. державного мита та 224,35 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                В.М. Репех

22.06.11