Постанова

від 14.05.2008 по справі 20-7/411

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-7/411

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 травня 2008 р.                                                                                    № 20-7/411  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуОбслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Парус"

на постановувід 06.02.08 Севастопольського апеляційного господарського суду

та на рішеннявід 05-12.12.07

у справі№20-7/411

господарського судум. Севастополя

за позовомСевастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополь

доОбслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Парус"

простягнення збитків, заподіяних державі самовільним використанням водних ресурсів, в сумі 1650,9 грн.

за участю представників сторін

від позивача:у засідання не прибули

від відповідача:у засідання не прибули

від ГПУ:Попенко О.С., посв.

ВСТАНОВИВ:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополь до Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Парус" про стягнення 1650,90 грн. збитків, заподіяних самовільним використанням водних ресурсів.

Позов мотивовано доведенням обставин здійснення відповідачем незаконного забору підземних вод із свердловини №1/5603 без дозволу на спеціальне водокористування у період з 27.05.07 до 03.08.07.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність обставин закінчення дії виданого йому дозволу на спеціальне водокористування.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав, зазначивши про закінчення дії виданого СТ "Парус" дозволу на спеціальне водокористування 27.05.07, а також відсутність у відповідача права на таке користування під час процедури оформлення відповідних документів.

Рішенням від 05-12.12.07 господарського суду м. Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.), яке залишено без змін постановою від 06.02.08 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Лисенко В.А. –головуючого, Маслової З.Д., Ткаченка М.І.), позов задоволено в повному обсязі.

Судові рішення мотивовані встановленням обставин неправомірності дій відповідача та, як наслідок, заподіяння шкоди державі.

Ухвалою від 29.03.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови у справі та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована посиланням на обставини відсутності використання відповідачем води з січня 2007 року, а також нездійснення припинення водокористування відповідача в порядку, передбаченому п. 9 Порядку узгодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою КМУ від 13.08.92 №459. Крім того, скаржник посилається на узгодження строку водокористування з органами Державного управління екоресурсів у м. Севастополь до 05.04.09, з Управлінням водного господарства СМДА –до 17.03.09, з органами геології –до 01.04.10.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26.05.04 на підставі рішення Севастопольської міської ради №2044 Садівничому товариству "Парус" надано дозвіл на спеціальне водокористування артезіанської свердловини №5603, 60 ЧСР 29040 глибиною 96 м для поливу ділянок строком на 3 роки, тобто до 26.05.07.

У подальшому на підставі рішення установчих зборів 03.04.07 здійснено перереєстрацію Садівничого товариства "Парус" на Обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Парус". 25.05.07 голова Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Парус" звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі з заявою про розгляд матеріалів на оформлення спеціального водокористування щодо свердловини №5603.

Листом від 04.06.07 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі повідомило відповідача про відхилення від узгодження дозволу на спеціальне водокористування у зв'язку з тим, що до заяви додано документи, видані Садівничому товариству "Парус", та необхідністю надання свідоцтва про реєстрацію відповідача, правовстановлюючого документу на землю із зазначенням свердловини №5603 від імені Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Парус".

Разом з тим, Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою проведено перевірку законності використання підземних вод на адміністративній території м. Севастополя, в ході якої встановлено здійснення відповідачем протягом тривалого часу забору підземних вод зі свердловини №1/5603, розташованого на території кооперативу в урочищі "Учкуєвка", без дозволу на спеціальне водокористування.

Державною екологічною інспекцією в м. Севастополі 05.08.07 та 07.08.07 також проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами яких складено акти щодо здійснення ним самовільного спеціального водокористування зі свердловини №1/5603 з 27.05.07 без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України та ст.ст. 19, 23 Кодексу України "Про надра".

Постановою №122/000357 від 07.08.07 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища м. Севастополя Державної екологічної інспекції в м. Севастополі за вказані порушення голова відповідача притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, який ним сплачено.

У відповідності до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів; в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 29 Водного кодексу України одним з організаційно-економічних заходів щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачено видачу дозволів на спеціальне водокористування. Відповідно до 44, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу.

Суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи встановили обставини щодо здійснення відповідачем у порушення вищевказаних норм спеціального водокористування без відповідного дозволу в період з 27.05.07 до 03.08.07.

Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач посилається на обставини узгодження строку водокористування з органами Державного управління екоресурсів у м. Севастополь до 05.04.09, з Управлінням водного господарства СМДА –до 17.03.09, з органами геології –до 01.04.10. Проте такі доводи касатора не підлягають прийняттю до уваги, оскільки не спростовують встановлені судами обставини щодо закінчення дії відповідного дозволу на спеціальне водокористування 27.05.07.

Також касатор доводить обставини щодо невикористання ним свердловини №5603 з січня 2007 року. Проте такі доводи відхилені судом апеляційної інстанції на підставі дослідження звітів відповідача про використання води за 1-3 квартали 2007 року зі свердловини №5603, подані до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя. А касаційна інстанція в силу ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції на підставі наданих сторонами доказів встановлено обставини щодо порушення відповідачем встановленого законом порядку спеціального водокористування, які не спростовані відповідачем при розгляді справи.

Порушення водного законодавства в силу ст. 110 Водного кодексу України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України, зокрема, в разі недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

При цьому вказаною нормою передбачено звільнення водокористувачів від відповідальності за порушення водного законодавства лише, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

З огляду на таке судами правомірно не прийняті до уваги заперечення відповідача щодо неоформлення дозволу на спеціальне водокористування з вини Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, оскільки такі доводи не спростовують обставини здійснення відповідачем спеціального водокористування без відповідного дозволу та не доводять наявність передбачених законом підстав для звільнення від відповідальності за таке порушення. До того ж відповідачем не доводилися обставини щодо оскарження відповідних дій Державного управління охорони  навколишнього природного середовища в м. Севастополі та визнання їх у встановленому законом порядку незаконними.

Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

На виконання вказаної норми Державний комітет України по водному господарству своїм наказом №290 від 29.12.01 затвердив Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації.

Судами встановлено, що розрахована згідно з цією Методикою шкода, заподіяна відповідачем державі самовільним використанням води з підземної свердловини №1/5603 за період з 27.05.07 до 07.08.07, складає 1650,90 грн. А відтак суди дійшли правильного висновку про стягнення цієї суми.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.08 у справі №20-7/411 залишити без змін, а касаційну скарги без задоволення.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький